Проект - mon.gov.uaold.mon.gov.ua/images/files/gromad_obg/2012/pro.doc · Web viewмати...

Проект

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТпочаткової загальної освіти для дітей

з особливими освітніми потребами

Загальні положення

Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами (далі — Державний стандарт), розроблений з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності учнів початкових класів з особливими освітніми потребами, визначає зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги до різних культур в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Цей Державний стандарт розглядається як невід’ємна складова Державного стандарту початкової загальної освіти і є базовим інструментом реалізації конституційного права на освіту дітей з особливими освітніми потребами.

Державний стандарт визначає оптимальний зміст та обсяг навчального навантаження для дітей з особливими освітніми потребами у поєднанні з відповідною корекційно-розвитковою роботою; рівень загальноосвітньої підготовки таких дітей, з урахуванням індивідуальних особливостей.

В основу Державного стандарту початкової загальної освіти дітей з особливими освітніми потребами покладено особистісно орієнтований, компетентнісний та соціокультурний підходи.

У Державному стандарті терміни вживаються в такому значенні:- Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей з

особливими освітніми потребами – це нормативно-правовий документ, що встановлює державні вимоги до змісту освіти таких дітей та визначає державні гарантії здобуття ними початкової освіти;

- діти з особливими освітніми потребами – діти з порушеннями психофізичного розвитку (порушення слуху, зору, мовлення, опорно-рухового апарату, інтелекту, виражені розлади емоційно-вольової сфери, затримка психічного розвитку, комплексні порушення), які потребують створення спеціальних умов для навчання і виховання;

- корекційно-розвиткова робота – це комплекс заходів з системного психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами у процесі навчання та виховання, спрямованого на корекцію порушень шляхом розвитку пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, мовлення, особистості дитини в цілому;

- корекційно-розвиткова лінія – це сукупність форм, методів та напрямів навчально-реабілітаційної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, які визначаються індивідуальними особливостями їх

психофізичного розвитку та забезпечують створення умов для засвоєння учнями навчального матеріалу;

- білінгвальне (двомовне) навчання дітей глухих та зі зниженим слухом – цілеспрямований педагогічний процес організації та стимулювання активної навчально-пізнавальної діяльності учнів глухих та зі зниженим слухом, спрямованої на оволодіння знаннями, вміннями і навичками, розвиток творчих здібностей, світогляду, морально-етичних поглядів та переконань засобами інтеграції словесної та жестової мов. Білінгвальне (двомовне) навчання організовується за принципами індивідуалізації та диференціації, права вибору засобів та форм інтеграції словесної та жестової мов;

життєва компетентність – здатність дитини з особливими освітніми потребами застосовувати на практиці знання, досвід, суспільні цінності, базові навички комунікації і соціально-побутової адаптації, набуті у процесі навчання та комплексної реабілітації.

У цьому Державному стандарті визначено специфіку навчання дітей з особливими потребами з урахуванням особливостей їхнього розвитку та засвоєння навчального матеріалу.

Інноваційні педагогічні технології навчання дітей з особливим освітніми потребами:

- запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання;- запровадження білінгвального (двомовного) навчання дітей глухих та

зі зниженим слухом (уведення української жестової мови як навчального предмета та як засобу навчання);

- формування життєвої компетентності у процесі навчання та реабілітації дітей з особливими освітніми потребами;

- формування життєвої компетентності дітей з розумовою відсталістю як здатності застосовувати здобуті знання і вміння у практичній життєдіяльності;

- адаптація змісту початкової освіти відповідно до особливостей розвитку та можливостей засвоєння навчального матеріалу дітьми з особливими освітніми потребами (за нозологіями) та введення корекційно-розвиткової лінії.

Цей державний стандарт складається з:

Базового навчального плану початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами згідно з додатком 1 (далі – Базовий навчальний план);

загальної характеристики інваріантної та варіативної складових змісту початкової загальної освіти дітей з особливими освітніми потребами;

державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з особливими освітніми потребами згідно з додатком 2;

напрямів корекційно-розвиткової роботи.

Базовий навчальний план

Базовий навчальний план визначає зміст і структуру початкової загальної освіти дітей з особливими освітніми потребами за допомогою інваріантної і варіативної складових, якими встановлюється погодинне співвідношення між освітніми галузями, гранично допустиме тижневе навантаження учнів та загальнотижнева кількість годин за галузями та загальнотижнева кількість годин на корекційно-розвиткові заняття (Додаток 1).

Змістове наповнення освітніх галузей інваріантної складової визначається Державним стандартом початкової загальної освіти.

Напрями корекційно-розвиткової роботи та відповідне змістове наповнення визначаються з урахуванням особливостей психофізичного розвитку дітей сліпих та зі зниженим зором, глухих та зі зниженим слухом, розумово відсталих, із затримкою психічного розвитку, порушеннями опорно-рухового апарату, тяжкими порушеннями мовлення.

Змістове наповнення варіативної складової формується навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону, типу закладу, індивідуальних освітніх потреб учнів.

На основі Базового навчального плану Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України розробляє типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів, що забезпечують здобуття початкової загальної освіти дітьми з особливими освітніми потребами.

Типові навчальні плани та Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів глухих та зі зниженим слухом визначаються з урахуванням пріоритетів білінгвального (двомовного) навчання (інтеграція словесної мови як мови навчання з українською жестовою мовою як мовою опанування та інтеграція української жестової мови як мови навчання з словесною мовою як мовою опанування).

Зміст освітніх галузей (мета, завдання, змістові лінії), визначених Державним стандартом початкової загальної освіти, у цьому Державному стандарті конкретизується шляхом внесення відповідної специфіки до окремих освітніх галузей.

Освітня галузь «Мови і літератури»

Зміст освітньої галузі “Мови і література” реалізується із забезпеченням відповідної специфіки:

мовний компонент «Мова навчання (українська мова, мови національних меншин)» диференціюється (розширюється) шляхом уведення компонентів «Українська словесна мова (словесні мови національних меншин) як мова навчання» та «Українська жестова мова як мова навчання»;

мовний компонент «Мова вивчення (українська мова, мови національних меншин)» диференціюється шляхом уведення компонентів «Українська словесна мова (словесні мови національних

меншин) як мова опанування» та «Українська жестова мова як мова опанування»;

визначається місце словесної та жестової мови у навчальному процесі, відповідно: словесна мова як основна мова навчання (жестова мова як мова опанування); жестова мова як основна мова навчання (словесна мова як мова опанування);

у змісті мовленнєвої лінії вид мовленнєвої діяльності „Аудіювання” замінено на „Сприймання та розуміння мовлення”;

до мовленнєвої лінії уведено компонент „Дактилювання”;у компоненті „Українська словесна мова (словесні мови національних

меншин) як мова опанування” зміст початкової загальної освіти „Мова як засіб спілкування. Рідна, державна та інші мови” визначається як „Словесна мова як засіб спілкування. Державна та інші мови” та вводиться напрям „Фольклорні твори”;

у компоненті „Українська словесна мова (словесні мови національних меншин) як мова опанування” вводиться діяльнісна лінія;

у компонентах «Українська жестова мова як мова навчання», «Українська жестова мова як мова опанування» вводиться перекладна лінія.

З урахуванням особливостей розвитку та навчання дітей з розумовою відсталістю зі змісту освітньої галузі виводиться змістова лінія «Іноземна мова».

Освітня галузь «Математика»

З урахуванням особливостей розвитку та навчання дітей з розумовою відсталістю до змісту освітньої галузі вводиться змістова лінія «Дочислові уявлення та поняття», змістова лінія «Числа. Дії з числами» заміняється на змістову лінію «Числа і арифметичні дії над ними», змістові лінії «Математичні вирази. Рівності. Нерівності» та «Сюжетні задачі» спрощуються до змістової лінії «Арифметичні задачі», максимально спрощується змістова лінія «Робота з даними».

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура»

У зміст галузі вводиться лінія «Лікувальна фізична культура» для учнів з порушеннями зору, мовлення, опорно-рухового апарату, розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку.

Зміст початкової загальної освіти та Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з особливими освітніми потребами, визначені Державним стандартом початкової загальної освіти, конкретизуються з урахуванням особливостей розвитку дітей (Додаток 2).

Зміст корекційно-розвиткової роботи визначається відповідно до особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами та конкретизується через мету, завдання та напрями корекційно-розвиткової роботи з дітьми (сліпі та зі зниженим зором, глухі та зі зниженим слухом, розумово відсталі, з тяжкими порушеннями мовлення, порушеннями опорно-

рухового апарату, із затримкою психічного розвитку (у тому числі діти всіх нозологій з розладами аутичного спектру).

Напрями корекційно-розвиткової роботи:

Корекційно-розвиткова робота з дітьми сліпими та зі зниженим зором

Основні напрями: розвиток зорового сприймання та залишкового зору, розвиток психічних і сенсорних функцій, розвиток мовлення, орієнтування в просторі та мобільність, соціально-побутове орієнтування, лікувальна фізкультура, ритміка.

Корекційно-розвиткова робота з дітьми глухими та зі зниженим слухом

Основні напрями: розвиток слухо-зоро-вібраційного сприймання та формування вимови; музично-ритмічні заняття; фонетична ритміка; психосоціальний розвиток, що забезпечується засобами словесної та жестової мов.

Корекційно-розвиткова робота з дітьми з тяжкими порушеннями мовлення.

Основні напрями: розвиток мовлення, розвиток зв’язного мовлення, логоритміка, лікувальна фізкультура.

Корекційно-розвиткова робота з дітьми з порушеннями опорно-рухового апарату

Основні напрями: корекція порушень психофізичного розвитку, корекція порушень мовленнєвого розвитку, лікувальна фізкультура.

Корекційно-розвиткова робота з дітьми із затримкою психічного розвитку

Основні напрями: пізнавальна діяльність, розвиток мовлення, розвиток емоційно-вольової сфери, розвиток особистості.

Додаткові напрями корекційно-розвиткової роботи з дітьми із затримкою психічного розвитку, які мають розлади аутичного спектру: розвиток психомоторики, соціально-комунікативний розвиток, емоційно-мотиваційний розвиток.

Корекційно-розвиткова робота з дітьми з розумовою відсталістюОсновні напрями: корекція психосоціального розвитку; корекція вад

мовлення, розвиток мовлення; лікувальна фізична фізкультура; ритміка.Додаткові напрями корекційно-розвиткової роботи з дітьми з

розумовою відсталістю, які мають розлади аутичного спектру: розвиток психомоторики, сенсорний розвиток (сенсорна інтеграція), соціально-комунікативний розвиток.

