ВЕЛИКИЙ БУХГАЛТЕРСЬКИЙ СЕМ НАР › service › 111 › bbs_july_2015 ›...

9 липня 2015 р. м. Київ

ВЕЛИКИЙ БУХГАЛТЕРСЬКИЙ СЕМНАР

Нова зарплатна звітність, мобілізаційні виплати, с. 3

Податок на прибуток-2015: про головне, с. 19

Система електронного адміністрування ПДВ: правила роботи, с. 25

Построение легальной системы оптимизации налогообложения и правовой безопасности бизнеса, с. 39

Лектори:

Тетяна Мойсеєнко,податковий консультант, фахівець із питань оплати праці та кадрового діловодства, трудового права, постійний автор тижневика «Дебет-Кредит»

Володимир Блотнер, керуючий партнер АФ «Контракти-Аудит», аудитор, член САУ, фахівець із питань контролю та ревізій господарюючих суб’єктів, голова Клубу бухгалтерів м. Києва

Людмила Тимофєєва, головний спеціаліст АФ «Контракти-Аудит», аудитор, податковий консультант, фахівець із питань оподаткування прибутку підприємств та ПДВ

Сергій Дробоття,консультант з питань оподаткування, має багаторічний досвід роботи в органах ДПС, автор численних публікацій в бухгалтерських виданнях

Олександр Смирнов, адвокат із десятирічним стажем, керівник податкової практики консалтингової компанії «ДЕ Факто». Спеціалізація — податкові конфлікти, захист бізнесу і посадових осіб від неправомірних дій контролюючих органів. Тренер курсу «Право» за програмою САР-СРА

3

НОВА ЗАРПЛАТНА ЗВТНСТЬ, МОБЛЗАЦЙН ВИПЛАТИ

Великий бухгалтерський семінар


Наказ Мiнiстерства фiнансiв України від 14.04.2015 р. No435

Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звiту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування1

1 Зареєстрований в Мiнiстерствi юстицiї України 23.04.2015 р. за No460/26905.

Додаток 2

Таблиця відповідності кодів категорій застрахованої особи та кодів бази нарахування і розмірів ставок єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (витяг)

Перелік категорій застрахованих осіб, які підлягають загально-обов’язковому державному соціальному страхуванню

База нарахування єдино-го внеску Розмір єдиного внеску

код катего-рії застра-хованих

осіб

назва категорії застрахованих осіб назва

оди-ниця ви-міру

нараховується на за-робітну плату (дохід) застрахованої особи

страхувальником

утримується із заробітної плати (доходу) застра-хованої особи

... ... ... ... ... ...

47 Працівники — громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприєм-ствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соці-альне страхування»; у фізичних осіб — підприємців на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством; у фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту)

Сума нарахованої серед-ньої заробітної плати

% Для платників, за-значених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 Закону, розмір єди-ного внеску встанов-люється відповідно до класу професійного ризику виробни-цтва в діапазонах 36,76 — 49,7, до яких віднесено платника єдиного внеску

3,6

Коротка назва: найманий працівник Коротка назва: оплата праці

48 Особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, яких призвали на військові збори та/або мобілізували з 01 березня 2014 року відповідно до За-кону України від 27 березня 2014 року No1169-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації»

Виплати, що компенсу-ються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мо-білізації, на особливий період

% Не нараховується Не утримується

Коротка назва: найманий працівник призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, якому здійснюються компенсаційні виплати

Коротка назва: компенса-ційні виплати

49 Наймані працівники, яким на період проведення антите-рористичної операції у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після при-йняття рішення про припинення антитерористичної опе-рації, надано відпустку без збереження заробітної плати відповідно до пункту 18 частини першої статті 25 Закону України «Про відпустки”

Сума нарахованої від-пустки без збереження заробітної плати, менша мінімальної заробітної плати, встановленої за-коном на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід)

% Не нараховується Не утримується

Коротка назва: найманий працівник у зоні антитеро-ристичної операції, якому надано відпустку без збере-ження заробітної плати

Коротка назва: оплата праці

<...>

<...>

Великий бухгалтерський семінар4


�� .

N�/�

��

�� '�� '�� , ��

1

4 *

*

�� (��) ��

(��)(��)(��)

��

3. �� / �� *(�� )

1. �� :

��

�� 4�� '�� (�� 1 �� III)

�� '��

* �� , �� -�� .

5

*23 *

(�� )

(�� )

�� 6

��(��

�� *)

(��)

��

��

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - ��

(��)

(��)

�� ____________ �� 20__ ��

"___" ____________ 20__ ��

(��)

��

(��)

�. �. (�� )��

(�� *)

5. �� , ��

��

�� , �� /�� , �� , ��, ��, ��, �� -��, � �� , �� I �� , �� 80-�� , �� , �� -�� ,�� , ��

�� (��, �� , ��, ��)�� '��

��

��

�� 20 �� , ��

��

��, �� - ��, �� , �� , ��, �� , �� , ��(��) �� , - ��

�� N �4 (��)

��

___ ____________ 20__ �. N _____��

2. �� / �� *

(�� / �� )�� / ��

4. �� / ��, ��'�, ��

�� , ��

��

��____________

78

9

�� , ��

�� "�� ":

��

�� , �� (�� )

5



,

,

.

.

,

8. ��, ��

(�� "�" �� )

6. ��

18. ��

��

16. �� __________.

7. ��, �� , �� , ��

17. ��

11.�� (�� ) ��, ��

�� , �� (�� ) ��

��.12. ��-��

��

�� -��

��,��

��

�� , ��

�� , ��

N �/�� :

1.31.4

1.4.1

11

1.11.2

1. �� :

5. ��

N ��

��:

2. �� / �� *3. �� / �� *(�� )

4. �� ,��

(�� , ��'�, �� - �� - ��, ��, �� )

,(�� 0,400 �� 0,999)

19. �� 2014 �� _________________ ��.

20. �� 2014 �� _________________.

.

��

9. �� (�� 30.11 �� 30.1 �� 30, �� 33.15 �� 33.1 �� 33 �� 009:2010)

�� , ��

��

21. ��

� �� :

10.��, ��

13. N ��

15.��

14. ��

��

�� 1. ��

��

3

�� '�� , �� , �� ,��, � �� :�� , ��

�� N �/� ��(��.)

(�� )

2�� , �� (�� ) ��-�� , �� '�� , �� (�. 1.1 + �. 1.2 + �. 1.3 + �. 1.4 + �. 1.5)�� -��



3.1.4 �� , �� , ��

�� , �� (�. 3.1.1 + �. 3.1.2 + �. 3.1.3 + �. 3.1.4 + �. 3.1.5 + �. 3.1.6 + �. 3.1.7)�� , �� , �� (�. 2.1.1 � (36,76 % - 49,7 %) � ��)�� , �� ((�. 2.1.2 � 36,3 %) � ��)�� , �� (��, ��, ��, ��, ��, ��-��) ��, �� (�. 2.1.3 � 45,96 % � ��)

�� (��,��, ��, ��, ��, ��-��) � ��, �� (45,96 %)�� (�� 30.11 �� 30.1 �� 30, �� 33.15 �� 33.1 �� 33 �� 009:2010) (33,2 %)�� , �� '�� , �� 33,2 %�� , �� (�. 3.1 + �. 3.2 + �. 3.3 + �. 3.4 + �. 3.5)

�� '�� , �� (�� , �� 8 ��) �� (5,5 %)�� , �� (�. 2.5.1 + �. 2.5.2 + �. 2.5.3 + �. 2.5.4 + �. 2.5.5)�� (36,76 - 49,7 %)�� (36,3 %)

�� '�� (�. 2.4.1 + �. 2.4.2 + �. 2.4.3 + �. 2.4.4)�� '�� , �� 33,2 %�� '�� , �� , �� (8,41 %)�� '�� , �� , �� (5,3 %)

��, �� (8,41 %)�� , �� (5,3 %)

�� (�� ) �� -�� , 34,7 %�� (�� ) �� -�� , �� , �� (5,3 %)

�� , �� , ��(�. 2.1.1 + �. 2.1.2 + �. 2.1.3 + �. 2.1.4 + �. 2.1.5 + �. 2.1.6 + �. 2.1.7)�� (36,76 - 49,7 %)�� (36,3 %)�� (��,��, ��, ��, ��, ��-��) � ��, �� (45,96 %)

�� (�� , �� 8 ��) �� (5,5 %)�� (�� 30.11 �� 30.1 �� 30, �� 33.15 �� 33.1 �� 33 �� 009:2010) (33,2 %)�� (�� ) �� -�� , ��(�. 2.2.1 + �. 2.2.2 + �. 2.2.3)

�� (�� ) �� -�� , �� (�� 30.11 �� 30.1 �� 30, �� 33.15 �� 33.1 �� 33 �� 009:2010) (33,2 %)�� , �� (�. 2.3.1 + �. 2.3.2 + �. 2.3.3 + �. 2.3.4)�� , �� 33,2 %�� , �� , �� (8,41 %)�� , �� , �� (5,3 %)�� , �� (�� , �� 8 ��) �� (5,5 %)

33.1

2.3.3

2.3.4

2.42.4.1

3.1.1

3.1.23.1.3

2.4.4

2.52.5.12.5.22.5.3

2.5.4

2.5.5

2.1.7

2.2

2.4.2

2.4.3

2.2.12.2.2

2.2.3

2.32.3.12.3.2

2.1.3

2.1.42.1.5

2.1.6

2.1

2.1.12.1.2

1.52�� '�� , �� (�� ) �� -��, �� '�� , �� , �� (�. 2.1 + �. 2.2 + �. 2.3 + �. 2.4 + �. 2.5)

7



�. 4.1.2 � 2,85 %

��, �� , �� , �� (6,1 %)�� (�� ) �� -�� (2,6 %) (�� . 2.2)�� (2 %)�� '�� (2 %)�� , �� (�. 5.1 + �. 5.2 + �. 5.3 + �. 5.4 + �. 5.5 + �. 5.6)�. 4.1.1 � 3,6 %

�� (�� 30.11 �� 30.1 �� 30, �� 33.15 �� 33.1 �� 33 �� 009:2010) (�. 2.5.4 � 33,2 %)�� , �� '�� (�. 2.5.5 � 33,2 %)�� , �� (�� ) �� -��, �� '�� , � �� , �� (�. 4.1 + �. 4.2 + �. 4.3 + �. 4.4)�� , �� (�. 4.1.1 + �. 4.1.2 + �. 4.1.3)��, �� (��) (3,6 %)�� - ��, �� , �� (2,85 %)

�� (�. 3.5.1 + �. 3.5.2 + �. 3.5.3 + �. 3.5.4 + �. 3.5.5)�� (�. 2.5.1 � (36,76 % - 49,7 %))�� (�. 2.5.2 � 36,3 %)�� (��, ��, ��,��, ��, ��-��) � ��, �� (�. 2.5.3 �45,96 %)

�� '�� (�. 2.4.1 � 33,2 % � ��)�� '�� , �� , �� (�. 2.4.2 � 8,41 %)�� '�� , �� , �� (�. 2.4.3 � 5,3 %)�� '�� , �� (�� , �� 8 ��) �� (�. 2.4.4 � 5,5 %)

�� , �� , �� (�. 2.3.2 � 8,41 %)�� , �� , �� (�. 2.3.3 � 5,3 %)�� , �� (�� , �� 8 ��) �� (�. 2.3.4 � 5,5 %)�� '�� (�. 3.4.1 + �. 3.4.2 + �. 3.4.3 + �. 3.4.4)

�� , �� ,�� (�. 2.1.5 � 5,3 %)�� , �� (�� ,�� 8 ��) �� (�. 2.1.6 � 5,5 %)�� , �� (�� 30.11 �� 30.1 �� 30, ��33.15 �� 33.1 �� 33 �� 009:2010) (�. 2.1.7 � 33,2 % � ��)�� (�� ) �� -�� , ��(�. 3.2.1 + �. 3.2.2 + �. 3.2.3)�� (�� ) �� -�� (�. 2.2.1 � 34,7 % � ��)�� (�� ) �� -�� , �� , �� (�. 2.2.2 � 5,3 %)�� (�� ) �� -�� , �� (�� 30.11 �� 30.1 �� 30, �� 33.15 �� 33.1 �� 33 �� 009:2010) (�. 2.2.3 � 33,2 % � ��)�� (�. 3.3.1 + �. 3.3.2 + �. 3.3.3 + �. 3.3.4)�� (�. 2.3.1 � 33,2 % � ��)

5.2

4.34.4

55.1

4.1.14.1.24.1.3

4.2

3.5.4

3.5.5

4

4.1

3.53.5.1

3.5.2

3.5.3

3.4.13.4.2

3.4.3

3.4.4

3.3.2

3.3.3

3.3.4

3.4

3.2.2

3.2.3

3.33.3.1

3.1.7

3.2

3.2.1

3.1.5

3.1.6

�� (�. 2.1.4 � 8,41 %)



6.1.66.1.76.1.8

7.3.57.4

8

7.3.17.3.27.3.37.3.4

7.1.127.1.13

7.2

7.3

7.1.87.1.9

7.1.107.1.11

7.1.47.1.57.1.67.1.7

7.17.1.17.1.27.1.3

6.3.56.4

7

6.3.16.3.26.3.36.3.4

6.1.126.1.13

6.2

6.3

6.1.96.1.106.1.11

6.16.1.16.1.26.1.36.1.46.1.5

6

5.35.45.55.6�� /�� '�� , �� (�. 6.1 + �. 6.2 + �. 6.3)�� (�� , �� . 6.2)

�. 4.1.3 � 6,1 %�. 4.2 � 2,6 %�. 4.3 � 2 %�. 4.4 � 2 %

45,96 % � ��34,7 % � ��

36,76 - 49,7 %, � �. �. �� 36,3 %, � �. �. �� 45,96 %, � �. �. �� 8,41 %5,3 %5,5 %34,7 %33,2 %, � �. �. �� 36,76 - 49,7 % � ��36,3 % � ��

�� '�� , �� (�. 7.1 + �. 7.2 + �. 7.3)�� (�� , �� . 7.2)

33,2 % � �� 3,6 %2,85 %6,1 %2,6 %2 %�� , ��

45,96 % � ��34,7 % � ��

36,76 - 49,7 %, � �. �. ��, �� 36,3 %, � �. �. ��, �� 45,96 %, � �. �. ��, �� 8,41 %5,3 %5,5 %34,7 %33,2 %, � �. �. ��, �� (36,76 - 49,7 %) � ��36,3 % � ��

�� ,�� , �� (�. 3 + �. 5 + �. 6 - �. 7)� ��

33,2 % � �� 3,6 %2,85 %6,1 %2,6 %2 %�� , ��

9



�. �.(�� )

(��) (�� )(�� *)

�� (��) (�� )

8.118.12

8.18.28.38.48.58.6

8.98.10

8.78.8�. 3.2.1 + �. 6.1.7 + �. 6.1.12 - �. 7.1.7 - �. 7.1.12 (34,7 %)�. 3.1.7 + �. 3.2.3 + �. 3.3.1 + �. 3.4.1 + �. 3.5.4 + �. 3.5.5 + �. 6.1.8 + �. 6.1.13 - �. 7.1.8 - �. 7.1.13 (33,2 %)

�. 3.1.5 + �. 3.2.2 + �. 3.3.3 + �. 3.4.3 + �. 6.1.5 - �. 7.1.5 (5,3 %)�. 3.1.6 + �. 3.3.4 + �. 3.4.4 + �. 6.1.6 - �. 7.1.6 (5,5 %)

�. 3.1.1 + �. 3.5.1 + �. 6.1.1 + �. 6.1.9 - �. 7.1.1 - �. 7.1.9 (36,76 - 49,7 %)�. 3.1.2 + �. 3.5.2 + �. 6.1.2 + �. 6.1.10 - �. 7.1.2 - �. 7.1.10 (36,3 %)�. 3.1.3 + �. 3.5.3 + �. 6.1.3 + �. 6.1.11 - �. 7.1.3 - �. 7.1.11 (45,96 %)�. 3.1.4 + �. 3.3.2 + �. 3.4.2 + �. 6.1.4 - �. 7.1.4 (8,41 %)

� �

�. 5.5 + �. 5.6 + �. 6.3.5 - �. 7.3.5 (2 %)�. 6.2 - �. 7.2

____________* �� , �� -�� .

�. 5.1 + �. 6.3.1 - �. 7.3.1 (3,6 %)�. 5.2 + �. 6.3.2 - �. 7.3.2 (2,85 %)�. 5.3 + �. 6.3.3 - �. 7.3.3 (6,1 %)�. 5.4 + �. 6.3.4 - �. 7.3.4 (2,6 %)

� �

8.138.14

�

(�� *)

��

��

�� . �.

;.

�� ____________ ��., � �. �. � �� ___________ ��.,

(��)

1. �� 01 �� 2011 ��:1.1. �� ________________ ��.1.2. �� _____________ ��.1.3. �� ____________ ��.

��

3.6. ��

��

3.3. ��, �� '�� , � �. �.3.3.1. 32 %; 32,3 %; 31,8 %; 33,2 %; 4 %; 42 %; 6,4 %; 6,46 %; 13,28 %; 19,92 %; 26,56 %

3.4. �� (�� , ��), �� ,

3.1.2. 0,5 - 5 %3.2. �� (�� , ��), �� ,

(�� )

4. �� :

3.5. �� /��

3.3.2. 0,5 - 5 %

(�� )

�� _______________ ��.

��.��.

�� _________________ ��.

��.��.

�� 1 �� ____________ �� 20__ ��

� �. �.: �� , �� (��) �� , �� , �� -�� , �� 01 ��2011 �� ________________ ��.,� �. �.: �� , �� (��) �� , �� , �� -�� , �� 01 ��2004 �� ________________ ��.

2. �� '�� , �� 01 �� 2004 ��,__________________ ��.**.3. �� , �� '�� 01 ��2011 ��:3.1. ��, �� '�� , � �. �.3.1.1. 32 %; 32,3 %; 31,8 %; 33,2 %; 4 %; 42 %; 6,4 %; 6,46 %; 13,28 %; 19,92 %; 26,56 %

��.��.��.��.

��



29. �� (�� *)

�. �. (�� ) (��) (�� )

(��) (�� )

. � � . �27. �� : � �

28. ��

� � �

____________

26. ��

10�. �. �.

�. �. �.8

�. �. �.

7�. �. �.

6

�. �. �.5

�. �. �.

