План розвитку

Плішивецької

загальноосвітньої школи

І-ІІ ступенів

2016-2020 роки

Юридична адреса 37323, вул. Соборна, 33, с. Плішивець, Гадяцького р-ну,Полтавської обл.

Електронна адреса plishivecjka - shkola @ meta . ua

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇПОЛТАВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

ВІДДІЛ ОСВІТИ ГАДЯЦЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇПЛІШИВЕЦЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІ СТУПЕНІВ

ГАДЯЦЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Погоджено Затвердженоначальник відділу освіти Голова Ради школи____________І.В.Гулей О.М.Дига«___»____________ 2016 р. «___»___________ 2016 р.

ПЛАН РОЗВИТКУ ПЛІШИВЕЦЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ

ШКОЛИ І-ІІ СТУПЕНІВ ГАДЯЦЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

на 2016 – 2020 р.р.

С. ПЛІШИВЕЦЬ - 2016

Основні завдання школи

Сприяти розвитку конкурентоспроможності школи;

Вдосконалити систему підготовки педагогів з використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі;

Здійснити роботу із виховання морально-етичної культури учнів;

Створення здоров’язберігаючої педагогічної системи;

Розвивати індивідуальні пізнавальні здібності кожної дитини;

Піднести на якісно новий рівень роботу з творчо обдарованими дітьми;

Здійснювати правове виховання дітей, ознайомлювати з правовою відповідальністю;

Зміцнювати здоров’я дітей;

Покращити матеріально-технічне забезпечення школи;

Сприяти роботі учнівського самоврядування.

Плішивецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області має 106-річну історію, але як любий прогресивний заклад потребує оновлення змісту і форм діяльності. План розвитку школи є документом, яким у найближчі 5 років буде керуватись колектив школи при організації діяльності. Він був обговорений на засіданні педагогічної ради (протокол №1 від 31.08.2016 р.), затверджений на засіданні Ради школи (протокол №2 від 31.08.2016р.) і погоджений з районним відділом освіти райдержадміністрації.

Координатор плану розвитку школи –Устименко Олена Василівна, директор Плішивецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області, «Спеціаліст першої категорії», учитель початкових класів.

Склад творчої групи: Рибалка Олексій Стефанович – учитель хімії та біології, «Спеціаліст І категорії», Бакута Ганна Андріївна голова ПК вчитель світової літератури та російської мови, «Спеціаліст І категорії», Микитченко Валентина Борисівна вчитель української мови та літератури «Спеціаліст І категорії», Рибалка Тетяна Олександрівна вчитель англійської мови та інформатики «Спеціаліст І категорії».Склад робочої групи: Миргородська В.Ф..Курочка Н.М.Експертна група: Гулей І.В.–начальник відділу освіти районної державної адміністрації;Сидоренко Т.О. – директор науково-методичного центру;Ємець Т.М.. – методист науково-методичного центру;Дига О.М. – голова Ради школи;

Зміст

1. Основні завдання школи2. Вступ3. Паспорт програми розвитку

І. 1. Оцінка попередньої діяльності школи 2. Атестація педагогічних працівників 3. Структура дитячої організації «Веселка» 4. Структура науково – методичної роботи 5. Організація методичної роботи 6. Структура планування роботи школиІІ. 1. Концепція розвитку школи 2. Місія, мета і завдання розвитку школи 3. Структура організації навчально-виховного процесу на двох ступенях навчання а) початкова школа ( 1 – 4 класи ) б) основна школа ( 5 – 9 класи ) ІІІ. 1. Напрямки діяльності Плішивецької ЗОШ І – ІІ ст. на 2016 – 2020рр. 2. Модель управління на 2016 – 2020 рр. 3. Вивчення стану викладання предметів, моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів 4. Циклограма контролю за позакласною роботою 5. Циклограма контролю за виховною роботою 6. План розвитку морально – етичної програми «Школа добра» 7. Графік проведення атестації та курсової перепідготовки педпрацівників школи 8. План розвитку інформаційно – комунікаційного напрямку роботи 9. План розвитку оздоровчої програми «Здорові діти – здорова нація» 10. План розвитку з кадрової політики 11. Енергозберігаючі заходи 12. Очікувані результати

Вступ Зміна суспільних відносин, ціннісних орієнтирів, ставлення громадян до освіти й освіченості зумовили актуальність такої проблеми, як удосконалення до досягнення якісно нових високих результатів освітнього процесу, вимагає нових підходів до перспективного планування розвитку навчальних закладів. Підготовка Програми розвитку Плішивецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Гадяцької районної ради Полтавської області на 2016 —2020 pp. зумовлена розбудовою системи освіти району, якісним оновленням її змісту, який полягає в необхідності привести її у відповідність із європейськими стандартами, потребами сучасного життя, запитами жителів району щодо якісної та доступної освіти. Удосконалення навчально-виховного процесу на основі нових педагогічних технологій та інновацій передбачає досягнення таких освітніх результатів, які б відповідали цілям розвитку особистості школярів Плішивецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів і сучасним соціальним вимогам. Ідеться про створення такого середовища в школі, яке б плекало творчу особистість, створювало умови для повноцінного інтелектуального, творчого, морального, фізичного розвитку дитини, вироблення сучасної моделі випускника школи, спроможного реалізувати власний позитивний потенціал.Програма визначає основні шляхи розвитку школи. Вона скеровує педагогів до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб обдарованої молоді, створення розвивального середовища, у якому б реалізувалася модель випускника.Програма розвитку школи спрямована в площину цінностей особистісного розвитку, варіативності й відкритості освітньої системи закладу, зумовлює модернізацію чинників, які впливають на якість навчально-виховного процесу, змісту освіти, форм і методів навчання й виховання, системи контролю й оцінювання, управлінських рішень, взаємовідповідальності всіх учасників навчально-виховного процесу. Програма є комплексом науково-методичних, матеріально-технічних та управлінських проектів із визначенням шляхів їх реалізації. У ній максимально враховані потреби педагогічного, учнівського та батьківського колективів школи.Проекти, з яких складається Програма, допоможуть вирішити такі питання, як: організація методичної роботи в школі;

• організація роботи з обдарованими дітьми;• професійний розвиток педагогічних кадрів, сприяння самоутвердженню на

вчительському шляху;• забезпечення, оптимізація та покращення матеріально-технічної бази;• сприяння професійному зростанню молодих учителів, спонукання до творчої

педагогічної діяльності;• організація фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи; • комп'ютеризація та інформатизація закладу; • моніторингове дослідження всіх структурних ланок роботи школи.

Основними результатами Програми розвитку школи будуть удосконалення й модернізація сучасного освітнього середовища закладу, системні позитивні зміни, підвищення рівня та якості освіти. Програм дає можливість виробити стратегічні та пріоритетні напрями діяльності школи на найближчі роки.

Паспорт Програми розвитку Плішивецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів на 2016-2020 рp.

Назва Зміст програми розвитку

Тип Програми

Програма розвитку (перспективне прогнозування)

Підстава для розробки Програми

Необхідність удосконалення якості освітніх послуг, які надає заклад, вироблення освітньої та наукової стратегії з урахуванням якісних змін в Українській державі

Нормативно-правова база Програми

• Укази Президента України:- від 04.07.2005 р. № 1013/2005 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні»;- від 31.07.2000 р. № 928 «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні»;- від 23.01.2001 р. № 35 «Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні»;- від 28.08.2004 р. №1148 «Про національну доктрину фізичної культури та спорту»;- від 01.06.2005 р. №900/2005 «Про першочергові заходи щодо створення сприятливих умов життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями».• Постанови Кабінету Міністрів України:- від 28.03.2002 р. №379 «Про затвердження Державної програми «Вчитель»;

- від 10.06.2002 р.№ 789 «Про затвердження Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року»;- від 04.06.2003 р. № 863 «Про затвердження Програми забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлового та громадського призначення»;- від 13.12.2004 р. № 1641 «Про затвердження заходів з реалізації Національної доктрини розвитку фізичної культури і спорту»;- від 27.08.2010 р. № 776 «Про внесення змін до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 р. №24»;- від 27.08.2010 р. № 778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад»;- від 27.08.2010 р. № 779 «Деякі питання організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах у зв'язку з переходом на 11-річний термін навчання».• Розпорядження Кабінету Міністрів України:- від 27.08.2010 р. № 1722-р «Про схвалення Концепції Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року»;- наказ Міністерства освіти і науки України від 29.07.2005 р. № 454 «Про заходи МОН України по реалізації Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні"»

Накази Міністерства освіти і науки України-наказ № 940 від 16.09.2015 Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2015/2016 навчальному році»- №641 від 16.06 2015 р. «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, патріотичного виховання дітей і молоді»

Мета Про-грами

• Створення умов для забезпечення в школі доступної та якісної системи освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості й потреб держави;• забезпечення ефективного управління розвитком загальноосвітнього закладу

Завдання Програми

• Створення механізмів державно-громадського регулювання якості освіти в школі шляхом:- чіткої координації діяльності органів управління освітою та громадського інституту школи;- переходу на систему незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів.• Забезпечення морального та матеріального стимулювання професійної само-реалізації педагогічних кадрів, підвищення їх соціального статусу, професійного та загальнокультурного рівня, фахової майстерності.• Розвиток профільності навчання.• Запровадження освітніх інновацій, інформаційних педагогічних технологій.• Створення сприятливих умов для пошуку, підтримки та розвитку обдарованих дітей і молоді.• Підтримка дітей і молоді з особливими потребами.• Формування в учнівської молоді навичок здорового способу життя, розвиток дитячого та юнацького спорту і туризму.• Забезпечення консолідації та взаємодії соціальних і наукових партнерів із метою інтенсифікації розвитку й удосконалення освітнього середовища.• Розвиток міжрегіонального та міжнародного партнерства.• Приведення матеріально-технічного стану школи у відповідність із потребами сучасної освіти

ТермінреалізаціїПрограми

2016—2020 р.р.

