Медсестринство в педіатрії 3- › wp-content › uploads › 2020 › 05 ›...

Медсестринство в педіатрії

3-А с/с (11) 3 бригада

Шановні студенти! Велике прохання прислати дистанційне домашнє

завдання мені на вайбер (на мій телефон). Увага! При надсиланні своїх робіт

будь ласка підписуйте їх (група, прізвище та ім’я).

Практичне заняття № 4

ТЕМА: «ХВОРОБИ НОВОНАРОДЖЕНИХ, ПОВ’ЯЗАНІ З

ПОЛОГОВИМИ ПРОБЛЕМАМИ. ГЕМОЛІТИЧНА ХВОРОБА

НОВОНАРОДЖЕНИХ»

Шановні студенти! Велике прохання підготувати домашнє завдання

самостійно за цім прикладом

Орієнтовна карта для роботи з літературою:

Навчальні завдання

Вивчити:

Вказівки до завдання:

1. Хвороби новонароджених,

пов’язані з пологовими проблемами.

Гемолітична хвороба

новонароджених

2. Етіологія

3.Епідеміологія

4. Діагностика

5. Медсестринський процес

під час захворювання

6.Ускладнення, які

найчастіше можуть бути під час

цих захворювань

7. Профілактика

1. Дати визначення поняттю омфаліт

1. Назвіть основні причини та

механізми розвитку захворювання

3. Назвіть джерело інфекції, шляхи

передачі

4. Дати перелік основних методів

діагностики

5. Охарактеризувати

медсестринський процес та скласти план

догляду за дитиною

6. Надання допомоги на

догоспітальному етапі відповідно до

протоколів лікування

7. Яка роль медичної сестри в

профілактиці захворювань на хвороби

новонароджених, пов’язані з пологовими

проблемами, гемолітичну хворобу

новонароджених

Студенти, законспектуйте інструкції письмово (тестовий контроль

та завдання буде далі), сфотографуйте та пришліть мені

ІНСТРУКЦІЯ

до практичного заняття № 4

з дисципліни «Медсестринство в педіатрії»

Тема: «Хвороби новонароджених, пов’язані з пологовими проблемами.

Гемолітична хвороба новонароджених»

Спеціальність: «Сестринська справа»

2. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ:

Пологові травми виникають майже у 2 % новонароджених унаслідок

механічного впливу на плід виникають ушкодження тканин різної локалізації

і різного ступеня тяжкості. Умовно пологові травми можна розділити на 2

групи: 1-а ушкодження шкіри, підшкірної жирової клітковини, м’язів, кісток,

периферійних нервів; 2-а ушкодження центральної нервової системи.

Гемолітична хвороба новонароджених (ГХН) захворювання в основі

якого лежить несумісність крові матері і плода за резус–фактором, групою

крові або за іншими факторами крові.

Частота ГХН становить один випадок на 200-300 пологів.

Основна причина розвитку ГХН – несумісність крові попередньо

сенсибілізованої матері і плода – несумісність за двома системами: резус та

АВО. Хвороба може розвинутися у тому разі, якщо мати резус – негативна, а

плід резус – позитивний. У разі АВО конфлікту, якщо в матері 0 (I) група

крові, а в плода А (II)група крові або В (III).

Тому медсестра повинна знати свою роль в проведенні профілактики

гемолітичної хвороби новонароджених та ушкоджень під час пологів.

2. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ:

Студент повинен ознайомитися: - ознайомитися зі статичними показниками пологових травм та

гемолітичну хворобу новонароджених у світі, та Україні.

Студент повинен знати:

- вивчити етіологію, класифікацію та клінічні форми під час

захворювання дітей на пологові травми та гемолітичну хворобу

новонароджених;

- засвоїти особливості медсестринського процесу під час захворювання

немовлят на пологові травми та гемолітичну хворобу новонароджених;

- вивчити профілактику ушкоджень під час пологів.

Студент повинен уміти: - виконувати лікарські призначення;

- проводити профілактику ушкоджень під час пологів;

- дотримуватись правилами техніки безпеки, охорони праці,

протиепідемічного режиму, професійної безпеки під час роботи з кров’ю,

медичною апаратурою, проведенням маніпуляцій, обстеженням тощо.

- користуватися заходами безпеки під час роботи з електроприладами,

апаратами, що працюють під тиском, балонами з газом.

План проведення заняття:

I. Підготовчий етап:

Розбір теоретичного матеріалу з теми «Хвороби новонароджених, пов’язані з

пологовими проблемами».

II. Основний етап:

1. Робота з алгоритмами практичних навичок (доклінічна практична робота

студентів під безпосереднім керівництвом викладача).

2. Формування професійних умінь та навичок.

3. Рішення клінічних та ситуаційних задач та відпрацювання практичних

навичок згідно з алгоритмами.

4. Самостійна робота студентів - відпрацювання практичних навичок у

педіатричному відділені молодшого віку дитячій міській лікарні.

III. Заключний етап:

1. Контроль та корекція рівня професійних умінь та навичок.

2. Перевірка щоденників практичного заняття.

3. Підведення підсумків.

4. Виставлення оцінок навчальних досягнень студентів.

Практичні навички:

- відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів;

- годування дитини з ложечки, чашечки, через зонд;

- підготовка та застосування міхура з льодом;

- проведення штучної вентиляції легень, закритого масажу серця;

- виконання усіх видів ін’єкцій.

Оснащення: фантоми для виконання практичних навичок, муляжі, схеми,

таблиці, навчально-методична документація, алгоритми виконання практичних

навичок, тести, задачі, графічні диктанти, медична облікова документація,

тематичні структурно-логічні схеми.

Домашнє завдання: тема «Хвороби новонароджених, пов’язані з

пологовими проблемами».

Ткаченко С.К. Педіатрія з курсом інфекційних хвороб та основами

імунопрофілактики: К.: Медицина, 2009, с. 194-203.

ЛІТЕРАТУРА: основна: Ткаченко С.К. Педіатрія з курсом інфекційних

хвороб та основами імунопрофілактики: К.: Медицина, 2009, с. 166-175.

Л.В. Виноград, Л. О. Мініна. Алгоритми виконання практичних навичок з

педіатрії / за ред. В. І. Литвиненка. — Київ: Здоров’я, 2011.

Завдання та тестовий контроль на тему:

Завдання №1

1. У новонародженої дитини спостерігається підвищена збудливість,

посилений м’язовий тонус, тремор, судоми, випинання переднього тім’ячка.

1. Про яке захворювання можна думати?

2. Поставте медсестринський діагноз.

3. Яке першочергове втручання проведе медсестра при даному

захворюванні?


Через п'ять годин після пологів у новонародженої дитини

з'явилося жовтяничне забарвлення шкіри, а через дві години жовтяниця стала

інтенсивніша. Дитина в'яла, вроджені рефлекси знижені. У матері група крові

0 (I), резус - фактор „-". Яке захворювання тут можна запідозрити?