4�. �. �.

3

2�. �. �.

�. �. �.1

��.

16. ��-��-��

��-��

��'�� -�� -��

15. ��-��-��-�� -�� / ��-��-

��-��

��

10.��-��-��*

**

11.�� ,�� ****

��. ��.

17. �� / �� (��

�� )

19. ��

�� (�� /

��)

20. �� (�� /

��)

21. �� (�� /

��)

1. �� / �� *

N ��

18. �� / ��

�� , ��

��. ��.��. ��. ��.

(�� )

3. �� : ��

5.N�/�

6.��-��-��

(1 - ��,0 - ��)

7.��-��-�� -�,��-�� - �

8. �� / �� *

12. ��, ��'�, ��

14. ��-��-�� -��-�� -��*****

13. ��-��-��-��-��-��-��

9.��-��-��**

* �� , �� -�� .** �� - �� '�� (�� 2).*** �� :1 - �� (��) �� (�� ), �� , � �� - �� ;2 - �� (��), �� , �� (��) �� (��) �� (��), �� ;3 - �� (��), �� , �� (��) �� (��) �� (��), �� ;6 - �� (��), �� , �� (��) �� 7 - �� (��), �� , �� (��) �� 8 - �� (��), �� , �� (��) �� 9 - �� (��), �� , �� (��) �� 10 - �� (��) �� ;11 - �� (��), �� , �� (��) �� 12 - �� (��), �� , �� (��) �� 13 - �� (�� / ��).****�� , �� , - �� '�� .***** �� - �� , ��

�. �. �.9

��

�� 6. �� (��) �� 2. �� / �� *(�� )

22.��-��-��

��(1 - ��,0 - ��)

24.��-��-��

(1 - ��,0 - ��)

23.��-��-��

(1 - ��,0 - ��)

25.��-��

�� (1- ��,0 - ��)

4. ��: ��

(�� *)

11



Лист ДФСУ від 11.03.2015 р. No5084/6/99-99-17-03-03-15

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула лист ТОВ <...> і в межах компетенції по-відомляє.

Законом України від 28 грудня 2014 року No77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів Укра-їни щодо реформування загальнообов’язкового держав-ного соціального страхування та легалізації фонду опла-ти праці» (далі — Закон No77) внесено зміни до статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року No2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове держав-не соціальне страхування» (далі — Закон No2464).

Відповідно до ст. 7 Закону No2464 роботодавці нара-ховують єдиний внесок на суму нарахованої кожній за-страхованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну й додаткову заробітну плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. у нату-ральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці.

Статтею 8 Закону No2464 передбачено, якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за ци-вільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Умовою застосування зазначеної норми с перебуван-ня найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць.

У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нара-хована заробітна плата за відпрацьований час не переви-щує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума єдиного внеску розраховуєть-ся з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Щодо нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам, які частину місяця перебували в оплачуваній відпустці

Статтею 2 Закону України від 15 листопада 1996 ро-ку No504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон No504) визначено, що право на відпустки забезпечується га-рантованим наданням відпустки визначеної тривало-сті із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених Законом No504.

Законом No504 передбачено такі види відпусток: що-річні, додаткова відпустка у зв’язку з навчанням, творча

відпустка, соціальні відпустки, відпустка без збережен-ня заробітної плати.

Умови надання щорічної відпустки регламентуються розділом II Закону No504.

Згідно з ст. 75 Кодексу Законів про Працю та ст. 6 Закону No504 для переважної більшості працівників мі-німальна тривалість щорічної основної відпустки стано-вить 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відраховується з дня укладення трудового договору з працівником. Це не залежить від того, чи є місце ро-бота працівника основним, чи таким, де він працює за сумісництвом, а також не залежить від того, зайнятий такий працівник повний робочий день чи працює ско-рочений робочий день.

Проте в будь-якому разі тривалість відпустки таких працівників не може бути меншою ніж 24 календарних дні.

Разом з тим ст. 6 Закону No504 деяким категоріям працівників установлено більшу тривалість щорічних основних відпусток.

Обов’язок нарахування єдиного внеску з мінімаль-ної заробітної плати за основним місцем роботи також передбачено і у разі, коли працівник перебував частину місяця або повний місяць у оплачуваній відпустці.

У випадку коли працівнику (за основним місцем роботи) до бази нарахування єдиного внеску включе-но оплату відпустки за наступний місяць, сума єдиного внеску розраховується таким чином:

якщо загальна сума нарахованої заробітної плати та оплати частини відпустки, яка припадає на поточний місяць, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нара-ховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску за цей місяць розраховується як добуток розміру міні-мальної заробітної плати, встановленої законом на мі-сяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної ка-тегорії платника;

якщо відпустка, яка припадає на майбутній місяць нараховується за повний місяць і сума нарахованої оплати відпустки менше за мінімальний розмір заро-бітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного вне-ску за даний місяць розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

якщо відпустка, що припадає на майбутній місяць, нараховується не за повний місяць і після відпустки пра-цівнику буде нарахована заробітна плата, то в поточному місяці (в якому нарахована оплата відпустки за майбут-



ній період) єдиний внесок нараховується на суму фак-тичної оплати відпустки за майбутній період оскільки загальна сума доходу ще не є відомою. При цьому, якщо за підсумком звітного майбутнього місяця (суми опла-ти відпустки відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, виникає потреба донарахувати єдиний внесок виходячи з мінімальної заробітної пла-ти, встановленої законом на місяць, за який нарахову-ється заробітна плата (дохід).

Умови надання відпустки без збереження заробітної плати регламентуються розділом VI Закону No504.

Відпустки без збереження заробітної плати є двох видів:

що надаються в обов’язковому порядку у випадках, передбачених законодавством (ст. 25 Закону No504);

за згодою між працівником і роботодавцем (ст. 26 Закону No504).

У першому випадку роботодавець зобов’язаний на-дати відпустку працівнику, якщо в ній виникла необхід-ність, у другому — роботодавець має право вибору.

Статтею 26 Закону No504 визначено, що відпустка без збереження заробітної плати може надаватися у зв’язку з сімейними обставинами та іншими причинами на строк, обумовлений угодою між працівником і роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік. Роботодавцю та працівнику необхідно дійти до згоди щодо можливо-сті надання та тривалості такої відпустки. Одного ба-жання працівника не є достатньо. Перелік підстав для надання такої відпустки законодавством не визначено, рішення приймає роботодавець (беруться до уваги кон-кретні обставини).

Якщо база нарахування єдиного внеску не переви-щує розміру мінімальної заробітної плати, встановле-ної законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) у працівника, який перебуває у відпуст-ці без збереження заробітної плати, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної катего-рії платника.

Отже, при нарахуванні заробітної плати фізичним особам, які частину місяця перебували у відпустці без збереження заробітної плати, та нарахована заробітна плата менше мінімальної, підприємство має нарахувати єдиний внесок виходячи із законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати на місяць.

У разі якщо працівник оформлений на підприємстві за основним місцем роботи та повний місяць перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, то у такому разі єдиний внесок не нараховується та не утримується, оскільки відсутня база нарахування єдиного внеску.

Додатково повідомляємо, що надання відпустки без збереження заробітної плати більшої тривалості, ніж пе-редбачено законодавством, є порушенням законодавства

про працю, і роботодавець може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.

Статтею 8 Закону України від 28 грудня 2014 року No80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальну заробітну плату у 2015 році встановлено:

у місячному розмірі: з 1 січня — 1218,00 гривень, з 1 грудня — 1378,00 гривень;

у погодинному розмірі: з 1 січня — 7,29 гривні, з 1 грудня — 8,25 гривні. При цьому утримання єдиного внеску із заробітної плати (доходу) найманого праців-ника здійснюється із фактично нарахованої заробітної плати (доходу).

Щодо нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам, які частину місяця або повний місяць у зв’язку з хворобою (тимчасовою непрацездатністю) отримували допомогу по тимчасовій непрацездатності

Право на допомогу по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) за рахунок кош-тів Фонду соціального страхування з тимчасової втра-ти працездатності мають особи, які є застрахованими в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездат-ності та витратами, зумовленими похованням.

У разі захворювання чи травми на весь період тим-часової непрацездатності до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) видасться листок непра-цездатності, що обраховується в календарних днях.

Пунктом 3.3 нструкції про порядок видачі докумен-тів, що засвідчують тимчасову непрацездатність грома-дян, затвердженої наказом Міністерства охорони здо-ров’я України від 13.11.2001 No455, передбачено, що ли-сток непрацездатності видасться, зокрема, громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які про-живають в Україні і працюють на умовах трудового дого-вору (контракту) на підприємствах, в установах і органі-заціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних диплома-тичних представництвах та консульських установах.

Перші п’ять днів тимчасової непрацездатності (лі-карняного) оплачуються за рахунок роботодавця. Лікар-няні за всі наступні дні оплачуються за рахунок Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (допомога по тимчасовій непрацездат-ності).

Обов’язок нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи також пе-редбачено і у разі, коли працівник працював неповний місяць (перебував на лікарняному, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами).

Для працівника (за основним місцем роботи), який перебував на лікарняному повний місяць, у якому сума нарахованого лікарняного менше за мінімальний роз-мір заробітної плати, встановленої законом на місяць, за

13



який нараховується заробітна плата (дохід), єдиний вне-сок розраховується як добуток розміру мінімальної за-робітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої відповідно до ст. 8 Закону No2464 (1218,00 х 33,2 відс).

Для працівника (за основним місцем роботи), який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував на лікарняному, де загальна сума нарахованого доходу (сукупна сума заробітної плати за відпрацьований час та лікарняного) не перевищує розміру мінімальної заробіт-ної плати, встановленої законом на місяць, за який нара-ховується заробітна плата (дохід), виникає необхідність донарахування до мінімальної заробітної плати. Сума єдиного внеску розраховується таким чином:

єдиний внесок на суму допомоги по тимчасовій не-працездатності розраховується як добуток суми допо-моги по тимчасовій непрацездатності та ставки єдиного внеску, встановленої відповідно до ст. 8 Закону No2464 (тобто 33,2 відс.);

єдиний внесок на суму нарахованої заробітної плати розраховується як добуток розміру мінімальної заробіт-ної плати, встановленої законом на місяць, за який на-

раховується заробітна плата (дохід), зменшеної на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності за цей місяць, та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

У випадку коли у працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного при-падають на різні місяці, єдиний внесок у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (су-ма лікарняних буде визначена після надання листка не-працездатності).

Якщо після розподілу лікарняного (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, виникає потреба за минулий місяць (місяці) донарахувати єдиний внесок виходячи з мі-німальної заробітної плати, встановленої законом на мі-сяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

При цьому в усіх зазначених випадках утримання єдиного внеску із заробітної плати (доходу) найманого працівника здійснюється із фактично нарахованої заро-бітної плати (доходу).

В.о. Голови М. МОКЛЯК

ОТРИМАЛИ КОМПЕНСАЦЮ З БЮДЖЕТУ: ЩО З ПДФО, ЄСВ, ВЗ?

Тетяна МОЙСЕЄНКО, податковий консультант, фахівець з трудового права

02.06.2015 р., джерело: http://dominanta.in.ua/index.html

Починаючи з 18 травня 2015 року до автора статті надходить багато однотипних запитань з приводу отри-маної з бюджету компенсації середнього заробітку мобі-лізованим працівникам. Усіх цікавить одне: які подальші дії бухгалтера щодо утриманих (або неутриманих) по-датків, поданих звітів, виплачених сум середнього за-робітку тощо?

Автор статті вирішила об’єднати найпоширеніші за-питання в один аналітичний блок відповідей для того, щоб усім охочим було простіше зорієнтуватися в сво-їх діях.

Автор радить додатково до поданих нижче відповідей звернути увагу на аналітичні статті за темами про нараху-вання і виплати середнього заробітку мобілізованим пра-цівникам (пункти 48, 43, 33 і 32 Корисної інформації).

Запитання 1:19 травня отримали з бюджету компенсацію середнього

заробітку мобілізованих за січень — березень 2015 року.У січні — лютому з цього доходу були утримані всі подат-

ки, оскільки компенсувати мали з березня 2015 року і далі.Як слід вчинити: зробити перерахунки і повернути по-

датки мобілізованим за січень — лютий 2015 року і відоб-

разити це у звіті з ЄСВ за травень 2015 та в No1ДФ за II квартал?

ВідповідьВраховуючи думку ДФСУ, надану в листі 24.04.2015 р.

No8720/6/99-99-17-03-03-15 (п. 48 Корисної інформації), де зазначено, що КОМПЕНСАЦЯ З БЮДЖЕТУ — це кошти, звільнені від оподаткування, суми нарахованої середньої зарплати за січень — березень треба перетво-рити на нараховану компенсацію. Отже, необхідно стор-нувати податки (ПДФО, ЄСВ і ВЗ) за січень — березень на підставі бухгалтерської довідки, провести нарахуван-ня компенсації через Дт 48 (детально читайте аналітичну статтю в п. 43 Корисної інформації), доплатити праців-никові суму податків за рахунок отриманої компенсації з бюджету. нші кошти покривають кошти підприємства, яким вже здійснили виплати.

Щодо хвилювань бухгалтерів на лист ДФСУ з приво-ду того, що компенсації з бюджету звільняються від опо-даткування тільки починаючи з березня 2015 року (див. п. 32 Корисної інформації), то, на думку автора, оскільки Постанова КМУ No105 хоч і набрала чинності у березні 2015 року, кошти, передбачені на фінансування за цією програмою закладені в Державний бюджет починаючи



саме з 01.01.2015 р. Тому отримані суми компенсації з бюджету звільняються від оподаткування починаючи з виплат січня 2015 року на підставі п. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ та пп. 165.1.1 ПКУ (ці норми законодавства вже були чинними на 01.01.2015 р.)!

Щодо звітності, то, на думку автора:1) No1ДФ можна подати або через уточнення, або ві-

добразити усі виправлення у звітності поточного звітного кварталу. Якщо подавати уточнення, то необхідно вида-лити рядок з ознакою доходу «101», за яким нараховано середню зарплату і ПДФО, і додати правильний рядок із нарахованою сумою компенсації без ПДФО, використо-вуючи ознаку доходу «128». Якщо підприємство не бажає подавати уточнення, то у звітній формі 1 ДФ, викори-стовуючи знак «-», відобразити рядком із ознакою доходу «101» суми виплат середнього заробітку першого кварталу та ПДФО. Другим рядком — нараховані суми компенсації без ПДФО із використанням ознаки доходу «128»;

2) у таблиці 6 додатка 4 вже за травень необхідно окремим рядками за січень, окремо за лютий, окремо за березень «скопіювати» звітовані раніше рядки (у по-передніх звітах) і в колонці 10 поставити ТИП «3» (тобто зменшення нарахувань у минулих періодах). Наступним рядком проставити нараховану суму компенсації з бюд-жету, використовуючи ознаку доходу «48». Приклади за-повнення дивіться у п. 49 Корисної інформації.

Запитання 2:Підприємству повернули середній заробіток мобілізова-

ного з таким текстом: #КПКВК2501350#,#КЕКВ2800#,# Компенсацiя пiдприємст.установ.органiзац. у межах серед-нього заробiтку працiвник.призв. на вiйськ.служ. за сiч - бер.2015р.#,#безПДВ#.

Запитання: як правильно тепер проводить виплати, коли повертають компенсацію підприємству, а не мобі-лізованим?

ВідповідьЯк видно, запитання дуже подібне до попереднього,

отже, підприємству слід провести усі необхідні сторну-вання податків на підставі бухгалтерської довідки, відоб-разити в бухобліку необхідні проведення за розрахунка-ми з бюджетом.

Щодо хвилювань з приводу того, що середній заробі-ток вже виплачено працівникам з податками (відповідно така виплата отримала назву «середня зарплата»), то для уникнення непорозумінь НЕ ПОТРБНО було подавати на ці суми звіт до соцзабезу.

Але ж вони вимагали подання цих відомостей! — ска-же підприємство.

Отже, якщо в соцзабезі вимагали і підприємство по-дало ці дані до звіту для отримання компенсації, то, вра-ховуючи «перехідний» період набрання чинності нор-мами законодавства, на думку автора, виплачені рані-ше суми будуть визнані компенсацією з бюджету, якщо підприємство здійснить усі необхідні перерахунки і ви-правлення в бухобліку.

Запитання 3:Нам прийшла компенсація за січень — березень, але

ми її виплатили з власних коштів та сплатили податки. Як правильно сторнувати податки за середньою зарплатою мобілізованим працівникам і показати це в No1ДФ і таб-лиці 6 щодо ЄСВ?

Відповідь знову, дуже подібне до попередніх запитань, відпо-

відь на які можна знайти вище. Щодо сторнування по-датків, то в бухобліку на підставі бухгалтерської довідки це треба зробити так:

Дт 92 Кт 66 = -2000 (сторно нарахувань середнього заробітку з витрат)

Дт 66 Кт 64, 65 = -600 (сторно податків)Дт 92 Кт 65 = -37% (сторно ЄСВ на суму нарахова-

ного середнього заробітку)Дт 48 Кт 66 = 2000 (нарахована компенсація з бюд-

жету)Дт 31 Кт 48 = 2000 (отримана сума компенсації з

бюджету)Дт 66 Кт 30, 31 = 600 (доплачено суму, яку сторно-

вано за податками)Як це все відобразити у звітності, читайте відповідь

на запитання 1 (вище).

Запитання 4:У січні — березні підприємство нараховувало середню

зарплату мобілізованому працівнику і утримувало подат-ки. На руки працівникові перераховували «чисту» суму. До звіту до соцзабезу включили суму «нараховану». От-римали компенсацію з бюджету. Запитання: що робити із сумою утримань? Повернути до бюджету чи ні? Якщо не повертати, то яким чином відобразити перерахунки і про-вести уточнення у звітності?

ВідповідьОскільки і це запитання дуже подібне до попередніх,

докладні відповіді наведено вище. Щодо запитання, чи варто повертати утримання, то, на думку автора, якщо підприємство надало звіт з метою отримання компен-сації, навіщо тоді повертати отриману суму до бюджету, якщо компенсаційною виплатою вважаються ТЛЬКИ Т КОШТИ, ЯК ЗВЛЬНЕН ВД ОПОДАТКУВАННЯ! Отже, податки повертати не можна, оскільки виплаче-ні суми середньої зарплати оподатковані. Треба повер-нути АБО ВСЮ ОТРИМАНУ СУМУ, АБО ЗРОБИТИ ПЕРЕРАХУНОК ПОДАТКВ і виправлення в бухоблі-ку, доплатити працівникові кошти за рахунок отрима-ної компенсації.