ЕтапиреалізаціїПрограми

• Організаційно-проектувальний етап (жовтень —грудень 2016 p.): розробка Концепції розвитку школи; визначення основних стратегій, заходів і механізмів розвитку (інноваційних проектів); виявлення ресурсів (людських, матеріально-технічних, фінансових) реалізації Програми.• Аналітико-практичний етап (січень 2017 р. — вересень 2019 p.): практична реалізація інноваційних проектів програми; організація моніторингового спостереження за результатами; координація дій.• Завершальний етап (вересень — грудень 2019 p.): аналіз результатів моніторингу Програми розвитку школи на 2016—2020 p.p.; поширення позитивного досвіду; визначення перспектив подальшої роботи

Ресурсне забез-печення Програми

Розробка та реалізація механізмів залучення додаткових фінансових і матеріальних ресурсів (цільових соціальних проектів, інвестицій, благодійних внесків тощо); підвищення ефективності використання бюджетних та позабюджетних коштів; прозорість використання фінансів у школі

Структура Програми

• Паспорт Програми розвитку• Вступ• Аналіз стану навчально-виховного процесу і матеріально-технічної бази• Концептуальні засади• Програмний комплекс розвитку школи• Очікувані результати

Очікуванірезультати

Забезпечення умов для здобуття доступної та якісної освіти відповідно до вимог суспільства, запитів особистості й потреб держави

Оцінка попередньої діяльності Плішивецької загальноосвітньої школи І – ІІ ступенів

Особливість управління сучасною школою полягає в тому, що воно повинне забезпечувати не тільки успішне функціонування закладу, а і його якісний розвиток в умовах оновлення та демократизації суспільства. У цьому велику роль відіграє аналіз педагогічного стилю за навчальний рік та порівняльна характеристика з попередніми. Аналізуючи діяльність своєї школи, можна сказати, що результативність навчально-виховного процесу залежить не лише від сумлінності та високого професіоналізму більшості педпрацівників, а й від цілеспрямованої, злагодженої, правильно спланованої роботи. Аналіз роботи школи за навчальний рік дозволяє зробити процес подальшого функціонування й розвитку. Усю роботу школи спрямовано на впровадження та реалізацію Законів України «Про загальну середню освіту», «Про освіту», Національної доктрини розвитку освіти в Україні. Різними формами навчання охоплено 100% усіх мешканців мікрорайону, які мають отримувати обов’язкову повну середню освіту.Рівень кадрового забезпечення .

Плішивецька загальноосвітня школа І – ІІ ступенів повністю забезпечена педагогічними кадрами. Кількість вчителів школи 13 (з них 12 вчителів основних спеціалістів, 1 – сумісник). Розстановка педагогічних працівників здійснюється відповідно до фахової підготовки із урахуванням виробничих потреб. Вчителі нашого закладу впроваджують такі педагогічні інновації, як:

Інтерактивні методики ( робота в групах, парах, метод проектів, «розумовий штурм», «ажурна пилка», рольові та ділові ігри тощо);

Технологія проблемного навчання. Проектні технології Ігрові технології

З впровадженням нових технологій навчання змінилась і сама форма проведення уроків ( урок – практикум, урок – пошук, урок – дискусія, урок – мандрівка, урок – гра тощо).

Проблеми над якими працюють учителі школи1. Рибалка О.С. – «Вивчення хімії, біології та географії на основі

інтерактивних методів навчання»2. Рибалка Т.О. – «Роль навчальної гри при вивченні англійської мови у

молодших та середніх класах»3. Бакута Г.А. – «Розвиток літературно-творчих здібностей учнів на уроках

світової літератури»4. Костенко Л.В. « Розвиток вокальних здібностей та постановка голосу

школярів»5. Деркач Н.І. – «Організація диференційованого навчання на уроках

математики»6. Довгаль Т.С. – «Актуалізація пізнавальної діяльності на уроках географії та

історії»7. Курочка Н.М. – «Проблема патріотичного виховання учнів»8. Устименко С.Г. – «Популяризація гри в теніс»9. Микитченко В.Б. – «Використання інтерактивних методів на уроках

української мови та літератури»Кількіст

ьВчителів школи

Мають освіту Категорії

ВищуСередню спеціальн

уВища

1категорі

я

2категорі

я

спеціаліст

8,9розряд

13 9 4 - 7 1 1 4

Віковий ценз працівників:

до 30 років 31-40рок 41-50рок. 51-55 рок. понад 55 рок.

Dec-99

Feb-00

2013-2014

2014-2015

2015-2016

Позитивні тенденції Негативні тенденції Пріоритетні напрямкиПереважають показники від 41 до 50 років

Омолодження педагогічних кадрів

Педагогічний стаж складає:

до 3-х р. до 5-ти р. до 10-ти р. до 20-ти р. 20 і більш.0123456789

10

2013-2014

2014-2015

2015-2016

Позитивні тенденції Негативні тенденції Пріоритетні напрямкиПоказники стабільні Переважають показники

зі стажем роботи більше 20 років

Омолодження педагогічних кадрів

Освітній ценз

Вища Незак. вища Вища непед. Сер. спец. пед. Сер. спец. непед.

02468

1012

2013-2014

2014-2015

2015-2016

Позитивні тенденції Негативні тенденції Пріоритетні напрямкиПоказники стабільні Здобуття вищої освіти для

всіх працівників

Педагогічне навантаження:

Менше 18 год. 18-20 год. 21-26 год. 27 і більше012345678

2013-2014

2014-2015

2015-2016

Позитивні тенденції Негативні тенденції Пріоритетні напрямкиНавантаження до 18 годин

Забезпечення навантаження на 1 ставку (18 год)

Плинність кадрів:

2013-2014 2014-2015 2015-20160

0.10.20.30.40.50.60.70.80.9

1

Прибуло

Вибуло

Позитивні тенденції Негативні тенденції Пріоритетні напрямки Показники стабільні Омолодження

педагогічних кадрів Про методичний рівень вчителів свідчить безпосередня їх участь у різних шкільних, районних та обласних заходах з підвищення фахового рівня. Учителі беруть участь у районних та обласних семінарах, які проходять на базі шкіл району, у ярмарку педагогічних технологій, у районних заходах.

Показник кількості педагогів, які впроваджують інноваційні технології:

2013-2014 2014-2015 2015-20160

0.51

1.52

2.53

3.54

Позитивні тенденції Негативні тенденції Пріоритетні напрямкиПоказник щороку зростає Ураховувати при

атестації

Показник кількості педагогів, які впроваджують метод проектів:

2013-2014 2014-2015 2015-20160

0.51

1.52

2.53

3.54

Позитивні тенденції Негативні тенденції Пріоритетні напрямкиПоказник щороку зростає Ураховувати при

атестації

Члени колективу вивчають ППД та охоче діляться своїм на засіданнях медодоб’єднань школи. Адміністрація школи велику увагу приділяє навчальній, виховній та науково-методичній роботі в школі. Річний план роботи в школі регламентує діяльність усіх ланок навчально-виховного-процесу. Кожного року проводиться 8 педагогічних рад, спрямованих на розв’язання методичної проблеми школи. Також проводяться наради при директору, засідання методичної ради, теоретичні та практичні семінари, тощо.

Порівняльна характеристика кількості учнів школи за останні роки свідчить про зниження контингенту школярів.

2013-2014 2014-2015 2015-20160

10

20

30

40

50

60

Позитивні тенденції Негативні тенденції Пріоритетні напрямкиЗменшення кількості учнів

Аналіз стану навчальної діяльності:Показник отриманих свідоцтв з відзнакою:

2012-2013 2013-2014 2014-20150

0.5

1

1.5

2

2.5

3

Позитивні тенденції Негативні тенденції Пріоритетні напрямкиПідвищення успішності У 2016 році свідоцтв з

відзнакою немаєЯкісне визначення претендентів на нагородження. Мотивація навчання

Показник похвальних листів:

2012-2013 2013-2014 2014-20150123456789

Похвальних листів

Позитивні тенденції Негативні тенденції Пріоритетні напрямкиЗменшення показників претендентів на нагородження

Якісне визначення претендентів на нагородження. Мотивація навчання

Показник навчальних досягнень:

2012-2013 2013-2014 2014-20150

10

20

30

40

50

60

Високий

Достатній

Середній

Початковий

Позитивні тенденції Негативні тенденції Пріоритетні напрямкиНезначне збільшення високого та достатнього показника навчальних досягнень

Переважає середній показник навчальних досягнень учнів

Мотивація навчання

Організація навчального процесу

Дослідження якості знань учнів вважаємо головним завданням закладу. Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Указів Президента України від 04.07.2005 № 1013 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні», від 20.03.2008 № 244 «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні», від 30.09.2010 № 926/2010 «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні», наказів відділу освіти райдержадміністрації від 06.03.2012 № 145 «Про проведення моніторингових досліджень якості надання освітніх послуг та рівня навченості учнів з предметів інваріантної складової навчальних планів», Положення про моніторингове дослідження рівня навченості учнів – шляхи удосконалення, затвердженого наказом відділу освіти райдержадміністрації від 20.06.2012 № 318, Перспективного плану проведення моніторингових досліджень рівня навчальних досягнень учнів Гадяцького району на 2012/2013 – 2020/2021 навчальні роки, затвердженого наказом відділу освіти райдержадміністрації від 20.06.2012 № 320 в школі проводилося моніторингове дослідження рівня навчальних досягнень учнів, яке висвітлюється в наказі по школі. Під час проведення ДПА початковий рівень навчальних досягнень учнів не виявлено.