Додаток 1до Державного стандарту

Базовий навчальний план загальноосвітнього навчального закладу І ступеня

(для дітей сліпих та зі зниженим зором)

Найменування освітньої галузіКількість годин у класах на

тижденьПідготовчий 1 2 3 4 разом

Інваріантна складоваМова та література 8 8 9 9 9 43Математика 4 4 4 4 4 20Природознавство 1 1 2 2 2 8Суспільствознавство - - - 1 1 2Здоров’я і фізична культура* 3 4 4 4 4 19Технології 2 2 2 2 2 10Мистецтво 2 2 2 2 2 10Усього 20 21 23 24 24 112Корекційно-розвиткові заняття 9 10 10 10 10 49

Варіативна складоваДодаткові години на вивчення предметів освітніх галузей та курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

2 2 2 2 2 10

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня (без урахування годин корекційно-розвиткових занять)

19 20 22 23 23 108

Примітка. Години, передбачені для фізичної культури освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура”, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.


(для дітей зі зниженим слухом)

Найменування освітньої галузі Кількість годин у класах

на тижденьПідготовчий 1 2 3 4 разом

Інваріантна складоваМова та література 9 10 10 10 10 49Математика 4 4 4 4 4 20Природознавство 1 1 2 2 2 8Суспільствознавство - - - 1 1 2Здоров’я і фізична культура 4 4 4 4 4 20Технології 1 1 2 2 2 8Мистецтво 1 1 1 1 1 5Усього 20 21 23 24 24 112Корекційно-розвиткові заняття (у тому числі музично-ритмічні заняття)

16 16 16 16 16 80

Варіативна складоваДодаткові години на вивчення предметів

освітніх галузей та курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

2 2 2 2 2 10


19 20 22 23 23 107


Варіант 1


(для глухих дітей)

Найменування освітньої галузіКількість годин

у класах на тижденьПідг. 1 2 3 4 разом

Інваріантна складоваМова та література 9 10 10 10 10 49Математика 4 4 4 4 4 20Природознавство 2 2 2 2 2 10Суспільствознавство - - - 1 1 2Здоров’я і фізична культура 3 3 3 3 3 15Технології 2 2 3 3 3 13Мистецтво 1 1 1 1 1 5Усього 21 22 23 24 24 114Корекційно-розвиткові заняття 13 13 13 13 13 65

Варіативна складоваДодаткові години на вивчення предметів освітніх

галузей та курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

2 2 2 2 2 10


20 21 22 23 23 109


Варіант 2



Найменування освітньої галузі Кількість годин у класах на тиждень

Підготовчий 1 2 3 4 разомІнваріантна складова

Мова та література 9 10 10 10 10 49Математика 4 4 4 4 4 20Природознавство 1 1 2 2 2 8Суспільствознавство - - - 1 1 2Здоров’я і фізична культура 4 4 4 4 4 20Технології 2 1 2 2 2 9Мистецтво 1 1 1 1 1 5Усього 21 21 23 24 24 113

Корекційно-розвиткові заняття у тому числі музично-ритмічні заняття)

13 13 13 13 13 65



2 2 2 2 2 10


20 20 22 23 23 108


Варіант 3





Мова та література 9 9 10 10 10 48Математика 4 4 4 4 4 20Природознавство 1 1 2 2 2 8Суспільствознавство - - - 1 1 2Здоров’я і фізична культура 4 4 4 4 4 20Технології 2 2 2 2 2 10Мистецтво 1 1 1 1 1 5Усього 21 21 23 24 24 113

Корекційно-розвиткові заняття (у тому числі музично-ритмічні заняття)

13 13 13 13 13 65



2 2 2 2 2 10

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

20 20 22 23 23 108

Примітка. Години, передбачені для фізичної культури освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура” та корекційно-розвиткових занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.


(для дітей з тяжкими порушеннями мовлення)

Найменування освітньої галузі Кількість годин у класах

на тижденьПідготовчий 1 2 3 4 разом

Інваріантна складоваМова та література 7 8 9 9 9 42Математика 4 4 4 4 4 20Природознавство 2 2 2 2 2 10Суспільствознавство - - - 1 1 2Здоров’я і фізична культура 4 4 4 4 4 20Технології 1 1 2 2 2 8Мистецтво 2 2 2 2 2 10Усього 20 21 23 24 24 112

Корекційно-розвиткові заняття 10 10 10 10 10 50Варіативна складова

Додаткові години на вивчення предметів освітніх галузей та курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

2 2 2 2 2 10


19 20 22 23 23 107



(для дітей із затримкою психічного розвитку)



Мова та література 8 8 9 9 9 43Математика 4 4 4 4 4 20Природознавство 2 2 2 2 2 10Суспільствознавство - - - 1 1 2Здоров’я і фізична культура* 3 4 4 4 4 19Технології 1 1 2 2 2 8Мистецтво 2 2 2 2 2 10Усього 20 21 23 24 24 112Корекційно-розвиткові заняття 10 10 10 10 10 50


2 2 2 2 2 10


20 20 22 23 23 108


Базовий навчальний план

загальноосвітнього навчального закладу І ступеня(для дітей із порушеннями опорно-рухового апарату)



Мова та література 8 8 9 9 9 43Математика 4 4 4 4 4 20Природознавство 1 1 2 2 2 8Суспільствознавство - - - 1 1 2Здоров’я і фізична культура* 3 4 4 4 4 19Технології 2 2 2 2 2 10Мистецтво 2 2 2 2 2 10

Усього20 21 23 24 24 112

Корекційно-розвиткові заняття 10 10 10 10 10 50Варіативна складова

Додаткові години на вивчення предметів освітніх галузей та курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

2 2 2 2 2 10


20 20 22 23 23 108



(для розумово відсталих дітей)



Мова та література 8 8 9 9 8 42Математика 4 4 4 4 4 20Природознавство 1 1 2 2 1 7Суспільствознавство - - - 1 1 2Здоров’я і фізична культура* 3 4 4 4 4 19Технології 2 2 2 2 4 12Мистецтво 2 2 2 2 2 10Усього 20 21 23 24 24 112Корекційно-розвиткові заняття 8 8 8 8 8 40


2 2 2 2 2 10


20 20 22 23 23 108


Додаток 2до Державного стандарту

ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ

до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з особливими освітніми потребами

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів з особливими освітніми потребами з освітніх галузей визначено Державним стандартом початкової загальної освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011року № 462 та у цьому Державному стандарті конкретизовано з урахуванням особливостей розвитку та навчання учнів.

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ»

Зміст початкової загальної освіти із зазначеної освітньої галузі визначено Державним стандартом початкової загальної освіти та конкретизовано у наступній специфіці.

Мова навчання (українська мова, мови національних меншин)

Учні сліпі та зі зниженим зором: уміти правильно та з розумінням читати плоскодруковані та

рельєфно-крапкові тексти, які відповідають віковим та пізнавальним можливостям учнів сліпих та зі зниженим зором початкових класів; володіти рельєфно-крапковою або графічною навичкою письма, уміти грамотно списувати і писати з голосу рукописним та рельєфно-крапковим шрифтом тексти з дотриманням вивчених правил орфографії і пунктуації; знати графічні (діти зі зниженим зором) та крапково-рельєфні (діти сліпі) відмінності мови навчання (інших мов), володіти нормами вимови і наголошення; запам’ятовувати нескладний за змістом текст з одного прослуховування (але не більше трьох) під керівництвом учителя; визначати самостійно основну думку висловлювання (при потребі під керівництвом учителя); уміти будувати письмові перекази і невеликі за обсягом твори з уживанням виражальних мовних засобів, висловленням свого ставлення до того, про що йдеться в переказі або творі, дотриманням правописних норм у межах вивченого матеріалу.

Учні глухі та зі зниженим слухом: Українська словесна мова (словесні мови національних меншин) як

мова навчання

Сприймання і розуміння мовлення: уміти сприймати звернене словесне мовлення на слухо-зоровій основі; уміти розпізнавати структуру, ритм та інтонаційне оформлення мовленнєвих одиниць; уміти прогнозувати та домислювати частини мовленнєвих одиниць, малодоступні для сприйняття; уміти співвідносити мовленнєві одиниці з їх предметно-образними відповідниками; розуміти зміст сприйнятого мовленнєвого матеріалу, орієнтуючись на знайомі слова та синтаксичні конструкції; встановлювати

логічну послідовність сприйнятого; виділяти логічну послідовність та елементи фактичного змісту мовленнєвого матеріалу.

Дактилювання: висловлювати власні думки за допомогою усного та дактильного мовлення; дотримуватися норм дактилювання.

Говоріння: уміти будувати діалог з урахуванням ситуації та учасників у різних сферах спілкування; уміти створювати усні монологічні висловлювання комунікативного характеру із знайомого мовленнєвого матеріалу; дотримуватися норм етикету під час спілкування; уміти переказувати тексти, використовуючи доступні мовленнєві засоби; дотримуватися нормального темпу говоріння, сили і висоти голосу, контролювати звуковимову відповідно до підготовки та індивідуальних можливостей дитини.

Читання: уміти читати розбірливо, плавно, у нормальному темпі, з дотриманням наголосу; уміти правильно інтонувати питальні, розповідні, спонукальні та окличні речення; розуміти тексти із доступним змістом та добором мовленнєвих одиниць.

Письмо: уміти будувати письмові перекази і твори зміст та обсяг яких відповідає можливостям учня на основі знайомих мовленнєвих засобів.

Текст. Будова тексту. Типи текстів. Навчальні тексти різних стилів: уміти ділити текст на логічні частини, добирати заголовок, прогнозувати деякі змістові елементи тексту (використовуючи словесні мовленнєві засоби).

Слово. Лексичне значення слова. Навчальні словники різних типів: розуміти лексичне значення частовживаних слів, знати достатню кількість слів для побутового спілкування та засвоєння навчального матеріалу у словесній формі; мати уявлення про пряме і переносне значення слів, розпізнавати синоніми, антоніми, окремі фразеологізми; уміти користуватися словником (у загальноосвітньому стандарті – словниками різних типів).

Будова слова: знати назви значущих частин слова і вміти знаходити їх у знайомих словах; уміти змінювати закінчення у зв’язку з іншим словом; уміти розпізнавати і добирати спільнокореневі слова із запропонованих або самостійно.

Частини мови. Загальні відомості про граматичні категорії частин мови: уміти розпізнавати частини мови: іменники, прикметники, дієслова, особові займенники; уміти вживати взаємозамінні слова в усних і письмових висловлюваннях; знати і вміти вживати найуживаніші сполучники, прийменники та частку “не”.