Усі необхідні проведення та поради щодо звітності наведено вище.

Запитання 5:Наш працівник був призваний на службу за мобіліза-

цією, при цьому він є платником аліментів. Оскільки під-приємство оформлює нарахування компенсації з бюджету, чи повинні ми продовжувати утримувати аліменти на ці на-

15



рахування? Чи має бути заява працівника про це? Чи ми повинні повернути постанову про утримання аліментів до виконавчої служби?

ВідповідьОскільки підприємство продовжує нараховувати дохід

на користь працівника (нехай навіть коштом Державного бюджету у вигляді компенсації з бюджету) і Постановою КМУ No146 не передбачено винятків щодо неутримання аліментів з таких виплат, підприємство зобов’язане під час щомісячного НАРАХУВАННЯ компенсації з бюджету

проводити й НАРАХУВАННЯ аліментів. Після подання звіту до соцзабезу та отримання суми компенсації підпри-ємство має провести ВИПЛАТУ компенсації та аліментів. Отже, буде перерахована сума компенсації за мінусом алі-ментів. Суми аліментів обчислюються від суми нарахова-ної компенсації у відповідних розмірах.

Жодних додаткових заяв від працівника не потріб-но, як і не можна повертати постанову до виконавчої служби, оскільки працівник не звільнився і підприєм-ство йому продовжує нараховувати дохід.

Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків передбачено ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), згідно з ча-стиною першою якої на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця робо-ти (посади) і середнього заробітку.

Законом України від 27.03.2014 р. No1169-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів Украї-ни щодо забезпечення проведення мобілізації» ст. 119 КЗпП доповнено частиною третьою, відповідно до якої гарантії для працівників, призваних на військову служ-бу за призовом під час мобілізації, на особливий пері-од, але не більше одного року, виділені окремо. Зокре-ма, таким працівникам гарантується збереження місця роботи, посади і середнього заробітку. Ця норма діє з 01.04.2014 р.

Водночас з 8 червня 2014 р. набрав чинності Закон України від 20.05.2014 р. No1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконален-ня оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації», відповідно до п. 5 ст. 1 розділу I якого частину третю ст. 119 КЗпП викладено у такій редакції: за праців-никами, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, неза-лежно від підпорядкування та форми власності.

Виплата таких компенсацій із бюджету в межах се-реднього заробітку проводиться за рахунок коштів Дер-жавного бюджету України в порядку, визначеному Ка-бінетом Міністрів України. Дію частини третьої ст. 119 КЗпП поширено на громадян України, які були призва-ні на військову службу відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 р. No303/2014 «Про часткову мо-білізацію» починаючи з 18.03.2014 р.

Однак через відсутність порядку відшкодування ком-пенсаційних виплат з бюджету в межах середнього за-робітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, норма частини третьої ст. 119 КЗпП не могла бути ре-алізована.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламенту-ється розділом IV Кодексу, згідно з пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) опода-тковуваного доходу платника податку включаються до-ходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового догово-ру (контракту).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, на-дає) оподатковуваний дохід на користь платника по-датку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставки податку 15/20%, визначені ст. 167 Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Крім того, п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 р. No2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне стра-хування» (далі — Закон No2464) передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та най-маних працівників є сума нарахованої кожній застра-хованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Зако-ном No108.

Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування визначено ст. 8 Закону No2464.

Законом України від 28.12.2014 р. No71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та де-яких інших законодавчих актів України» оподаткуван-ня військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення ре-

Лист ДФСУ від 24.04.2015 р. No8720/6/99-99-17-03-03-15

Щодо проведення перерахунку середнього заробітку працівника, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період



форми Збройних Сил України (п. 161 підрозділу 10 роз-ділу XX Перехідних положень Кодексу).

Згідно з пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Пере-хідних положень Кодексу об’єктом оподаткування збо-ром є доходи, визначені ст. 163 Кодексу.

Відповідно до ст. 163 Кодексу об’єктом оподатку-вання збором платника податку — резидента є, зокре-ма, загальний місячний (річний) оподатковуваний до-хід, до якого включається дохід у вигляді заробітної пла-ти, до складу якої відноситься середній заробіток пра-цівників на час виконання державних або громадських обов’язків.

Ставка збору — 1,5% об’єкта оподаткування, визна-ченого пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Отже, сума середнього заробітку працівників, при-званих на військову службу за призовом під час мобі-лізації, на особливий період, є базою нарахування по-датку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску, а також є об’єктом оподаткування військовим збором.

З 17 березня 2015 р. набрала чинності постанова Ка-бінету Міністрів України від 04.03.2015 р. No105, якою затверджено Порядок виплати компенсації підприєм-ствам, установам, організаціям у межах середнього за-робітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (да-лі — Порядок No105).

Відповідно до п. 3 Порядку No105 бюджетні кошти спрямовуються підприємствам, установам, організаціям на компенсацію витрат на виплату середнього заробіт-ку працівникам, які працювали на таких підприємствах, в установах, організаціях на час призову на військову службу, не більше одного року.

Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 КЗпП (п. 6 Порядку No105).

Тобто з метою отримання бюджетних коштів для ви-плати працівникам компенсації у межах середнього за-робітку у строки, визначені ст. 115 КЗпП, роботодавці визначають середню заробітну плату таких працівників як розрахункову величину та інформують про її розмір органи соціального захисту населення шляхом заповнен-ня звітів, доданих до Порядку No105.

Оподаткування, нарахування і сплата єдиного вне-ску на компенсацію здійснюються відповідно до Кодексу і Закону No2464 (п. 7 Порядку No105).

Згідно з пп. «и» пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, компенса-ційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розді-лу XX Перехідних положень Кодексу від оподатку-

вання військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до за-гального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у під-пунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.51, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Отже, дохід, отриманий працівниками, призвани-ми на військову службу за призовом під час мобіліза-ції, на особливий період, у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету в межах середнього заро-бітку відповідно до Порядку No105, не включається до оподатковуваного доходу таких працівників, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Також згідно з частиною сьомою ст. 7 Закону No2464 виплати, які компенсуються з бюджету в межах серед-нього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не є базою нарахування та утримання єдиного внеску.

Таким чином, з метою оподаткування доходи, от-римані працівниками, призваними на військову служ-бу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у вигляді суми середнього заробітку та компенсаційної виплати з бюджету у межах середнього заробітку, вста-новлені ст. 119 КЗпП, слід розглядати окремо, оскільки види таких доходів є різними.

У цілях звільнення від оподаткування компенсацій-них виплат з бюджету в межах середнього заробітку пра-цівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, підприємства-ми, установами, організаціями Порядок No105 застосо-вується починаючи з березня 2015 р. У разі нарахування (виплати, надання) роботодавцем суми середнього заро-бітку таким працівникам сума такого доходу є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, війсь-ковим збором і базою нарахування та утримання єдиного внеску на загальних підставах.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 р. No49 (який діяв до 01.04.2015 р.) затвердже-но форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахо-ваного (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма No1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Пода-ткового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаче-ного) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку. Згідно з додатком до цього Порядку сума коштів у вигляді заробітної плати працівників, призва-них на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відображається у формі No1ДФ за ознакою доходів «101».

З 1 квітня 2015 р. набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. No4 «Про затверджен-

17



ня форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахова-ного (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утри-маного з них податку (форма No1ДФ) та Порядку запо-внення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на ко-ристь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку». Згідно з додатком до цього Порядку сума коштів у вигля-ді заробітної плати працівників, призваних на військову

службу за призовом під час мобілізації, на особливий пе-ріод, відображається у формі No1ДФ за ознакою доходів «101». Сума компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військо-ву службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, отриманих платником, відображається у формі No1ДФ за ознакою доходів «128».

В. о. Голови М. МОКЛЯК

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ретельно розглянула лист та, в межах компетенції, повідомляє наступне.

Відповідно до прикінцевих положень Закону Украї-ни «Про загальнообов’язкове державне соціальне стра-хування» від 23.09.99 р. No1105-XIV, Кабінет Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинно-сті цим Законом зобов’язано:

— привести свої нормативно-правові акти у відпо-відність із цим Законом;

— забезпечити прийняття нормативно-правових ак-тів, необхідних для реалізації цього Закону;

— забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх норматив-но-правових актів у відповідність із цим Законом.

Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на

основі законів та за своїм змістом не повинні суперечи-ти їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Так, відповідно до частини третьої статті 106 Кон-ституції України, Президент на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпоряд-ження, які є обов’язковими до виконання на території України.

Згідно з частиною третьою статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскіль-ки він має вищу юридичну силу.

Лист Виконавчої дирекції ФСС з ТВП від 06.03.2015 р. No5.2-32-488

Щодо випадків суперечності норм підзаконного акта нормам закону

. Внести до Податкового кодексу України (Відомо-сті Верховної Ради України, 2011 р., No13-17, ст. 112 із змінами та доповненнями) такі зміни:

1) у пункті 167.1 статті 167:у абзаці першому, другому, третьому слово «десяти-

кратний» замінити на слово «сімнадцятикратний».. Прикінцеві положення.1) Внести до Закону України «Про збір та облік єди-

ного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., No2-3, ст. 11 із змінами та доповненнями) такі зміни:

у пункті 4 частини першої статті 1 слова «прожитко-вого мінімуму для працездатних осіб, встановленого за-коном» замінити словами «мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року»;

Закон України (Проект No2576)

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справедливого оподаткування доходів фізичних осіб в інтервалі від 10 до 17 розмірів мінімальної заробітної плати

у останньому абзаці пункту 95 розділу VIII «При-кінцеві та перехідні положення» цифру «0,6» замінити цифрою «0,4».

2) Цей Закон набирає чинності з першого числа мі-сяця, наступного за місяцем його опублікування, крім положень пункту третього цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікуван-ня.

3) Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цього пункту:

привести свої нормативно-правові акти у відповід-ність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх норматив-но-правових актів у відповідність із цим Законом.



ЗМНИ В ОПОДАТКУВАНН ДОХОДВ (ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО ПДФО ТА ЄСВ)

До автора статті надійшло таке запитання:«19 травня 2015 року Верховна Рада України ухвалила

Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справедливого оподаткування доходів фізичних осіб в інтервалі від 10 до 17 розмірів мінімальної заробітної пла-ти». Підкажіть, будь ласка, чи це вже остаточно? Тобто з 19 числа маємо брати 15% ПДФО з 20706?».

Коментар до прийнятих змін, а також відповідь на це запитання читайте у цій статті.

Що сталосяСправді, 19.05.2015 р. ВРУ прийняла проект закону

No2576, яким передбачено внесення змін щодо опода-ткування ПДФО та ЄСВ до відповідних норм законо-давства.

Тетяна МОЙСЕЄНКО, податковий консультант, фахівець з трудового права

02.06.2015 р., джерело: http://dominanta.in.ua/index.htm

Таблиця

Перше, що приємно, законодавець пам’ятає, що за-проваджувати такі суттєві зміни посеред місяця дуже «небезпечно для нервової системи бухгалтерів», та ще й напередодні Дня бухгалтера, 16 липня. Тому цим за-коном передбачено, що він НАБИРАЄ ЧИННОСТ З ПЕРШОГО ЧИСЛА МСЯЦЯ, НАСТУПНОГО ЗА М-СЯЦЕМ ОПУБЛКУВАННЯ.

Оскільки у травні цей закон не опубліковано (його тільки направлено на підпис Президенту), то, напевно, у червні цей закон буде надруковано, тому НЕ РАНШЕ 01.07.2015 року він набере чинності.

Друге, прийнятим проектом внесено зміни до Закону про ЄСВ та Податкового кодексу щодо обчислення ЄСВ та ПДФО. Нижче подано таблицю, як було і як стане не раніше 01.07.2015 р.

Закон про ЄСВ (No2464)

Як діє ДО 30.06.2015 р. Як буде не раніше ніж з 01.07.2015 р.

Нарахування і утримання ЄСВ відбувається від максимального обмеження, яке розраховується як добуток 17 ПРОЖИТКОВИХ МНМУМВ, ЩО ДЮТЬ У МСЯЦ НАРАХУВАННЯ (утримання) ЄСВ, — 20706 грн. Якщо у грудні 2015 р. збільшується прожит-ковий мінімум, у грудні збільшується і максимальне обмеження для ЄСВ

Нарахування і утримання ЄСВ відбуватиметься від максимально-го обмеження, яке розраховується як добуток 17 МНМАЛЬНИХ ЗАРПЛАТ, ЩО ДЮТЬ НА 01.01 ЗВТНОГО РОКУ, — для 2015 року цей показник залишається незмінним — 20706 грн. якщо у грудні 2015 р. збільшується мінімальна зарплата, то у грудні це ніяк не відіб’ється на нарахуванні (утриманні) ЄСВ, оскільки 20706 грн діятимуть до кінця 2015 року

Податковий кодекс України

Як діє ДО 30.06.2015 р. Як буде не раніше ніж з 01.07.2015 р.

Обчислення ПДФО відбувається за двома ставками, які обмеж-уються базою оподаткування в 10 МНМАЛЬНИХ ЗАРПЛАТ НА 01.01 ЗВТНОГО РОКУ:якщо база оподаткування не перевищує 12180 грн — ПДФО об-числюється за ставкою 15%;якщо база оподаткування перевищує 12180 грн — ПДФО обчис-люється за ставкою 20% на різницю перевищення

Обчислення ПДФО відбуватиметься за двома ставками, які об-межуються базою оподаткування в 17 МНМАЛЬНИХ ЗАРПЛАТ НА 01.01 ЗВТНОГО РОКУ:якщо база оподаткування не перевищує 20706 грн — ПДФО об-числюється за ставкою 15%;якщо база оподаткування перевищує 20706 грн — ПДФО обчис-люється за ставкою 20% на різницю перевищення

ДЛЯ НОТАТОК

19

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК-2015: ПРО ГОЛОВНЕ



27.05.2015 — Департамент комунікаційНещодавно Державною фіскальною службою Укра-

їни спільно із журналом «Вісник. Право знати все про податки і збори» було проведено «гарячу» телефонну лі-нію на тему «Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств». На запитання платників від-повідала начальник відділу розгляду звернень Управ-ління методології податку на прибуток підприємств Департаменту методологічної роботи з питань опода-ткування Державної фіскальної служби України Світ-лана Тимощук.

Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, по-ставлені під час проведення телефонної лінії.

Коригування доходів1. Підприємство — платник податку на прибуток на

загальних підставах у 2013 р. продало партію товару та включило суму отриманого доходу від цієї операції до скла-ду доходів за 2013 р. У 2014 р. покупець повернув частину товару. Чи мало право підприємство-продавець зменшити суму доходу на вартість повернутого товару в декларації з податку на прибуток за 2014 р.?

Враховуючи те, що повернення товару відбулось у пе-ріоді, на який поширюються правила, визначені Пода-тковим кодексом України (далі — Податковий кодекс) у редакції, чинній до 01.01.2015 р., платник податку мав право скористатися положеннями п. 140.2 ст. 140 цьо-го Кодексу. Зокрема, зазначеним пунктом передбачено, що у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми ком-пенсації їх вартості, у тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на та-кі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку — продавець та платник податку — покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періо-ді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Отже, підприємство-продавець мало право зменшити дохід на вартість повернутого товару в декларації за 2014 р. та відобразити суму коригування зі знаком «-» у р. 03.26 додатка Д та р. 03 декларації з податку на прибуток під-приємств.

Виплата дивідендів за попередні роки2. Чи потрібно сплачувати авансовий внесок з пода-

тку на прибуток при виплаті дивідендів за 2013 р., якщо рішення про їх виплату прийнято загальними зборами у квітні 2014 р., а фактичну виплату буде здійснено у трав-ні 2015 р.?

Порядок оподаткування дивідендів, виплачених піс-ля 01.01.2015 р., здійснюється за правилами, встановле-ними пп. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу.

Так, згідно із зазначеним підпунктом емітент кор-поративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Зазначений авансовий внесок сплачується до/або од-ночасно з виплатою дивідендів, тобто авансовий вне-сок необхідно сплатити не пізніше дати виплати диві-дендів.

Водночас у разі якщо підприємство нарахувало та сплатило авансовий внесок після прийняття рішення про виплату дивідендів, тобто у 2014 р., відповідно до вимог п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу (у редакції, що дія-ла до 01.01.2015 р.), то під час їх виплати у травні 2015 р. авансовий внесок не сплачується.

Отримання статусу неприбуткової організації3. Мешканці багатоквартирного будинку на початку

цього року створили ОСББ з метою здійснення обслуго-вування цього будинку. Чи може така організація отримати статус неприбуткової? Якщо так, то з якого періоду?

З 10.04.2015 р. набрав чинності Закон України від 18.03.2015 р. No263-VIII «Про внесення зміни до Пода-ткового кодексу України щодо оподаткування деяких не-прибуткових організацій» (далі — Закон No263), яким перелік неприбуткових організацій доповнено об’єднан-нями співвласників багатоквартирного будинку, асоціа-ціями власників жилих будинків, житлово-будівельних кооперативів.

Скористатися правом для отримання статусу непри-буткової організації відповідно до положень пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу такі організації мо-жуть за умови, якщо метою їхньої діяльності не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників такого об’єднання.

Якщо державна реєстрація такої неприбуткової ор-ганізації відбулася після 31.12.2014 р. та до набрання чинності Законом No263, у разі внесення її до Реєстру неприбуткових організацій та установ протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом вона вва-жається такою, що внесена до Реєстру з дня її держав-ної реєстрації.

Отже, отримати статус неприбуткової організації ОСББ може у разі внесення її контролюючим органом до Реєстру неприбуткових організацій та установ.



Перехід на спрощену систему оподаткування4. Платник податку на прибуток на загальних підста-

вах планує з 01.07.2015 р. перейти на спрощену систему оподаткування. За який період такому підприємству слід подати декларацію з податку на прибуток?

У разі переходу платника податку на прибуток на спрощену систему оподаткування такий платник у тер-міни, встановлені для квартального звітного періоду, зобов’язаний подати податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, що передує кварталу, з якого платник переходить на спрощену систему опо-даткування.