Із метою забезпечення громадського контролю за оформленням документів про освіту було створено комісію з перевірки їх достовірності при заповненні свідоцтв. Зіпсованих документів не було. Не виявлено порушень і при замовленні документів.

« »,На виконання Закону України Про загальну середню освіту відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію

( ) , учнів вихованців у системі загальної середньої освіти здійснення , контролю за виконанням навчальних планів та програм а також за

відповідністю освітнього рівня учнів і випускників загальноосвітніх , , навчальних закладів І ІІ ІІІ ступенів вимогам Державного

стандарту початкової загальної освіти та Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та наказу відділу освіти

07.04.2016 №120від року » 1-4 для учнів класів проводилися навчальні екскурсії ; для учнів 5-8 класів проводилася навчальна практика. Відповідно до вказаних термінів була відпрацьована потрібна кількість днів. За підсумками проведення навчальних екскурсій та навчальної практики всі керівники склали звіти про заплановані заходи. Аналіз свідчить про те, що все, заплановане, виконане. Порушень техніки безпеки і правил охорони праці не зафіксовано. Навчальні екскурсії та практика пройшли змістовно, цікаво, організовано. У період навчальної практики проводилися різні змагання, конкурси, вікторини. Здійснено екскурсії: до районного центру – м. Гадяч. Із метою контролю за виконанням навчальних програм було здійснено перевірку стану фактичного виконання програм з усіх предметів. Звірено записи в журналі, календарні плани та проведені бесіди з учителями. Потрібна кількість контрольних видів, лабораторних та практичних робіт з відповідних предметів виконана. Зошити перевірялися згідно з вимогами.

Система роботи з обдарованою молоддю

Система роботи з обдарованою молоддю розгорталася в контексті загального розвитку освіти, визначеного Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», державною Програмою роботи з обдарованою молоддю. Учні школи щорічно беруть участь у районному конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН:

2012-2013 2013-2014 2014-20150

0.2

0.4

0.6

0.8

1

У районі

Позитивні тенденції Негативні тенденції Пріоритетні напрямкиПоказники стабільні Мотивація навчання

Учні беруть участь у районних олімпіадах:

2012-2013 2013-1014 2014-20150

0.20.40.60.8

11.21.41.61.8

2

І місце в районі

ІІ місце в районі

ІІІ місце в районі

Позитивні тенденції Негативні тенденції Пріоритетні напрямкиЗбільшується кількість переможців

Мотивація навчання

Щорічно учні беруть участь у мовознавчому конкурсі ім. П.Яцика:

2008-2009 2013-2014 2014-2015 2015-20160

0.20.40.60.8

11.21.41.61.8

2

Кількість учасників

Позитивні тенденції Негативні тенденції Пріоритетні напрямкиПоказники достатні Мотивація навчання

У цьогорічному конкурсі ім. Т.Г.Шевченка було два учасники. Варто зазначити, що учні щорічно беруть участь у різних конкурсах : «Кенгуру», «Колосок». та інших в яких отримують сертифікати відмінних та добрих результатів.Команда школярів взяла участь в усіх районних спортивних змаганнях і по результатах Спартакіади за 2014-2015 н.р. виборола п’яте місце,2015-16 р.- шосте місце. Результати свідчать про те, що робота з обдарованою молоддю у школі ведеться, проте показники олімпіад вказують на необхідність покращення організації системи роботи з обдарованими учнями щодо їх підготовки й участі в олімпіадах з базових дисциплін. Психологічний клімат у колективі в цілому позитивний. У школі працюють професіонали-однодумці, яким під силу вирішувати невідкладні завдання освіти.

Аналіз результативності в районних предметних олімпіадах,спартакіадах та конкурсах за 2010 – 2014 н.р.

Участь у конкурсах

2010-2011 . .н р

« »- Конкурс малюнків на кращу емблему Кенгуру І місце

« »- По екологічній стежині Ця планета найкраща ІІ місце

2011-2012 н. р.

Конкурс знавців історії – 6 кл.-ІІ місце.

Конкурс знавців історії – 8 кл.-ІІ місце

Конкурс знавців історії – 9 кл.-ІІ місце

Конкурс Професія моєї мрії в районі – І місце та ІІ місце

В області – І місце

Конкурс на кращу презентацію краєзнавчої роботи в районі І-місце , в області - І місце (Рибалка Т.О.)

Туристсько-краєзнавча експедиція «Пізнай свою країну» -ІІ місце в області (керівник ДеркачЛ.В. )

2012-2013н.р.

Конкурс знавців ОБЖ - 8 кл.- ІІІ місце (Красюк Б.)

Конкурс знавців ОБЖ – 8кл. –І місце (Шкіль Ю.)

Конкурс знавців історії - 8 кл. –ІІ місце (Шкіль Ю.)

2013-2014 н.р.

1. МАН: з української літератури - ІІІ місце -9кл. ( Шкіль Юлія ) 2.Експедиція «Моя Батьківщина –Україна»- ІІІ місце ( керівник Деркач Л.В. )

Участь у ІІ турі Всеукраїнських предметних олімпіад

2010-2011 н.р.

Зарубіжна література – І місце– 8 кл.

Біологія -ІІ місце - 8 кл.

Фізика-І місце-9кл.

2011-2012н.р.

Фізика -І місце – 7 кл.

Правознавство -ІІІ місце – 9 кл.

Рос. мова -ІІ місце – 9кл.

2012-2013н.р.

Всеукраїнська олімпіада «Олімпус» з математики – Диплом лауреата -4 кл.(Товстоп’ят В. і Демченко В.)

2013-2014 н. р.

Географія -ІІІ місце - 8кл. (Шийка Вікторія)

Біологія -ІІІ місце - 8 кл.( Шийка Вікторія)

Біологія -ІІІ місце - 9 кл. (Рибалка Сергій)

Хімія - ІІ місце 9 кл.(Рибалка Сергій)

Правознавство- ІІІ місце 9 кл.(Бондар Анна)

2014-2015 н.р.

Українська мова –ІІІ місце – 9 клас (Шкіль Юлія)

Участь у спартакіадах

2010-2011 н. р.

Міні футбол ( хлопці)—ІІ місце

Міні футбол ( дівчата)—ІІ місце

Настільний теніс—ІІ місце

Шахи – ІІ місце

2011-2012н.р.

Настільний теніс – І місце

Шахи – ІІ місце

Волейбол (юнаки) – ІІІ місце

2012-2013 н.р.

Настільний теніс – ІІІ місце

Волейбол (дівчата) – І місце

Волейбол(юнаки) -- ІІ місце

2013-2014н.р.

Шахи -ІІІ місце (Бондар Анна)

Шахи -- ІІІ місце (Рибалка Сергій)

Шахи -- ІІІ місце (команда школи)

Легкоатлетичний крос -- ІІІ місце ( Ніколаєнко Олег)

2014-2015

Легкоатлетичний крос – ІІ місце (Ніколаєнко Олег 9 кл.)

Футбол – І місце (команда дівчат)

Футбол – ІІІ місце (команда хлопців)

Настільний теніс – ІІ місце (команда хлопців)

Атестація педагогічних працівників Адміністрація школи систематично проводить роботу з удосконалення й посилення стимулюючої ролі атестації у фаховому зростанні, тому приділяє велику увагу проведенню атестації педагогічних працівників, що дає змогу виявити їх професійну підготовку, фаховий рівень, відповідність посаді. Атестація проводиться відповідно до закону України «Про освіту» (ст.54), нового «Типового положення про атестацію педагогічних працівників України» та планом заходів з проведення атестації. Її мета – активізація професійно-творчої діяльності учителів, психолога, а також підвищення відповідальності за результати навчально-виховного процесу. Уся робота школи здійснюється на основі комплексної оцінки рівня кваліфікаційно-педагогічної майстерності вчителя: відвідування уроків, виховних та позакласних заходів, написання контрольних робіт, зрізів знань та тестування, врахування особистісних

результатів у підготовці та досягнення учнів до олімпіад, МАНу та інших конкурсів. Рейтинг оцінки праці учителя передбачає:а) організація НОП: - дотримання режиму роботи школи; - виконання управлінських рішень; - відвідування різних заходів та участь у них і таке ін. б) оцінка роботи як учителя: - якість проведення уроків; - результативність роботи (якість знань учнів, результати їх досягнень); - позаурочна діяльність учителя (організація позакласної роботи з учнями, проведення предметних тижнів). в) оцінка як класного керівника: - відвідування учнями школи; - якість проведення виховних заходів; - робота класного керівника по запобіганню правопорушень, нещасних випадків тощо.г) оцінка роботи вчителя над самоосвітою: - підвищення свого професійного рівня; - використання інтерактивних методів навчання та інноваційних педтехнологій; - участь у методичній роботі школи, району, області та ін.д) оцінка моральних якостей та професійної етики: - скарги на вчителя з боку батьків, учнів, колег; - оцінка професійної етики.е) оцінка громадської роботи вчителя. Інформація щодо атестації була представлена на стенді «Атестація». Учителі, що атестуються, складали індивідуальні плани-графіки роботи. Здійснювалося консультування з оформлення атестаційних матеріалів. Атестація педпрацівників проходить прозоро. Анкету оцінювання педагогічної діяльності учителя (запозичена з фахової літератури та вдосконалена на методичній раді) здійснюють колеги, голови МО. Рівень діяльності учителя визначається за відповідною шкалою і порівнюється з думкою адміністрації. Результати здебільшого тотожні. У атестації педпрацівників також бере участь психолог, який проводить діагностування стилю педагогічної діяльності вчителів, вивчав їхні особистісні якості. Велику роль відіграє виставка «Я атестуюсь», на яку представляють кращі методичні матеріали вчителя за міжатестаційний період. У 2014-2015 н.р. черговій атестації підлягало 3 педагогічні працівники. Кількість учителів, які атестувалися, становить 16% від загальної кількості. За підсумками атестації всі учителі підтвердили свій кваліфікаційний рівень.