Звукова і графічна системи мови в їх взаємозв’язку. Каліграфія. Техніка письма. Алфавіт: уміти розрізняти голосні і приголосні, дзвінкі і глухі, тверді і м’які звуки; дотримуватися правильної звуковимови (відповідно до можливостей дитини).

Правопис. Найуживаніші орфографічні та пунктуаційні правила (норми). Орфографічний словник: уміти писати під усно-дактильну диктовку (на відміну від письма з голосу); уміти самостійно або з допомогою дорослого користуватися орфографічним словником для з’ясування правильності написання слова; самостійно або з допомогою знаходити і виправляти орфографічні та пунктуаційні помилки.

Тематичні групи слів, що називають державу, її столицю, державну символіку, реалії життя народу”: розуміти значення слів як назв предметів побуту, народних звичаїв.

Фольклорні твори великої і малої форми: уміти використовувати окремі фольклорні твори в усному і писемному мовленні.

Особливості національного мовленнєвого етикету. Правила мовленнєвої поведінки під час спілкування: дотримуватися правил етикету під час спілкування з представниками різних вікових груп і статусів.

Соціальні ролі: уміти встановлювати комунікативні контакти під час виконання тих чи інших соціальних ролей у різних життєвих ситуаціях з допомогою словесного мовлення, та з використанням знайомого мовленнєвого матеріалу.

Зміст корекційно-розвиткової лінії освітньої галузі: сенсорний, мовленнєвий розвиток, розвиток пізнавальної діяльності.

Українська жестова мова як мова навчання

Мовленнєва лінія. Сприймання і розуміння мовлення: візуально і свідомо сприймати звернене жестове мовлення

Відтворення мовлення: застосовувати рухи тіла для додаткового інтонаційного оформлення жестового мовлення залежно від аудиторії; створювати жестові монологічні та діалогічні висловлювання комунікативного характеру із знайомого мовленнєвого матеріалу; дотримуватися норм етикету, притаманних спільноті Глухих, під час спілкування; дотримуватися природного темпу висловлювання, властивого даній глухій особі, що характеризується як «почерк» жестового мовлення; контролювати чіткість і виразність жестового мовлення відповідно до підготовки та індивідуальних можливостей дитини; висловлювати власні думки, добираючи відповідні даній ситуації і моделі жестового речення мовні одиниці.

Дактилювання: застосовувати дактилювання під час застосування нового терміну, нової назви, що або невідомі дитині або знаходяться в пасивному жестівнику.

Мовна лінія. Жестосполучення: мати уявлення про жестосполучення.

Жест. Лексичне значення жесту. Навчальні жестівники різних типів:

розуміти лексичне значення загальновживаних жестів, знати достатню кількість жестових одиниць для побутового спілкування та засвоєння навчального матеріалу жестовою мовою; використовувати багатозначні жестові одиниці у своєму мовленні; уміти користуватися жестівником.

Будова жесту: знати назви значущих компонентів жесту (конфігурація, локалізація, характеристика руху жестової одиниці і вміти розпізнавати їх у знайомих жестах; визначати позицію відтворюваної жестової одиниці, змінювати граматичну категорію у зв’язку з введенням іншого жесту; знати класифікацію жесту (простий, складний, складений; одноручний, дворучний; симетричний, несиметричний тощо); розпізнавати мовні категорії жестів (на позначення предмету, дій, осіб, чисел, якості, обставин тощо) розрізняти їх у мовленнєвому потоці; знати і вміти виразно вживати заперечні жестові одиниці, узгоджуючи їх з іншими жестами.

Кінемна система мови: розрізняти кінеми за їх класифікацією, характером відтворення; знати групу конфігурацій; розпізнавати кінему за конфігурацією і знаходити за нею потрібний жест в жестівнику.

Соціокультурна лінія: Тематичні групи жестів, необхідних для життєдіяльності та спілкуванні в соціальному середовищі. спільноті глухих.

Діяльнісна лінія: уміти користуватися відеоматеріалом.

Перекладна лінія: словесно-жестовий переклад: знати аналоги мовних одиниць української жестової мови; дотримуватися норм побудови жестосполучень та простих жестових речень відповідно до норм української жестової мови; враховувати семантику мовних одиниць словесної мови в українській жестовій мові.

Жестово-словесний переклад: знати аналоги мовних одиниць словесної мови; дотримуватися норм побудови словосполучень та простих словесних речень відповідно до норм словесної мови; враховувати семантику мовних одиниць української жестової мови в словесній мові.

Учні з тяжкими порушеннями мовлення:мають опанувати знання, уміння у відповідності до Державних вимог та

мовленнєвих можливостей за умови використання зорових опор у разі необхідності.

Учні з порушеннями опорно-рухового апарату (у яких наявні тяжкі порушення мовлення):

мають опанувати знання, уміння відповідно до Державних вимог та мовленнєвих можливостей за умови використання зорових опор та допомоги вчителя у разі необхідності.

Учні із затримкою психічного розвитку мають опанувати знання, уміння у відповідності до Державних вимог:

уміти розуміти текст, запам’ятовувати його фактичний зміст (при потребі з двох прослуховувань); уміти визначати послідовність подій та основну думку висловлювання за допомогою уточнюючих запитань учителя;

уміти будувати діалог і створювати монологічні висловлювання комунікативного характеру (за допомогою застосування практичних методів навчання, з опорою на наочність, за запитаннями вчителя, за планом); уміти будувати письмові перекази і твори з опорою на план-схему написання (або алгоритм) дій; уміти правильно вживати граматичні форми частин мови в усних і письмових висловлюваннях за допомогою розвитку мовно-слухової пам’яті та атрибутивних семантичних взаємозв’язків; уміти розрізняти звуки і букви та орієнтуватися у звуковій системі мови за допомогою розвитку мовно-слухового й мовно-рухового аналізаторів; володіти графічною навичкою і технікою письма за допомогою розвитку просторових і квазіпросторових уявлень; уміти організовувати свою навчальну діяльність, самостійно користуватися підручником, довідковою літературою за допомогою розвитку мовленнєвої регуляції дій, їх вербалізації, формування плануючої функції мовлення; уміти переносити знання та способи діяльності в нову ситуацію; проводити перевірку та самоперевірку усних висловлювань і письмових робіт, оцінювати результати навчання за допомогою слухового контролю за мовленням оточуючих та самоконтролю на різних рівнях мовленнєвої діяльності (фонологічному, лексичному, граматичному), зорового та рухового контролю.

Учні з розумовою відсталістю мають опанувати знання, уміння у відповідності до Державних вимог:

мати елементарні знання про найважливіші мовні одиниці, необхідні та достатні для формування мовленнєвих навичок і вмінь; уміти користуватися українською мовою, дотримуючись норм української літературної мови і вимови; мати елементарні комунікативні уміння; мати уявлення про усне і писемне мовлення, дотримуватися основних ознак усного (чітка артикуляція, інтонація, паузи, літературна вимова) та писемного (вживання великих літер, розділових знаків, дотримання правил правопису) мовлення; мати елементарні навички та вміння з усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма); уміти уважно слухати, сприймати і розуміти мовлення учителя, нескладний за змістом текст, орієнтуватися у змісті прослуханого; уміти будувати відповіді на запитання, на репліки діалогу; брати участь у діалозі, дотримуватися норм етикету; уміти правильно та з розумінням читати прості тексти; уміти списувати з рукописного і друкованого текстів із дотриманням правописних норм у межах вивченого матеріалу; уміти правильно і чітко вимовляти звуки, дотримуючись норм української артикуляції; мати уявлення про алфавіт; мати уявлення про склади та роль голосних у творенні складів; уміти аналізувати склади за звуко-буквеним складом, поєднувати звуки (букви) у склади, переносити слова по складах, визначати кількість складів у слові; уміти розрізняти у словах наголошені й ненаголошені голосні; розрізняти значення слів у залежності від місця наголосу; розпізнавати в усному і писемному мовленні найуживаніші синоніми, антоніми (без застосування термінології); добирати тематичні групи слів (синоніми, антоніми); уміти визначати частини мови серед інших слів за запитаннями; знаходити межі речень у тексті; уміти утворювати

словосполучення з прийменниками та без них; практично розрізняти речення та словосполучення; вміти орієнтуватися у змісті тексту.

Зміст корекційно-розвиткової лінії освітньої галузі для дітей з особливими освітніми потребами: сенсомоторний, мовленнєвий, пізнавальний та особистісний розвиток.

Мова вивчення (українська мова, мови національних меншин)

Учні сліпі та зі зниженим зором повинні мати сформовані знання, уміння у відповідності до Державних вимог з урахуванням наступних особливостей:

володіти графічним (для дітей зі зниженим зором) та рельєфно-крапковим (для сліпих дітей) письмом; знати звукові графічні (для дітей зі зниженим зором) та рельєфно-крапкові (для сліпих) відмінності мови навчання (інших мов).

Учні глухі та зі зниженим слухом повинні мати сформовані знання, уміння у відповідності до Державних вимог з урахуванням наступних особливостей:

Українська словесна мова (словесні мови національних меншин) як мова опанування.

Сприймання і розуміння мовлення:уміти слухо-зорово сприймати звернене словесне мовлення;

розпізнавати інтонаційні особливості мовленнєвих одиниць; прогнозувати та домислювати частини мовних одиниць, малодоступні для сприйняття; співвідносити мовленнєві одиниці з їх предметно-образними відповідниками; співвідносити словесні мовленнєві одиниці з жестовими відповідниками; розуміти зміст знайомого мовленнєвого матеріалу; виділяти елементи фактичного змісту мовленнєвого матеріалу.

Дактилювання: уміти усно-дактильно називати слова, словосполучення, речення, дотримуючись норм дактилювання;

Говоріння: уміти ініціювати та підтримувати діалог у особистісній, навчальній, соціально-побутовій сферах спілкування; звертатися із запитанням, проханням, пропозицією тощо; розуміти репліки співрозмовника, побудовані із знайомого мовленнєвого матеріалу у знайомих навчальних і побутових ситуаціях; будувати усні висловлювання, використовуючи відомі слова та синтаксичні конструкції; дотримуватися правил культури спілкування; дотримуватися прийнятного темпу, гучності говоріння та, за можливістю, висоти голосу та правильної вимови засвоєних звуків; переказувати тексти, доступні за змістом та мовленнєвим оформленням.