Таким чином, оскільки платник податку на прибу-ток переходить на спрощену систему оподаткування з 01.07.2015 р., декларацію з податку на прибуток йому не-обхідно подати за перше півріччя 2015 р., тобто не пізні-ше 10 серпня.

Декларування податку на прибуток збитковим підприємством

5. За 2014 р. підприємство отримало збиток і не мало бази для нарахування авансових внесків. За підсумками кварталу 2015 р. підприємство також отримало від’ємний фінансовий результат. Чи потрібно подавати декларацію з податку на прибуток, якщо за підсумками першого півріч-чя підприємство отримує прибуток?

Згідно з п. 137.4 ст. 137 розділу III Податкового ко-дексу, що діє починаючи з 01.01.2015 р. у новій редак-ції, податковим (звітним) періодом є календарний рік, але з урахуванням положень, визначених п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до зазначеної норми подання кварталь-ної звітності передбачено починаючи з першого півріччя 2015 р. лише для платників податку, які за підсумками минулого звітного (податкового) року не мали прибут-ку або були збитковими, а за підсумками кварталу отри-мують прибуток. Такий платник має подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов’язань.

Таким чином, якщо збиткове підприємство за підсум-ками першого півріччя 2015 р. отримує прибуток, то під-став для подання ним квартальних декларацій немає. Та-кий платник декларує податкові зобов’язання з податку на прибуток у річній (2015 р.) декларації.

Авансові внески сплачено філією підприєм-ства у січні — лютому 2015 року

6. Підприємство — платник щомісячних авансових вне-сків у 2014 р. застосовувало консолідовану сплату податку на прибуток, авансові внески з податку на прибуток філії підприємства сплачували самостійно. Яким чином авансові внески, сплачені філіями у січні — лютому 2015 р., можуть бути враховані у зменшення податкових зобов’язань з по-датку на прибуток за 2015 р., адже філії вже не є платни-ками податку на прибуток?

Так, починаючи з 01.01.2015 р. Податковим кодексом не передбачено консолідовану сплату податку на прибу-ток, крім того, філії підприємств вже не є самостійними платниками податку на прибуток.

Платники, які застосовували консолідовану спла-ту податку на прибуток, та їх відокремлені підрозділи повинні були забезпечити сплату авансових внесків у січні — лютому 2015 р. за місцем реєстрації головного підприємства (юридичної особи) і його відокремлених підрозділів у сумі, розрахованій, відповідно, в консолі-дованій податковій декларації і розрахунках податкових зобов’язань відокремлених підрозділів за звітний пері-од — 2013 р.

Сплачені авансові внески головним підприємством у січні — лютому 2015 р. будуть враховані ним у змен-шення податкового зобов’язання, задекларованого в де-кларації за 2015 р.

Водночас, враховуючи те, що показники діяльно-сті структурних підрозділів цього підприємства, що відтепер втратили статус платників податку на прибу-ток, беруть участь у формуванні фінансового резуль-тату по підприємству згідно з даними бухгалтерсько-го обліку, то сплачені такими підрозділами авансові внески у січні — лютому 2015 р. зменшать податко-ве зобов’язання такої юридичної особи в декларації за 2015 р.

Отже, суми авансових внесків, сплачені філіями під-приємства, будуть враховані при формуванні фінансово-го результату згідно з даними бухгалтерського обліку та зменшать податкове зобов’язання такої юридичної особи в декларації за 2015 р.

Вивільнені від оподаткування кошти7. У підприємства легкої промисловості, яке раніше

користувалося пільгою з податку на прибуток, станом на 01.01.2015 р. враховується залишок вивільнених від опода-ткування коштів. Який порядок використання таких кош-тів після цієї дати?

Починаючи з 01.01.2015 р. Податковий кодекс не мі-стить норми щодо використання вивільнених від оподатку-вання коштів у результаті застосування пільги з податку на прибуток. Крім того, запроваджено принципово новий порядок визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, який ґрунтується на визначенні фінансового результату (прибутку) до оподаткування за даними бух-галтерського обліку.

Так, відповідно до п. 17 Положення (стандарту) бух-галтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Мінфіну України від 29.11.99 р. No290 (далі — ПБО 15), вивільнені від оподаткування кошти у зв’язку з надан-ням пільг з податку на прибуток класифікують як цільо-ве фінансування. А цільове фінансування — це виділення фінансових ресурсів, коштів цільовим призначенням для використання як засобу досягнення певної мети, вирі-шення соціально-економічної проблеми, створення пев-ного об’єкта.

21



Щодо відображення операції з використання коштів цільового призначення в обліку, то цільове фінансуван-ня капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних акти-вів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів. Цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, визнається дебі-торською заборгованістю з одночасним визнанням до-ходу (пункти 18 та 19 ПБО 15).

Отже, залишок коштів, вивільнених від оподаткування у зв’язку з застосуванням пільги з податку на прибуток, не-використаних до 01.01.2015 р., визнається доходом одно-часно з визнанням витрат, за правилами, установленими ПБО 15, за умови, що використання таких коштів здійс-нюється лише за цільовим призначенням.

Авансовий внесок при виплаті дивідендів у формі, відмінній від грошової

8. Акціонери товариства на загальних зборах прий-няли рішення виплатити дивіденди за 2014 р. Врахову-ючи дефіцит коштів, акціонери погодилися на отриман-ня дивідендів у вигляді продукції власного виробництва (сільськогосподарської техніки). Як у такому випадку розрахувати суму авансового внеску при виплаті диві-дендів?

З 01.01.2015 р. порядок оподаткування дивідендів зазнав змін. Порядок сплати авансових внесків при ви-платі дивідендів регулюється п. 57.11 ст. 57 Податково-го кодексу. Зауважимо, що ці правила застосовуються і у випадках виплати дивідендів за підсумками поперед-ніх років.

Як і раніше, у разі прийняття рішення щодо випла-ти дивідендів платник податку на прибуток — емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпора-тивних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Податкового кодексу (пп. 57.11.1 п. 57.11 ст. 57 цього Кодексу).

Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Згідно з пп. 57.11.2 Податкового кодексу авансовий внесок при виплаті дивідендів розраховується не з усієї суми дивідендів, а з суми перевищення дивідендів, які підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткуван-ня за відповідний податковий (звітний) рік, за результа-тами якого виплачуються дивіденди. Зазначене правило застосовується лише у разі якщо грошові зобов’язання за відповідний рік погашено.

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від гро-шової (окрім випадків, передбачених пп. 57.11.3 п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу), базою для нарахування авансового внеску є вартість такої виплати, визначена

в рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої ви-плати, розрахована за звичайними цінами в операціях, визнаних згідно зі ст. 39 Податкового кодексу контро-льованими.

Грошовим зобов’язанням у такому разі є сума пода-ткових зобов’язань з податку на прибуток, самостійно нарахованих платником у декларації з податку на при-буток за звітний рік, за підсумками якого виплачують-ся дивіденди.

Отже, при виплаті дивідендів у формі, відмінній від грошової, базою для нарахування авансового внеску є вартість такої виплати. При цьому якщо сума дивіден-дів, тобто вартість продукції, не перевищує суму значен-ня об’єкта оподаткування податком на прибуток у декла-рації за 2014 р., то авансовий внесок при їх виплаті не сплачується. У разі якщо сума дивідендів є більшою від суми об’єкта оподаткування, то авансовий внесок нара-ховується на суму перевищення дивідендів над значен-ням об’єкта оподаткування і сплачується до/або разом з такою виплатою.

Визначення балансової вартості основних засобів для нарахування амортизації

9. Як визначити вартість основних засобів для нара-хування амортизації у 2015 р. за новими правилами пода-ткового обліку?

Відповідно до пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податково-го кодексу розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється згідно з національ-ними положеннями (стандартами) бухгалтерського об-ліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 та підпунктами 138.3.2 — 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 цього Кодексу. При такому розрахунку застосовують-ся методи нарахування амортизації, передбачені націо-нальними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвести-ції в необоротні матеріальні активи визначено в По-ложенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. No92.

Водночас п. 11 підрозділу 4 розділу XX Податково-го кодексу передбачено, що при розрахунку амортиза-ції основних засобів та нематеріальних активів згідно з п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 01.01.2015 р. має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31.12.2014 р. відповід-но до статей 144 — 146 та 148 цього Кодексу у редакції, що діяла до 01.01.2015 р.

Таким чином, нарахуванню амортизації у 2015 р. підля-гає балансова вартість основних засобів, сформована ста-ном на 31.12.2014 р. за правилами податкового обліку.



ФРАГМЕНТ ПРОЕКТУ ДЕКЛАРАЦЇ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

ПКУ (витяг)<...>14.1.11. безнадійна заборгованість — заборгованість,

що відповідає одній з таких ознак:а) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких ми-

нув строк позовної давності;б) прострочена заборгованість померлої фізичної

особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке мо-же бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені по-мерлими;

г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредито-ром, за винятком заборгованості осіб, пов’язаних з та-ким кредитором, та осіб, що перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах протягом останніх трьох років з моменту прощення;

ґ) заборгованість особи, розмір сукупних вимог кре-дитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб — 50 відсотків однієї мінімальної заробіт-ної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодав-чо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб). Така заборгованість визнається безнадійною у разі, якщо відповідні заходи, передбачені законодавством України, які вживав кредитор, не призвели до її стягнення;

д) актив у вигляді корпоративних прав або не борго-вих цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його лік-відацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких ми-нув строк позовної давності;

ПОКАЗНИКИ Код рядка Сума

1 2 3

Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтер-ського обліку

01

Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповід-но до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)

02

Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -) 03 Р

Об’єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03) (+, -) 04

Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільнений від оподат-кування (+, -)

05 ПЗ

Податок на прибуток ((позитивне значення) (рядок 04 - рядок 05) х ____2/100)) 06

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у по-рядку, передбаченому законодавством.

<...>

Стаття 139. Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень)

139.1. Забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат

139.1.1. Фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, та резервів, визначених пун-ктами 139.2 — 139.3 цієї статті) відповідно до національ-них положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

139.1.2. Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму витрат (крім оплати відпусток працівникам та інші виплати, пов’язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 — 139.3 цієї статті), які від-шкодовані за рахунок резервів та забезпечень сформо-ваних відповідно до національних положень (стандар-тів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму коригування (зменшення) резервів та забез-печень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші ви-плати, пов’язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2 — 139.3 цієї статті), на яку збільшився фі-нансовий результат до оподаткування відповідно до на-ціональних положень (стандартів) бухгалтерського облі-ку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

23



Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість»1 (витяг)

Загальні положення<...>Безнадійна дебіторська заборгованість — поточна де-

біторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності.

<...>Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборговано-

сті — сума поточної дебіторської заборгованості за ви-рахуванням резерву сумнівних боргів.

Визнання та оцінка дебіторської заборгованості

5. Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

7. Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансо-вим активом (крім придбаної заборгованості та заборгова-ності, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюєть-ся величина резерву сумнівних боргів.

8. Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів:

застосування абсолютної суми сумнівної заборгова-ності;

застосування коефіцієнта сумнівності.За методом застосування абсолютної суми сумнівної

заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

За методом застосування коефіцієнта сумнівності ве-личина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефі-цієнт сумнівності.

Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися таки-ми способами:

визначення питомої ваги безнадійних боргів у чисто-му доході;

класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;

визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської за-боргованості на початок відповідного періоду за попередні 3 — 5 років.

Визначена на основі класифікації дебіторської за-боргованості величина сумнівних боргів на дату балан-су становить залишок резерву сумнівних боргів на ту са-му дату.

Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

<...>10. Нарахування суми резерву сумнівних боргів за

звітний період відображається у звіті про фінансові ре-зультати у складі інших операційних витрат.

11. Виключення безнадійної дебіторської заборгова-ності з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, робо-ти, послуги списується з активів на інші операційні ви-трати. Сума відшкодування раніше списаної безнадій-ної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої ство-рення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відобра-женням у складі інших операційних витрат.

<...>

1 Затверджений наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 р. No237. Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.10.99 р. за No725/4018.

139.2. Резерв сумнівних боргів139.2.1. Фінансовий результат до оподаткування

збільшується:на суму витрат на формування резерву сумнівних

боргів відповідно до національних положень (стандар-тів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгова-ності, яка не відповідає ознакам, визначеним підпун-

ктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.

139.2.2. Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резер-ву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий ре-зультат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або між-народних стандартів фінансової звітності.

<...>



Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства1 (витяг)

<...>

II. Формування облікової політики2.1. Розпорядчий документ про облікову політику

підприємства визначає, зокрема:методи оцінки вибуття запасів;періодичність визначення середньозваженої собівар-

тості одиниці запасів;порядок обліку і розподілу транспортно-заготівель-

них витрат, ведення окремого субрахунку обліку транс-портно-заготівельних витрат;

методи амортизації основних засобів, інших необо-ротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також довгострокових біологічних активів та інвести-ційної нерухомості, у разі якщо вони обліковуються за первісною вартістю;

вартісні ознаки предметів, що входять до складу ма-лоцінних необоротних матеріальних активів;

підходи до переоцінки необоротних активів;застосування класу 8 та/або 9 Плану рахунків бухгал-

терського обліку активів, капіталу, зобов’язань і госпо-дарських операцій підприємств і організацій, затвердже-ного наказом Міністерства фінансів України від 30 ли-стопада 1999 року No291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за No892/4185 (у ре-дакції наказу Міністерства фінансів України від 28 ли-стопада 2011 року No1591);

підходи до періодичності зарахування сум до-оцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку;

метод обчислення резерву сумнівних боргів (у разі по-треби — спосіб визначення коефіцієнта сумнівності);

перелік створюваних забезпечень майбутніх витрат і платежів;

порядок виплат, які здійснюються за рахунок прибут-ку (для державних і комунальних підприємств);

порядок оцінки ступеня завершеності операцій з на-дання послуг;

сегменти діяльності, пріоритетний вид сегмента, за-сади ціноутворення у внутрішньогосподарських розра-хунках;

перелік і склад змінних і постійних загальновироб-ничих витрат, бази їх розподілу;

перелік і склад статей калькулювання виробничої со-бівартості продукції (робіт, послуг);

порядок визначення ступеня завершеності робіт за будівельним контрактом;

дату визначення придбаних в результаті систематич-них операцій фінансових активів;

базу розподілу витрат за операціями з інструментами власного капіталу;

кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інфор-мації про господарські операції, події та статті фінансо-вої звітності;

періодичність відображення відстрочених пода-ткових активів і відстрочених податкових зобов’я-зань;

критерії розмежування об’єктів операційної нерухо-мості та інвестиційної нерухомості;

підходи до класифікації пов’язаних сторін;дату включення простих акцій, випуск яких зареє-

стровано, до розрахунку середньорічної кількості про-стих акцій в обігу;

дату первісного визнання необоротних активів та гру-пи вибуття як утримуваних для продажу;

складання окремого балансу філіями, представницт-вами, відділеннями та іншими відокремленими підроз-ділами підприємства;

періодичність та об’єкти проведення інвентариза-ції;

визначення одиниці аналітичного обліку запасів;спосіб складання звіту про рух грошових коштів;підходи до віднесення витрат, пов’язаних з поліпшен-

ням об’єкта основних засобів, до первісної вартості або витрат звітного періоду.

<...>

1 Затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 р. No635.

Підрозділ 10 ПКУ (витяг)<...>31. За наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фі-

нансові) санкції до платників податку на прибуток підпри-

ємств за порушення порядку обчислення, правильності за-повнення податкових декларацій з податку на прибуток під-приємств та повноти його сплати не застосовуються.

<...>

25

СИСТЕМА ЕЛЕКТРОННОГО АДМНСТРУВАННЯ ПДВ


Лист ДФСУ від 07.04.2015 р. No12082/7/99-99-19-03-02-17

Щодо визначення бази оподаткування ПДВ при постачанні самостійно виготовлених товарів (витяг)

Державна фіскальна служба України з метою забез-печення однакового підходу до практичного застосуван-ня пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) щодо визначення бази оподаткування ПДВ при постачанні самостійно виготовлених товарів повідомляє.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається ви-ходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення конт-рольованих операцій — не нижче звичайних цін, виз-начених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з ура-хуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухо-мого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується вироб-никами — суб’єктами господарювання для виробницт-ва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з поста-чання товарів/послуг не може бути нижче ціни прид-бання таких товарів/послуг, база оподаткування опе-рацій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база опо-даткування операцій з постачання необоротних акти-вів не може бути нижче балансової (залишкової) вар-тості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі

відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни).

Відповідно до п. 6 розділу III Порядку заповнен-ня і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року No966, з урахуванням змін та доповнень, платник податку самостійно обчис-лює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в по-датковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податково-го обліку платника.

Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року No996-XIV «Про бухгалтерський облік та фі-нансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерсь-кого обліку.

Основні методологічні засади формування бухгал-терському обліку ґрунтуються на затверджуваних Мінфі-ном стандартах (положеннях) бухгалтерського обліку.

Так, відповідно до пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого нака-зом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. No246 (далі — П(С)БО 9), готова продукція, що виготов-лена на підприємстві, в установі, призначена для прода-жу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-право-вим актом, відноситься до запасів.

Придбані (отримані) або вироблені запаси зарахо-вуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю (пункт 8 П(С)БО 9).

БАЗА ОПОДАТКУВАННЯ ПДВ Згідно п. 188.1 ст. 188 ПКУ з 1 січня 2015 року база

оподаткування ПДВ для операцій з постачання товарів/послуг, як і раніше, визначається виходячи з їх договір-ної вартості.

При цьому для:придбаних товарів/послуг — не нижче ціни придбан-

ня таких товарів/послуг;

самостійно виготовлених товарів/послуг — не ниж-че собівартості;

необоротних активів — не нижче балансової (залишко-вої) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протя-гом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності об-ліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни).

СИСТЕМА ЕЛЕКТРОННОГО АДМНСТРУВАННЯ ПДВ: ПРАВИЛА РОБОТИ



Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня ви-робнича собівартість, яка визначається за Положен-ням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (пункт 10 П(С)БО 9).

Відповідно до пункту 11 Положення (стандарту) бух-галтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого нака-зом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. No318 (далі — П(С)БО 16), до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

прямі матеріальні витрати;прямі витрати на оплату праці;інші прямі витрати;змінні загальновиробничі та постійні розподілені за-

гальновиробничі витрати.Враховуючи викладене, база оподаткування операцій

з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх ВИРОБНИЧОЇ СОБВАРТОСТ, визначеної відповідно до П(С)БО 16.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Кодексу пода-ткова накладна складається у день виникнення податко-вих зобов’язань продавця.