Наслідки атестації:

2012-2013 2013-2014 2014-2015012345678

Вища кат.

І категор

ІІ категор

8,9 рзряд

Позитивні тенденції Негативні тенденції Пріоритетні напрямкиПоказники стабільні Високий показник

спеціалістів.Сприяння зростанню якісного рівня педпрацівників через атестацію

У забезпеченні неперервності підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, з метою підвищення педагогічної майстерності та інтелектуального розвитку сплановане та організоване проходження курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників школи на базі ПОІППО.Показник підвищення кваліфікації педагогічних працівників:

2011 2012 2013 2014 20150

0.51

1.52

2.53

3.54

4.55

Кількість вчителів

Позитивні тенденції Негативні тенденції Пріоритетні напрямкиПоказники стабільні Врахувати при атестації

Графік курсової перепідготовки вчителів Плішивецької загальноосвітньої школи І-ІІ ст. на 2013-2019 роки

№ п/п

ПІП З чого потребує курсової перепідготовки

Рік проходження курсів

2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019

1 Устименко Олена

ДиректорПочаткові класи +

+

Василівна Образотворче мстецтво +2 Рибалка

Олексій Стефанович

Заступник директораХімія

БіологіяПриродознавство +

+++

+3 Микитченко

Валентина Борисівна

Укр..моваУкр.. літ.

++

++

4 Бакута Ганна Андріївна

Зар. Літ.Рос. МоваУкр..літ. +

++

+5 Рибалка

Тетяна Олександрів

на

Англ..моваІнформатика

++

6 Деркач Ніна Іванівна

Математика +

7 Горбуля Руслан

Євгенович

ФізикаМатематика

++

++

8 Курочка Надія

Михайлівна

ІсторіяОснови здоровя

Організатор позакласної роб.

Бібліотекар

++

++

+

9 Довгаль Тамара

Сергіївна

ІсторіяГеографія

Правознавство

+++ +

10 Устименко Сергій

Григорович

ФізкультураТрудове навчання

++

++

11 Лагута Людмила

Михайлівна

Початкові класиГПД

++

++

12 Гляненко Юрій

миколайович

Музичне мистецтво

++

13 Миргородська Валентина Федорівна

Початкові класиГПД

++

СТРУКТУРАДИТЯЧОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ВЕСЕЛКА»

ПЛІШИВЕЦЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І – ІІ СТУПЕНІВ

Дитяче об’єднання « Веселка» « Барвінчата»( класи – групи ) (2 – 4 класи)

(5 – 9 класи)

« Світанок» 2 кл. « Веселі мандрівники5 клас 3 кл. « Калинка» «Колосок» 4 кл. « Барвінок» 6 клас

« Веселка»7 клас «Берізка»8 клас « Берегиня»9 клас

Рада об’єднання «Веселка»

Комісія «Знання»

Комісія «Чистоти

і порядку»

Комісія «Спортивна

»

Комісія «Відпочинок»

Комісія «Книголюб»

Пошук

Структура науково-методичної радиПлішивецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

на 2016-2020 роки

Науково-методична рада

Директор школи Педагог-організатор Класні керівники

Методичні об’єднання

Керівники методичнихоб’єднань

Методичне об’єднання вчителів початкових класіввихователів ГПД

Методичне об’єднання вчителів предметів гуманітарного циклу суспільно-гуманітарного циклу

Методичне об’єднання вчителів природничо-математичн. циклу

циклу

Засідання МО

Самоосвіта

Атестація

Робота з учнями

Олімпіади

Конкурси, курси, МАН

Конференції

Семінари, тижні

Методичне об’єднання Класних керівників

керівників

Інші форми методичної роботи

Педагогічні наради

Школа молодого вчителя

Професійні курси

Предметні тижні

Методичні наради,консультації

Районні методичні об’єднання,семінари

Курсова перепідготовка

Захист проектів

Організація методичної роботи у навчальному закладі – процес не стихійний, а керований. Наводимо модель методичної роботи, яка функціонує у школі:

Інструктивно-методичні наради(1 раз на місяць)

Наради у присутностідиректора

(щопонеділка)

Педагогічнарада

(1 раз на 2 місяці)

Методична рада(5 разів на рік)

Районні методичнізаходи

Педагогічний колективПроблема: «Вдосконалення

навчально-виховного процесу шляхом впровадження

новітніх технологій»

Шкільні методичні об’єднання(1 раз на місяць)

Творчі групи(4 раз на рік)

Вчителів початкових

класів, вихователів ГПД

Класоводів та класних

керівників

Суспільно-гуманітарного

циклу

Природничо-математичного

циклу

Інформаційно-технологічного

циклу

Конкурси

«Учитель року»(листопад)

«Класний керівник року»

(жовтень)

Психолого-педагогічний

семінар(4 рази на рік)

Стажуваннямолодого вчителя

(1 раз на місяць)

Самоосвіта

Індивідуальніконсультації

Курси підвищення кваліфікації,

атестація

Творчі звіти

Методичнітижні

Методичнітижні

Української мови та

літератури (листопад)

(листопад)Права (грудень)

Фізики та хімії

(січень)

Історії та географії(січень)

Математи-ки

(січень)

Світової літератури

та англійської

мови(лютий)

Початко-вих класів(березень)

редметів інформаційно-технологічного

циклу(квітень)

«Створення здоров’язберіга-ючого освітнього

середовища в школі»

«Впровадження

інноваційних технологій у навчально-виховний

процес школи»

«Роль психолого-

педагогічного супроводу

у навчальнови

ховному процесі»

«Використання

моніторингових

досліджень у сучасній школі»

Перспективне планування роботи школи на п’ять років

Річний план школи

Аналіз підсумків роботи ш

коли за попередній рік

Основні завдання, напрям

роботи на наступний рік

Організація навчально-виховного процесу

Науково-методична робота

Педагогічні ради та наради

Предметні тиж

ні

Внутрішкільний контроль

Позаурочна виховна робота

Робота шкільного бібліотекаря

Охорона праці та ж

иттєдіяльності

Діяльність із розвитку м

атеріально-технічної бази

Робота школи сприяння здоров’я

Профільне навчання в старшій ш

колі

Методична проблема школи на навчальний рік

Методична проблема школи на перспективу

Велика увага звертається на внутрішкільний контроль. При складанні Річного плану роботи школи по-особливому підходимо до планування розділу внутрішкільного контролю, бо вважаємо, що ефективно складений цей розділ є суттєвим для плану розвитку школи загалом.

Структура планування роботи Плішивецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Концепція розвитку школи

Освіта сьогодні перебуває під глибоким впливом змін в сучасному суспільстві. Так, протягом останніх десятиліть в багатьох країнах світу та в Україні відбувалась зміна суспільної парадигми - від технократичної до індустріальної, від індустріальної до інформаційної. На розвиток освіти вплинули суспільні інтеграційні процеси, такі напрями розвитку суспільства, як глобалізація, демократизація, розпад союзу країн ядерного блоку, створення єдиного інформаційного простору тощо. Ці зміни відбулись такими темпами, що привели до потреби негайного перегляду та реформування освіти на всіх рівнях, оскільки існуючі системи не повністю відповідали сучасним запитам та потребували переорієнтації. Орієнтуючись на сучасний ринок праці, освіта до пріоритетів сьогодення відносить вміння оперувати такими технологіями та знаннями, що задовольнять потреби інформаційного суспільства, підготують молодь до нових ролей в цьому суспільстві. Саме тому важливим сьогодні є не тільки вміння оперувати власними знаннями, а й бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати та управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись впродовж життя. Доля людства, його майбутнє залежить від порядності, доброти та відповідальності кожної окремої людини. Зростає обсяг інформації, яку людині необхідно осмислити для успішної життєдіяльності. Людство повинно змінити своє ставлення до природи, інакше воно не виживе. Позитивний розвиток людства можливий лише за умови діалогу культур, бо глобалізація наближує різні етноси та культури; уникнути зіткнення допоможуть лише толерантність, компетентне ставлення до власної та інших культур. Все це детермінує потребу в переосмисленні значущості життєвої компетентності особистості в суспільному житті. Які ж очікування стоять сьогодні перед українською школою? Завдання, що проголошені в стратегічному документі освіти – Національній доктрині розвитку освіти, спрямовані на перехід системи освіти на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, її конкурентоспроможність в європейському та світовому освітньому просторі, формуванні покоління молоді, що буде захищеним та мобільним на ринку праці, здатним робити особистісний духовно-світоглядний вибір, матиме необхідні знання, навички та компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях, буде здатним до навчання впродовж життя. Такі позиції потребують від сьогоднішньої школи особливих підходів до оновлення змісту освіти та до застосування нових педагогічних підходів до навчання, впровадження інформаційних та комунікаційних технологій, які модернізують процеси в будь-якій галузі суспільства. Очевидно, що освіта потребує збалансування всіх чинників. Сучасна парадигма освіти орієнтує школу на реалізацію особистісно-орієнтованого навчання. Метою шкільної освіти є розвиток та виховання людини здатної впливати на особистісну освітню траєкторію, здатної при цьому порівнювати її із національними та загальнолюдськими досягненнями.