Читання: уміти читати наближено до фонетичних та орфоепічних норм (міра наближення залежить від можливостей дитини); розуміти художні і навчальні тексти, побудовані із знайомого мовленнєвого матеріалу;

дотримуватися наголосу, інтонування питальних, розповідних, спонукальних та окличних речень;

Письмо: уміти складати письмові висловлювання та короткі тексти на задану або самостійно обрану тему з допомогою опорних слів, малюнків, плану; дотримуватися логічної послідовності викладення змісту та засвоєних граматичних норм; дотримуватися гігієнічних норм письма.

Словесна мова як засіб спілкування і пізнання. Державна та інші мови: уміти розуміти значення словесної мови як засобу спілкування і пізнання.

Норми вимови і правопису: уміти розрізняти і вимовляти голосні і приголосні, дзвінкі і глухі, тверді і м’які звуки, відповідно до можливостей дитини дотримуючись правильної звуковимови, плавності промовляння, доцільної сили та висоти голосу, темпу та ритму говоріння (відповідність нормам за вказаними показниками залежить від можливостей дитини).

Основні правила правопису: уміти застосовувати правила правопису під час письма з усно-дактильного диктування.

Слово – частина мови: знати, що в словесній мові предмети, ознаки, дії, кількість тощо називаються словами, які у словосполученнях і реченнях узгоджуються між собою; співвідносити слова із їх жестовими відповідниками; знати достатню кількість слів для побутового спілкування, засвоєння матеріалу з навчальних предметів; уміти доречно вживати слова і знайомі мовленнєві конструкції, слова в однині і множині, слова чоловічого, жіночого і середнього роду, однорідні члени речення.

Будова слова. Основа і закінчення. Складові основи. Словотвір: уміти змінювати закінчення у зв’язку з іншими словами знайомими мовленєвими конструкціями; уміти знаходити (із запропонованих або самостійно) спільнокореневі слова;

Морфологічні ознаки слова: уміти узгоджувати слова у мовленнєвих одиницях кількість і складність яких залежить від можливостей дитини; та доповнюються вимогою розрізняти способи узгодження слів і жестів у реченні в словесній і жестовій мовах; уміти вживати найуживаніші сполучники та прийменники.

Синтаксичні та пунктуаційні відомості. Словосполучення. Речення, його будова. Види речень за метою висловлювання і за інтонацією. Речення-репліки в діалогах: уміти утворювати словосполучення з прийменниками та без них з використанням знайомих слів; уміти будувати речення, інтонувати речення різні за метою висловлювання та вживати їх залежно від мети, а також ставити на письмі відповідні розділові знаки.

Текст. Тема і головна думка тексту. Будова тексту. Типи текстів:усвідомлювати логічну послідовність викладення у тексті, добирати

заголовок, прогнозувати деякі елементи змісту тексту (використовуючи доступні мовленнєві засоби).

Фольклорні твори: знати і розказувати народні казки, пісні, прислів’я, приказки, загадки, лічилки, використовуючи доступний мовленнєвий матеріал.

Матеріальна та духовна культура народу. Народні традиції: встановлювати елементарні комунікативні контакти з однолітками і

дорослими під час виконання тих або інших соціальних ролей у різних життєвих ситуаціях, використовуючи доступні мовленнєві засоби

Діяльнісна лінія. Загальнонавчальні вміння і навички:уміти організовувати свою навчальну діяльність;

користуватися підручником; усвідомлено сприймати доступний мовленнєвий матеріал; спостерігати, аналізувати деякі мовні явища, узагальнювати, виділяти головне, робити висновки; порівнювати деякі мовні явища у словесній і жестовій мові; висловлювати власну думку доступними мовленнєвими засобами; переносити знання та способи діяльності в нову ситуацію;

Українська жестова мова як мова опанування

Мовленнєва лінія. Сприймання і розуміння мовлення: візуально і свідомо сприймати звернене жестове мовлення; співвідносити жестові мовні одиниці зі словесними відповідниками.

Відтворення мовлення: будувати жестові висловлювання, використовуючи відомі жестові одиниці та синтаксичні конструкції; дотримуватися правил культури спілкування, властиві спільноті Глухих, розуміти і застосовувати немануальні засоби в мовленні.

Дактилювання: застосовувати дактилювання в разі незнання жестового відповідника; звертати увагу на чіткість та виразність відтворення дактилем з метою легкого зчитування дактилем співбесідником; вміння зчитувати дактильні слова і словосполучення з руки співбесідника; дотримуватися норм дактилювання.

Мовна лінія. Українська жестова мова як засіб спілкування і пізнання лінгвоменшини. Українська мова – мова більшості чуючих людей розуміти значення української жестової мови в житті спільноти глухих та української мови як державної.

Кінема як одиниця жесту: знати кінеми за їх класифікацією, характером відтворення; дотримуватися правильного застосування відповідної кінеми у мовному потоці; знати групу конфігурацій.

Дактильна абетка: уміти позначати букви дактилемами.Жест. Лексичне значення жесту: розуміти лексичне значення

загальновживаних жестів і співвідносити їх із словесними еквівалентами, знати достатню кількість жестових одиниць для побутового спілкування; уміти доречно вживати жестові одиниці у мовленні; уміти добирати антоніми і синоніми, розуміти парадигму багатозначності слів в українській жестовій мові.

Будова жесту: знати назви значущих компонентів жесту (конфігурація, локалізація, характеристика руху жестової одиниці; знати позицію певної жестової одиниці; застосовувати знання про будову жесту в мовленнєвій практиці; знати класифікацію жесту (простий, складний, складений; одноручний, дворучний; симетричний, несиметричний тощо).

Граматичні категорії мови: уміти змінювати жести, що позначають предмети, дію, якість, залежно від їх зв’язку з іншими жестами, вміти позначати однину і множину.

Учні з тяжкими порушеннями мовлення мають опанувати знання, уміння відповідно до Державних вимог у процесі:

розвитку всіх рівнів сприйняття мовлення, слухових функцій та операцій, мовно-слухового аналізатора під час аудіювання; з урахуванням скоригованих вимовних навичок, корекції темпо-ритмічної та ритміко-інтонаційної сторін мовлення, практичного оперування засвоєними мовними одиницями у процесі мовної та моторної організації висловлювання; за умови корекції зорово-просторових, рухових, слухових функцій та операцій, дрібної моторики рук, корекції та запобігання дисграфії, дизорфографії під час навчання письма, опанування правопису; на основі сформованих знань з правопису та навичок їх практичного використання; шляхом виконання практичних вправ з орфографії та розвитку орфографічної пильності; з урахуванням індивідуальних мовленнєвих та вимовних можливостей; з опорою та без опори на наочність, запитання та допомогу вчителя.

Учні з порушеннями опорно-рухового апарату мають опанувати знання, уміння у відповідності до Державних вимог з урахуванням наступних особливостей засвоєння:

уміти сприймати і розуміти мовні одиниці різного рівня, мовлення вчителя, нескладні за змістом тексти на основі розвитку всіх рівнів сприйняття мовлення, слухових функцій та операцій, мовно-слухового аналізатора; уміти будувати діалогічні і монологічні висловлювання на основі скоригованих вимовних навичок, практичного оперування засвоєними мовними одиницями у процесі мовної та моторної організації висловлювання; уміти списувати, писати з голосу відповідно до можливостей графомоторного розвитку; дотримуватись правил орфографії та пунктуації на основі сформованої навички усвідомленого мовного аналізу, з урахуванням специфічних мовленнєвих механізмів, зорово-просторових, рухових, слухових функцій та операцій; уміти читати вголос художні і навчальні тексти відповідно до стану сформованості вимови, темпо-ритмічної та ритміко-інтонаційної сторін мовлення; володіти нормами вимови на основі розвитку фонетико-фонематичної, вимовної сторін мовлення.

Учні із затримкою психічного розвитку мають опанувати знання, уміння у відповідності до Державних вимог з урахуванням наступних особливостей засвоєння:

уміти розуміти нескладні за змістом тексти, сприймати і розуміти мовні одиниці різного рівня (при потребі з двох прослуховувань); уміти сприймати та будувати діалогічні і монологічні висловлювання у таких сферах спілкування, як особистісна, навчальна, соціально-побутова і світ природи (за допомогою застосування практичних методів навчання, з опорою на наочність, за запитаннями вчителя, за планом); уміти списувати, писати з голосу, складати тексти дотримуючись правил орфографії та

пунктуації з опорою на план-схему написання, алгоритм складання тексту; знати звукові та графічні відмінності мови навчання та української (інших мов), володіти нормами вимови і наголошення за допомогою розвитку мовно-слухового й мовно-рухового аналізаторів як кінетичної й кінестетичної основи артикуляційних рухів, одночасно з формуванням фонематичних процесів (сприймання, аналізу, уявлень); за допомогою систематичного застосування різних видів вправ уміти добирати антоніми і синоніми, розуміти багатозначність, переносне значення слів, знати, розуміти і вживати найпростіші фразеологізми; за допомогою прийому багаторазового повторення і закріплення, застосування розгорнутої допомоги вчителя з подальшим перенесенням на аналогічний матеріал знати і вміти змінювати слова – різні частини мови залежно від їх зв’язку з іншими словами; вживати сполучники, прийменники та частку “не”; знати і вміти записувати за допомогою вчителя назву держави та її столиці; знати державні символи України; уміти встановлювати елементарні комунікативні контакти з однолітками і дорослими під час виконання тих або інших соціальних ролей у різних життєвих ситуаціях за допомогою систематичного застосування імітаційних та творчих вправ.

Учні з розумовою відсталістю:повинні вміти визначати українську серед інших мов; мати

елементарні знання про найважливіші мовні одиниці, необхідні та достатні для формування мовленнєвих навичок і вмінь; уміти користуватися українською мовою, дотримуючись норм української літературної мови і вимови; мати елементарні комунікативні уміння; мати елементарні навички та вміння з усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма); мати уявлення про алфавіт, знаходити в словнику потрібне слово; уміти визначати корінь слова і закінчення, змінювати закінчення у зв’язку з іншим словом, добирати однокореневі слова; знати, уміти вживати та визначати за допомогою запитань частини мови (без визначення термінології); правильно вживати граматичні форми в усному і писемному мовленні та дотримуватися правил правопису з іншими словами.