Датою виникнення податкових зобов’язань з поста-чання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 Кодексу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі по-стачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткуван-ня коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону Укра-їни, оформлена відповідно до вимог митного законо-

давства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником по-датку.

Враховуючи викладене, якщо «першою подією» є попередня оплата за товар, який ще не виготовлено, то на дату отримання такої попередньої оплати поста-чальник — платник ПДВ повинен визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної вартості та-кого товару, скласти податкову накладну та зареєстру-вати її в ЄРПН.

Якщо при оприбуткуванні на баланс підприємства/установи власно виготовленого товар його виробнича собівартість перевищить договірну вартість (з якої були визначені податкові зобов’язання на дату отримання пе-редоплати та, відповідно, складена податкова накладна), то на дату його оприбуткування на баланс платник податку повинен скласти другу податкову накладну виходячи з різ-ниці між виробничою собівартістю та договірною вартістю такого товару. У податковій накладній, яка складена на різницю між виробничою собівартістю та договірною вартістю, у верхній лівій частині робиться відповідна помітка «Х» та зазначається тип причини: 17 — складе-на на суму перевищення собівартості самостійно виго-товлених товарів/послуг над фактичною ціною їх поста-чання. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

Якщо першою подією при постачанні власно ви-готовленого товару буде відвантаження такого товару і його виробнича собівартість перевищить договірну вар-тість, то на дату відвантаження платник податку пови-нен скласти дві податкові накладні: одну — виходячи з договірної вартості товару, а другу на різницю між ви-робничою собівартістю та договірною вартістю з типом причини 17 — складена на суму перевищення собівар-тості самостійно виготовлених товарів/послуг над фак-тичною ціною їх постачання.

<...>В. о. Голови М. В. МОКЛЯК

ПОРЯДОК ОБМНУ «ЕЛЕКТРОННИМИ» ПОДАТКОВИМИ НАКЛАДНИМИ З КОНТРАГЕНТАМИ

Варіант 1. Постачальник складає та направляє по-даткову накладну в електронній формі покупцю для її погодження. Після погодження постачальник здійснює реєстрацію в ЄРПН.

Варіант 2. Постачальник складає та здійснює реє-страцію податкової накладної в ЄРПН без погодження з боку покупця. Після реєстрації податкова накладна на-правляється покупцю.

Покупець може отримати податкову накладну не від постачальника, а безпосередньо із ЄРПН.

Підстава — пункт 201.10 ст. 201 ПКУ:

З метою отримання податкової накладної, зареє-строваної в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електрон-ному вигляді:

повідомлення про реєстрацію податкової наклад-ної в ЄРПН

та податкову накладну в електронному вигляді. Така податкова накладна вважається зареєстрова-

ною в ЄРПН та отриманою (!) покупцем.

27



ВИПРАВЛЕННЯ ПОМИЛОК У ПОДАТКОВЙ НАКЛАДНЙ

1 Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 р. No957 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. No1129).

Порядок заповнення податкової накладної (витяг)1

<...>21. У разі здійснення коригування сум податкових

зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податково-го кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вар-тісних показників до податкової накладної (далі — роз-рахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування складається особами, виз-наченими відповідно до пункту 1 цього Порядку.

Порядок складання розрахунку коригування та йо-го реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Поряд-ком.

На титульному аркуші розрахунку коригування вка-зується, до якої податкової накладної та за яким дого-вором вносяться зміни.

У разі складання розрахунку коригування з метою ви-правлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вар-тості товарів/послуг, в розрахунку коригування зазнача-ються виправлені дані.

Не допускається виправлення даних щодо дати скла-дання податкової накладної та її порядкового номера.

22. Розрахунок коригування, складений постачаль-ником (продавцем) товарів (послуг) до податкової на-кладної, яка видана їх отримувачу — платнику податку, підлягає реєстрації в Реєстрі:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо пе-редбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у під-сумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо перед-бачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачаль-ник (продавець) надсилає складений розрахунок коригу-вання отримувачу (покупцю). З цією метою постачаль-ник (продавець) складає у загальному порядку розраху-нок коригування, у верхній лівій частині якого робить відповідну помітку «X», та надсилає його отримувачу (покупцю). Накладання електронних цифрових підпи-сів посадових осіб постачальника (продавця) та отриму-вача (покупця) на такий розрахунок коригування здійс-нюється у порядку, визначеному законодавством.

Розрахунки коригування, що складаються до усіх податкових накладних, які були складені до 01 люто-го 2015 року, а також розрахунки коригування до по-даткових накладних, які не видаються отримувачу (по-купцю) — платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складання таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових на-кладних постачальником (продавцем).

Розрахунок коригування, що складається до пода-ткової накладної, яка була складена отримувачем (по-купцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, підлягає ре-єстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отри-мувачем (покупцем) таких послуг.

<...>

ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОГО КРЕДИТУ ЗВТНОГО (ПОДАТКОВОГО) ПЕРОДУ

1. ПН звітного періоду, яка зареєстрована у ЄРПН (п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

2. ПН попереднього звітного періоду, яка зареєстрова-на у ЄРПН із запізненням, але не пізніше ніж 180 днів з да-ти її складання (п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

3. Розрахунок коригування до ПН, складений у звіт-

ному періоді і зареєстрований у ЄРПН (ст. 192, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

4. «Замінник» ПН, в тому числі бухгалтерська довід-ка (п. 198.5 ст. 198, п. 201.11 ст. 201 ПКУ).

5. Митна декларація, яку оформлено при ввезенні товарів (п. 198.6 ст. 198, п. 201.12 ст. 201 ПКУ).



ПРАВИЛО «180 ДНВ»Пункт 198.6 ст. 198 ПКУ

Редакція до 01.01.2015 р. Редакція після 01.01.2015 р.

198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені доскладу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;для платників податку, що застосовують касовий метод, — ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

РЕЄСТРАЦЯ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ ТА РОЗРАХУНКВ КОРИГУВАННЯ В ЄРПН

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних1

1. Цей Порядок визначає механізм внесення відомо-стей, що містяться у податковій накладній та/або розра-хунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі — податкова накладна та/або розрахунок ко-ригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі — Реєстр), звіряння даних, що містяться у вида-них платникам податку на додану вартість — отримува-чам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які мі-стяться у Реєстрі.

Подання податкової накладної та/або розрахунку ко-ригування ДФС в електронній формі здійснюється відпо-відно до Порядку підготовки і подання податкових доку-ментів в електронній формі засобами телекомунікаційно-го зв’язку, затвердженого в установленому порядку.

2. Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі — реєстрація) здійснюється шляхом подання про-тягом операційного дня зазначених документів в елект-ронній формі ДФС з використанням електронного циф-рового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Операційний день триває з 0 до 23-ї години. 3. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або

розрахунки коригування (у тому числі ті, що не вида-ються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та зали-шаються у їх постачальника (продавця); складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України; складені в ме-жах виконання угод про розподіл продукції; складені за

1 Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. No1246 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 30.01.2015 р. No20).

29



операціями з постачання товарів (послуг), які звільнені від оподаткування) незалежно від суми податку на до-дану вартість, зазначеної в одній податковій накладній та/або розрахунку коригування.

У разі надання нерезидентом послуг, місце поста-чання яких розташоване на митній території України, податкова накладна складається та реєструється зареє-строваним на території України платником податку — отримувачем (покупцем) таких послуг.

Розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу (покупцю) — платникові по-датку, підлягає реєстрації:

постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь такого постачальника (продавця) або кори-гування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суми компенсації;

отримувачем (покупцем), якщо передбачається змен-шення суми компенсації вартості товарів (послуг) на ко-ристь їх постачальника (продавця).

Розрахунок коригування, складений платником по-датку до податкових накладних, які не видаються отри-мувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем поста-чання яких визначено митну територію України, підля-гають реєстрації таким платником податку.

4. Розрахунок коригування до податкової накладної, складеної до 1 лютого 2015 р. та відомості якої не підляга-ли внесенню до Реєстру у зв’язку з недосягненням суми, визначеної пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехід-ні положення» Податкового кодексу України, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної.

Для цього постачальник (продавець) товарів (по-слуг) повинен протягом доби зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 зазначеного Кодексу) та розрахунок коригування до неї.

5. Постачальник (продавець) складає податкову на-кладну та/або розрахунок коригування у форматі (від-повідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмно-го забезпечення.

Після складення податкової накладної та/або роз-рахунку коригування в електронній формі на них на-кладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: пер-шим — електронний цифровий підпис головного бух-галтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

За відсутності у постачальника (продавця) посади бух-галтера електронні цифрові підписи посадових осіб плат-ника податку накладаються у такому порядку: першим — електронний цифровий підпис керівника; другим —

електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

Постачальник (продавець), що є фізичною особою — підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку: першим — електронний цифровий під-пис фізичної особи — підприємця; другим — електрон-ний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця) (за наявності).

Під час реєстрації податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг у разі надання нерезидентом послуг, місцем постачання яких визначено митну територію України, накладання електронного цифрового підпису здійснюється у порядку, передбаченому для постачаль-ника (продавця).

Під час реєстрації розрахунку коригування отримува-чем (покупцем) товарів (послуг) у разі, коли передбача-ється зменшення суми компенсації вартості товарів (по-слуг) на користь їх постачальника (продавця), постачаль-ник (продавець) після складення розрахунку коригування накладає електронний цифровий підпис відповідно до аб-заців другого — четвертого цього пункту та надсилає та-кий розрахунок отримувачу (покупцю), який накладає на нього власний електронний цифровий підпис у порядку, передбаченому для постачальника (продавця).

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає контролюючому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні циф-рові підписи посадових осіб платника податку наклада-ються у такому порядку: першим — електронний цифро-вий підпис посадової особи, якій делеговано право підпи-су податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим — електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки платника податку (за наявності).

6. Після накладення електронного цифрового підпи-су платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку з урахуванням вимог законів України «Про елек-тронний цифровий підпис» та «Про електронні докумен-ти та електронний документообіг». Примірник податко-вої накладної та/або розрахунку коригування в електрон-ній формі зберігається у платника податку.

7. Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється елект-ронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвер-дженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

8. Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в



електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, ре-зультати перевірки електронного цифрового підпису, ін-формація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий пе-ріод, за який подається податкова накладна та/або розра-хунок коригування. Квитанція, на яку накладається елект-ронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстра-цію, засобами телекомунікаційного зв’язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

9. Причиною відмови у прийнятті податкової наклад-ної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податко-вої накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або роз-рахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 По-даткового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються піс-ля 1 липня 2015 р.);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Квитанція, на яку накладається електронний цифро-вий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засоба-ми телекомунікаційного зв’язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

10. Датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (під-твердження реєстрації) або неприйняття.

11. Квитанція, що підтверджує факт реєстрації пода-ткової накладної та/або розрахунку коригування, надси-лається протягом операційного дня платникові податку.

Якщо протягом операційного дня платникові пода-тку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податко-ва накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

12. Якщо платник податку надіслав ДФС кілька при-мірників однієї податкової накладної та/або розрахунку ко-ригування, то зареєстрованою (зареєстрованим) вважаєть-ся та податкова накладна та/або розрахунок коригування, щодо яких прийнято рішення про внесення до бази даних і надійшла квитанція, що підтверджує факт їх прийняття.

13. З метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, платник податку складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електрон-ному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвер-

дженому в установленому порядку, та надсилає його за-собами телекомунікаційного зв’язку ДФС.

На запит платника податку щодо надання інформації, яка міститься у Реєстрі, безоплатно видається:

про податкову накладну та/або розрахунок коригу-вання — витяг з Реєстру;

про податкову накладну, до якої на дату надходження такого запиту зареєстровано розрахунок коригування, — витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування;

про розрахунок коригування до податкової наклад-ної — витяг, що містить відомості про податкову наклад-ну та відповідний розрахунок коригування;

повідомлення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування і податкову накладну та/або розрахунок коригування в електронній формі.

14. Запит щодо надання відомостей про податкові на-кладні та/або розрахунки коригування з Реєстру склада-ється у форматі (відповідно до стандарту), затверджено-му в установленому порядку, за допомогою спеціалізо-ваного програмного забезпечення.

На запит накладаються електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку у такому порядку: пер-шим — електронний цифровий підпис головного бухгал-тера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керів-ника; другим — електронний цифровий підпис, що є ана-логом відбитка печатки платника податку (за наявності).

За відсутності у платника податку посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника по-датку накладаються у такому порядку: першим — елект-ронний цифровий підпис керівника; другим — електрон-ний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки платника податку (за наявності).

Платник податку, що є фізичною особою — підприєм-цем, накладає електронний цифровий підпис у такому по-рядку: першим — електронний цифровий підпис платника податку, другим — електронний цифровий підпис, що є ана-логом відбитка печатки платника податку (за наявності).

15. Запит платника податку в електронній формі під-лягає шифруванню та надсилається ДФС засобами теле-комунікаційного зв’язку з урахуванням вимог законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг». Примірник запиту в електронній формі зберігається у платника податку.

16. ДФС після надходження від платника податку за-питу в електронній формі проводить його розшифруван-ня, перевіряє електронний цифровий підпис, визначає відповідність електронного документа формату (стан-дарту), затвердженому в установленому порядку.

У разі виявлення невідповідності електронного до-кумента формату (стандарту), затвердженому в установ-леному порядку, платникові податку надсилається кви-танція із зазначенням причини.

17. ДФС здійснює пошук зазначеної у запиті по-даткової накладної та/або розрахунку коригування та

31



складає витяг з Реєстру, у якому наводяться відомості щодо податкової накладної та розрахунку коригуван-ня. Зазначений витяг надсилається платникові податку не пізніше операційного дня, що настає за днем над-ходження запиту.

На зазначений витяг накладається електронний під-пис ДФС, який після шифрування надсилається на елект-ронну адресу, зазначену в запиті платника податку.

Примітка. Період з 1 лютого до 1 липня 2015 р. є пере-хідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою згідно з пунктом 2001.3 статті 200 1Податкового кодексу України. Починаючи з 1 липня 2015 р. податкові накладні підлягають реєстрації з дотриманням вимог щодо наявно-сті зазначеної суми.

ФНАНСОВ САНКЦЇ ЗА НЕСВОЄЧАСНУ РЕЄСТРАЦЮ В ЄРПНПКУ (витяг)<...>Стаття 1201 ПКУ. Порушення термінів реєстрації

податкових накладних, що підлягають наданню покуп-цям — платникам податку на додану вартість, та роз-рахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних

Порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладен-ня штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких пода-ткових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів (реєстрація в ЄРПН в період з 17 по 31 день с дати скла-дання ПН);

20 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких пода-ткових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів (реєстрація в ЄРПН в період з 32 по 46 день з дати складання ПН);

30 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких пода-ткових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних

днів (реєстрація в ЄРПН в період з 47 по 76 день з дати складання ПН);

40 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких пода-ткових накладних/розрахунках коригування, — у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календар-них днів (реєстрація в ЄРПН в період з 77 по 180 день з дати складання ПН);

Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких по-датковій накладній/розрахунку коригування.

<...>

РОЗДЛ XX ПКУ. Перехідні положення ПКУ<...>

Підрозділ 2. Особливості справляння податку на додану вартість

<...> Пункт 35. Норми абзацу другого пункту 1201.1 статті 1201 цього Кодексу НЕ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ при порушенні термінів реєстрації в Єдиному реєстрі пода-ткових накладних податкових накладних/ розрахунків коригування, складених в період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року.

СИСТЕМА ЕЛЕКТРОННОГО АДМНСТРУВАННЯ ПДВЗакон України від 28.12.2014 р. No71-VIII «Про вне-

сення змін до Податкового кодексу України та деяких за-конодавчих актів України щодо податкової реформи».

Система електронного адміністрування ПДВ запро-ваджується поетапно:

• до 1 липня 2015 року – у тестовому режимі• з 1 липня 2015 року – на постійній (робочій) основі.Система електронного адміністрування ПДВ забез-

печує автоматичний облік:• сум податку, що містяться у виданих та отриманих

податкових накладних та розрахунках коригування, за-реєстрованих в ЄРПН;

• сум податку, сплачених платником при ввезенні товару на митну територію України;

• суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування ПДВ;

• суми податку, на яку платник має право зареєстру-вати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН.

«СПЕЦФОРМУЛА» (пп. 2001.3 ст. 2001 ПКУ)Сума податку, на яку платник має право зареєструва-

ти податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, визначається за формулою:



Σ Накл = Σ НаклОтр + Σ Митн + Σ ПопРах – Σ НаклВид – Σ Відшкод – Σ Перевищ

,

де:Σ НаклОтр — загальна сума податку за отриманими

платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими на-кладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунка-ми коригування до таких податкових накладних, зареє-строваними в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Σ Митн — загальна сума податку, сплаченого платни-ком при ввезенні товарів на митну територію України;

Σ ПопРах — загальна сума поповнення рахунку в си-стемі електронного адміністрування податку з поточно-го рахунку платника;

Σ НаклВид — загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунка-ми коригування до таких податкових накладних, зареє-строваними в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Σ Відшкод — загальна сума податку, заявлена плат-ником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;

Σ Перевищ — загальна сума перевищення податко-вих зобов’язань, зазначених платником у поданих пода-ткових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових наклад-них, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових на-кладних.

Для використання «спецформули» слід враховувати:• суму податку, на яку платник має право зареє-

струвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, обчислює ДФСУ;

• показники, зазначені в «спецформулі», об-ліковуються наростаючим підсумком починаючи з 01.02.2015 р.;

• якщо сума, обчислена відповідно до «спецфор-мули», є меншою, ніж сума податку в податковій на-кладній, яку платник податку повинен зареєструвати в ЄРПН, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на свій «електронний» ПДВ-рахунок в Казначействі (після 01.07.2015 р.);

• платник податку має право отримувати від ДФСУ інформацію про стан свого ПДВ-рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові на-кладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.