3. Яке першочергове втручання проведе медсестра при даному


Тестовий контроль:

1. При огляді голови новонародженої дівчинки Ви відмітили

вип’ячування в ділянці тім’яної кістки, величиною в куряче яйце. Колір

шкіри над ним не змінений. При пальпації відмічається наявність

рідини, навколо вип’ячування щільний валик. Дівчинка від першої

вагітності, стрімких пологів. Яка найбільш доцільна лікувальна тактика

в даному випадку?

A Застосувати грілку;

B Застосувати міхур з льодом;

C Подати кисень;

D Провести ШВЛ;

E Провести туалет верхніх дихальних шляхів.

2. Дитина народилася за допомогою акушерських щипців з

внутрішньочерепною травмою. Після необхідного лікування з 4 тижня

життя рекомендовано проведення реабілітаційних заходів. Який з

комплексу препаратів треба призначити? A Аміналон, церебролізин, глутамінова кислота;

B Гідрокортізон, кордіамін;

C Дроперідол, еуфілін, кордіамін ;

D Фенобарбітал, реланіум;

E Сульфокамфокаїн, реланіум, прозерин.

3. У новонародженої дитини спостерігається підвищена

збудливість, посилений м’язовий тонус, тремор, судоми, випинання

переднього тім’ячка. На підставі цих симптомів діагностуєте:

A Сепсис;

B Гемолітичну хворобу новонародженого;

C Внутрішньочерепну пологову травму;

D Асфіксію;

E Кефалогематому.

4. У новонародженої дитини діагностована внутрішньочерепна

пологова травма. Які симптоми спостерігаються? A Випинання великого тім’ячка;

B Підвищення температури до 39 С;

C Бронхоспазм;

D Діарея;

E Кашель.

5. Які заходи щодо догляду проводять у разі внутрішньочерепної

травми новонародженого:

A Обкладають новонароджену дитину грілками;

B Годують донорським грудним молоком;

C Опромінюють дитину лампою синього світла;

D Забезпечують спокій у кувезі;

E Проводять боротьбу з гіпертермією.

6. Що не передбачають антенатальні заходи профілактики

внутрішньочерепної травми:

A Профілактику гіпотрофії плода;

B Боротьбу з недоношеністю;

C Своєчасне лікування захворювань ендокринної системи;

D Боротьбу з гіпоксією плода;

E Своєчасне лікування хронічних захворювань вагітних.

7. Визначити захворювання яке призводить до білірубінової

енцефалопатії:

A Черепномозкова травма;

B Сепсис;

C Асфіксія;

D Кефалогематома;

E ГХН.

8. Внаслідок чого кефалогематома у новонародженого не виникає:

A Підвищення білірубіну;

B у разі вузького тазу;

C У разі патологічних пологів;

D Неправильного положення плода;

E У разі нормальних пологів.




Тема: «Гіповітаміноз. Рахіт. Гіпервітаміноз вітаміну Д»



Рахіт загальне захворювання організму дитини, що виникає

внаслідок екзогенного дефіциту вітаміну Д або порушення його природного

синтезу в організмі. До захворювання на рахіт схильні діти в період

найінтенсивнішого росту, головним чином протягом першого року життя

(20-40 %дітей першого року життя).

Гіпервітаміноз Д захворювання, спричинюється широким

застосуванням препаратів вітаміну D з метою лікування і профілактики.


Студент повинен ознайомитися: -ознайомитися з поняттям гіповітаміноз, рахіт, гіпервітаміноз вітаміну Д;

-ознайомитися зі статичними показниками по захворюваності на рахіт,

гіпервітаміноз вітаміну Д у світі, та Україні.


- етіологію, та клінічні форми під час захворювання дітей на рахіт,

гіповітамінозі, гіпервітаміноз вітаміну Д;

- особливості медсестринського процесу у разі гіповітамінозі, рахіту,

гіпервітамінозі;

- специфічну і не специфічну профілактику рахіту.

- Студент повинен уміти:

- проводити медсестринське обстеження, виявляти дійсні проблеми

пацієнта, встановлювати медсестринські діагнози;

- планувати медсестринські втручання та їх реалізація;

- відпрацьовувати навички з підготовки пацієнта та взяття біологічного

матеріалу для лабораторних досліджень (крові, сечі тощо);

- оволодіти навичками догляду за пацієнтом зі зниженим апетитом,

пітливістю, збудженням, судомами, диспепсичними явищами тощо;

- виконання лікарських призначень;

- оцінювання результатів виконання плану медсестринських втручань та

їх корекція;

- специфічну і не специфічну профілактику рахіту;

- користуватися заходами безпеки під час роботи з кров’ю та іншим

біоматеріалом.



Розбір теоретичного матеріалу з теми «Гіповітаміноз. Рахіт. Гіпервітаміноз

вітаміну Д».















- виявлення симптомів рахіту;

- догляд за шкірою та слизовими оболонками;

- проведення лікувальної ванни;

- проведення профілактики рахіту вітаміном Д;

- проведення масажу та гімнастики;

- робота у фізіотерапевтичному кабінеті.





Домашнє завдання: тема «Гіпокальціємічний синдром».








Хлопчик 7 міс доставлений в клініку з дому із скаргами на повторну

блювоту, зниження апетиту, закрепи, адинамію, втрату ваги тіла. Справжні

скарги з'явилися на фоні лікування рахіту ІІ ступеня вітаміном Д2 в

масляному розчині. З вини матері дитина помилково отримувала 1 ч. л.

препарату вітаміну Д 2 в день в поєднанні з риб'ячим жиром по 1 ч. л. двічі

на день протягом 1 міс. При дослідженні сечі реакція Сулковича різко

позитивна.

Анамнез: грудне вигодовування - 2 тижня, далі - штучне вигодовування

сумішшю "Малютка", з 2 міс - "Малиш". Прояви алергічного дерматозу на

щоках відмічені з 2 міс. До 7 міс добре набував у вазі тіла, але на фоні

лікування вітаміном Д прибавки ваги тіла не було. Стан середньої важкості,

кволий, плаксивий. Шкірні покрови бліді, синявість під очима. Апетит

знижений, повторна блювота без зв'язку із прийомом їжі. Тургор тканин та

тонус м'язів знижені. Кісткові симптоми рахіту - у вигляді стиснутого з боків

черепа. Велике тім'ячко 0,5х0,5 края щільні. Грудна клітина стиснута з боків,

реберні "чотки", гарисонова борозна. Розболтаність суглобів, симптом

"складного ножа"; дитина не сидить, не встає. Емоційний тонус знижений, не

цікавиться іграшками. Зів чистий, зубів немає. Пульс 130/хв, ритмічний.

Межі серця не розширені. Тони серця глухі, систолічний шум

функціонального характеру над верхівкою. АТ 110/70 мм.рт. ст. Стілець

скудний, через день.



3. Яке першочергове втручання виконає медсестра при даному



Дитині 1,5 місяця. Народилась недоношеною з вагою 2000. Протягом

вагітності мати страждала від гестозу 1 та 2 половини вагітності. Протягом 2

тижнів відзначається підвищена пітливість, збудливість. Який патологічний

стан найбільш вірогідний?