Особистісно-орієнтоване навчання передбачає:1. Визнання дитини суб‘єктом розвитку, навчання та виховання, яка реалізує свої плани по відношенню до оточуючого світу в процесі суб‘єкт-суб‘єктних та суб‘єкт-об‘єктних освітніх впливів. 2. Визнання здатності дитини до саморозвитку та права дитини на індивідуальну освітню траєкторію, індивідуальну траєкторію засвоєння освітніх галузей.3. Зміну позиції педагога на супроводжуючу по відношенню до діяльності учня.4. Пріоритет особистісного змісту освіти, який формується в процесі проходження індивідуальних освітніх траєкторій.5. Пріоритет продуктивного компоненту змісту освіти, який визначається в творчості учня, над репродуктивним компонентом, який потрібен для передачі учню технологій його освітньої діяльності, але не готової інформації та знань. Навчання й передавання знань має сенс тільки у незмінному середовищі. Але сучасна людина живе в середовищі, яке безперервно змінюється. Ми впевнені, що, наприклад, фізика, якої навчають сьогодні учнів, застаріє за десятиліття. Навчання психології безсумнівно застаріє за 20 років. Так звані "факти історії" значною мірою залежать від поточного стану і характеру культури. Хімія, біологія, генетика перебувають у такому неперервному русі, що стійке твердження, зроблене сьогодні, майже напевне зміниться до часу, коли учень збереться скористатися цими знаннями. Ми зіштовхнулися з абсолютно новою ситуацією в освіті, де метою освіти, якщо ми прагнемо вижити, стає сприяння учінню. Єдиний, хто освічується, це той, хто навчився вчитися, хто здатен адаптуватися й змінюватися, хто зрозумів, що ніяке знання не надійне, що тільки процес пошуку знань дає основу для впевненості. Опора на процес зміни , більш ніж на статичне знання, є єдиним, що має якийсь сенс як мета освіти в сучасному світі. І ініціювання такого учіння засновано на позиційних особливостях особистісних взаємин. Треба перетворити навчальну класну групу з тих, кого навчають, на співтовариство тих, хто вчиться, тоді активність та ентузіазм кожного будуть майже неймовірними. Треба звільнити цікавість, дозволити особистостям просуватися вільно, у нових напрямах, продиктованих їхніми особистими інтересами; дати волю допитливості; створити підґрунтя для сумніву та дослідження; усвідомити, що знання перебуває у процесі зміни. Сьогоднішня соціальна ситуація диктує потребу у випускнику школи, який володіє засобами та ресурсами збереження та розвитку себе як особистості, який адекватно реагує на зміни в суспільстві. Замовлення суспільства до освіти полягає в потребі до творчої особистості, яка вміє самовдосконалюватися; здатна, реалізуючи себе, розв’язувати проблеми суспільства; яка вміє застосовувати знання та навички в оточуючому середовищі, яке постійно змінюється; може стати успішним в своїй обраній діяльності. Це передбачає побудову такого освітнього простору, в якому кожен учень може самовизначитися, знайти свою професію та себе в ній , прожити в школі ситуацію успіху в розв’язанні навчальних проблем. Для досягнення нових цілей освіти школа обрала для себе стратегічну ідею – розвиток соціальної компетентності школярів, яка є основою універсальної,

здатної до динамічного розвитку особистості. Для формування навичок соціальної компетентності необхідно, на наш погляд, створити умови для розвитку основних трьох складових соціальної компетентності: інтелектуальної компетентності (вміння та навички, які формуються у учнів в процесі предметного розуміння і які спонукають до появи високого рівня "особистісного знання", які використовуються для розв’язку нестандартних ситуацій), ситуативного самовизначення (вміння робити відповідальний вибір на підставі особистих якостей, здібностей та задатків) та культури співвіднесення (системи діалогічного сприйняття ціннісних позицій, коли учень в змозі виділити та сформувати особисту ціннісну позицію та співвіднести її з позиціями інших та знайти оптимальне рішення). Педагог вступає в особливі взаємовідносини з учнем, які засновані на розумінні його головних інтересів, рівня розвитку та актуального стану. Сенс особистісно-орієнтованої педагогіки полягає в тому, що виховувати та навчати, розвивати та коректувати поведінку треба без насилля , поважаючи особистість дитини, уважно виявляючи, підтримуючи та розвиваючи здібності та нахили дитини. Особливої уваги заслуговує питання здоров’я дітей з якими ми працюємо. Інколи ми забуваємо, що сьогодні тільки 8-10% дітей народжується практично здоровими. Саме тому деякі діти не витримують того психічного та розумового навантаження, яке ми даємо їм на уроках та різних додаткових заняттях. Про це треба пам’ятати кожному педагогу, який працює з дітьми зараз. Багато дітей живуть та виховуються в неповних сім’ях. Не можна не враховувати також вплив негативів суспільства: наркоманії, алкоголізму та насилля, яке заполонило зараз оточуюче середовище. Телебачення постійно демонструє фільми, які містять багато сцен насилля, негативних звичок та агресії. Книги цікавлять дітей все менше. Знижується їх пізнавальна активність. Всі, причетні до виховання та розвитку дітей, повинні знати міру здоров’я кожного.

Місія, мета і завдання розвитку школи. Пріоритетні напрямки роботи школи. Основні механізми її досягнення

Місія школи

Ми хочемо побудувати Школу Життєтворчості, школу рівних можливостей для всіх; школу в якій навчаються поряд обдаровані діти та звичайні; школу, яка буде намагатися дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті. Тобто щоб дитина, навчаючись в школі, змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення. Життєва компетентність є цілісним утворенням, яке становить системну властивість всієї особистості, характеризує її здатність зберігати і розвивати себе, своє життя, успішно діяти у різних життєвих ситуаціях, вирішувати складні життєві проблеми. Причому однією із найважливіших компетенцій особистості є життєтворча компетенція,

яка полягає в її здатності самостійно, свідомо і творчо проектувати і здійснювати власне життя. Розвиток – наше кредо . І не " загальний розвиток ”, а розвиток творчого потенціалу, і не спеціально відібраних дітей, а усіх, тому що віримо, кожна дитина обдарована і талановита. По-іншому вирішується і сама технологія розвитку, навчання і виховання. Наша формула: „Допоможи мені це зробити самому ”. Учитель не вчить, а допомагає учневі вчитися, пізнавати себе і світ. Учитель не виховує, а допомагає учневі шукати себе кращого, не тисне на учня, а створює йому умови для вільного самовизначення, не принижує його, а окрилює. Такий підхід дає можливість створити школу компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості. Початок XXI століття означений складним пошуком нового світорозуміння. Триває процес переоцінки цінностей, долання усталених стереотипів, які заважають по-новому подивитись на проблеми становлення людини як суб'єкта життєтворчості, спроможної виробити свій життєвий проект, відповідально ставитися до життя. Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і буде головним завданням нашої школи . Ми можемо виділити наступні домінанти компетентнісного підходу до освіти в нашій школі:1. Школа має бути простором життя учня – життєтворча спрямованість навчально-виховного процесу.2. Переорієнтація на самореалізацію особистості.3. Діяльнісна спрямованість – знання є інструментом розв’язання життєвих та професійних завдань.4. Самонавчання і самовиховання – особистість повинна не лише споживати готове знання, а бути здатною самостійно визначати, шукати й опрацьовувати інформацію.5. Партнерство вчителів та учнів – вчителі та учні несуть спільну відповідальність за життєві результати навчально-виховного процесу.6. Варіативність у реалізації освітніх цілей.7. Індивідуалізація – школа повинна враховувати і спиратися на особистісний потенціал учня. Розробка і впровадження індивідуальних життєвих траєкторій, індивідуальних програм розвитку і саморозвитку. Компетентне ставлення особистості до життя означає потребу в самопізнанні, само- розумінні, самореалізації в різних видах творчої діяльності; усвідомлення, організацію свого психологічного часу, життєвого шляху, особистісного розвитку; проблемне бачення свого життя; осмислене розв'язання міжособистісних суперечностей; здатність до об'єктивної оцінки рівнів, сфер і меж поширення своєї життєвої активності; усвідомлену й адекватну оцінку результатів своєї життєдіяльності; високу культуру споживання; відповідальне ставлення до свого життя, здоров'я; культуру фізичного розвитку; філософське, етичне осмислення свого життя. Школа повинна стати інститутом збереження і зміцнення фізичного, психічного, морального, духовного здоров'я дитини, допомогти їй у ситуації життєвої кризи.