Форми електронних документів (детальніше див.: http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektron-nih-form-po/)

Дані системи електронного адміністрування ПДВ

No Реквізит Сума

1. Стан рахунку R01G03

2. Сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

R02G03

3. Загальна сума податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками кори-гування, зареєстрованими в Реєстрі

R03G03

4. Загальна сума подтку, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України

R04G03

5. Загальна сума поповнення електронного рахунка з поточного рахунка платника податку R05G03

6. Загальна сума податку за виданими платником податку податковими накладними та розрахунками коригу-вання, зареєстрованими у Реєстрі

R06G03

7. Загальна сума податку, заявлена платником податку до бюджетного відшкодування R07G03

8. Загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником податку у поданих контролю-ючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі

R08G03

9. Сума збільшення, на яку платник має право зареєструвати подакові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі подакових накладних

R09G03

10. Сума середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погаше-них за останні 12 звітних (податкових) місяців/4 квартали

R010G03

11. Сума помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року

R011G03

Дата та час формування відповіді ___HFILL___HTIME___

33



Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість1

1. Цей Порядок визначає механізм відкриття та за-криття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі — податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригу-вання кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі — розрахунки коригування) у такій си-стемі, а також механізм проведення розрахунків з бюд-жетом з використанням зазначених рахунків.

Система електронного адміністрування податку за-проваджується поетапно:

на перехідний період (до 1 липня 2015 р. або іншої дати, визначеної окремим рішенням Верховної Ради України про скорочення такого періоду) — у тестово-му режимі;

із зазначеної дати — на постійній основі. 2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому

значенні:1) рахунок у системі електронного адміністрування

податку (далі — електронний рахунок) — рахунок, від-критий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти з власного поточ-ного рахунка у сумі, необхідній для досягнення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструва-ти податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — Ре-єстр), а також у сумі, необхідній для сплати до бюдже-ту узгоджених податкових зобов’язань. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок;

2) спеціальний рахунок — рахунок, відкритий у бан-ку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами — суб’єктами спеціального режиму опо-даткування діяльності у сфері сільського та лісового го-сподарства, а також рибальства для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ни-ми сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Податкового кодексу Укра-їни.

3. Періодичність, структура та формат обміну інфор-мацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством.

4. Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Платникам податку, які застосовують спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Подат-кового кодексу України, відкривається єдиний елект-ронний рахунок для обліку сум податку за результатами діяльності, передбаченої зазначеною статтею, та іншої діяльності.

5. Електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС після присвоєння особі індивідуального податкового номе-ра платника податку надсилає Казначейству. У такому реєстрі зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб — підприєм-ців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), інди-відуальний податковий номер платника податку та дата реєстрації його платником податку.

Датою початку здійснення платником податку опе-рацій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку (для платників по-датку, зареєстрованих до 1 лютого 2015 р., — 1 лютого 2015 року).

6. Казначейство відповідно до вимог статті 69 Пода-ткового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкрит-тя. Після надходження такого повідомлення ДФС інфор-мує платника податку про реквізити його електронно-го рахунка.

7. У разі анулювання реєстрації платника податку за-лишок коштів на його електронному рахунку перерахо-вується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Для закриття електронних рахунків ДФС надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазна-чаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб — підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які пла-тежі за серією та номером паспорта), індивідуальний по-датковий номер платника податку та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.

Повідомлення про закриття електронного рахунка Казначейство надсилає ДФС не пізніше наступного робочого дня з дня його закриття.

8. У разі повторної реєстрації особи платником пода-тку йому відкривається новий електронний рахунок.

9. Платник податку має право зареєструвати податко-ві накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (Σ Накл), обчислену за такою формулою:

Σ Накл = Σ НаклОтр + Σ Митн + Σ ПопРах - Σ НаклВид - Σ Відшкод - Σ Перевищ

,

де Σ НаклОтр — загальна сума податку за отрима-ними платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі,

1 Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. No569 (з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 04.02.2015 р. No82).



яка визначається на підставі даних таких податкових на-кладних, складених за операціями, дата виникнення по-даткових зобов’язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 лютого 2015 р., а також розрахун-ків коригування до них;

Σ Митн — загальна сума податку, сплаченого платни-ком податку безпосередньо або через уповноважену осо-бу під час ввезення товарів на митну територію України, що визначається на підставі даних митних декларацій з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів кори-гування та додаткових декларацій, оформлених згідно із статтею 261 Митного кодексу України, виходячи із сум податку, сплачених починаючи з 1 лютого 2015 р. під час ввезення товарів на митну територію України;

Σ ПопРах — загальна сума поповнення електронного рахунка з поточного рахунка платника податку, що виз-начається на підставі даних, які надійшли до ДФС від Казначейства, щодо сум коштів, перерахованих платни-ком податку з власного поточного рахунка на електрон-ний рахунок починаючи з 1 лютого 2015 р.;

Σ НаклВид — загальна сума податку за виданими платником податку податковими накладними та розра-хунками коригування, зареєстрованими у Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових на-кладних за операціями, дата виникнення податкових зобов’язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 лютого 2015 р., а також розрахунків ко-ригування до них;

Σ Відшкод — загальна сума податку, заявлена плат-ником податку до бюджетного відшкодування, що виз-начається на підставі задекларованих до відшкодування на поточний рахунок платника податку сум від’ємного значення податку, розрахованих за операціями, здійс-неними після 1 лютого 2015 р., згідно з податковими деклараціями з податку та уточнюючими розрахунками до них, поданими контролюючому органу, починаючи з податкової звітності за:

лютий 2015 р. – для платників податку, що застосо-вують місячний звітний період;

I квартал 2015 р. – для платників податку, що засто-совують квартальний звітний період;

Σ Перевищ — загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з пода-тку, суми податку, зазначеної у складених таким плат-ником податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі, яка визначається як різниця між:

сумами податкових зобов’язань за операціями з по-стачання товарів (послуг) та отримання послуг від нере-зидента, місцем постачання яких визначено митну те-риторію України, здійсненими після 1 лютого 2015 р., та їх подальшого коригування згідно із статтею 192 Пода-ткового кодексу України, задекларованими платником у податкових деклараціях з податку (поданих контролюю-чому органу починаючи з податкової звітності за лютий 2015 р. для платників податку, що застосовують місяч-

ний звітний період, за I квартал 2015 р. — для платників податку, що застосовують квартальний звітний період) з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них;

сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операція-ми (в тому числі податкових накладних, які не видають-ся отримувачу, а також складених під час отримання по-слуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), здійсненими після 1 лютого 2015 р., та розрахунків коригування до них, зареєстро-ваних в Реєстрі.

Протягом перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, що наведена у цьому пункті.

91. Сума податку, на яку платник податку має пра-во зареєструвати податкові накладні та/або розрахун-ки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цьо-го Порядку, за рішенням платника податку може бути збільшена на суму непогашених залишків сум податку, заявлених ним до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 р., задекларованих до бюджетного відшкодування за такі періоди в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, від’ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податко-вого кодексу України, та залишку від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджет-ного відшкодування, задекларованих платником податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.

Таке рішення платник податку відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації за звітний (податковий) період після 1 лютого 2015 р., в якому во-но прийняте.

ДФС після проведення камеральної перевірки зазна-ченої податкової декларації автоматично збільшує суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на відповідну суму та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електрон-ного повідомлення.

Сума такого збільшення відображається платником податку у складі податкового кредиту податкової де-кларації за звітний (податковий) період, в якому воно здійснене.

92. Після закінчення перехідного періоду, зазначено-го у пункті 1 цього Порядку:

1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати пода-ткові накладні та/або розрахунки коригування, визна-ченої відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларова-них платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квар-тали, та на запит платника податку інформує його про

35



суму збільшення шляхом надсилання електронного по-відомлення.

Сума такого збільшення щокварталу підлягає авто-матичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням серед-ньомісячного розміру сум податку, задекларованих плат-ником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, станом на дату перерахунку.

На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання елект-ронного повідомлення;

2) сума податку, на яку платник має право зареєстру-вати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, авто-матично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку.

На суму такого збільшення:зменшується сума, задекларована до сплати до бюд-

жету в звітному (податковому) періоді, або збільшуєть-ся сума від’ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді;

помилково та/або надміру сплачені грошові зо-бов’язання з податку вважаються погашеними.

10. ДФС:1) обчислює суму податку, на яку платник податку

має право зареєструвати податкові накладні та/або роз-рахунки коригування в Реєстрі;

2) оприлюднює на офіційному веб-сайті алгоритми обрахунку показників формули обчислення зазначеної суми та джерела їх формування.

11. Показники, зазначені в пункті 9 цього Порядку, обліковуються в розрізі платників податку наростаючим підсумком:

з 1 лютого 2015 р. – для платників, що зареєстровані платниками податку до 1 лютого 2015 р.;

з дати реєстрації платником податку, зазначеної у реєстрі платників податку, — для платників, що зареє-стровані платниками податку після 1 лютого 2015 року.

12. Якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цьо-го Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму кош-тів з поточного рахунка на електронний рахунок.

13. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а та-кож суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

14. Казначейство подає ДФС в розрізі платників по-датку інформацію щодо сум поповнення електронних рахунків та залишків на таких рахунках.

15. Якщо після постачання товарів (послуг) зміню-ється сума компенсації їх вартості, включаючи наступ-ний за постачанням перегляд цін, перерахунок у разі по-

вернення товарів (послуг) особі, яка їх надала, або під час повернення постачальником суми попередньої оплати товарів (послуг), суми податкових зобов’язань і податко-вого кредиту постачальника та отримувача товарів (по-слуг) підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в Реєстрі.

Розрахунок коригування складається постачальни-ком товарів (послуг) у порядку, встановленому для по-даткових накладних.

16. Розрахунок коригування, складений постачаль-ником товарів (послуг) до податкової накладної, яка ви-дана їх отримувачу — платнику податку, підлягає реє-страції в Реєстрі:

постачальником (продавцем) товарів (послуг), якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів (послуг), якщо пе-редбачається зменшення суми компенсації вартості то-варів (послуг) їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримува-чу. При цьому постачальник товарів (послуг) має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розра-хунком коригування після його реєстрації в Реєстрі от-римувачем.

Розрахунок коригування, складений платником по-датку до податкових накладних, які не видаються отри-мувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації у Реєстрі та-ким платником податку.

17. Відсутність факту реєстрації постачальником то-варів (послуг) розрахунку коригування, який передба-чає збільшення суми компенсації вартості товарів (по-слуг), в Реєстрі не звільняє його від обов’язку збільши-ти суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період на суму податку, зазначену в такому розрахунку коригування.

Відсутність факту реєстрації отримувачем товарів (послуг) розрахунку коригування, який передбачає змен-шення суми компенсації вартості товарів (послуг), у Ре-єстрі не звільняє його від обов’язку зменшити суму по-даткового кредиту за відповідний звітний період на суму податку, зазначену в такому розрахунку коригування.

18. Розрахунок коригування, який передбачає збіль-шення суми компенсації вартості товарів (послуг), вра-ховується під час обчислення зазначеної у пункті 9 цього Порядку суми податку для постачальника та отримувача після його реєстрації в Реєстрі таким постачальником.

Розрахунок коригування, який передбачає змен-шення суми компенсації вартості товарів (послуг), враховується під час обчислення зазначеної у пункті 9 цього Порядку суми податку для постачальника та от-римувача після його реєстрації в Реєстрі таким отри-мувачем.



19. Податкові накладні, складені до 1 лютого 2015 р., та розрахунки коригування до них підлягають реєстрації в Реєстрі у строки, визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, але не враховуються під час обчислення суми податку, зазначеної у пункті 9 цьо-го Порядку.

20. За підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації з податку результатів діяльності платником податку про-водиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначе-ному статтею 200 Податкового кодексу України, та/або здійснюється перерахування сум податку на спеціаль-ний рахунок.

Суми податку, зазначені в податкових деклараціях з податку, перераховуються до бюджету та/або на спеціаль-ний рахунок з електронного рахунка платника податку.

21. Для перерахування до бюджету та/або на спеці-альний рахунок платника податку сум узгоджених по-даткових зобов’язань відповідно до поданих податкових декларацій з податку ДФС не пізніше ніж за три робо-чі дні до закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов’язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменуван-ня або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фі-зичних осіб — підприємців, які мають відмітку в паспор-ті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету та/або на спеці-альний рахунок.

На підставі таких реєстрів Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Податковим ко-дексом України для самостійної сплати податкових зо-бов’язань, перераховує суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електрон-них рахунків.

211. Якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на рахунку платника податку у си-стемі електронного адміністрування податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповід-но до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підляга-ють перерахуванню на поточний рахунок платника по-датку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі за-лишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов’язань з податку.

Сума податку, визначена відповідно до пункту 9 цьо-го Порядку, зменшується на суму податку, що відповід-но до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника на дату її подання, шляхом зменшення загальної суми поповнення рахунка

в системі електронного адміністрування податку з по-точного рахунка платника.

Для відповідного перерахування коштів ДФС над-силає Казначейству реєстр, в якому зазначаються най-менування платника податку, податковий номер та ін-дивідуальний податковий номер, сума податку, що під-лягає перерахуванню до бюджету або на поточний ра-хунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку заяви про повернення коштів на його поточний рахунок).

Казначейство на підставі зазначеного реєстру про-тягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати платником податку сум податко-вих зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.

22. У разі недостатності коштів на електронному ра-хунку платника податку для сплати до бюджету узгодже-них податкових зобов’язань та/або для перерахування на спеціальний рахунок:

1) платник податку у строки, встановлені Податко-вим кодексом України для самостійної сплати податко-вих зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка;

2) Казначейство перераховує кошти в межах їх залиш-ку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов’язань платника податку, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконан-ня в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету та/або на спеціальний рахунок коштів, що перерахову-ються платником податку з поточного рахунка на елект-ронний рахунок.

23. Якщо платником податку, який застосовує спеці-альний режим оподаткування у сфері сільського та лісо-вого господарства, а також рибальства, за результатами звітного періоду задекларовано суми податку, які підля-гають сплаті до бюджету та/або на його спеціальний ра-хунок, кошти з електронного рахунка перераховуються до бюджету, а після розрахунку в повному обсязі з бюд-жетом — на спеціальний рахунок такого платника.

24. Казначейство подає ДФС в розрізі платників по-датку інформацію щодо перерахованих з їх електронних рахунків коштів до бюджету і на спеціальний рахунок у день, що настає за днем такого перерахування, та не перерахованих сум у зв’язку з відсутністю коштів на та-ких рахунках.

25. Розрахунок з бюджетом у зв’язку з поданням уточ-нюючого розрахунку відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, сплата податкових зо-бов’язань, визначених контролюючим органом відповід-но до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 — 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 зазначеного Кодексу, та сплата передбачених таким Кодексом штрафних санкцій і пені здійснюють-ся платником податку з поточного рахунка до відповід-ного бюджету.

26. Помилково та/або надміру зараховані кошти до бюджету повертаються платнику податку на поточний

37



рахунок у порядку, визначеному статтею 43 Податко-вого кодексу України.

27. У разі анулювання реєстрації платника податку:1) податкові зобов’язання визначаються на під-

ставі податкової декларації з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначе-ного пунктом 184.6 статті 184 Податкового кодексу України. Після анулювання такої реєстрації залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами остан-нього звітного (податкового) періоду перераховуєть-ся до бюджету;

2) якщо залишок коштів на електронному рахунку не-достатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з податку на підставі поданих контролюючо-му органу податкових декларацій з податку, остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється з власного поточного рахунка на електронний рахунок;

3) якщо залишок коштів на електронному рахунку після перерахування до бюджету перевищує суми узгоджених по-даткових зобов’язань з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому статтею 43 Податкового кодексу України, за заявою платника податку.

ЗАЛИШКИ ВД’ЄМНОГО ЗНАЧЕННЯ ПОДАТКУ ТА НЕВДШКОДОВАН СУМИ СТАНОМ НА 01.02.2015 р.

РОЗДЛ XX ПКУ. ПЕРЕХДН ПОЛОЖЕННЯ<...>


<...>33. За вибором платника податку, який він відобра-

жає у заяві, що подається у складі податкової деклара-ції, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодуван-ня за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов’язань з пода-тку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від’ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларо-вані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених стат-тею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові на-кладні / розрахунки коригування до податкових наклад-них в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у пода-тковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Суми такого від’ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року (?).

<...>

Консультації ЗР (запитання-відповіді)Який порядок збільшення розміру суми ПДВ, на яку

платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, на суму непогашених залишків від’ємного значення сум ПДВ, що виникли до 01.02.2015, та відображення такого збільшення у скла-ді податкового кредиту податкової декларації з ПДВ при прийнятті платником податку рішення згідно з пп. «а» п. 33 підр. 2 розд. ХХ ПКУ?

Пунктом 33 підр. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року No2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), визначено, що за ви-бором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, залиш-ки від’ємного значення, які виникли (були задекла-ровані) в звітних (податкових) періодах до 1 лютого 2015 року:

або збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, визна-чену п. 200 прим.1. 3 статті 200 прим.1 розд. V ПКУ (да-лі – реєстраційна сума), з одночасним збільшенням роз-міру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення (пп. «а» п. 33 підр. 2 розд. ХХ ПКУ);

або підлягають поверненню платнику у порядку, виз-наченому ст. 200 ПКУ у редакції, що діяла у 2014 році (пп. «б» п. 33 підр. 2 розд. ХХ ПКУ).

Згідно з п. 9 прим.1 Порядку електронного адміні-стрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року No569 (далі – Порядок No569), сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податко-ві накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до п. 9 Порядку No569, за рішенням платни-ка податку може бути збільшена на суму непогашених залишків сум податку, заявлених ним до бюджетного



відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лю-того 2015 р., задекларованих до бюджетного відшкоду-вання за такі періоди в рахунок зменшення податкових зобов’язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, від’ємного значення суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, та залишку від’ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджет-ного відшкодування, задекларованих платником податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.

Таке рішення платник податку відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі – декларація) за звітний (по-датковий) період після 1 лютого 2015 року, в якому во-но прийняте.

Державна фіскальна служба після проведення ка-меральної перевірки зазначеної податкової декларації автоматично збільшує суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на відповідну суму та на запит платника податку інформує його про су-му збільшення шляхом надсилання електронного по-відомлення.

Сума такого збільшення відображається платником податку у складі податкового кредиту податкової де-кларації за звітний (податковий) період, в якому воно здійснене.

Подання декларації за звітні (податкові) періоди починаючи з лютого 2015 року здійснюється за фор-

мою і в порядку, що затверджені наказом Міністер-ства фінансів України від 23.09.2014 No966 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 No13 «Про внесення змін до деяких нормативно-пра-вових актів Міністерства фінансів України», зареє-строваного у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за No102/26547.