3. Яке першочергове втручання виконає медсестра при даному



1. Не характерною зміною при рахіті з боку грудної клітки є:

A Грудна клітка має вид "курячої";

B Рахітичні чітки;

C Гарисонова борозна;

D Воронкоподібна грудна клітка;

E Рахітичний "горб".

2. Для рахіту III-ступеня не характерним є:

A Відставання у психо-моторному розвитку;

B М'язова гіпотонія;

C Відставання у фізичному розвитку;

D Судомні напади;

E Виражена деформація кісток.

3. Причинами гіпервітамінозу D є:

A Передозування вітаміну D;

B Порушення функції ендокринного апарата;

C Порушення функції шлунково - кишкового тракту.

4. Дитині віком 1 місяць з метою профілактики рахіту

призначають:

A Фестал;

B Аскорутін;

C Аквадетрім;

D Пантенол;

E Фарінгосепт.

5. Врач назначил курсовый метод профилактики рахита

доношенному здоровому ребёнку. В какие месяцы первого года жизни

ребёнка медсестра внесет в план сестринских вмешательств дачу

витамина Д?

A На 2,6,10 месяцах жизни;

B На 3, 4 месяце жизни;

C На 4, 5 месяце жизни;

D На 3, 4, 5 месяце жизни;

E На 2, 4 месяце жизни.

6. Ви працюєте медичною сестрою. До Вас звернулась мати дитини

віком 2-ох років з скаргами на надмірну вразливість дитини, енурез,

нічний страхи, надмірне потіння. Вкажіть на який стан вказують дані

симптоми?

A Рахіт;

B Пневмонія;

C Гідроцефалію;

D Гостре респіраторне захворювання;

E Нервово-артритичний діатез.

7. Ви медична сестра педіатричної дільниці. Під час

профілактичного огляду дитини 3-х місяців мати поскаржилась на

млявість, малорухливість. Об’єктивно: шкірні покриви бліді, пастозні.

Збільшені шийних, пахвових та пахових л/в. Задня стінка глотки

грубозерниста, збільшенні піднебінні мигдалики. Зниження тонусу м’язів

і тургору шкіри. Вкажіть можливий діагноз.

A Рахіт;


C Лімфатико-гіпопластичний діатез;






Тема: «Гіпокальціємічний синдром»



Гіпокальціємічний синдром (спазмофілія, тетанія) –

захворювання, яке характеризується схильністю дітей віком перших 6 – 18

міс. життя до судом і спастичних станів, патогенетично пов’язаних з рахітом.

Спазмофілія уражує 3,5-4 % дітей перших 2 років життя. Проявляється у

вигляді гострого нападу судом з ларингоспазмом, зупинкою дихання і

непритомністю та потребує такий стан негайних реанімаційних заходів, при

їх відсутності може закінчитися летально.

2. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ: Студент повинен знати:

- визначення, етіологію, класифікацію під час захворювання дітей на

гіпокальціємічний синдром;

- особливості медсестринського процесу при гіпокальціємічному

синдромі;

- специфічну і не специфічну профілактику гіпокальціємічного синдрому.

Студент повинен уміти: - оволодіти навичками медсестринського обстеження за пацієнтом,

виявляти дійсні проблеми пацієнта;

- встановлювати медсестринські діагнози;



матеріалу для лабораторних досліджень (крові, сечі тощо);


- оволодіти навичками догляду за пацієнтом зі зниженим апетитом,

пітливістю, збудженням, судомами;

- навчити оточуючих дитини догляду за нею;


їх корекція;

- скласти план профілактичних заходів;

- надавати невідкладну допомогу дітям при спазмофілії та під час нападу

судом.

3.Оснащення: фантоми для виконання практичних навичок, муляжі, схеми,

таблиці, навчально-методична документація, алгоритми виконання

практичних навичок, тести, задачі, графічні диктанти, медична облікова

документація, тематичні структурно-логічні схеми.

4. План проведення заняття:

1. Підготовчий етап:

1.1. Організаційні заходи, заповнення щоденників.

1.2. Систематизація знань з теоретичного матеріалу теми

«Гіпокальціємічний синдром».

2. Основний етап:

2.1. Робота з алгоритмами практичних навичок (доклінічна практична робота


2.2. Формування професійних умінь та навичок.

2. 3. Рішення клінічних та ситуаційних задач та відпрацювання практичних


2. 4. Самостійна робота студентів - відпрацювання практичних навичок у


Студенти проводять медсестринське обстеження дітей (збирають анамнез у

батьків хворої дитини), вимірюють АТ, пульс, температуру тіла дітей;

здійснюють догляд за хворими дітьми (доглядають за шкірою та слизовими

оболонками); працюють в процедурному кабінеті та на постах з медичною

документацією.

3. Заключний етап:

3. 1. Контроль та корекція рівня професійних умінь та навичок.

Складання плану просвітницької бесіди з теми: «Роль медичної сестри у

профілактиці захворювань дітей на гіпокальціємічний синдром».

3. 2. Перевірка щоденників практичного заняття.

3. 3. Підведення підсумків, виставлення оцінок навчальних досягнень

студентів.


- надання невідкладної допомоги під час ларингоспазму та еклампсії

відповідно до протоколів лікування;

- робота у фізіотерапевтичному кабінеті;

- вимірювання температури тіла, її графічний запис;

- виконання усіх видів ін’єкцій;

- користуватися заходами безпеки під час роботи з кров’ю та іншим


5. Домашнє завдання: тема «Аномалії конституції».



6. ЛІТЕРАТУРА: основна: Ткаченко С.К. Педіатрія з курсом інфекційних




Графологічний диктант з теми: «Гіпокальціємічний синдром»

1. Гіпокальціємічний синдром виникає внаслідок різкого підвищення рівня

іонізованого кальцію в сироватці крові.

2. Хворіють переважно діти після 18 місяців.

3. Сезонність – на початку весни.

4. Етіологія гіпокальціємічного синдрому має спільну етіологію з рахітом.

5. Основні причини виникнення захворювання є інфекційні збудники.

6. Причиною може бути призначення вітаміну Д у високій дозі або

поєднання терапевтичної дози з УФО.

7. При латентній формі симптомами: Кера, Мюслі, Ортнера.

8. Ознаки маніфестної спазмофілії є ларингоспазм, карпопедальний спазм,

судоми.

9. Обгрунтовано що, при явній і при латентній формі спазмофілії

застосовують препарати кальцію 7-10 днів, через 2-3 дні розпочинають

анти рахітичну терапію.

10. Маніфестна спазмофілія важко діагностується.

11. Судоми можуть з’явитися в разі підшкірних та внутрішньом’язових

ін’єкцій.

12. Ларингоспазм виникає нападоподібно у вигляді диспестичних явищ та

нестійкими випорожненями.

13. Первинна профілактика – запобігання, рання діагностика й адекватне

лікування рахіту.

14. Вторинна профілактика – своєчасне виявлення і лікування анемії у дітей

раннього віку.