Державні вимоги до стану сформованості життєвої компетентності відповідно до знань та умінь з освітньої галузі:

вміти спілкуватися з дорослими та однолітками (сприймати і розуміти звернене мовлення, відповідати на запитання, брати участь у діалозі; формулювати та висловлювати власну думку (бажання, прохання тощо); самостійно читати і писати; розуміти та запам’ятовувати прочитане; вміти правильно і чітко вимовляти звуки (слова), дотримуючись норм української артикуляції; інтонувати речення; розуміти та пояснювати значення слів; грамотно списувати та писати з голосу слова та прості речення, тексти; користуватися словником; володіти елементарними навичками усного та письмового зв’язного мовлення; уміти застосовувати тематичні групи слів у власному мовленні (назва держави, столиці, державні символи, предмети побуту, народні звичаї тощо); дотримуватися правил національного

мовленнєвого етикету під час спілкування; здатність до елементарної комунікативної взаємодії у різних життєвих ситуаціях; уміти самостійно організовувати свою навчальну діяльність, користуватися навчальною і довідковою літературою; вміти спілкуватися з дорослими та однолітками (сприймати і розуміти звернене мовлення, відповідати на запитання, брати участь у діалозі; розуміти та запам’ятовувати прочитане; формулювати та висловлювати власну думку (бажання, прохання тощо); самостійно читати і писати; вміти правильно і чітко вимовляти звуки (слова), дотримуючись норм української артикуляції; інтонувати речення; розуміти та пояснювати значення слів; користуватися словником; володіти елементарними навичками усного та письмового зв’язного мовлення; вміти застосовувати тематичні групи слів у власному мовленні (назва держави, столиці, державні символи, тощо); мати сформовану здатність до елементарної комунікативної взаємодії у різних життєвих ситуаціях.

Іноземна мова


мати навички артикуляції звуків іншомовної лексики; мати розвинене слухове сприймання, мати навички полісенсорного сприймання наочних та дидактичних матеріалів під час вивчення іншомовного матеріалу; самостійно виконувати всі рухові дії, необхідні для письма плоским або крапково-рельєфним шрифтом.

Учні з тяжкими порушеннями мовлення мають опанувати знання, уміння відповідно до Державних вимог з урахуванням таких особливостей засвоєння:

за умови повільного, чіткого та виразного звучання вербальних одиниць (з опорою на малюнки, використання міміки та жестів, схеми, необхідні повтори інформації тощо) в процесі аудіювання; за умови попереднього опанування знань про різні ситуації спілкування з опорою на зорове сприймання (одиничних малюнків, їх серій, схем, читання) та усне мовлення з урахуванням особливостей його розвитку; за умови попередньої словникової роботи, за допомогою визначення незнайомих мовних одиниць у процесі читання засобами здогадки і словника (з опорою на покрокові інструкції учителя, його допомогу, навідні питання у разі необхідності), відповідно до вікових, мовленнєвих особливостей та інтересів учнів; використовуючи доступні мовні засоби, допомогу вчителя, спираючись на зорові опори та в межах, доступних учневі за обсягом та складністю мовних засобів у процесі монологічного та діалогічного мовлення.

Учні з порушеннями опорно-рухового апарату мають опанувати знання, уміння у відповідності до Державних вимог з урахуванням наступних особливостей засвоєння:

розуміти зміст повідомлення за умови його повільного, чіткого та виразного звучання (з опорою на малюнки, використання міміки та жестів, схеми, необхідні повтори інформації); читати і розуміти навчальні тексти за умови попередньої словникової роботи, наявності опорних малюнків, відповідно до стану сформованості усного мовлення; уміти передавати основний зміст прочитаного, побаченого або почутого з використанням вербальних та невербальних опор у разі необхідності; уміти спілкуватися із співрозмовником в межах доступних мовних засобів, використовуючи допомогу вчителя; уміти у письмовій формі передати основний зміст прочитаного, почутого відповідно до можливостей моторного та мовленнєвого розвитку, з використанням у разі необхідності вербальних або невербальних опор.


за умови попереднього опанування навичок читання буквосполучень, простих слів та словосполучень, пояснення незнайомих слів та відпрацювання їх правильної вимови за допомогою вчителя, уміння користуватися словником (з опорою на покрокові інструкції вчителя, його допомогу), відповідно до вікових, мовленнєвих особливостей та інтересів учнів; за умови попереднього опанування комунікативних навичок, умінь та знань іноземної мови (з опорою на наочність, план, ключові слова, їх транскрипцію та переклад, інструкції вчителя, його допомогу, навідні питання у разі необхідності); за умови використання у разі необхідності вербальних та невербальних опор, допомоги вчителя, багаторазового повторення і закріплення, відповідно до вікових можливостей, мовленнєвих особливостей та інтересів учнів; за умови знання достатньої кількості мовних одиниць та простих граматичних структур й явищ, багаторазового повторення і закріплення, автоматизації дій з ними; використовуючи доступні мовні засоби, спираючись на зорові опори, рідну мову та допомогу вчителя, шляхом обміну репліками із співрозмовником.

Літературне читання


мати сформовані навички читання та слухання (аудіозаписи) літературних текстів збільшеним (учні зі зниженим зором) та рельєфно-крапковим шрифтом Брайля (сліпі учні); використовувати дотик, залишковий зір, слух, смак, нюх для полісенсорного сприймання тих предметів, явищ довкілля, їхніх дій, ознак, якостей, про які йдеться в змісті читаного тексту; використовувати спеціальні прийоми читання рельєфних малюнків, ілюстрацій та наочних посібників, призначених для зорового (кольорові листівки з контрастним фоном, чітким зображенням, без зайвих деталей) та дотикового (рельєфні малюнки, муляжі, барельєфи та ін.) сприймання;

самостійно користуватися оптичними та допоміжними технічними засобами; мати добре розвинену артикуляцію всіх звуків, володіти голосом, інтонацією, невербальними засобами спілкування.


навички читання: володіти навичками усвідомленого читання вголос і мовчки як загальнонавчальним умінням; читати плавно вголос цілими словами і групами слів з дотриманням правильної вимови, усвідомлено (розуміти значення слів, зміст речень, цілого тексту), виразно (сила голосу, інтонація, логічні паузи, наголос) відповідно до підготовки та індивідуальних можливостей дитини.

Досвід читацької діяльності: уміти визначати з допомогою вчителя тему і основну думку літературного твору (навчального тексту), ставити запитання за змістом прочитаного; практично орієнтуватися у структурі художніх, науково-художніх текстів; складати простий план; передавати (детально, стисло, вибірково) зміст тексту за запитаннями, з допомогою ілюстрацій, опорних слів, плану, близького до тексту; давати найпростішу морально-етичну оцінку поведінки персонажів, спираючись на власний досвід та зміст твору; уміти практично розрізняти типи дитячих видань (книжка-твір, книжка-збірка, періодика, довідкова література); з допомогою вчителя здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань з використанням довідкових видань, орієнтуватися у підручнику за змістом.

Літературна творча діяльність: уміти колективно та індивідуально (з допомогою вчителя) інсценізувати художні твори, життєві ситуації.


за допомогою опори на наочність порівнювати та зіставляти жанрові особливості текстів, розпізнавати тематично схожі художні твори на основі питань педагога, передавати голосом жанрові особливості тексту; за умови попереднього цілеспрямованого формування знань про складові компоненти читання (логічний наголос, темп та швидкість), контроль за темпом читання відповідно до перебігу подій та можливостей мовленнєвого розвитку; з опорою на малюнки, план, з використанням засвоєних алгоритмів, питань педагога встановлювати причинно-наслідкові зв’язки на основі цілеспрямованого здійснення операцій аналізу, порівняння, групування, узагальнення відповідно до можливостей мовленнєвого розвитку.

Учні з порушеннями опорно-рухового апарату мають опанувати знання, уміння у відповідності до Державних вимог з урахуванням наступних особливостей:

Зіставляти жанрові особливості текстів, розпізнавати тематично схожі художні твори на основі запитань педагога, за допомогою опори на наочність; володіти навичкою читання вголос і мовчки відповідно до можливостей моторного та мовленнєвого розвитку за умови попереднього цілеспрямованого формування знань про складові компоненти читання (логічний наголос, темп та швидкість); встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, дійовими особами на основі сформованих операцій аналізу, порівняння, групування, узагальнення; передавати зміст тексту з опорою на запитання, план, малюнки відповідно до можливостей мовленнєвого розвитку; уміти складати твори-мініатюри, художні описи за спостереженнями у природі з опорою на малюнки, план, з використанням засвоєних алгоритмів, питань педагога відповідно до можливостей мовленнєвого розвитку.


уміти читати вголос виразно, правильно, плавно (цілими словами і групами слів) з дотриманням засобів виразності у темпі, що дає можливість зрозуміти зміст прочитаного тексту; уміти читати пошепки і мовчки внаслідок відпрацювання техніки читання; розуміти текст на основі осмисленого сприймання, яке спирається на розуміння учнем значень слів, уміння схоплювати співвідношення слів, зв’язаних у речення та співвідношення думок у цілому творі; уміти здійснювати аналіз тексту, встановлювати предметні, просторові, часові, причиново-наслідкові зв’язки між подіями, фактами описаними в творі; самостійно чи з допомогою вчителя ставити запитання, складати план за змістом прочитаного; уміти самостійно і за запитаннями передавати зміст твору детально, стисло, вибірково; уміти характеризувати персонажів за їхніми вчинками, висловлювати власне ставлення до них героїв (з допомогою вчителя); уміти орієнтуватися в структурі навчального тексту (заголовок, абзац) самостійно та з допомогою вчителя; уміти розрізняти типи дитячих видань, визначати орієнтовний зміст дитячих книжок на основі здобутих знань із літературного читання; уміти орієнтуватися у підручнику за змістом, осмислено приймати запитання та завдання до текстів; уміти розрізняти сукупність різноманітних відтінків інформації при відповідних розділових знаках; передавати певні почуття, настрої героїв твору; мати уявлення про різні види творчого переказу, вміти створювати нові варіанти сюжету ( з допомогою вчителя); самостійно чи з допомогою вчителя на основі уяви відтворювати картини природи, побуту, життя персонажів, зображених письменником; виявляти повагу до авторів дитячих видань, до співбесідника під час обговорення прочитаного тексту.

Учні з розумовою відсталістю мають опанувати знання, уміння у відповідності до Державних вимог:

відповідати на запитання за змістом прочитаного; передавати (близько до тексту, вибірково) зміст тексту; мати уявлення про різні види й типи видань (книжка, журнал, газета), уміти знайти потрібну книжку; орієнтуватися у підручнику за змістом; користуватися методичним і довідковим матеріалом підручника; уміти розрізняти та знати призначення структурних елементів художньої книжки: обкладинка, ілюстрація, зміст, сторінка, назва твору, абзац; уміти відповідати на запитання за змістом прочитаного (прослуханого); брати участь у колективній інсценізації художнього твору (казки, загадки), життєвої ситуації, що близькі за змістом до змісту художніх творів.