До рядка 20.2 розділу декларації переносяться з рядка 27 розділу V декларації та графи 7 таблиці 1 до-датка 2 (Д2) до декларації залишки від’ємного значен-ня, які виникли (були задекларовані) в звітних (пода-ткових) періодах до 1 лютого 2015 року та на які згідно із задекларованим платником бажанням відповідно до пп. «а» п. 33 підр. 2 розд. ХХ ПКУ в поточному звітно-му (податковому) періоді було збільшено розмір реє-страційної суми з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Наприклад, платник задекларував бажання збіль-шити реєстраційну суму на 10 тис. грн у декларації за лютий 2015 року, яку подав до контролюючого орга-ну 10.03.2015. Реєстраційну суму збільшено 23.03.2015. У такому випадку сума 10 тис. грн має бути зазначена платником у рядку 27 розділу V декларації за березень 2015 року, в графі 7 таблиці 1 додатка 2 (Д2) до декла-рації за березень 2015 року та перенесена до рядка 20.2 розділу такої декларації.

ЗБЛЬШЕННЯ РЕЄСТРАЦЙНОЇ СУМИ НА 1/12 ВД СУМАР-НОГО ЗНАЧЕННЯ РЯДКВ 25.1 ТА НА СУМУ НАДМРУ СПЛАЧЕНОГО ПОДАТКУ СТАНОМ НА 1 ЛИПНЯ 2015 РОКУ

РОЗДЛ XX ПКУ. ПЕРЕХДН ПОЛОЖЕННЯ<...>


<...>34. Встановити, що 1 липня 2015 року зареєстрова-

ним платникам податку автоматично збільшується роз-мір суми податку, на яку платник має право зареєстру-вати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, на суму середньомісячного розміру сум пода-тку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) міся-ців / 4 квартали.

Така сума збільшення щокварталу підлягає автоматич-ному перерахунку з урахуванням показника середньомі-сячного розміру сум податку, задекларованих платником

до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / 4 квартали, станом на дату такого перерахунку. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Суми помилково та/або надміру сплачених грошо-вих зобов’язань з податку на додану вартість станом на 1 липня 2015 року автоматично збільшують суму пода-тку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових на-кладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, виз-начену пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу. На суму такого збільшення:

зменшується сума, задекларована до сплати до бюд-жету звітного періоду, або збільшується сума від’ємного значення, задекларована в звітному періоді;

помилково та/або надміру сплачені грошові зо-бов’язання з податку на додану вартість вважаються погашеними.

39

ОПТИМИЗАЦИЯ НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ И БЕЗОПАСНОСТЬ БИЗНЕСА


С 01.01.2015 года в Украине действует мораторий на проведение некоторых видов проверок.

Закон No71 от 28.12.2014 г.Распространяется на всех юридических лиц и ФЛП

с объемом дохода до 20 млн грн за предыдущий кален-дарный год.

В каких случаях разрешено проведение проверки?— с разрешения КМУ;— по заявлению налогоплательщика;— с разрешения суда;

— в рамках УПК.Период действия закона: 2015 и 2016 годы.Мораторий не распространяется:— с 01.01.2015 года — на субъектов хозяйствования —

перевозчиков, производителей, реализаторов подакцизных товаров, а также на проверки наличия лицензий, начисле-ния и уплаты НДФЛ и ЕСВ, а также возмещения НДС.

— с 01.07.2015 года — на проверки ФЛП, платель-щиков единого налога II и III групп, кроме мелкой роз-ничной торговли.

ПОСТРОЕНИЕ ЛЕГАЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ОПТИМИЗАЦИИ НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ И ПРАВОВОЙ БЕЗОПАСНОСТИ БИЗНЕСА

Александр СМИРНОВ — адвокат,

руководитель налоговой практики консалтинговой компании «De Facto»

www.defacto.com.ua

МОРАТОРИЙ НА НАЛОГОВЫЕ ПРОВЕРКИ 2015 — 2016. ОСОБЕННОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ И ИСКЛЮЧЕНИЯ ИЗ ПРАВИЛ

ЗАРПЛАТА «В КОНВЕРТАХ» И НЕОФОРМЛЕННЫЙ ТРУД — ШТРАФ 36000 ГРН ПО ИТОГАМ ОБЫЧНОЙ БЕСЕДЫ

В конце 2014 года были внесены существенные изменения в законодательство в части ответствен-ности бизнеса в сфере нарушения законодательства о труде.

Так, ч. 2 ст. 265 КЗоТ Украины устанавливает жесткие финансовые санкции за нарушение трудового законо-дательства. При этом санкции за фактический допуск к работе без оформления трудовых отношений, оформле-ние на неполное рабочее время применяются без осущест-

вления мероприятий государственного надзора (контроля), то есть без проведения проверки, на основании решения суда об оформлении трудовых отношений с работни-ком, который выполнял работу без заключения трудо-вого договора и установления периода такой работы или работы на условиях неполного рабочего времени в слу-чае фактического выполнения работы полное рабочее время, установленное на предприятии, в учреждении, организации.

Таблица 1

No п/п Вид нарушения Размер штрафа Примечания

1. Фактический допуск работника к работе без оформления тру-дового договора (контракта)

Тридцатикратный размер ми-нимальной заработной платы, установленной законом на момент выявления нарушения, за каждого работника, в отно-шении которого совершено на-рушение

В январе — ноябре 2015 г. — 36540 грн, в де-кабре 2015 г. — 41340 грн2. Оформление работника на неполное рабочее время в случае

фактического выполнения работы в течение полного рабоче-го времени, установленного на предприятии

3. Выплата заработной платы (вознаграждения) без начисления и уплаты ЕСВ и/или налогов



4. Нарушение установленных сроков выплаты заработной платы работникам, других выплат, предусмотренных законодатель-ством о труде, более чем за один месяц

Трехкратный размер минималь-ной заработной платы, уста-новленной законом на момент выявления нарушения

В январе — ноябре 2015 г. — 3654 грн, в де-кабре 2015 г. — 4134 грн

5. Выплата не в полном объеме заработной платы работникам, других выплат, предусмотренных законодательством о труде

6. Несоблюдение минимальных государственных гарантий в оплате труда

Десятикратный размер мини-мальной заработной платы, установленной законом на мо-мент выявления нарушения, за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение


7. Нарушение других требований трудового законодательства Размер минимальной заработной платы


Кроме того, согласно новой редакции ст. 41 КУоАП за нарушение требований законодательства о труде и об охране труда налагаются административные штрафы на должностных лиц предприятий, учреждений и организа-ций независимо от формы собственности и граждан — субъектов предпринимательской деятельности в следующих размерах:

Таблица 2

No п/п Вид нарушения Кто привлекается к ответствен-

ности Размер штрафа

1. Нарушение установленных сроков выплаты пенсий, стипен-дий, заработной платы

Должностные лица предприятий,-учреждений и организаций неза-висимо от формы собственности и граждане — субъекты предпри-нимательской деятельности

От 30 до 100 НМДГ(от 510 до 1700 грн)*

2. Выплата не в полном объеме пенсий, стипендий, заработной платы

3. Нарушение срока предоставления должностными лицами предприятий, учреждений, организаций независимо от фор-мы собственности и физическими лицами — предпринимате-лями работникам, в том числе бывшим, по их требованию до-кументов относительно их трудовой деятельности на данном предприятии, в учреждении, организации или у физического лица — предпринимателя, необходимых для назначения пенсии (о стаже, заработной плате и т. п.), определенного За-коном об обращениях граждан

4. Предоставление документов, указанных в п. 3 данной табли-цы, содержащих недостоверные данные

5. Нарушение срока проведения аттестации рабочих мест по условиям труда и порядка ее проведения

6. Другие нарушения требований законодательства о труде

7. Фактический допуск работника к работе без оформления тру-дового договора (контракта)

Должностные лица предприятий, учреждений и организаций неза-висимо от формы собственности и граждане — субъекты пред-принимательской деятельности, использующие наемный труд

От 500 до 1000 НМДГ(от 8500 до 17000 грн)**

8. Допуск к работе иностранца или лица без гражданства и лиц, в отношении которых принято решение об оформлении до-кументов для решения вопроса относительно предоставления статуса беженца, на условиях трудового договора (контракта) без разрешения на применение труда иностранца или лица без гражданства

9. Нарушение установленного порядка уведомления (представ-ления информации) центральному органу исполнительной власти, реализующему государственную политику в сфере охраны труда, о несчастном случае на производстве

Должностные лица предприятий, учреждений и организаций неза-висимо от формы собственности и граждане — субъекты предпри-нимательской деятельности, ко-торые используют наемный труд, и физические лица, не имеющие статуса предпринимателей и ис-пользующие наемный труд

От 20 до 50 НМДГ(от 340 до 850 грн)

No п/п Вид нарушения Размер штрафа Примечания

41



10. Нарушение требований законодательных и других норматив-ных актов об охране труда

Работники От 4 до 10 НМДГ (от 68 до 170 грн)

Должностные лица предпри-ятий, учреждений и органи-заций независимо от формы собственности и граждане — субъекты предпринимательской деятельности

От 20 до 40 НМДГ(от 340 до 680 грн)

Примечания. * Повторное в течение года совершение данных нарушений, за которые лицо уже было подвергнуто административному взысканию, или те же деяния, совершенные в отношении несовершеннолетнего, беременной женщины, одинокого отца, матери или лица, их заменяющего и вос-питывающего ребенка в возрасте до 14 лет или ребенка-инвалида, влекут за собой наложение штрафа от 100 до 300 НМДГ (от 1700 до 5100 грн).** Повторное в течение года совершение данных нарушений, за которые лицо уже было подвергнуто административному взысканию, влечет за собой наложение штрафа от 1000 до 2000 НМДГ (от 17000 до 34000 грн).

Согласно новой редакции ст. 172 и ст. 2121 УК Украины за грубое нарушение законодательства о труде и укло-нение от уплаты ЕСВ предусмотрены следующие меры наказания:

Таблица 3

No п/п Вид нарушения Вид наказания

1 2 3

1. Незаконное увольнение работника с работы по личным мотивам или в связи с сообщением им о нарушении требований Закона о противодействии коррупции другим лицом, а также иное грубое нарушение законодательства о труде

Штраф от 2000 до 3000 НМДГ (от 34000 до 51000 грн) или лишение права занимать определенные должности или зани-маться определенной деятельностью на срок до трех лет, или исправительные работы на срок до двух лет*

2. Умышленное уклонение от уплаты ЕСВ или страховых взносов на общеобязательное государственное пенсионное страхование, совершенное служебным лицом предприятия, учреждения, организации независимо от формы собствен-ности или лицом, осуществляющимпредпринимательскую деятельность без создания юридичес-кого лица, или любым другим лицом, которое обязано его уплачивать, если такое деяние привело к фактическому не-поступлению в фонды общеобязательного государственного социального страхования средств в значительных разме-рах**

Наказывается штрафом от 1000 до 2000 НМДГ (от 17000 до 34000 грн) или лишением права занимать определенные должности или заниматься определеннойдеятельностью на срок до трех лет

3. Умышленное уклонение от уплаты ЕСВ или страховых взносов на общеобязательное государственное пенсионное страхование, совершенное по предваритель-ному сговору группой лиц, или если оно привело к факти-ческому непоступлению в фонды общеобязательного госу-дарственного социального страхования средств в крупных размерах***

Наказывается штрафом от 2000 до 3000 НМДГ с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет

4. Умышленное уклонение от уплаты ЕСВ или страховых взносов на общеобязательное государственное пенсион-ное страхование, совершенное лицом, ранее судимым за такие нарушения, или если оно привело к фактическому непоступлению в фонды общеобязательного государствен-ного социального страхования средств в особо крупных размерах****

Наказывается штрафом от 15000 до 25000 НМДГ (от 255000 до 425000 грн) с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет с конфискацией имущества

Примечания. * Те же действия, если они совершены повторно, или в отношении несовершеннолетнего, беременной женщины, одинокого отца, матери или лица, их заменяющего и воспитывающего ребенка в возрасте до 14 лет или ребенка-инвалида, наказываются штрафом от 3000 до 5000 НМДГ (от 51000 до 85000 грн) или лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до пяти лет, или исправительными работами на срок до двух лет, или арестом на срок до шести месяцев.** Под значительным размером средств следует понимать суммы ЕСВ или страховых взносов на общеобязательное государственное пенсионное страхование, которые в 1000 и более раз превышают установленный законом НМДГ (в 2015 году это 609000 грн и более).*** Под крупным размером средств следует понимать суммы ЕСВ или страховых взносов на общеобязательное государственное пенсионное страхо-вание, которые в 3000 и более раз превышают установленный законом НМДГ (в 2015 году это 1827000 грн и более).**** Под особо крупным размером средств следует понимать суммы ЕСВ или страховых взносов на общеобязательное государственное пенсионное страхование, которые в 5000 и более раз превышают установленный законом НМДГ (в 2015 году это 3045000 грн и более).

No п/п Вид нарушения Кто привлекается к ответствен-

ности Размер штрафа



ОСНОВНЫЕ МЕРЫ ПО ПОДГОТОВКЕ ПРЕДПРИЯТИЯ К ПРОВЕРКЕ

Помещение.1. Обеспечьте пропускную систему для вхождения в

офис и на территорию предприятия.Пост охраны, проходная, домофон с видеонаблю-

дением и т.д.2. Заключите договоры с охранной фирмой и обеспечь-

те постановку офиса на охрану всегда, когда в нем от-сутствует персонал.

3. Установите систему видеонаблюдения.4. Не храните в офисе ценные личные вещи, денеж-

ные средства, а также документы и печати, не относя-щиеся к деятельности данной компании.

5. Периодически проводите ревизию документов, архи-вов и рабочих записей. Все лишнее — в костер!

6. Используйте удаленные сервисы хранения инфор-мации.

7. Периодически проводите инструктаж персонала от-носительно правил взаимодействия с проверяющими.

8. Оборудуйте специальное помещение с видеонаблю-дением для работы проверяющих.

9. Утвердите Положение о коммерческой тайне и кон-фиденциальной информации.

10. Разработайте инструкции или памятки по прави-лам поведения во время контрольных мероприятий для всех категорий сотрудников.

11. Заведите на предприятии журнал регистрации про-верок.

12. Обеспечьте наличие первичных документов, их свое-временное и правильное оформление с точки зрения без-опасности бизнеса.

13. Разместите на видном месте в офисе номера телефонов доверия и «горячих линий» ГФС, Прокуратуры и СБУ.

14. Заключите договор с адвокатом на сопровождение проверок и представление интересов должностных лиц в правоохранительных органах.

Персонал.Проинструктируйте работников своего предприятия

о порядке обращения с представителями контролиру-ющих органов. Каждый сотрудник должен четко пони-мать, как он должен действовать, если на предприятие пришли проверяющие.

1. Никто, кроме руководителя, не имеет права об-щаться с проверяющими, предоставлять им любые до-кументы или показывать любые помещения.

2. О приходе проверяющих следует немедленно со-общить руководителю.

3. На все требования проверяющих предоставить тот или иной документ или совершить то или иное действие пояснить, что работники смогут это сделать лишь по поручению директора. Вполне приемлемым в такой ситуации будет спокойный ответ: «Мне не по-зволяет должностная инструкция это делать без ука-зания директора» или «Пожалуйста, обратитесь к ди-ректору, без его разрешения я не компетентен пере-дать вам это».

Лучшим из вариантов поведения для рядовых со-трудников предприятия будет так называемая глухая защита, а именно: не отвечать на вопросы проверя-ющих, не подписывать никаких документов и осу-ществлять любые действия лишь с разрешения ру-ководителя.

Разъясните каждому сотруднику, что за отказ отве-чать на вопросы и предоставлять документы проверяющим ответственность не предусмотрена!

ПОРЯДОК РАБОТЫ С ЗАПРОСАМИ — ЗАКОННЫЕ ОСНОВАНИЯ ДЛЯ ОТКАЗА В ПРЕДОСТАВЛЕНИИ ИНФОРМАЦИИ И ДОКУМЕНТОВ

Первым и, на мой взгляд, главным правилом при ра-боте с любыми запросами является своевременное и пра-вильное реагирование на них. Поэтому вначале кратко о сроках предоставления ответов на запросы контроли-рующих и правоохранительных органов.

Сроки ответов на запросы четко регламентирова-ны действующим законодательством, и нарушение этих сроков может создать предпосылки для вполне законного проведения на предприятии внеплановой проверки.

1. В соответствии с п. 73.3 НКУ налогоплательщик обязан предоставить ответ на письменный запрос нало-говых органов в течении одного месяца.

В то же время, в соответствии с пп. 78.1.1 НКУ, не-предоставление ответа на обязательный письменный запрос налоговых органов в течении 10 дней является основанием для внеплановой проверки.

2. В соответствии с п. 2 ст. 12 ЗУ «Об организационно-правовых основах борьбы с организованной преступнос-тью», ответы на официальные запросы спецподразделений

43



СБУ и МВД по борьбе с коррупцией и организованной пре-ступностью должны быть предоставлены немедленно, а если это невозможно, то не позднее чем в течение 10 суток.

3. Предоставление ответов на запросы всех осталь-ных контролирующих и правоохранительных органов осуществляется с учетом специфики деятельности са-мого органа и конкретных оснований истребования информации.

Алгоритм работы с запросами с учетом практическо-го опыта:

1. При получении официального запроса по почте обязательно зарегистрируйте его в журнале регистрации входящей корреспонденции с указанием номера и да-ты. Помните, что именно с этого дня начинается отсчет времени на предоставление ответа.

Если официальный запрос доставляется должностным ли-цом контролирующего органа, не разрешайте его принимать секретарю. Специфика работы секретаря может создать си-туацию, когда запрос попадет к Вам лишь через несколько дней после получения. Поэтому целесообразно определить круг должностных лиц предприятия, уполномоченных на общение с «контролерами». Как правило, такими лицами являются сам директор, один из его заместителей, юрист либо начальник службы безопасности предприятия.

Сразу же после получения запроса директор пред-приятия должен быть поставлен об этом в известность и ознакомлен с поступившим документом. После озна-комления с запросом директору целесообразно назна-чить ответственное лицо и дату представления проекта официального ответа на подпись руководителю.