Освіта відіграє важливу роль у попередженні учня про прірви, небезпеки життя. У цьому плані вона набуває випереджувального й попереджувального характеру. Школа повинна допомогти дитині вижити в нестабільному суспільстві, виробити захисні механізми, навчити самостійно вирішувати життєві проблеми. За умов трансформації українського суспільства особливої значущості набувають питання формування молодою людиною нових життєвих стратегій, компетентності, конкурентоспроможності, посилення гнучкості та мобільності соціальної поведінки. Входження молодих поколінь у відкрите суспільство актуалізує роль життєвої компетентності вихованців. Щоб знайти своє місце в житті, ефективно освоїти життєві й соціальні ролі, випускник школи має оволодіти певними якостями, уміннями:• бути гнучким, мобільним, конкурентноздатним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;• критично мислити;• використовувати знання як інструмент для розв’язання життєвих проблем;• генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них відповідальність;• володіти комунікативною культурою, уміти працювати в команді;• уміти запобігати будь-яким конфліктним ситуаціям та виходити з них у разі виникнення;• цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації в професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави;• уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку й самовдосконалення;• бережливо ставитися до свого здоров’я інших як найвищої цінності;• бути здатним до вибору численних альтернатив,що пропонує сучасне життя. Таким чином, статус людини в суспільстві залежить від неї самої. Важливо, на наш погляд, зосередити зусилля на:• виявленні умов ефективного формування в учнівської молоді життєвої компетентності;• забезпечення комфортних умов для інтелектуального розвитку учнів;• задоволення індивідуальних освітніх запитів учнів за допомогою варіативної складової навчального плану та апробації додаткових курсів за вибором учнів;• визначенні ключових компетентностей для різних сфер життєдіяльності особистості;• розробці моделей розвитку життєвої компетентності учнів;• налагодження нової системи гуманних стосунків і комунікацій між різними суб‘єктами освітнього процесу і зовнішнього середовища;• обґрунтуванні оптимальних технологій, що сприяють оволодінню компетентністю, розширюють можливості компетентнісного вибору особистістю життєвого шляху;• обробці, апробації та впровадженні модульних програм розвитку життєвої компетентності;

• проектуванні та поетапній апробації компетентнісно зорієнтованого освітнього простору, спрямованого на становлення особистості як суб'єкта життя;• перебудові освітнього простору на діагностичній основі, апробації інструментарію для оцінки рівня досягнень з різних параметрів життєвої компетентності;• апробації програмно-цільового, мотиваційного управління навчально-виховним процесом;• розвитку інтерактивних технологій, підвищенні інноваційної культури педагогічних кадрів.

Соціально-педагогічна місія школи: створення культуротворчої освітньої системи ядром якої є розробка концептуальних, змістовних і технологічних засад розвитку життєвої компетентності дитини, освоєння молодою людиною технологій життєвого успіху, інтеграції її в демократичне суспільство з ринковою економікою.

Кредо вихованців Школи Життєтворчості: «Вести до успіху кожного!» Пріоритети Школи Життєтворчості: • Найдорожча цінність – людське життя; • Якісна освіта – сяйво людського життя; • Найбільше багатство – багатство людських стосунків; • Найвища краса – краса людських взаємин.

Стратегічна мета розвитку школи: с творення умов для отриманням кожним учнем того рівня освіти, який відповідає його здібностям та індивідуальним особливостям; розвиток інтелектуальної, емоційної сфери дитини, формування його ціннісних орієнтирів, причеплення навичок соціальної компетентності через включення кожного школяра в систему ранньої предметної орієнтації, професійного самовизначення, профільного навчання.

Головні завдання.Для досягнення цієї мети необхідно розв‘язати наступні задачі:1. Створити ефективну, постійно діючу систему безперервної освіти педагогів.2. Створити механізм самопроектування школою своєї життєдіяльності.3. Оптимізувати систему валеологічного та психологічного супроводу навчально-виховного процесу в школі, створити умови для фізичного розвитку особистості, для пропаганди здорового способу життя.4. Розробити ефективний механізм співвіднесення цілей та наступності між блоками: дошкільна та початкова, початкова та основна, основна та середня, середня та вища.5. Створити комплекс умов духовно-творчого розвитку особистості кожного учня на основі вивчення духовних цінностей української культури.

6. Оптимізувати систему дидактичного та матеріально - технічного забезпечення навчального процесу.7. Продовжити роботу по диференціації освіти, створивши умови для формування індивідуальних освітніх маршрутів учнів школи в умовах до профільної та профільної освіти.8. Створити умови для встановлення міцних зв'язків між системою основної та додаткової освіти, намагаючись розробити нові освітні програми на інтегративній основі.9. Розробити систему активного включення сім'ї в процес самовизначення самореалізації учнів.10. Сформувати орієнтацію учнів на духовний розвиток та самовдосконалення. 11. Сприяти розвитку особистості, яка самостійно навчається раціональних прийомів опанування знань, наукової інформації. Стратегії діяльності : 1. Впровадження маркетингового управління з метою оптимізації відносин школи з об'єктами зовнішнього середовища. 2. Оволодіння технологією моделювання різноманітних відносин у загальношкільному колективі: 2.1. Гуманізація міжособистісних стосунків педагогів та дітей, як рушійної сили освітнього процесу; 2.2. Оптимізація суб'єкт-суб'єктних відносин між педагогами; 2.3. Підвищення ефективності суб'єкт-суб'єктної взаємодії педагогів та батьків; 2.4. Удосконалення стосунків між учнями; 2.5. Педагогічне керівництво самовихованням – специфічним типом внутрішніх взаємовідносин.3. Реалізація системи безперервних базових та додаткових освітніх послуг з метою розвитку потенційних можливостей особистості.4. Система роботи над творчим, моральним розвитком особистості та турботи про здоров'я учнів.5. Модернізація моделі методичної служби для ефективної реалізації проекту – концепції школи.6. Реалізація системи професійного самовизначення випускників школи7. Створення портфоліо учня, вчителя.

Структура організації навчально-виховного процесу на двох ступенях навчання

У проектуванні й реалізації стратегічних напрямків розвитку за ступенями освіти ми пропонуємо йти, у першу чергу, «від учня», тобто декларувати та втілювати на практиці ідеї, які відображають відношення школярів до своєї осо-бистої участі в освітньому процесі. Метою будь-якої освітньої системи є створення умов, які забезпечують досягнення учнем відповідного рівня освіти. Ми будемо це розуміти не тільки як оволодіння відповідними знаннями та вміннями, а і як формування стійких особистісних якостей учнів, необхідних їм в освітньому процесі та після випуску зі школи впродовж усього життя.

Початкова школа

Стратегічним напрямком розвитку початкового ступеня освіти є створення таких умов, за яких у кожного учня створюється установка, яку можна сформулювати словами: «Я люблю свою школу», і розвивається відповідна система цінностей та мотивів участі в щоденному шкільному житті Поряд із традиційними цілями освітнього процесу на цьому ступені навчання — формування базових знань, умінь та навичок — проголошується мета розвитку пізнавальної мотивації учня та розвитку його життєвих навичок. Призначення початкової школи полягатиме в становленні життєвих навичок особистості учня. Навчально-виховний процес, який відбувається в 1-4-х класах, має два основні завдання:• по-перше, це включення дитини до шкільного життя, її інтеграція до виховного простору школи;• по-друге, це розвиток життєвих навичок учня.

Реалізація першого завдання передбачає:• надання допомоги педагогічно занедбаним дітям;• заохочення до навчання дітей, які не виявляють зацікавленості в ньому. Реалізація другого завдання полягає у формуванні життєвих навичок — різноманітного спектру простих умінь, без яких успішна й навіть нормальна життєдіяльність людини є неможливою. Виходячи зі структури життєвої компетентності, ми пропонуємо таку структуру життєвих навичок (за І. Г. Єрмаковим): 1. Життєві навички, пов'язані з основами життєтворчої компетенції, — це навички набуття соціального досвіду, творчого самовираження, елементарного планування власної діяльності. Однак основними життєвими навичками, які потрібно сформувати в цей період, є ціннісне ставлення дитини до власної життєдіяльності. Воно включає розуміння дитиною важливості своїх учинків, їх впливу на її життя;2. Життєві навички, пов'язані з основами життєздатних компетенцій, — це навички здорового способу життя, безпеки життєдіяльності, організації корисного дозвілля та активного відпочинку;3. Життєві навички, пов'язані з основами компетенції вчитися, — формування в учня здатності та готовності вчитися, бажання й уміння здійснювати учнівську діяльність;4. Життєві навички, пов'язані з основами соціальної компетенції, — це навички, які формуються в процесі набуття життєвого досвіду, системи цінностей суспільства. Важливим є оволодіння навичками поведінки в соціальному середовищі, сприйняття та засвоєння соціальних норм, традицій, стандартів поведінки;5. Життєві навички, пов'язані з основами комунікативної компетенції., — це навички, пов'язані зі здатностями обмінюватися з іншими людьми інформацією, установлювати та підтримувати дружні стосунки з іншими людьми, правильно розуміти їх емоційний стан;6. Життєві навички, пов'язані з основами інформаційної компетенції, — це навички, які полягають у спроможності дитини приймати та передавати інформацію;7. Життєві навички, пов'язані з основами трудової компетенції, — це

навички роботи ручними знаряддями праці, навички безпечної роботи з інструментами та формування шанобливого, ціннісного ставлення до праці інших людей. Основне завдання початкової школи — створити умови, які допоможуть дитині, яка починає свій освітній шлях, повірити в те, що навчання може й повинно бути для неї успішним, цікавим та привабливим. Виконання цього завдання стане можливим тільки тоді, коли вдасться сформувати позитивне, радісне відношення дитини до:• шкільної будівлі в цілому (оформлення, комфорт, організація навчального, ігрового та побутового простору);• приміщення свого класу (унікальна, комфортна естетика й стиль);• працюючих у школі дорослих (професійно-особистісні якості, стиль поведінки, спілкування та зовнішній вигляд);• однокласників та інших учнів початкової школи (безконфліктність взаємовідносин, розвиток шкільного та позашкільного спілкування та дружніх зв'язків);• змісту навчальної діяльності (доступність, розвиваючий характер, глибина в поєднанні з яскравим представленням матеріалу, різноманітність);• власних результатів навчальної та позашкільної діяльності, які дає школа (різнобічність системи оцінки знань, орієнтація на успіх, розвиток позитивної самооцінки, допомога в пошуку радісних почуттів від самого перебування в школі та процесу навчання в ній).