Державні вимоги до стану сформованості життєвої компетентності відповідно до знань та умінь з освітньої галузі:

здатність розуміти морально-етичний зміст творів та застосовувати вивчені у творах еталони моральної поведінки у власній життєдіяльності; уміння самостійно читати вголос і мовчки, розуміти зміст прочитаного; мати сформовану здатність до усвідомленого читання, до висловлювання оцінювальних суджень морального змісту; мати сформовану здатність брати участь у колективній діяльності творчого спрямування.

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «МАТЕМАТИКА»

Зміст початкової загальної освіти дітей з особливими освітніми потребами та Державні вимоги з освітньої галузі за змістовими лініями визначаються з урахуванням особливостей розвитку та навчання дітей.


уміти використовувати залишковий зір, дотик, слух, інші збережені аналізатори для полі сенсорного сприймання предметів навколишньої дійсності; збагачений сенсорний досвід, за показом вчителя та самостійно виконувати обстеження, порівняння предметів дослідним шляхом за умови використання доцільної зорової і тактильної наочності, чіткого і лаконічного супроводжуючого пояснення вчителя; подолання вербалізму під час засвоєння термінологічної лексики; мати навички запису чисел, числових виразів, дробів, арифметичних дій (лінійно та у стовпчик) за системою Брайля (на дошці та друкарській машинці сліпими дітьми); у зошиті в лінію, з використанням засобів оптичної корекції (лупи) дітьми зі зниженим зором; вміти зображувати геометричні фігури рельєфною лінією на приладі Семевського (сліпі учні), плоско друкованим способом з використанням шаблонів (учні зі зниженим зором); вміти користуватися спеціальними тифлотехнічними приладами та засобами оптичної корекції (лупи,

збільшувальні апарати) для читання математичних виразів та зображень геометричних фігур, шляхом попереднього формування просторових уявлень, навичок просторового орієнтування; вміти знаходити інформацію з використанням інформаційно-комп’ютерних технологій з допомогою вчителя, за умови дотримання охоронного режиму зорового навантаження, використання програм екранного озвучуваня.


називати, читати (словесним, дактильним мовленням, жестовою мовою) числа, дроби, рівності та нерівності тощо відповідно до індивідуальних можливостей дитини.


за умови попереднього розвитку операцій мислення (синтезу, аналізу, узагальнення, класифікації, порівняння, переносу, умовиводу, встановлення причиново-наслідкових зв’язків) під час виконання арифметичних дій з числами, розв’язування сюжетних задач, засвоєння просторових відношень; на основі попереднього розвитку конструктивного, просторового, кінетичного праксису, просторової уяви шляхом виконання практичних дій під час вивчення одиниць вимірювання, засвоєння просторових відношень, величин; шляхом попереднього відпрацювання незнайомої або термінологічної лексики під час засвоєння натуральних чисел, вивчення одиниць вимірювання з урахуванням індивідуальних мовленнєвих і вимовних особливостей та темпу навчальної діяльності; за допомогою стимульних зорових опор (малюнків, схем, серій слів та цифр) під час вивчення чисел та дій з ними; з опорою на навідні запитання учителя, самостійно під час виконання арифметичних дій з числами, розв’язування сюжетних задач.

Учні з порушеннями опорно-рухового апарату мають опанувати знання, уміння у відповідності до Державних вимог:

виконувати арифметичні дії з числами, розв’язувати сюжетні задачі на основі розвитку операцій мислення (синтезу, аналізу, узагальнення, класифікації, порівняння, переносу, умовиводу, встановлення причиново-наслідкових зв’язків); записувати, порівнювати числа у межах мільйона на основі розвитку конструктивного, просторового, кінетичного праксису, просторової уяви, відповідно сформованості графомоторних навичок; визначати, мати уявлення, користуватися величинами (довжини, маси, часу, вартості, площі) в межах рівня розвитку предметно-практичної діяльності, конструктивного, просторового, кінетичного праксису; визначати місце знаходження об’єкта на площині і в просторі на основі розвитку просторового мислення, конструктивного праксису; оперувати геометричним

матеріалом відповідно до рівня сформованості сенсомоторного та пізнавального розвитку; працювати з таблицями, схемами, діаграмами з використанням прямої допомоги вчителя у разі необхідності.


мати знання про властивості та відношення предметів, які розглядаються на основі практичних вправ з окремими предметами чи множинами предметів (дій з роздатковим матеріалом) за допомогою безпосереднього показу чи інсценування певних ознак, подій, явищ, застосування різних ігрових ситуацій та ігор, моделювання деяких явищ або зображення їх малюнками та за допомогою дорослого під час виконання практичних вправ вміти вимовляти відповідні терміни, читати математичні вирази;

мати уявлення про (усвідомлення) понять «більше», «менше» «стільки ж» на основі встановлення взаємно однозначної відповідності між елементами (предметами) порівнюваних множин практично – способом накладання і прикладання, пізніше за допомогою дорослого навчаються числом визначати більшу, меншу або рівну сукупність;

знати нумерацію чисел першого десятка на наочно-предметній основі; вміти доводити числові вирази за допомогою дорослого; вміти використовувати демонстраційні абаки, дидактичний матеріал;

за допомогою дорослого з опорою на предметні ситуації, без опори тільки в ході вивчення таблиць вміти розв’язувати приклади на додавання і віднімання;

за допомогою дорослого з відповідними малюнками предметних множин; за умови систематичного їх повторення та варіативності завдань знати таблиці додавання і віднімання;

оволодіти випадками додавання і віднімання в межах 100 без переходу і з переходом через десяток, в межах кожної групи дії з послідовністю в опрацюванні – додавання – віднімання з наочною інтерпретацією;

з використанням таблиць-інструкцій, як алгоритмів виконання арифметичних дій, різноманітної наочності та допомоги дорослого знати таблиці множення на основі відповідних випадків додавання однакових доданків, а таблиці ділення – на основі зв’язку дій множення і ділення;

шляхом ілюстративного пояснення з елементами індуктивних доведень під керівництвом дорослого вміти визначати прийоми обчислень, пов’язаних з числами 1 і 0, 10 і 100;

засобом унаочнення прийомів усного додавання та віднімання – відповідні форми структурних записів за допомогою пояснення та контролю дорослого знати числа першої тисячі, усний і письмовий способи додавання і віднімання;

за допомогою дорослого засобами зв’язного викладу, коментування і розв’язування прикладів самим вчителем знати письмове множення і ділення;

вміти розв’язувати задачі на основі життєвої ситуації, відображеної в задачі; під керівництвом дорослого визначати залежності між величинами, застосовувати предметне моделювання, графічне моделювання, готові опорні схеми, таблиці-інструкції, таблиці, що служать засобом відшукання способу розв’язування задачі;

за допомогою дорослого під час вивчення геометричних фігур знають назви фігур та їхніх елементів, вміти їх розпізнавати з використанням наочних фігур, їх зображень, малюнків; за допомогою дорослого вміють будувати та вимірювати відрізки, будувати деякі плоскі фігури.

Учні з розумовою відсталістю мають опанувати знання, уміння у відповідності до наступних Державних вимог:

дочислові уявлення та поняття. Кількісні уявлення, властивості предметів: уміти порівнювати групи предметів за кількістю; виділяти з групи предметів один чи кілька предметів, яким властиві певні ознаки (форма, розмір, розміщення) і вживати відповідну термінологію; знати способи порівняння предметів за величиною, груп предметів за кількістю, користуватися відповідною термінологією.

Просторові уявлення: уміти визначати напрямки руху, місце розташування предмета відносно іншого, розміщувати предмети на площині й у просторі, вживати відповідну термінологію.

Числа і арифметичні дії над ними. Лічба предметів: знати правила лічби предметів і вміти лічити предмети, які по-різному розташовані на площині, знати кількісні та порядкові числівники.

Натуральні числа. Число “нуль”: мати уявлення про натуральний ряд чисел, його властивості, уміти називати попереднє і наступне число для будь-якого числа в межах ста, лічити одиницями, двійками, п’ятірками, десятками в межах ста; знати розрядний склад чисел, уміти визначати кількість одиниць кожного розряду; мати уявлення про цифру і число, яке позначається нею, уміти співвідносити число з цифрою і групою предметів; знати помісцеве значення цифр у позначенні натурального числа в межах ста; уміти читати і записувати число “нуль” та будь-яке інше натуральне число в межах ста, порівнювати натуральні числа в межах ста і записувати результати порівняння за допомогою відповідних знаків, записувати числа у вигляді розрядних доданків, виконувати обчислення, які грунтуються на нумерації чисел в межах ста.

Арифметичні дії з числами: розуміти зміст арифметичних дій додавання, віднімання, множення, ділення; знати назви компонентів і результатів арифметичних дій, взаємозв’язок між додаванням та відніманням, між множенням та діленням; знати таблиці додавання і множення одноцифрових чисел та відповідні випадки віднімання та ділення, порядок виконання дій в прикладах з дужками і без дужок; уміти виконувати найпростіші усні

обчислення в межах ста, уміти письмово додавати і віднімати в межах ста з переходом через розряд; робити перевірку виконаних дій; уміти використовувати переставний закон додавання і множення.

Величини. Довжина. Маса. Місткість. Час. Вартість: визначати довжини об’єктів навколишньої дійсності за допомогою різних одиниць вимірювання (мм, см, дм, м); вміти креслити і вимірювати довжини відрізків за допомогою лінійки, порівнювати відрізки за допомогою вимірювання, знати міри довжини (мм, см, дм, м) і співвідношення між ними, вміти їх скорочено записувати; уміти порівнювати предмети за масою, розташовувати предмети, різні за вагою (легкий, важче, важкий), мати уявлення про вимірювання маси за допомогою чашкових терезів, подавати масу в різних одиницях вимірювання (кілограм, центнер); мати уявлення про співвідношення між одиницями вимірювання маси; мати уявлення про вимірювання місткості та про літр як одиницю вимірювання, вміти скорочено її записувати, використовувати різні мірки для порівняння місткості; знати міри часу (година, хвилина, секунда, доба, тиждень, місяць), співвідношення між ними, уміти скорочено їх записувати, користуватися годинником і календарем як засобами вимірювання часу; знати назви грошових одиниць в Україні, співвідношення між ними, вміти скорочено їх записувати, застосовувати співвідношення між одиницями під час розв’язання арифметичних задач.

Арифметичні задачі. Задача. Структура задачі. Загальні прийоми роботи із задачею: мати уявлення про текстову арифметичну задачу, проводити аналіз тексту задачі та подавати його результати у вигляді схеми, рисунка; складати план розв’язання складеної задачі на 2-3 дії, пояснювати вибір дій, записувати розв’язання задачі діями з поясненням, складати задачі за рисунком, схемою, математичним виразом, за практичними діями з предметами, задачі, аналогічні до розв’язаної.