Медичній сестрі в амбулаторії сімейного типу мати розповіла, що в її

дитини, якій 1 рік 5 місяців, бувають напади судом із непритомністю,

неспокій. Уранці в неї раптово змінився характер дихання, воно стало

шумним і зовсім припинилося. Дитина непритомніла і почала синіти,

з’явилися судоми обличчя, тулуба й кінцівок, через 2 хвилини судоми

припинилися, відновилося дихання і свідомість.

З анамнезу відомо, що маса тіла при народженні становила 2800 г, зріст

48 см. На грудному вигодовуванні передувала до 3 тижнів, далі – на

штучному, вигодовувалася переважно коров’ячим молоком.

Дитина почала сидіти у 8 місяців, ходити, коли виповнився 1 рік 4

місяці. Зуби з’явилися у 12 місяців.

Кімната, в якій мешкає дитина, погано освітлюється сонцем,

недостатньо провітрюється. Дитина рідко буває на свіжому повітрі.

1. Яку хворобу запідозрить медична сестра у дитини?

2. Поставте медсестринські діагнози?

3. Надайте першу долікарську медичну допомогу при ларингоспазмі?


1. У дитини 1 року раптово виникла короткочасна зупинка дихання,

гучний крик “півнячий крик”. При огляді шкіра ціанотична, вкрита

липким потом, дитина злякана, має прояви рахіту.

Якої невідкладної допомоги потребує дитина?

A Подразнити шкіру вздовж хребта;

B Надавити на корінь язика;

Подразнити шкіру вздовж хребта;

C Подразнити підошву ударами по п’ятці;

D Бити по сідницях;

E Стискувати грудну клітку.

2. Під час нападу клоніко-тонічних судом медсестра повернула дитину на

бік та запобігла прикушування язика, губ, ушкодження зубів. Який

предмет розташувала медсестра між корінними зубами?

A Циліндр одноразового шприца;

B Гумовий балончик;

C Стерильний пінцет;

D Стерильну ватну кульку;

E Стерильну марлеву серветку.

3. Який препарат уводиться дитині в разі судом під час надання

невідкладної допомоги?

A Еуфілін;

B Лазикс;

C Сібазон;

Еуфілін;

D Вікасол;

E Імуноглобулін.

4. У дитини 9 міс., яка хворіє на рахіт з’явилось посмикування м’язів

обличчя з залученням інших груп м’язів.

Про яке захворювання можна думати:

A *Явна спазмофілія, еклампсія;

B Явна спазмофілія, ларингоспазм;

C Явна спазмофілія, карпопедальний спазм;

D Прихована спазмофілія, симптом Хвостека;

E Прихована спазмофілія, симптом Маслова.

5. Під час патронажу медичної сестри у 8 місячної дитини з'явився

приступ ларингоспазму. Які дії повинна прийняти медична сестра?

A застосувати міхур з льодом;

B ввести жарознижувальні препарати;

C зробити содово-трав'яні інгаляції;

D натиснути на корінь язика;

E зробити очисну клізму.

6. Дитина 12 місяців хвора на рахіт. Під час гри раптово з’явились:

витрішкуватість, зляк на обличчі, ціаноз навколо рота і носа зупинилося

дихання. Через декілька секунд з’явився гучний вдих – «півнячий

крик». Яку першочергову невідкладну допомогу треба надати дитині?

A Негайно надавити на корінь язика і покропити обличчя холодною водою;

B Госпіталізувати пацієнта;

C Призначити вітамін Дз;

D Ввести проти судомні препарати;

E Застосувати гормональні препарати.

7. Засобом першого вибору в стратегіі лікування судомогого синдрому у

дітей являється:

A Сульфат магнію;

B Люмінал;

C Дімедрол;

D Хлористий кальций;

E *Седуксен.

8. У півторарічного хлопчика, який страждає на гіпокальціємічний

синдром на фоні довготривалого плачу появився ларингоспазм.

Чим можна допомогти дитині?

A Натиснути на корінь язика;

B Провести відволікаючу терапію;

C Зробити ніжну ванну;

D Провести інгаляцію;

E Ввести 50% р-н анальгіну.




Тема: «Аномалії конституції»



Діатез – це аномалії конституції, зумовлена як спадковими

властивостями організму, так і несприятливим впливом на нього різних

чинників навколишнього середовища. Широке розповсюдження алергії

пов'язане із забрудненням навколишнього середовища вихлопними газами,

викидами відходів промислового виробництва, із застосуванням антибіотиків

і інших лікарських засобів, що збільшується; бурхливим розвитком хімічної

промисловості, внаслідок чого з'явилася велика кількість синтетичних

матеріалів, фарб, миючих засобів і інших речовин, багато хто з яких є

алергенами. Сприяють розвитку алергії психоемоційні перевантаження,

гіподинамія, нераціональне живлення. Алергенами можуть бути різні

з'єднання. Деякі з них потрапляють в організм ззовні (екзогенні алергени),

інші утворюються в самому організмі (ендогенні алергени, або

аутоалергени). Відомо, що серед дітей раннього віку частота ЕКД становить

від 24,3 до 54 %.


Студент повинен ознайомитися:

- зі статичними показниками по захворюваності на аномалії конституції в

світі та Україні.


- етіологію, класифікацію та клінічні форми аномалій конституції;

- особливості медсестринського процесу при екскудативно-катаральному,

лімфатико-гіпопластичному, нервово-артритичному діатезі;

- дотримання правил охорони праці, професійної безпеки.

- вивчити роль медичної сестри в антенатальної та постнатальної

профілактиці аномалій конституції;

- вивчити диспансерний облік та особливості імунізації дітей з аномаліями

конституції.


- оволодіти навичками медсестринського обстеження за пацієнтом,





матеріалу для лабораторних досліджень;



їх корекція.



Розбір теоретичного матеріалу з теми «Аномалії конституції».








дитячій міській лікарні.



2. Підведення підсумків. Перевірка щоденників практичного заняття.



- введення харчового щоденника;

- надання невідкладної допомоги під час гострих алергійних станів

(анафілактичного шоку, набряку Квінке) відповідно до протоколів

лікування;

- навчання пацієнтів та його оточення само- та взаємодогляду,

запобіганню повторних випадків алергії;

- виконання усіх видів ін’єкцій;

- користуватися заходами та засобами безпеки медичної сестри під час

надання медичної допомоги пацієнтам при роботі з кров’ю та іншим






Домашнє завдання: тема «Гострі розлади травлення у дітей раннього віку».







4. Ви медична сестра педіатричної дільниці. Під час профілактичного огляду

дитини 3-х місяців мати поскаржилась на млявість, малорухливість.

Об’єктивно: шкірні покриви бліді, пастозні. Збільшені шийних, пахвових та

пахових л/в. Задня стінка глотки грубозерниста, збільшенні піднебінні

мигдалики. Зниження тонусу м’язів і тургору шкіри. Вкажіть діагноз.

A Рахіт

B Пневмонія

C Лімфатико-гіпопластичний діатез

D Гостре респіраторне захворювання.