2. Далее необходимо убедиться в том, что получен-ный запрос выполнен на официальном бланке государ-ственного органа, имеет необходимые реквизиты (ис-ходящий регистрационный номер, дату), подписан со-ответствующим руководителем или заместителем руко-водителя государственного органа.

3. Следующим этапом является изучение содержания запроса на предмет законности требований о предостав-лении информации.

Обратите внимание на перечень нормативно-право-вых актов, приведенных в качестве юридического обос-нования требований запроса. Зачастую приведенные ссылки на нормативно-правовые акты не имеют ни-какого отношения к сути запроса. Их нагромождение призвано лишь создать иллюзию правомерности сфор-мулированных требований.

Кроме того, широко распространена практика ссы-лок на статьи нормативных актов, содержащие полный перечень прав органов, без указания на конкретный пункт (норму), регламентирующую конкретное требование.

Также довольно часто в запросах делаются ссылки на нормы права, которые либо претерпели серьезные изменения, либо были отменены полностью.

Вывод. В случае отсутствия в запросе конкретной нормы, регламентирующей требования запроса, требо-вания могут не удовлетворяться по сути.

4. С учетом изложенных выше особенностей необ-ходимо подготовить проект ответа на запрос. При этом, если требования о предоставлении информации, сфор-мулированные в запросе, являются незаконными, в от-вете следует провести разъяснение, в каких случаях до-кументы могут быть выданы, и указать основания для отказа в удовлетворении запроса. Не стесняйтесь цити-ровать в ответе конкретные статьи закона.

Если требования, изложенные в запросе, являются правомерными, то ответ на него должен быть полным, конкретным и не содержать ничего лишнего.

В случае если полученный запрос содержит как пра-вомерные, так и неправомерные требования, то в пол-ном объеме следует удовлетворить законные требования и одновременно дать мотивированный отказ в удовлет-ворении неправомерных требований.

!!! Важно. Предоставление документов по требованию следователя в порядке ст. 93 УПК является ПРАВОМ, а не обязанностью предприятия.

Правильным будет закончить ответ на запрос фразой: «Наше предприятие готово к дальнейшему сотрудни-честву в рамках действующего законодательства Укра-ины».

Если к ответу прилагаются копии истребованных документов, то их необходимо оформить в виде прило-жения с указанием каждого приложенного документа, количества страниц в документе и общего количества страниц. Количество страниц рекомендую указывать цифрами и прописью.

5. Ответ на запрос следует изготовить в двух экзем-плярах и зарегистрировать оба экземпляра в журнале ре-гистрации исходящей корреспонденции (с конкретным исходящим номером и датой).

6. Оба экземпляра ответа подписывает руководитель предприятия.

7. Отправьте один экземпляр ответа на запрос в адрес соответствующего органа, а второй экземпляр храните на предприятии.

Направлять ответ следует обязательно ценным письмом с описью вложения и уведомлением о вруче-нии адресату. Почтовые документы об отправке запро-са, бланк описи и бланк уведомления о вручении также следует сохранить. Также ответ на запрос можно подать через канцелярию соответствующего органа. В этом слу-чае на втором экземпляре ответа в канцелярии должны поставить входящий регистрационный номер, дату по-лучения документа и расписаться.

Общая структура ответа на необоснованный запрос.1. Вводная часть. «Внимательно изучив.., вынуждены

сообщить следующее».2. Описательная часть. Проводится последователь-

ный анализ ссылок на все указанные в запросе норма-тивно-правовые акты с последующим выводом о том, что к данному случаю они отношения не имеют, при-менены неверно и т. д. Проставляются акценты на не-выполненных требованиях действующего законодатель-



ства. При желании разъясняется, в каких случаях требо-вания запроса являлись бы правомерными и были бы удовлетворены.

3. Вывод о том, что указанные в запросе требования не соответствуют действующему законодательству, а по-тому не могут быть удовлетворены.

4. Вежливое прощание.Важно! Оригиналы документов по письменному запро-

су не следует выдавать никогда!Исключение составляют лишь случаи изъятия доку-

ментов по решению суда (абзац 3 п. 24 ст. 11 ЗУ «О ми-лиции») и изъятие в рамках обыска.

ПРИШЛИ НА ПРОВЕРКУ. ОСНОВАНИЯ ДЛЯ ДОПУСКА К ПРОВЕРКЕ. ПЕРЕЧЕНЬ ДОКУМЕНТОВ, КОТОРЫЕ НУЖНО ТРЕБОВАТЬ У ПРОВЕРЯЮЩИХ

В соответствии со ст. 81 НКУ основанием для допуска к проведению документальной выездной проверки (пла-новой или внеплановой) является предъявление пред-ставителями ГФС следующих документов:

— направления на проведение проверки, в котором указываются дата выдачи, наименование органа ГФС, реквизиты приказа о проведении проверки, наиме-нование и реквизиты субъекта проверки или объек-та, проверка которого проводится, цель, вид (доку-ментальная плановая/внеплановая), основания, дата начала и продолжительность проверки, должность и фамилия должностного (служебного) лица, которое будет проводить проверку. Направление на провер-ку действительно при наличии подписи руководите-ля органа ГФС или его заместителя и печати органа ГФС;

— копии приказа о проведении проверки;— служебного удостоверения лиц, указанных в на-

правлении на проведения проверки.Непредъявление хотя бы одного из указанных трех

документов является основанием для недопуска долж-ностных лиц ГФС к проведению документальной вы-ездной проверки.

Если все основания для проверки имеются, то отка-зать в допуске к проведению проверки налогоплательщик не может.

При предъявлении направления должностные лица субъекта хозяйствования расписываются в направлении с указанием своей фамилии, имени и отчества, должно-сти, даты и времени ознакомления.

При отказе в допуске или подписи в направлении со-ставляется акт об отказе.

За необоснованный отказ в допуске к проведению до-кументальной проверки налогоплательщику грозит:

1. Административный арест имущества. Арест может быть наложен решением руководителя органа ГФС, обос-нованность которого в течение 96 часов должна быть проверена судом.

2. Приостановление операций по текущим счетам (по заявлению налогового органа исключительно по решению суда).

3. Административная ответственность (согласно ст. 163-3 КоАП выносится предупреждение или нала-гается штраф в размере от 5 до 10 не облагаемых на-логом минимумов, при повторном нарушении — от 10 до 15 не облагаемых налогом минимумов).

Перед началом осуществления проверки должност-ное лицо ГФС должно внести запись в журнал регистра-ции проверок субъекта хозяйствования. Форма и порядок ведения данного журнала утверждены приказом Госу-дарственного комитета Украины по вопросам развития предпринимательства от 10.08.98 г. No18.

Обязанность вести Журнал регистрации проверок законом не установлена, однако иметь такой журнал на предприятии я однозначно рекомендую, так как с его помощью можно избежать несанкционированно-го вмешательства контролирующего органа в деятель-ность предприятия.

В Журнале регистрации проверок отражаются та-кие данные:

— цель и характер проверки;— название органа, осуществляющего проверку;— фамилия, имя, отчество инспектора;— номер его служебного удостоверения и долж-

ность;— дата выдачи и номер направления на проверку;— дата начала и окончания проверки.Все эти сведения налоговый инспектор должен не про-

сто указать в Журнале регистрации проверок, но и подтвер-дить своей подписью.

Хотя положения НКУ прямо не предусматривают право налогоплательщика отказать проверяющим в проведении проверки исключительно на том основа-нии, что они не расписались в Журнале регистрации проверок, в данном случае такой отказ возможен в си-лу пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 НКУ, который говорит о том, что должностные лица органов ГФС обязаны соблюдать Конституцию Украины и действовать исключительно в соответствии с НКУ и другими законами Украины, други-ми нормативными актами.

Пунктом 7 Указа Президента Украины «О некоторых мерах по дерегулированию предпринимательской деятель-

45



ности» от 23.07.98 г. No817/98 предусмотрено рекомендо-вать предприятиям, учреждениям и организациям всех форм собственности и их структурным подразделени-ям ведение журналов посещения представителями кон-тролирующих органов с обязательным указанием в этих журналах сроков и цели посещения, должности и фами-лии представителя, который обязательно ставит свою подпись в этом журнале. Отказ представителей контро-лирующего органа от росписи в журнале является основа-нием для недопуска к проведению проверки. О факте та-кого отказа необходимо в письменном виде в трехдневный строк уведомить сам контролирующий орган, инспектор которого не был допущен к проверке.

Проведение плановой проверки возможно лишь при условии письменного уведомления субъекта хозяйство-вания о ее проведении не позднее чем за десять дней до дня проведения проверки.

Уведомление должно содержать:1) дату начала и дату окончания осуществления пла-

новой проверки;2) наименование юридического лица или ФИО фи-

зического лица — предпринимателя, в отношении дея-тельности которых осуществляется проверка;

3) наименование органа государственного надзора (контроля).

Субъект хозяйствования имеет право не допускать к проверке должностное лицо проверяющего органа в случае неполучения уведомления об осуществлении плановой проверки.

Обратите внимание на правильность написания в уведомлении или направлении на проверку наимено-вания Вашего предприятия и сверьте данные лиц, ко-торые будут проводить проверку, с данными предъяв-ленных удостоверений.

КАК МИНИМИЗИРОВАТЬ НАЛОГОВЫЕ РИСКИ?ПРАКТИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ НАЛОГОВОГО АДВОКАТА

— Структурируйте бизнес! Используйте структуры из нескольких компаний. Это позволит не допустить пара-лизации работы предприятия, защитит активы и помо-жет оптимизировать налогообложение.

— Максимально используйте упрощенную систему налогообложения.

— Разграничивайте активы и оперативную деятель-ность предприятия.

— Уходите от номинальных форм работы: адресов, директоров, учредителей.

— Следите за уведомлениями на электронной почте (п. 42.4 НКУ).

— Своевременно отвечайте на запросы.— Не принимают отчетность — жалуйтесь!

Электронные уведомления от фискальной службы

В последнее время участились случаи получения от органов фискальной службы Украины на электронный адрес плательщиков НДС электронных сообщений о результатах электронной обработки (сверки) налого-вой информации по НДС и возможных нарушениях налогового законодательства.

Основания.В соответствии с п. 42.4 НКУ с налогоплательщи-

ками, которые подают отчетность в электронной фор-ме, переписка с контролирующими органами может осуществляться средствами электронной связи в элект-ронной форме с соблюдением требований закона об

электронном документообороте и электронной циф-ровой подписи.

Получив электронное сообщение, плательщик НДС имеет возможность обратиться в контролирующий ор-ган с требованием предоставить документ в бумажной форме. Такое требование должно быть удовлетворено в течение трех рабочих дней со дня его поступления в контролирующий орган.

В электронном сообщении указываются результаты электронной обработки (сверки) налоговой отчетности плательщика, а именно: установленные фискальной службой ошибки, расхождения в электронной отчетно-сти по НДС и прочее.

Возможные последствия.В соответствии с п. 201.6 НКУ налогоплательщик

имеет право в течение 10 дней после получения уведом-ления уточнить налоговые обязательства (увеличить сум-му налога к уплате и/или уменьшить сумму бюджетного возмещения или отрицательного значения суммы НДС) без применения штрафных санкций, предусмотренных разделом II НКУ.

В случае если плательщики НДС, получив от конт-ролирующих органов электронные сообщения, свое-временно не исправляют недостатки и ошибки в отчет-ности, после предельного срока, предоставляемого для самостоятельной подачи уточняющих расчетов, органом Государственной фискальной службы проводится каме-ральная проверка, по результатам которой составляется Акт проверки.



Кроме того, согласно пп. 9 и 10 п. 201.10 НКУ отсут-ствие факта регистрации плательщиком налога — про-давцом товаров/услуг налоговых накладных в Едином реестре налоговых накладных и/или нарушение порядка заполнения налоговой накладной не дает права покупа-телю на включение сумм налога на добавленную стои-мость в налоговый кредит и не освобождает продавца от обязанности включения суммы налога на добавленную стоимость, указанной в налоговой накладной, в сумму налоговых обязательств за соответствующий отчетный период.

Выявление расхождений данных налоговой наклад-ной и Единого реестра налоговых накладных являет-ся основанием для проведения контролирующими орга-нами документальной внеплановой выездной проверки продавца и в соответствующих случаях покупателя товаров/услуг.

Электронный сервис по предоставлению налогопла-тельщикам информационных электронных сообщений введен с 01.01.2014 г. и активно заработал с 01.01.2015 го-да. Будьте внимательны к информации, поступающей средствами электронной связи от Государственной фи-скальной службы, чтобы иметь возможность своевре-менно отреагировать на подобные электронные сооб-щения.

Как самостоятельно проверить контрагента?

Чтобы минимизировать претензии налоговиков в ча-сти взаимоотношений с сомнительными контрагентами, необходимо разработать и утвердить на предприятии ре-гламент проверки поставщиков.

Это позволит, с одной стороны, обезопасить себя от взаимоотношений с недобросовестными компани-ями, а с другой — доказать в будущем споре с нало-говиками должную осмотрительность при выборе по-ставщиков.

Превентивная проверка контрагента имеет две условные составляющие: формальную и неформаль-ную. В первом случае запрашиваем копии следующих документов:

— копии учредительных документов;— копию справки 4-ОПП;— копию справки статистики;— копию выписки из ЕГР или свидетельства о госу-

дарственной регистрации;— копию свидетельства плательщика НДС (если та-

ковым является).Проверяем наличие лицензии. Если работы, выпол-

няемые контрагентом, являются лицензируемыми, тог-да нужно потребовать заверенную копию лицензии со всеми приложениями.

Проверяем полномочия лица, подписывающего дого-вор. Для этого удостоверяемся, что лицо, подписываю-щее договор, уполномочено на его подписание и имеет

все полномочия в соответствии с учредительными доку-ментами или по доверенности, выданной соответству-ющим образом.

Для проверки ФЛП алгоритм действий более про-стой:

— запрашиваем у контрагента копии свидетельства о государственной регистрации и свидетельства о поста-новке на налоговый учет;

— проверяем личность лица перед подписанием до-говора;

— запрашиваем копию свидетельства плательщика НДС (если таковым является).

Предоставление всех вышеперечисленных докумен-тов позволяет избежать случаев заключения договоров с фиктивными предприятиями, банкротами и прочими ненадежными контрагентами, а также убедиться в том, что договор подписан уполномоченным лицом контр-агента.

Неформальная проверка, как правило, проводится собственной службой безопасности и состоит в сборе и анализе дополнительных сведений о компании, ее учре-дителях, руководителях, собранных из различных источ-ников. То, что получено в открытом доступе, например в СМИ, на сайтах компаний или госорганов, по другим легальным каналам, вполне может служить аргумента-цией в споре с налоговиками.

Объем работы по проверке достаточно большой и требует значительных трудозатрат. Не всегда рацио-нально проводить ее в отношении всех контрагентов. При составлении регламента разумно установить опре-деленную сумму по договорам, ниже которой подроб-ным контролем можно пренебречь. Также возможно установить объем проверочных мероприятий в зависи-мости от стоимости договора.

Открытые источники информации о бизнес-партнерах

1. Поисковые системы Интернет. Введите в поиско-вике название контрагента и проанализируйте получен-ную информацию.

2. Государственные реестры и базы данных.Сайт Министерства юстиции Украины — http://

usr.minjust.gov.uaНа данном ресурсе можно получить извлечение

из реестра, а так же проверить регистрационную ин-формацию юридических лиц и физлиц-предприни-мателей:

код ИНН предпринимателя или ЕГРПОУ предпри-ятия;

виды деятельности предприятия;прохождение процедуры банкротства или ликвида-

ции;данные о местонахождении предприятия, руководи-

теле и дате регистрации предприятия (как давно рабо-тает предприятие).

47



Единый лицензионный реестр — http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeLR.html

Через поиск на данном ресурсе можно проверить на-личие и срок действия лицензии контрагента.

Сайт Государственной фискальной службы — http://sfs.gov.ua — содержит сервисы для проверки контр-агентов по таким реестрам:

— узнайте больше о своем бизнес-партнере (содержит информацию о регистрации в налоговых органах и о на-личии налогового долга);

— реестр плательщиков НДС (позволяет проверить

реквизиты свидетельства плательщика НДС, его дей-ствительность);

— реестр аннулированных свидетельств НДС;— реестр плательщиков единого налога.На сайте Государственной фискальной службы есть

список полезных реестров для проверки контрагентов http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/

База предприятий-экспортеров http://ukrexport.gov.ua/rus/ukr_export_exporters/?country=ukr

База участников фондового рынка http://escrin.nssmc.gov.ua/ReportSearch.aspx

Скорая помощь для бизнеса — «горячие номера» прокуратуры, СБУ, пульс налоговой

Телефон «горячей линии» прокуратуры г. Киева (044) 524-84-42 (в рабочие дни с 9 до 18 часов)

Телефоны «горячей линии» для предпринимателей в прокуратурах районов г. Киева:

— в прокуратуре Голосеевского района Киева (044) 284-31-76

— в прокуратуре Дарницкого района Киева (044) 292-60-04

— в прокуратуре Деснянского района Киева (044) 548-30-11

— в прокуратуре Днепровского района Киева (044) 220-23-53

— в прокуратуре Оболонского района Киева (044) 464-96-02

— в прокуратуре Печерского района Киева (044) 286-60-37

— в прокуратуре Подольского района Киева (044) 463-58-59

— в прокуратуре Соломенского района Киева (044) 408-00-28

— в прокуратуре Шевченковского района Киева (044) 569-31-08

— в Киевской прокуратуре по надзору за соблюдением законов в природоохранной сфере

(044) 287-60-72

Телефон «горячей линии» Генеральной прокуратуры Украины

0-800-507-001. Звонить в рабочие дни с 9 до 18 часов в случае нарушения прав ФЛП и хозяйствующих субъектов, незаконного вмешательства в их хозяйственную деятельность, давления со стороны органов государственного контроля и правоохранительных органов

«Телефон доверия» УВБ Генеральной прокуратуры Украины

(044) 521-97-40

Круглосуточная телефонная линия «Пульс» Государственной фискальной службы

(044) 284-00-07

«Телефон доверия» СБУ 0-800-501-482. Звонить в случае коррупционных действий со стороны государственных служащих

—

—

ВЕЛИКИЙ БУХГАЛТЕРСЬКИЙ СЕМ НАР › service › 111 › bbs_july_2015 ›...

Documents

Transcript of ВЕЛИКИЙ БУХГАЛТЕРСЬКИЙ СЕМ НАР › service › 111 › bbs_july_2015 ›...