Прості і складені задачі: розв’язувати прості текстові арифметичні задачі, що розкривають зміст арифметичних дій, задачі, які містять відношення різницевого та кратного порівняння, задачі на знаходження невідомого компонента дій; розв’язувати складені задачі, що є композицією з двох – трьох видів задач.

Просторові відношення. Геометричні фігури. Просторові відношення: уміти визначати місце знаходження об’єкта на площині і в просторі; розкладати та переміщувати предмети на площині, вживати відповідну термінологію; геометричні фігури на площині (точка, лінії, відрізок, промінь, кути, трикутник, чотирикутники, коло, круг); мати уявлення про найпростіші геометричні фігури (точка, лінії, відрізок, промінь, кут), вміти знаходити їх на малюнках, кути (прямі, гострі, тупі), позначати відрізки та кути буквами; мати уявлення про трикутник, види трикутників, знати елементи трикутника, вміти знаходити трикутники на моделях, малюнках та навколишніх предметах, будувати трикутник на папері в клітинку; мати уявлення про чотирикутник та його види, знати властивості квадрата та прямокутника,

вміти розпізнавати на моделях та малюнках квадрат та прямокутник, будувати за довжиною сторін на папері в клітинку; визначати істотні ознаки кола та круга, називати елементи кола та круга, зображувати коло та круг на аркуші в клітинку.

Державні вимоги до стану сформованості життєвої компетенції відповідно до знань та умінь з освітньої галузі:

мати сформовані пізнавальні здібності (орієнтувальні дії, мовлення ) та виражати їх в пізнавальній активності; мати сформовані здібності планувати та контролювати власні дії в повсякденному житті; уміти планувати практичні дії, самостійно контролювати проміжні та кінцеві результати; мати сформовані здібності аналітичної діяльності (аналіз, порівняння, узагальнення, класифікації) та вміти використовувати її у повсякденному житті.

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «ПРИРОДОЗНАВСТВО»


Учні сліпі та зі зниженим зором мають опанувати знання, уміння у відповідності до Державних вимог з урахуванням наступних особливостей засвоєння:

уміти цілісно сприймати об’єкти навколишньої дійсності за допомогою застосування спеціально організованого керівництва вчителя; уміти вербалізувати цілісні образи та будувати описовий текст; уміти самостійно складати план описового тексту; уміти помічати та оформлювати у мовленні характерні особливості об’єктів і явищ довкілля; за допомогою сенсорного сприйняття (слуху) вміти визначати предмети на відстані та у русі; за допомогою сенсорного сприйняття (дотику) вміти визначати предмети за розміром (великі та дрібні); вміти проявляти самостійну пізнавальну активність на пізнання предметів та явищ навколишньої дійсності.

Учні глухі та зі зниженим слухом мають мати сформовані знання, уміння у відповідності до Державних вимог з урахуванням наступних особливостей:

об’єкти природи: розрізняти предмети неживої природи, організми, рукотворні об’єкти агрегатні стани речовин з опорою на наочність, схеми, запитання; розпізнавати деякі явища природи, мати уявлення про їх причини, пояснювати їх відповідно до індивідуальних можливостей дитини.

Методи пізнання природи: ввести спостереження за предметами і явищами неживої природи та їх змінами, за організмами, їх поведінкою; з допомогою вчителя аналізувати, порівнювати предмети, виділяти суттєві

ознаки, робити висновки; уміти фіксувати результати спостережень і дослідів; користуватися приладами, таблицями, схемами під керівництвом вчителя, за аналогією.


на основі попереднього розвитку аналізу, порівняння, класифікації, узагальнення предметів та явищ, зорових опор (малюнків, фотографій, схем, таблиць, алгоритмів тощо) та за умови багаторазового повторення (усного та писемного) нових термінів у процесі формування уявлень про об’єкти живої та неживої природи, виконання практичних завдань; з опорою на сюжетні малюнки, що сприяють унаочненню встановлення причинно-наслідкових зв’язків, засвоєні алгоритми пізнання природи під час вивчення об’єктів природи та їх взаємозв’язків; на основі цілеспрямованих спостережень за погодними явищами, зоряним небом та уміння описати їх відповідно до особливостей мовленнєвого розвитку; складання календаря погоди під час засвоєння знань про Землю як планету Сонячної системи, Україну, рідний край; на основі актуалізації сформованих раніше знань та з опорою на життєві приклади у процесі засвоєння уявлень про охорону та збереження навколишнього середовища.

Учні з порушеннями опорно-рухового апарату мають опанувати знання, уміння у відповідності до Державних вимог з урахуванням наступних особливостей:

мати уявлення про природу, тіла, речовини, їх властивості на основі розвитку аналізу, порівняння, класифікації, узагальнення предметів та явищ, з використанням зорових опор (малюнків, фотографій, схем, таблиць, алгоритмів тощо); пояснювати явища природи, їх причини з використанням необхідних зорових опор та відповідно до можливостей мовленнєвого розвитку; встановлювати найпростіші взаємозв’язки в неживій і живій природі з опорою на сюжетні малюнки, що сприяють усвідомленню причинно-наслідкових зв’язків; працювати з планом, глобусом і картами з урахуванням стану сформованості зорово-моторної координації, просторового орієнтування; користуватися приладами, необхідними для пізнання природи, таблицями, діаграмами, схемами в межах рухових можливостей, з використанням допомоги вчителя.


мати уявлення про перетворення і збереження речовин і сонячної енергії у природі, про теплові процеси та енергоносії, сформовані на конкретних прикладах явищ природного середовища; уміти розпізнавати явища природи, пояснювати причини їх виникнення на прикладі конкретних найпоширеніших природних явищ навколишнього середовища; знати про добові та сезонні зміни у природі, причини їх періодичності,

які пояснюються на конкретних прикладах; уміти орієнтуватися на місцевості за допомогою дорослого; уміти працювати з планом, глобусом і картами з використанням різних мір допомоги; мати уявлення про цілісність природи для життя людей, визначати залежність життя людей від стану навколишнього середовища на конкретних прикладах; уміти спостерігати за предметами і явищами неживої природи та їх змінами, за організмами, їх поведінкою при організації та контролі за цим видом діяльності учителем; уміти проводити досліди з метою пізнання властивостей тіл і речовин, виявляти особливості росту, розвитку і поведінки організмів шляхом організації дослідів і контролю за їх виконанням учителем; уміти фіксувати результати спостережень і дослідів з наданням різних мір допомоги; уміти використовувати елементарні прилади, необхідні для дослідження природи за допомогою вчителя; уміти використовувати таблиці, діаграми, схеми при розгорнутій допомозі.

Учні з розумовою відсталістю повинні мати сформовані знання, уміння у відповідності до Державних вимог з урахуванням наступних особливостей:

мати елементарні уявлення про природу; про різноманітність живих організмів (гриби, рослини, тварини); мати уявлення про значення сонячного світла і тепла на Землі; мати елементарні уявлення про цілісність природи; мати елементарні уявлення про форму, рух Землі навколо осі і навколо Сонця; мати елементарні уявлення про глобус і географічної карти; мати елементарні уявлення про природу на території України, особливості рослинного і тваринного світу рідного краю; мати елементарні уявлення про особливості погоди своєї місцевості; мати елементарні знання про Червону книгу; уміти користуватися елементарними приладами, необхідними для пізнання природи.

Державні вимоги до стану сформованості життєвої компетенції відповідно до знань та умінь з освітньої галузі:

уміти використовувати знання про особливості будови та життєдіяльності живих організмів у повсякденному житті, про будову, особливості предметів неживої природи; уміти використовувати знання про цілісність природи, її взаємозв’язки у повсякденному житті і господарській діяльності; уміти використовувати знання про особливості погоди рідного краю у повсякденному житті; дотримуватись елементарних правил поведінки у природі.

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО»



за допомогою візуальних посібників опанувати знання слухових і тактильних еталонів слів і предметів і уміти самостійно їх застосовувати у навчальній і практичній діяльності; за допомогою використання лупи та інших оптичних засобів (для учнів зі зниженим зором), уміти сприймати предмети навколишньої дійсності за допомогою різних видів наочності; за допомогою сенсорного сприйняття (обстеження) предмета вміти визначати його якісні та кількісні характеристики; за допомогою рельєфно-плоских посібників та стимульної наочності (природна – муляжі, рельєфна – моделі, макети, скульптури невеликих розмірів, які учень може обстежити обома руками, здійснити з нею самостійні дії пізнавального характеру), здійснювати абстрактні операції з предметами (визначати масштаби предмета або явища, їх кольорову гаму та насиченість); за допомогою стимульної наочності мати сформований алгоритм сприйняття предмета у практичній життєдіяльності; за алгоритмом уміти самостійно сприймати та аналізувати предмети соціального оточення.


мати уявлення про цінність моральних якостей; виявляти і оцінювати їх у життєвих ситуаціях з допомогою елементарних прикладів; знати національну символік у і державні символи; мати елементарні уявлення про свій родовід, історію і традиції своєї школи; основні права та обов’язки громадянина (розповідати з опорою на наочності, схеми, з допомогою вчителя відповідно до індивідуальних можливостей дитини); дотримуватися правил поведінки у громадських місцях; знати елементарні приклади винаходів людства, внесок українців, в т.ч. представників спільноти нечуючих, у світову культуру, науку, спорт (з допомогою вчителя).


за умов розуміння суті взаємовідносин людини і суспільства при усвідомленні цінності кожної людини як соціальної істоти (з використанням вербальних та невербальних опор); на основі формування уявлень про основні людські чесноти (дружелюбність, милосердя, поступливість, наполегливість, відповідальність ввічливість, щедрість, доброту, працьовитість); шляхом аналізу та обговорення вчинків літературних героїв, засвоєння духовних цінностей у різних сферах (пізнавальній, моральній, діяльнісно-вольовій, емоційній, комунікативній), на основі встановлення взаємозв’язків між вчинком і наслідком, порушенням правил і відповідальністю під час узгодження власних потреб з потребами інших людей; з опорою на еталон, засвоєний в результаті аналізу та

обговорення життєвих ситуацій та прикладів, досягаючи позитивного ставлення до себе та інших людей.