E Нервово-артритичний діатез

Графічний диктант

(Поставте позначку плюс чи мінус)

1. Діатез – комплекс індивідуальних функціональних і анатомічних

особливостей організму, що зумовлює його реакцію на різноманітні впливи

навколишнього середовища.

2. Розрізняють ЕКД, нерво-артритичний та лімфатико-

гіпопластичний діатез.

3. До чинників ризику ЕКД відносять гестози вагітності,

нераціональне харчування матері, зловживання лікарськими засобами,

характер вигодовування дитини.

4. Гнейс-себорейні лусочки.

5. Строфулюс – це тверді папули, що сверблять.

6. Підґрунтям розвитку НАД є алергійні реакції.

7. До антигістамінних засобів відносять димедрол, супрастин,

дізолін.

8. Дієта при НАД передбачає наявність яйця, печінки, шоколаду,

какао, шпинату, щавелю.

9. ЛГД характеризується дифузною гіперплазією лімфоаденоїдної

тканини, дисфункцією ендокринної системи, зниженням адаптації до впливів

навколишнього середовища.

10. Профілактика та лікування діатезу – відповідне харчування та

режим.


1. Ви працюєте на педіатричній дільниці. До Вас звернулась мати дитини

віком6 місяців. При обстеженні: мокнуче висипання на волосистій частині

голови, себорейні лусочки на тім’яній ділянці. Шкіра обличчя набрякла,

інфільтрована. Вкажіть для якого захворювання характерні данні симптоми:

A Ексудативно-катаральний діатез;

B Спазмофілія;

C Нервово-артретичний діатез;

D Аномалії розвитку кісткової системи;

E Гіповітаміноз.

2. Ви працюєте в сімейній амбулаторії медичною сестрою. До Вас звернулась

мати дитини віком 5 місяців. Перебуває на штучному вигодовуванні з 1

місяця. При об’єктивному обстеженні визначається пітниця, попрілості,

гнейс, географічний язик, строфулюс. В даному випадку дієта передбачає:

A Раннє введення овочевого підгодовування;

B М’ясо з 5 місяців;

C Яєчний жовток у першому півріччі життя;

D Коров’яче молоко;

E М’ясні відвари.

3. Ви працюєте на педіатричній дільниці. До Вас звернулась мати хлопчика

3 міс. У дитини діагностовано ексудативно- катаральний діатез. Які

лікувальні ванни Ви порекомендуєте в даному випадку?

A Крохмальні;

B Хвойні;

C Гігієнічні;

D Мінеральні;

E Содові.


дитини 1-го місяця, мати поскаржилась на неспокій, поганий сон,

почервоніння та лущення шкіри щік, появу жовтих лусочок на тім’яній

ділянці голови, схильність до нестійких випорожнень. До якого

захворювання характерні ці симптоми?

A Алергійний діатез;

B Анемія;

C Гіпотрофія;

D Рахіт;

E Пітниця.

5. Дитина 2-х років страждає алергією на харчові продукти. Медична сестра

надає рекомендації для виявлення алергену. Що порадите батькам?

A Вести харчовий щоденник;

B Виключити м’ясні страви;

C Надлишкова рідина;

D Щоденно вимірювати температуру тіла;

E Підмивати дитину.

6. На прийомі в сімейній амбулаторії дитина віком 4 місяців, яка знаходиться

з моменту народження на штучному вигодовуванні та отримує суміш «

Малиш ». При огляді на щоках виявлено гіперемію, лущення. Яку суміш ви

порекомендуєте мамі замість попередньої?

A НАН – гіпоалергений;

B Детолакт;

C Нутрілон;

D Нестожен;

E Малютка.

7. Ви працюєте медичною сестрою. До Вас звернулась мати дитини віком 2-

ох років з скаргами на надмірну вразливість дитини, енурез, нічний страхи,

надмірне потіння. Вкажіть на який стан вказують дані симптоми.

A Рахіт;


C Гідроцефалію;




дитини 3-х місяців мати поскаржилась на млявість, малорухливість.

Об’єктивно: шкірні покриви бліді, пастозні. Збільшені шийних, пахвових та

пахових л/в. Задня стінка глотки грубозерниста, збільшенні піднебінні

мигдалики. Зниження тонусу м’язів і тургору шкіри. Вкажіть діагноз.

A Рахіт;


C Лімфатико-гіпопластичний діатез;



9. Ви працюєте медичною сестрою в сімейній амбулаторії. До Вас звернулась

мати дитини віком 10 місяців, у якої діагностовано нервово-артритичний

діатез. При реалізації плану мед сестринських втручань медична сестра

порадить матері:

A Давати дитині за призначенням лікаря препарати заліза;

B Призначити загальний аналіз крові та сечі;

C Обмежити коров’яче молоко та вуглеводи;

D Призначити лужні мінеральні води;

E Виключити свіже приготовані соки.

10. Ви працюєте медичною сестрою на педіатричній дільниці. Вкажіть

особливості вакцинації дитини з лімфатико-гіпопластичним діатезом

першого року життя.

A У період ремісії , з попереднім прийманням антигістамінних препаратів;

B Протипоказані всі живі вакцини;

C Протипоказані усі вакцини та анатоксини;

D Імунізацію проти дифтерії та правця проводять окремо від поліомієлітної

влітку або восени;

E Згідно загальному календарю щеплень.


До медичної сестри дитячої поліклініки звернулась мати дитини віком

7-ми місяців зі скаргами на стійкі почервоніння в природних складках в

дитини від народження навіть за умови доброго догляду, мокнуче висипання

на волосистій частині голови.

З анамнезу відомо, що дитина часто хворіє на бронхіт, кон’юнктивіт.

При огляді: стан дитини задовільний. На слизовій оболонці язика – острівці

оголеної від епітелію поверхні. Шкіра обличчя набрякла, інфільтрована,

вкрита кірочками. Під якими є гнійні виділення.

Себорейні лусочки на тім’яній ділянці голови. Численні розчухування шкіри

тулуба, попрілості. З анамнезу встановлено, що мати в ранньому дитинстві

постійно страждала на шкірні висипання, ангіну.

1.Яка хвороба в дитини?

2.Чим хвороба зумовлена?

3. Яка тактика медичної сестри в такій ситуації?




Тема: «Гострі розлади травлення у дітей раннього віку»



Гострі захворювання органів травлення за частотою і тяжкістю

перебігу посідають одне з провідних місць у структурі захворюваності й

дитячої смертності. Виникають в разі перевищення вимог до травної системи

дитини, можливості процесів травлення якої незначні, що пов’язано з

анатомо-фізіологічними особливостями дитячого організму.

Останнім часом гострі розлади травлення трапляються рідше і

перебігають легше завдяки організації раціонального вигодовування і

догляду за дитиною, створенню нових продуктів дитячого харчування,

вдосконаленню методів діагностики й лікування цієї патології у дітей.


Студент повинен ознайомитися:

- зі статичними показниками по захворюваності на гострі розлади

травлення у дітей раннього віку в світі та Україні.