Основна школа (5—7 класи). Рання предметна орієнтаціяМетою цього етапу є формування бази для вибору напряму подальшої спеціалізації освіти та рівня вивчення окремих предметів. Це обумовлено тим, що кожна людина в житті досягає значних вершин тільки в окремій сфері, пов'язаній з вивченням означеної кількості предметів. І дитина в цьому віці вже здатна ви-значитися з тим чи іншим переліком напрямів свого майбутнього професійного розвитку й у подальшому свого професійного становлення. Наше завдання — допомогти дитині визначитися за напрямками, дати їй змогу себе випробувати в різних сферах (гуманітарній, суспільно-гуманітарній, природничо-технологічний, технічній, природничій та ін.), запропонувати ці сфери, навчити в них розумітися. Тим самим ми зможемо підвищити внутрішню мотивацію до навчання кожної дитини. На перший план ставиться завдання формування цінностей у структурі особистості дитини, зокрема значущості загальної культури та інтелектуального розвитку для самореалізації в соціумі. Для розв'язання цього завдання важливим є розвиток предметного розуміння школярів, яке в подальшому дозволить кожній дитині знайти ту предметну сферу, у якій вона може найбільш яскраво проявитися і яка відповідає її індивідуальним якостям, характеристикам, схильностям та задаткам. На цьому ступені вводяться в систему додаткової освіти предмети розвиваючого циклу, а також починає працювати система предметних та педагогічних майстерень для поглиблення знань з того чи іншого предмету, причому, чим старше стає дитина, тим більше видів діяльності вона може

засвоїти за своїм вибором і більш чітко накреслюються зв'язки розвиваючих предметів з дисциплінами подальшої спеціалізації. Особливістю організації НВП на цьому етапі розвитку дитини є надання їй можливості протягом навчального року змінити перелік розвиваючих спецкурсів, переходу з однієї предметної майстерні до іншої, що ставить учня в ситуацію вибору, розвиваючи в нього здібності до самовизначення, до прийняття відповідальних рішень.

Передбачається, що учні при переході до восьмого класу вже будуть мати досвід роботи в умовах вибору, тобто в них на первинному рівні вже сформуються навички самовизначення, вони зможуть обґрунтувати своє відношення до різних предметних сфер, зробити свідомий вибір подальшого профілю навчання.

Продовжуючи цілі початкової школи, основним завданням середньої школи є створення таких умов, які дозволять допомогти учню засвоїти «технології успіху та досягнень», при цьому зберігаючи загальну емоційно-позитивну орієнтацію на школу. Крім того, реалізація даного стратегічного напрямку буде сприяти розвитку в школярів комплексної освітньої мотивації, тобто мотивації, основаної не тільки на традиційних мотивах обов'язку, але й мотивах корисності (прагматичні) та мотивах задоволення (отримання радісних відчуттів та можливості самореалізації в процесі освітньої діяльності). У подальшому, на старшому ступені навчання, отримані учнями 5-7 класів під час навчання навички ефективної навчальної діяльності дозволять їм успішно засвоювати зміст будь-якого профілю навчання та усвідомлено проектувати свої майбутні професійні й освітні орієнтири.

Умови, які забезпечать успішне виконання даного завдання, такі:• усвідомлення та прийняття освітніх цілей учнями. Передбачається

цілеспрямоване включення учня в процес планування цілей і постановки навчальних завдань. Для цього треба змінити саму мову, якою сьогодні формулюються дидактичні та загально-педагогічні цілі, зробити її доступною для учнів і батьків;

• розвиток в учнів системи цінностей у сфері освітньої діяльності. Розвиток цієї системи стає можливим, якщо спиратися на такі категорії, як престижність високих освітніх результатів та особистих досягнень, орієнтація на пізнання як безумовну цінність для сучасної культурної людини, яка хоче досягти більшого;

• засвоєння школярами ефективних «технологій успіху та досягнень». Цілеспрямоване навчання школярів таких умінь і навичок, як оперування методами та прийомами засвоєння нового, орієнтація в широкому ін-формаційному просторі, аналіз особистих навчальних труднощів, проектування ресурсів для їх подолання та профілактики;

• розвиток в учнів навичок освітньої рефлексії та потреби в ній, навчання їх методів самооцінки й самоконтролю;

• розширення спектру видів освітньої діяльності. Широке використання завдань дослідницького, проблемного, розвиваючого, творчого характеру в навчальному процесі на уроці та самостійній позаурочній діяльності буде сприяти розвитку загальної навчальної культури учня;

• орієнтація учнів на ініціативний пошук індивідуальних та колективних форм участі в пізнавальній та загально-розвиваючій діяльності. Організація предметних тижнів, навчальних конференцій, ведення спецкурсів та семінарів з розвитку загально-навчальних навичок будуть сприяти тому, що кожен учень зможе взяти участь у створенні своєї особистої освітньої траєкторії.Побудована таким чином освітня програма повинна привести до того, що:

• кожен учень школи зможе задовольнити свої освітні потреби та реалізувати виявлені в початковій школі здібності як самостійно, так і в процесі співпраці з педагогами;

• у школі буде створено комфортний, особистісно орієнтований простір, побудований на спільних для вчителів та учнів цінностях та пріоритетах.

Основна школа (8—9 класи). Профільне самовизначенняМетою цього етапу є рання спеціалізація за обраним напрямком навчання та

створення класів допрофільної підготовки (за технологічним напрямком) або продовження процесу самовизначення в різних предметних сферах в умовах навчання в загальноосвітніх класах. Головним напрямком роботи з учнями стає формування первинної профільної орієнтації, удосконалення навичок самостійної інтелектуальної діяльності, початок становлення світоглядної позиції особистості. На рівні 8-9 класів учні на базі циклу предметів мають можливість формувати свою індивідуальну освітню стратегію в системі різнорівневого викладання даних курсів (за системою П. І. Третьякова).

На даному етапі організації НВП особливо важливе значення надається роботі предметних та проектних майстерень, бо досвід учнів, який вони зможуть набути в проектній діяльності, дозволяє вести навчання на високому рівні самостійності, використовуючи предметні майстерні для включення школярів не тільки в процес пізнавальної діяльності, але й у процеси пошукової, дослідницької, проектної роботи з навчальним матеріалом, поєднуючи таким чином класно-урочну систему з діяльністю предметних майстерень. Педагогічна майстерня — це сукупність запропонованих учителем додаткових курсів з предмету, проектів, питань для організації дослідницької та проектної діяльності учнів з метою розвитку їх уявлення про предмет та формування зацікавленості учнів навчальним предметом. Призначення основної школи — розвиток функціональної грамотності учня, функціональних компетенцій, створення умов успішної життєдіяльності в суспільстві.

Організаціяпозаурочної

діяльності у школі

Забезпеченнянаступності в роботі

дошкільногонавчального закладу

та школи

Зв’язок згромадськістю,

місцевими органами влади

Фінансово-господарська

діяльність

Охорона праці

Співпраця з навчальнимизакладами району, з МАН

та ПОІППО

Організація навчально-виховного процесу

Навчальний заклад –школа сприяння здоров’я

Організація виховного процесу

Навчально-виховнийзаклад – загальноосвітня

школа І – ІІ ступенів

Освітній округ

Використанняможливостей районної,

сільської та шкільної бібліотек

Використання музеївшкіл району та музеївшкільного значення,екскурсійного бюро

Робота з батьками

Співпраця учнівськогота вчительського

колект.колективів з Будинком

дитячої творчості

Робота з педкадрами

Робота зі спонсорами –місцеве товариство

Напрямки діяльності Плішивецької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів на 2016 – 2020рр.

Модель управління на 2016 -2020рр.

Нова філософія освіти (концепція)

Інтеграція

Гуманізація

Диференціація

Визначення ключових компетентностей

Індивідуалізація

Державно-громадська модель управління школою

Відкритість

Відповідальність

Гуманізація

Партнерство

Толерантність

Демократизація

ДуховністьЗміст освіти

Інформатизація Комп’ютеризація

Особистість орієнтований навчально-виховний процес

УрокНавчальна практика

Допрофільне диференційоване

навчання(1–9-ті кл.)

Позаурочна індивідуальна, груповаробота з обдарованими та здібними

учнями

Загально шкільні збори(вищий орган громадського

самоврядування школи)

Адміністрація школи Рада школи

Педагогічна рада Піклувальна рада

Громадськідитячі та юнацькі

організації

Учнівськесамоврядування

Співпраця з освітнім округом

Співпраця з В-Будищанською спеціалізованою школою

І - ІІІ ст.