- етіологію, класифікацію та клінічні форми гострих розладів травлення у

дітей раннього віку;

- особливості медсестринського процесу при гострих, функціональних

розладів травлення, у дітей раннього віку;



- володіти навичками медсестринського обстеження за пацієнтом,











Розбір теоретичного матеріалу з теми «Гострі розлади травлення у дітей

раннього віку».















- надання невідкладної допомоги при синдромі токсикозу з ексикозом;

- розрахунок кількості рідини залежно від віку та ступеня ексикозу;

- промивання шлунку;

- методика оральної регідратації;

- застосування очисної, лікувальної клізми, газовивідної трубки;

- догляд за дитиною під час блювання;

- реєстрація й оцінювання випорожнень;

- взяття калу на копрологію, бактеріологічне дослідження;

- проведення підшкірних, внутрішньом’язових та внутрішньовенних

ін’єкцій;






Домашнє завдання: тема «Хронічні розлади травлення у дітей раннього віку».








Дитині показані краплинні внутрішньовенні інфузії рідини у разі

кишкових інфекцій з проявами токсикозу й ексикозу?

1. В якому разі дитині потрібна інфузійна терапія?



Мати дитини, якій 5 місяців звернулася зі скаргами до медичної сестри

зі скаргами на рідинні випорожнення жовто-зеленого кольору з домішками

слизу та білими грудочками до 3 разів на добу. Температура тіла 36,6 С.

Загальний стан дитини не порушений. Напередодні мати вперше дала дитині

100 г 5 % манної каші.

1. Який стан у дитини і чим це пояснити?

2. Яких лікувальних заходів необхідно вжити?


1. Дитина 3 років захворіла декілька годин тому. З’явилися загальна

слабкість, підвищення температури тіла до 38,2°С, біль у надчеревній

ділянці, нудота, блювання. Випорожнення надмірні, пінисті, містять

велику кількість слизу, зелені. Яку з проблем слід очікувати протягом

перших 3 діб:

A Токсикоз з ексикозом;

B Інфекційно – токсичний шок;

C Порушення функції підшлункової залози;

D Анемія;

E Гостра ниркова недостатність.

2. При відвідуванні на дому медичною сестрою дитини 4-х місяців, мама

поскаржилася на блювання дитини неперевареною їжею; випорожнення

рідкі зеленуваті, з білими грудочками до 6-8 разів на добу. При огляді: t

тіла 36,6, язик сухий з білим нальотом. Два дні тому мама самостійно

ввела І прикорм. Що з дитиною?

A Проста диспепсія;

B Кишковий токсикоз;

C Гіпокальціємічний синдром;

D Кишкова інфекція;

E Токсична диспепсія.

3. На профілактичному огляді дитина 9-и місяців Із анамнезу відомо, що

дитина вигодовувалась молочними сумішами, які мати постійно

замінювала. Із прикормів дитина отримує тільки манну кашу. Яке

дослідження треба обов’язково запланувати цій дитині з метою

виявлення анемії?

A Мазок із зіва на флору;

B Аналіз сечі загальний;

C Копрограму;

D Зіскоб на ентеробіоз;

E Аналіз крові загальний.

4. Дитині 3 місяці, знаходиться на штучному вигодовуванні. Після

вживання вперше 60 мл виноградного соку через 20 хв. у дитини

спостерігалися: блювання, рідкі неоднорідні випорожнення з невеликою

кількістю слизу та неперетравленою їжею з білими грудочками, 7 разів

протягом доби. Для обстеження призначено копрологічне дослідження.

Вкажіть лабораторію, до якої необхідно відправити дане обстеження.

A Клінічна;

B Біохімічна;

C Бактеріологічна;

D Імунологічна.

7. Яку кількість рідини потрібно для промивання шлунка дітям віком

від 3 місяців до 1 року (повне промивання):

A 200-500 мл;

B 500-1 л;

C 1-1,5 л;

D 1,5-2 л;

E 2-3 л.




Тема: «Хронічні розлади травлення»



Хронічні розлади травлення – стани, що призводять до

порушення гармонійного розвитку дитини.

Останнім часом хронічні розлади травлення трапляються рідше і

перебігають легше завдяки організації раціонального вигодовування і

догляду за дитиною, створенню нових продуктів дитячого харчування,

вдосконаленню методів діагностики й лікування цієї патології і дітей.


Студент повинен ознайомитися: - зі статичними показниками по захворюваності на хронічні розлади

травлення в світі та Україні.


- етіологію, класифікацію та клінічні форми хронічних розладів травлення;

- особливості медсестринського процесу при гострих розладах травлення:

функціональних розладах травлення та хронічних порушеннях живлення:

гіпотрофії, пар атрофії, дистрофії;

- роль медичної сестри у профілактиці дистрофії.



- володіти навичками медсестринського обстеження пацієнтів при

хронічних порушеннях живлення, виявляти дійсні проблеми пацієнта;





- виконання лікарських призначень при хронічних порушеннях

живлення;





Розбір теоретичного матеріалу з теми «Хронічні розлади травлення».















- визначення ступеня гіпотрофії;

- застосування очисної, лікувальної клізми, газовивідної трубки;

- реєстрація й оцінювання випорожнень;

- взяття калу на копрологію, бактеріологічне дослідження;

- проведення підшкірних, внутрішньом’язових та внутрішньовенних

ін’єкцій;






Домашнє завдання: тема «Захворювання органів травного каналу в дітей

старшого віку».








Дитині 2 місяці. Скарги матері на погіршення апетиту,

неспокійну поведінку між годуваннями, схильність до закрепів.

Об’єктивно: шкіра бліда, тургор тканин знижений, стоншення

підшкірної жирової клітковини на тулубі й кінцівках.

1. Про яке захворювання можна подумати?


3. Якими мають бути догляд і годування дитини?


Дитині 1 місяць. Мати розповіла медичній сестрі, що немовля

часто зригує одразу ж після годування. Зригування почалися ще в

пологовому будинку на 6-й день після народження. Останніми днями

з’явилося блювання «фонтаном».

З анамнезу відомо: маса тіла при народженні 3000 г, зріст 49 см,

закричала, щойно народилася, груди смоктала з першого годування. Зараз

вигодовування дитини 6 разів молока, дитина висмоктує 100 мл молока при

контрольному годуванні та зважуванні. Загальний стан дитини задовільний.

Живіт злегка здутий, м’який, не болісний, видимої перистальтики не

виявлено. Випорожнення 2-3 рази на добу жовтуватого кольору з кислим

запахом.


2. Якими мають бути догляд і годування дитини?


1. Під час профілактичного антропометричного обстеження дитини 5-и

місяців з’ясувалось, що за місяць вона набрала 500г маси тіла. Мати також,

поскаржилась що дитина останнім часом стала неспокійною, погано спить.

Яке додаткове обстеження треба провести цій дитині під час

профілактичного огляду?

A Вимірювання температури тіла;

B Вимірювання зросту;

C Вимірювання обводу голови;

D Вимірювання обводу грудної клітини;

E Контрольне годування та зважування.

2. Дитина 4-х місяців не витримує перерви між годуваннями.

Об’єктивно: шкіра бліда, підшкірно жирова клітковина відсутня на животі,

маса тіла зменшена на 12 % від норми. Клінічна картина характерна для:

A Токсичної диспесії;

B Гіпотрофії І ступеня;

C Гіпотрофії III ступеня;

D Гіпотрофії ІІ ступеня;

E Паратрофії.

3. Характерною ознакою пілоростенозу є:

A блювання «фонтаном» з 2 тижневого віку;

B блювання від народження;

C значно зменшена маса тіла;

D зміна кольору сечі;

E грудочки у випорожненнях.

4. Дитині 5 місяців, хворіє на гіпотрофію. Перебуває на грудному

вигодовуванні. Яким має бути перше догодовування?

A овочеве пюре;

B незбираний кефір;

C 5 % молочна каша;

D фруктове пюре;

E незбиране молоко.




Тема: «Захворювання органів травного каналу в дітей старшого віку» Спеціальність: «Сестринська справа»


Захворювання органів травного каналу є найпоширенішими хворобами

серед дітей і займає одне з перших місць у структурі причин по

захворюваності та первинному зверненню. Зважаючи на це своєчасне

виявлення та лікування хворих дітей з хворобами органів травного каналу є

надзвичайно актуальним.


Студент повинен ознайомитися: Зі статистичними даними по захворюваності органів травного каналу серед

дітей в Україні та Полтавській області.


- анатомо-фізіологічні особливості органів травного каналу у дітей;

- етіологію, симптоматику, обстеження, принципи лікування та

профілактичні заходи під час захворювання дітей на хвороби органів

травного каналу;

- медсестринський процес при захворюванні органів травного каналу;

- роль і завдання медичної сестри у в лікувально-діагностичному процесі,

профілактиці захворювань органів травного каналу у дітей;

- профілактику захворювань;

- специфіку роботи медсестри в гастроентерологічному відділенні;

- роль медсестри в дотриманні правил професійної безпеки, охорони праці,

протиепідемічного режиму.

Студент повинен уміти:

- володіти навичками медсестринського обстеження пацієнта, визначення його

дійсних і супутніх проблем, установлення медсестринських діагнозів;

- планувати медсестринські втручання та їх реалізовувати;

- відпрацювання навичок підготовки пацієнтів та взяття шлункового і

дуоденального вмісту, калу — на наявність яєць гельмінтів та копрологічне

дослідження тощо; підготовки пацієнта до проведення інструментальних

обстежень (рентгенологічного, ендоскопічного, УЗД);

- володіти правилами професійної безпеки, охорони праці,

протиепідрежиму;

-виконувати лікарські призначення;

- оцінювати медсестринські втручання.



Розбір теоретичного матеріалу з теми «Захворювання органів травного

каналу у дітей старшого віку»


1.Робота з алгоритмами практичних навичок (доклінічна практична робота


2.Формування професійних умінь та навичок.







2. Заповнення щоденників практичного заняття.





- промивання шлунка дітям різного віку;

- надання невідкладної допомоги під час харчового отруєння; - оброблення слизової оболонки ротової порожнини в разі стоматиту; - проведення очисної та лікувальної клізми;

- вимірювання температури тіла, графічний запис; виконання всіх видів ін’єкцій.





Домашнє завдання: тема «Захворювання органів травного каналу у дітей

старшого віку»



ЛІТЕРАТУРА:

основна: Ткаченко С.К. Педіатрія з курсом інфекційних хвороб та

основами імунопрофілактики: К.: Медицина, 2009, с. 227-243.



додаткова: Капітан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми.

– К.- Вінниця-Київ- 2002., 706с.

М.Б. Шабалов Педіатрія Київ «Вища школа» 2005 р.


1. Дитині 7 років з діагнозом «Гострий гастрит» призначена водно-чайна

дієта. Яким розчином треба її проводити?

A Смектою;

B Фруктовим соком;

C Солодким газованим напоєм;

D Регідроном;

E Реосорбілактом.

2. Для якого захворювання характерний стійкий та тривалий біль в

епігастральній ділянці, що виникає натще, може бути нічним або через

дві години після їжі:

A Виразкова хвороба;

B Гострий гастрит;

C Гострий панкреатит;

D Холецистит;

E Хронічний коліт.

3.У дитини 10-ти років на основі скарг на печію, відрижку кислим,

блювання, нудоту, біль натще справа від пупка діагостовано виразкову

хворобу 12-типалої кишки. Призначено дієту № 1а. Що входить до

складу цієї дієти?

A Консерви, тістечка, кава;

B Тефтелі, білі сухарі, парові котлети;

C Відварена та печена картопля, білий черствий хліб;

D Жирний курячий бульйон, ковбаса;

E Слизисті супи, овочеві відвари, рідке картопляне пюре.

4. Дитина 10 років пониженого живлення, скаржиться на періодичний

гострий біль в епігастральній ділянці та справа від пупка частіше натще

або після їжі, печію, відрижку кислим. Дані проблеми характерні для:

A Гастриту;

B Холециститу;

C Панкреатиту;

D Дискінезії жовчовивідних шляхів;

E Хронічний гастрит.

5. Хлопчик 14 років знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу

виразкової хвороби шлунка. Який метод діагностики виразкової хвороби

шлунка є головним:

A Копро логічний;

B Фракційне зондування;

C Рентгенологічний;

D Фіброгастродуоденоскопія;

E Дуоденальне зондування.

6. Сліпі зондування проводяться при:

A Дискінезії жовчних шляхів;

B Ревматизмі;

C Вроджених вадах серця;

D Захворюваннях крові;

E Алергічних діатезах.



A 200-500 мл;

B 500-1 л;

C 1-1,5 л;

D 1,5-2 л;

E 2-3 л.

8. 10 річній дитині показане промивання шлунка у зв’язку з харчовим

отруєнням. Яку разову дозу рідини має використати медична сестра під час

маніпуляції:

A 900 мл;

B 1000 л;

C 950 мл;

D 800 мл;

E 400 мл.


Під час ранкового огляду в дитячому садку медична сестра виявила 1 4

річної дитини температуру тіла 37, 8 С, своєрідні округлі бляшки завбільшки

як соєва зернина, оточені білою облямівкою, фібринозний наліт жовто-сірого

забарвлення на гіперемованій слизовій оболонці щік і по краях язика,

збільшення і болісність підщелепних лімфовузлів, набряклість губ,

неприємний запах з ротової порожнини. Дитина млява, сонлива.

1.Яка хвороба у дитини, чим вона спричинена?

2.Що необхідно зробити медичній сестрі в разі виявлення такої хвороби?


Дитина, якій 12 років звернулася зі скаргами до медичної сестри на

біль ріжучого характеру, що з’являється нападоподібно через кілька хвилин

після споживання їжі й триває 30-40 хвилин. Уперше з’явився 3 роки тому.