Система виховної роботи

Інституткласного

керівництва

Громадськевиховання

Індивідуальнаконцепціяздоров’я

Рада школи

Особистісно орієнтованівиховні технології

Сучасна навчальна матеріально-технічна база

Джерела фінансування

Джерелафінансування

(державного) бюджету

Прибуткивід власноїдіяльності

Надходженнявід платних

освітніх послуг

Надходженняз благодійного

батьківського фонду

Добровільнігрошові внески

спонсорів і меценатів

учитель

Родинаучня

Особистість учня

Вивчення стану викладання предметів,моніторингові дослідження навчальних досягнень учнів

Предмети 2011-2012

2012-2013

2013-2014

2014-2015

2015-2016

2016-2017

2017-2018

Початкові класи:Укр.мова П Н НД П

Читання П Н НД

Математика НД П ННД

Основи здоров’я Н П НД

Фізична культура НД Н П НП

Я і Україна П Н НД П

Трудове навчання П Н НД

Середні класи:

Українська мова та література

Н П НД Н

Світова літератураРосійська мова

НД Н П

Іноземна мова( англійська )

НД П Н

Математика НД Н П НД

Історія Н НД П Н

Трудове навчанняФізична культура

П НД Н

Основи здоров’я Н П НД

Фізика НД Н П ПХімія Н П НД

Біологія, природознавство

П Н НД П

Географія НД П Н НД

Музика НД Н П

Образотворче мистецтво

П Н НД

НД – нарада при директоруН – наказП - педрада

План розвитку оздоровчої програми «Здорові діти –

здорова нація» в Плішивецькій ЗОШ І – ІІ ст.

Питання,що вивчається Що-річно

2016-

2017

2017- 2 0 18

2018- 2019

2019- 2020

1. Робота шкільного лекторію „За здоровий спосіб життя"

+ + + + +2. Проводити „День здоров'я" + + + + +

3. Робота „Лабораторії лікарських трав", збір матеріалів ,Лікарські рослини рідного краю", „Здоров'я і рослини", „Кладова вітамінів".

+ + + + +

4. Продовжувати зустрічі з лікарями- фахівцями „Поговоримо відверто".

+ + + + ;+

5. Контроль по забезпеченню в шкільній їдальні вітамінізованого раціонального калорійного харчування школярів, приготування в зимово-весняний період фіточаїв і страв із зелені

+ + + + +

6. Проводити Тижні здоров'я + + + + +7. Організовувати рухливі ігри на перервах та „ хвилини розвантаження" на уроках з метою переключення уваги та фізичного і психологічного розвантаження учнів.

+ + + + +

8. Організовувати постійну просвітницьку роботу щодо здорового способу життя.

+ + + + +

Подальше вдосконалення оздоровчої роботи

і. Робота гуртків спортивного напрямку

+

2. Контроль за довготривалим проектом «Школи сприяння здоров'ю»

+ + + + +

3. Вивчення курсу "Основи здоров'я "

+ + + + +

План розвиткуінформаційно-комунікаційного напрямку

роботи Плішивецької ЗОШ І – ІІ ст.

Питання, що вивчається Що-річно

2016- 2017

2017-

2018

2018-

2019

2019-

20201. Інформатизація процесу навчання і виховання, що передбачає, у першу чергу, широке використання у процесі вивчення шкільних навчальних дисциплін комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання на базі сучасних комп'ютерів і телекомунікаційних мереж.

+ + + + +

2. Активізувати індивідуальну роботу з творчо обдарованими учнями.

+ + + + +3. Залучення до участі учнів у захисті наукових робіт, продовжити роботу МАН.

+ + + + +

4. Поглиблення зв'язків з навчальними закладами.

+ + + + +

5. Участь у проектах та конкурсах різних рівнів, в тому числі і міжнародних.

+ + + + +

Подальше вдосконалення навчання інформатики

1. Поповнення веб-сайту школи + + + + +2 2. Підготовку до олімпіад та конкурсів- захистів

науково-дослідницьких робіт визнати як пріоритетні в процесі вивчення інформатики

+ + + + ...

3 3. Запровадження вивчення інформатики факультативно та як курс за вибором в різних класах

+ + + + +

Інформатизація системи управління школою

1. Створення бази даних «Учні», «Кадри», «Бібіліотека» та інші

- + +

2. Продовження вивчення курсу «Інформатика» + + +

3. Організовувати роботу гуртків +4. Продовжити роботи гуртків +

План розвитку з кадрової політикиПлішивецької ЗОШ І – ІІ ст.

Питання, що вивчаєтьсяЩо-

річно2016- 2017

2017- 2018

2018-2019

2019- 2020

Прогнозування перспективних потреб школи в персоналі

+ + + + +Вивчення ринку кваліфікованої робочої сили + + + + +Аналіз системи робочих місць навчального закладу

+ + + + +

Розробка програм і заходів щодо розвитку персоналу

+

Оцінка, аналіз стану наявних ресурсів (їхня кількість, плинність, якість, результативність праці, заслуги, компетентність, оптимальність їхнього завантаження і так далі)

+ + + + +

Розробка конкретного плану дій по ліквідації потреб у персоналі

+ + + +

Оцінка відповідності вимог і ресурсів (у даний час і в майбутньому)

+ + + +

Рекласифікація (об'єднання двох посад) і пересилання (переміщення в іншу частину організації)

+ + + + +

Навчання персоналу для продуктивності праці + + ++

+

Подальше вдосконалення кадрової роботи

Розробка програм по розвитку персоналу +Теоретичні аспекти кардової політики навчального закладу- політика добору кадрів;- політика навчання;- політика формування кадрових процедур;

політика соціальних відносин

+

планування втрат працівників (вихід на пенсію, вступ до навчальних закладів і таке інше)

+ + + + +

Енергозберігаючі заходи

№

п/п

Заплановані заходи Термін виконання

Відповідальний

1. 1.Утеплення плівкою вікон. 2.Заміна дверей та вікон у їдальні

2015-2016 н.р. Василенко І.О.

Устименко.О.В.

2. 1.Заміна вікон та зовнішніх дверей у третьому класі

2.Заміна ламп розжарювання на енергозберігаючі.

2016-2017 н.р. Устименко О.В.

Василенко І.О.

3.

4.

Заміна вікон та зовнішніх дверей у п’ятому класі

Заміна вікон і дверей у 4 класі

2017-2018 н.р.

2018-2019 н.р.

Устименко О.В.

Устименко О.В.

Критерії перевірки очікуваних результатів

І. Нормативно-правові аспекти функціювання навчального закладу. 1. Забезпечення гарантованого права громадян на отримання повної загальної середньої освіти. 2. Соціальний захист учасників навчально-виховного процесу. 3. Подання обов’язкової ділової документації.ІІ. Створення умов роботи школи.

1. Організація навчально-виховного процесу.2. Санітарно-гігієнічні умови навчання і медичного обслуговування.

ІІІ. Кадрове забезпечення.ІY. Управління навчальним закладом. 1. Управління навчальним закладом. 2. Організація виховної позакласної роботи з учнями. 3. управління науково-методичною роботою.Y. Результативність навчального процесу.YI. Стан матеріально-технічного забезпечення школи.YII. Робота бібліотеки.YIII. Охорона праці і техніки безпеки. Збереження зоров’я учнів в умовах навчально-виховного процесу.IX. Дотримання нормативності.X. Стан території та приміщень навчального закладу.XI. Інформаційне забезпечення.XII. Організаційно-регулююча діяльність адміністрації школи.XIII. Спільна діяльність навчального закладу, батьків (сім’ї) громадськості з питань виховання учнів.XIY. Підвищення професійної майстерності педагогічних працівників.

Очікувані результати

Очікувані результати виконання плану розвитку школи на 2016-2020 рр.

1. Робота над Програмою розвитку школи згуртує весь колектив.2. Система управління відповідатиме сучасним вимогам та забезпечуватиме

високу ефективність якості освіти.3. У пошуках ідеї, методик, технологій, підходів значною мірою зросте рівень

компетентності педагогів, учнів.4. Сформується цілісна система різноманітних форм, методів та засобів

організації навчально-виховного процесу.5. Підвищиться загальний рівень успішності учнів, поліпшиться якість навчання

та виховання з урахуванням їхніх інтересів, здібностей, нахилів.6. Учні усвідомлять необхідність в знаннях, навичках і вміннях на основі

цікавих, різноманітних, нестандартних методів роботи та інноваційних технологій.

7. Збільшиться кількість призових місць на олімпіадах, конкурсах.8. Сформується професійна організація учнів та підготовка до вибору вищого

навчального закладу І-ІV рівнів акредитації для продовження навчання.9. Досягнення свідомого ставлення дітей до збереження свого здоров’я,

необхідності в здоровому способі життя і зменшення рівня захворюваності дітей.

10.Самаствердження учнів як членів як членів суспільства, їхня особиста політична та економічна відповідальність; утвердження людської гідності% неформальна та ефективна участь у громадських справах;Сприяння функціонуванню конституційної демократії.

11.Досягнення шанобливого ставлення до історичного минулого, збереження традицій, звичаїв, обрядів українського народу.

12.З’явиться індивідуальне обличчя школи, зростатиме її рейтинг.13.Упорядкується система вибору індивідуальних освітніх маршрутів учнями

школи.14.Учні відчують , що школа – для них; батьки з повагою поставляться до

творчого колективу.15.Сформуються на високому рівні ключові компетенції, покладені в основу

моделі випускника школи. Його конкурентоздатності з урахуванням вікових, індивідуальних особливостей учнів та вчителів.

16.Адекватна оцінка особистого внеску кожного співробітника до результатів роботи школи.