Перебувала в лікарні, виписана в задовільному стані. Біль локалізується в

правій верхній частині живота, іноді супроводжується нудотою, блюванням.

Під впливом дієти біль стає менш інтенсивним. Останнім часом біль

з’являється 1 раз на 2-3 дні.

Температура тіла 36,6 С. Загальний стан дитини не порушений.

1. Яка хвороба у дитини?





Тема: «Захворювання органів травного каналу в дітей старшого віку» Спеціальність: «Сестринська справа»


Захворювання органів травного каналу є найпоширенішими хворобами

дитячого населення і займає одне з перших місць у структурі причин по

захворюваності та первинному зверненню. Діти до 3 років майже не хворіють

на гастрит, прогноз лікування сприятливий, але у частини дітей

захворювання поглиблюється та виникає виразкова хвороба шлунка та

хронічний гастрит. Зважаючи на це своєчасне виявлення та лікування хворих

дітей з хворобами органів травного каналу є надзвичайно актуальним.


Студент повинен ознайомитися: Зі статистичними даними по захворюваності органів травного каналу серед

дітей в Україні та Полтавській області.


- анатомо-фізіологічні особливості органів травного каналу у дітей;

- етіологію, симптоматику, обстеження, принципи лікування та

профілактичні заходи під час захворювання дітей на хвороби органів

травного каналу;

- медсестринський процес при захворюванні органів травного каналу;

- роль і завдання медичної сестри у в лікувально-діагностичному процесі,

профілактиці захворювань органів травного каналу у дітей;

- профілактику захворювань;

- специфіку роботи медсестри в гастроентерологічному відділенні;

- роль медсестри в дотриманні правил професійної безпеки, охорони праці,

протиепідемічного режиму.

Студент повинен уміти:

- володіти навичками медсестринського обстеження пацієнта, визначення його

дійсних і супутніх проблем, установлення медсестринських діагнозів;

- планувати медсестринські втручання та їх реалізовувати;

- відпрацювання навичок підготовки пацієнтів та взяття шлункового і

дуоденального вмісту, калу — на наявність яєць гельмінтів та копрологічне

дослідження тощо; підготовки пацієнта до проведення інструментальних

обстежень (рентгенологічного, ендоскопічного, УЗД). - володіти правилами - -

--- виконувати лікарські призначення;

- оцінювати медсестринські втручання.



Розбір теоретичного матеріалу з теми «Захворювання органів травного

каналу у дітей старшого віку»


1.Робота з алгоритмами практичних навичок (доклінічна практична робота


2.Формування професійних умінь та навичок.







2. Заповнення щоденників практичного заняття.





- проведення РН-метрії та дуоденального зондування;

- взяття калу на копрологічне дослідження та виявлення яєць гельмінтів;

- проведення очисної та лікувальної клізми;

- вимірювання температури тіла, графічний запис;

виконання всіх видів ін’єкцій;

- дотримання правил професійної безпеки, охорони праці, протиепідемічного

режиму.





Домашнє завдання: тема «Захворювання органів дихання»



ЛІТЕРАТУРА:

основна: Ткаченко С.К. Педіатрія з курсом інфекційних хвороб та основами




додаткова: Капітан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми.

– К.- Вінниця-Київ- 2002., 706с.

М.Б. Шабалов Педіатрія Київ «Вища школа» 2005 р.


1. Дитині 7 років з діагнозом «Гострий гастрит» призначена водно-чайна

дієта. Яким розчином треба її проводити?

A Регідроном;

B Фруктовим соком;

C Солодким газованим напоєм;

D Смектою;

E Реосорбілактом.

2. Для якого захворювання характерний стійкий та тривалий біль в

епігастральній ділянці, що виникає натще, може бути нічним або через

дві години після їжі:

A Хронічний коліт;

B Гострий гастрит;

C Гострий панкреатит;

D Холецистит;

E Виразкова хвороба;

3.У дитини 10-ти років на основі скарг на печію, відрижку кислим,

блювання, нудоту, біль натще справа від пупка діагостовано виразкову

хворобу 12-типалої кишки. Призначено дієту № 1а. Що входить до

складу цієї дієти?

A Слизисті супи, овочеві відвари, рідке картопляне пюре;

B Тефтелі, білі сухарі, парові котлети;

C Відварена та печена картопля, білий черствий хліб;

D Жирний курячий бульйон, ковбаса;

E Консерви, тістечка, кава.

4. Дитина 10 років пониженого живлення, скаржиться на періодичний

гострий біль в епігастральній ділянці та справа від пупка частіше натще

або після їжі, печію, відрижку кислим. Дані проблеми характерні для:

A Холециститу;

B Гастриту;

C Панкреатиту;

D Дискінезії жовчовивідних шляхів;

E Хронічний гастрит.

5. Хлопчик 14 років знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу

виразкової хвороби шлунка. Який метод діагностики виразкової хвороби

шлунка є головним:

A Фіброгастродуоденоскопія;

B Фракційне зондування;

C Рентгенологічний;

D Копро логічний;

E Дуоденальне зондування.

6. Сліпі зондування проводяться при:

A Дискінезії жовчних шляхів;

B Ревматизмі;

C Вроджених вадах серця;

D Захворюваннях крові;

E Алергічних діатезах.



A 200-500 мл;

B 500-1 л;

C 1-1,5 л;

D 1,5-2 л;

E 2-3 л.

8. 10 річній дитині показане промивання шлунка у зв’язку з харчовим

отруєнням. Яку разову дозу рідини має використати медична сестра під час

маніпуляції:

A 900 мл;

B 1000 л;

C 950 мл;

D 800 мл;

E 400 мл.


Під час ранкового огляду в дитячому садку медична сестра виявила 1 4

річної дитини температуру тіла 37, 8 С, своєрідні округлі бляшки завбільшки

як соєва зернина, оточені білою облямівкою, фібринозний наліт жовто-сірого

забарвлення на гіперемованій слизовій оболонці щік і по краях язика,

збільшення і болісність підщелепних лімфовузлів, набряклість губ,

неприємний запах з ротової порожнини. Дитина млява, сонлива.

1.Яка хвороба у дитини, чим вона спричинена?

2.Що необхідно зробити медичній сестрі в разі виявлення такої хвороби?


Дитина, якій 12 років звернулася зі скаргами до медичної сестри на

біль ріжучого характеру, що з’являється нападоподібно через кілька хвилин

після споживання їжі й триває 30-40 хвилин. Уперше з’явився 3 роки тому.

Перебувала в лікарні, виписана в задовільному стані. Біль локалізується в

правій верхній частині живота, іноді супроводжується нудотою, блюванням.

Під впливом дієти біль стає менш інтенсивним. Останнім часом біль

з’являється 1 раз на 2-3 дні.

Температура тіла 36,6 С. Загальний стан дитини не порушений.

1. Яка хвороба у дитини?


Медсестринство в педіатрії 3- › wp-content › uploads › 2020 › 05 ›...

Documents

Transcript of Медсестринство в педіатрії 3- › wp-content › uploads › 2020 › 05 ›...