Учні з порушеннями опорно-рухового апарату мають мати сформовані знання, уміння у відповідності до Державних вимог з урахуванням наступних особливостей:

застосовувати набуті знання для вироблення рис характеру, які забезпечують життєвий успіх (наполегливість, старанність, працелюбство, моральність) на основі сформованості уявлень про основні людські чесноти (дружелюбність, милосердя, поступливість, наполегливість, відповідальність ввічливість, щедрість, доброту, працьовитість); усвідомлювати відповідальність за свої вчинки; дотримуватися моральних вимог суспільства; застосовувати їх у спілкуванні з іншими людьми шляхом аналізу та засвоєння моделей поведінки, що відповідають загальноприйнятим нормам моралі та права; позитивно ставитися до себе, до інших, до життєвих перспектив на основі моделювання різних соціальних ролей з наступним обговоренням; дотримуватися правил поведінки учня з опорою на еталон, засвоєний в результаті аналізу та обговорення життєвих ситуацій та прикладів.

Учні із затримкою психічного розвитку повинні мати сформовані знання, уміння у відповідності до Державних вимог з урахуванням наступних особливостей:

знати про людину як особистість, усвідомлювати її як біологічну та соціальну істоту за допомогою дорослого шляхом порівняння її з іншими живими істотами, шляхом демонстрації конкретних прикладів та пояснень; знати про людину серед інших людей, про правила та норми життя людини у суспільстві, про правопорушення та відповідальність за них, за допомогою застосування учителем словесних, наочних та практичних методів; знати про життя людини у суспільстві, державний устрій, символіку, Конституцію України, шляхом їх демонстрації дорослим, історію рідного краю, національні традиції, звичаї і загальнолюдські цінності, усвідомлювати себе як громадянина, патріота шляхом бесід, пояснень і прикладів дорослого, спостережень, читання книг, перегляду документальних фільмів; знати та мати уявлення про різноманітність народів у світі, їх культури і звичаї, винаходи людства, виявляти позитивне ставлення до них шляхом використання наочних методів, порівняння нашої та інших культур, прикладів і пояснень дорослого, читання книг, перегляду документальних фільмів.


мати елементарні уявлення про цінність моральних якостей; мати елементарні уявлення про правила співжиття та взаємодію людей у родині, колективі, суспільстві; про загальновизнані права людини та рівноправність, взаємні обов’язки батьків і дітей; про основні правопорушення, поширені

серед дітей, юридичну відповідальність за них; мати первинні уявлення про Конституцію України, державний устрій, головні історичні події, традиції і звичаї українського народу, основні пам’ятки; виявляти повагу до громадянських цінностей та приватного життя інших людей; брати посильну участь у культуроохоронній діяльності краю; мати елементарні уявлення про різноманітність народів у світі, їх культури і звичаї.

Державні вимоги до сформованості життєвої компетенції відповідно до знань та умінь з освітньої галузі:

розуміти цінність моральних якостей людини, розрізнювати позитивні та негативні риси характеру людини; готовність виявляти моральні якості та позитивні риси характеру у повсякденному житті; дотримуватись встановлених правил поведінки у родині, колективі, суспільстві; дотримуватись традицій і звичаїв українського народу у повсякденному житті; уміти виявляти повагу до інших народів, їхніх традицій та звичаїв.

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «ЗДОРОВ’Я І ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА»


Фізична культура: знати основні прийоми та способи самоконтролю; просторової орієнтації;

вміти користуватися на уроці відповідними муляжами та рельєфними посібниками, конструкціями, тренажерами; розуміти здійснювану вчителем вербалізацію сенсорно-перцептивних образів (пояснення вчителя), вміти орієнтуватися за тактильними та звуковими сигналами, вміти отримувати кількісну інформацію про виконання рухової дії;

вміти виконувати фізичні вправи за дотримання відповідних умов: відстані демонстрації їх виконання (для дітей зі зниженим зором), рухово-тактильної демонстрації (для сліпих), тривалості демонстрації, забезпечення освітлення, забезпечення ілюстративним матеріалом, з урахуванням особливостей зорового сприймання (фрагментарність уявлень, уповільненість сприймання, складність об’єктів, рівня освітленості, ступеня втомлюваності, диференціювань в процесі пізнання об’єкта), стану кольорового зору та забезпечення кожного учня роздатковим матеріалом;

вміти виконувати вправи на тренажерах та нестандартному обладнанні з акцентом на диференційоване дозування та об’єм фізичного навантаження відповідно основного захворювання очей;

вміти виконувати вправи з м’ячем: (голбол для сліпих учнів); виконувати стрибки з урахуванням офтальмологічного діагнозу та соматичного стану здоров’я учнів.

Лікувальна фізична культура: мати навички виконання фізичних вправ з корекції порушень постави та плоскостопості; для нормалізації діяльності серцево-судинної та дихальної систем; функціонування органів травлення та сечостатевої системи; знати про користь масажу та вміти виконувати елементи самомасажу; застосовувати природні оздоровчі процедури для загартовування: повітряні та сонячні процедури, обтирання, обливання, купання.

Учні глухі та зі зниженим слухом мають мати сформовані знання, уміння у відповідності до Державних вимог з урахуванням наступних особливостей:

Здоровя: дотримуватися правил рухової активності, особистої гігієни, харчування, розпорядку дня, загартування, безпеки під час занять фізичними вправами.

Фізична культура: знати назви і правила рухливих ігор, уміти використовувати під час ігор набуті спортивні навички; виконувати комплекси вправ ранкової гімнастики, процедури загартовування, фізичні вправи для розвитку вестибулярного апарату (рівноваги, координації);

Учні з тяжкими порушеннями мовлення повинні мати сформовані знання, уміння у відповідності до Державних вимог з урахуванням наступних особливостей:

Фізична культура. розвиток координаційних здібностей дітей з вадами мовлення засобами логоритмічних вправ: в заданому ритмі і темпі з певною амплітудою та узгодженістю рухів, виконувати комбінації з елементів, що вивчалися, у поєднанні з музичним та/або мовленнєвим супроводом.

Лікувальна фізична культура: знати комплекси корегувальної гімнастики; володіти різними видами самомасажу; володіти правильним диханням та самоконтролем за станом організму під час виконання фізичних вправ.


Фізична культура. Лікувальна фізична культура: володіти базовими руховими навичками відповідно до індивідуальних можливостей: у воді (елементи плавання) за наявності відповідних умов; в положенні лежачи; на чотирьох (повзанні); сидячи, стоячи; в ходьбі; лазінні; бігу; підстрибуваннях та доступних стрибках;

вміти виконувати доступні: гімнастичні та акробатичні вправи в лежачо-горизонтальних положеннях; вправи на лижах, санчатах та пластикових дошках; велотренажерах; метання різних предметів на дальність та

влучність; спортивну ходьбу; елементи малого туризму, гімнастичні вправи на поперечині, драбині та інших конструкціях; біг на короткі та середні дистанції; біг з подоланням перешкод;

вміти виконувати вправи для гнучкості; сили; статичної рівноваги; динамічної рівноваги; загальної координації тулуба та кінцівок; координації рухів рук; кистей та пальців; точності рухів кінцівок та загальних рухів; швидкості; витривалості, комбіновані вправи з метою розвитку зазначених якостей;

вміти розвивати (формувати, покращувати) загальний м’язовий корсет; основні кистьові функції (опірну, хапальну, маніпулятивну); оптимальну поставу; основні функції стоп (опірну, перекачувальну, ресорну); функціональний стан нервової, серцево-судинної, дихальної та інших систем організму; загартовуватись за допомогою повітря, вітру, води, сонця;

оволодівати вправами з нормалізації м’язового тонусу в тулубі та кінцівках (подолання гіпотонії, гіпертонії або дистонії м’язів); відновлення нормальної рухливості у суглобах хребцевого стовбура, плечового поясу та верхніх кінцівок; тазового поясу та нижніх кінцівок: подолання тугорухливості або гіперрухливості суглобів; покращення опорної та хапальної функції кистей; формування ручної предметно-маніпулятивної діяльності; корекції порушень постави у фронтальній, сагітальній та вертикальній площинах (сколіозу, сутулості, кіфозу, поперекового гіперлордозу, кіфосколіозу та ін.); покращення статичної та динамічної рівноваги у положенні стоячи та при пересуваннях (в ходьбі); розвитку вестибулярних реакцій; корекції порушень склепіння стоп: пласких, порожнистих, клишоногих, кінських стоп та їх комбінацій; корекції викривлень верхніх та нижніх кінцівок; покращення опорної здатності нижніх кінцівок, ресорної функції стоп;

виконувати вправи з релаксації та відновлення організму: гравітаційного розвантаження скелету (хребта), гідротерапії (гідрокорекції), дельфінотерапії та іпотерапії (за наявності умов), музикотерапії, кольоротерапії, масажу, фізіопроцедур, загартувальних заходів, психосомотерапії.


Фізична культура. Рухова діяльність: розвивати зорове та слухове сприймання;розвивати довільну увагу; розвивати вміння утримувати інформацію протягом певного часу, акцентуючи увагу на перший і останній елементи викладеного матеріалу; розвити усі види уявлення;розвивати відчуття ритму; виконувати організовуючі вправи.

Лікувальна фізична культура: корекція порушень постави та плоскостопості; нормалізація діяльності серцево-судинної та дихальної систем; використання засобів для нормалізації функціонування органів травлення та сечостатевої системи; знати про користь масажу та вміти виконувати елементи самомасажу; застосовувати природні оздоровчі процедури для загартовування: повітряні та сонячні процедури, обтирання, обливання, купання.


Здоров’я. Мати елементарні уявлення про складові здоров’я, основні вікові зміни в організмі дитини; мати базові навички здорового способу життя, безпеки життєдіяльності; уміти застосувати правила рухової активності, харчування, гігієнічного догляду за тілом самостійного виконання комплексів ранкової гігієнічної гімнастики, використання профілактичних вправ для запобігання порушень постави; уміти надавати під контролем дорослого посильну допомогу хворому та першу допомогу за незначних травм; мати уявлення та уміти застосовувати вивчені способи безпечного поводження у навколишньому середовищ; уміти контролювати власну поведінку та емоції в різних життєвих ситуаціях.

Фізична культура: мати уявлення про покращення здоров’я та складову здорового способу життя; знати про необхідність поєднання вправ і природних чинників на фізкультурних заняттях; знати про необхідність контролю самопочуття на фізкультурних заняттях.

Рухова діяльність: вправи з м’ячем: виконувати вправи з малим та великим м’ячами, прокачування, ведіння, кидки м’яча, робота в парах; вправи з м’ячами різної ваги;

стрибки: виконувати стрибки із скалкою, стрибки у довжину, з міста, та з розбігу; наскоки та зіскоки, стрибки на місті на одній та двoх ногах, стрибки з просування вперед та назад.

Лікувальна фізична культура: корекція порушень постави; нормалізація діяльності серцево-судинної системи; використання засобів фізичної культури для покращення діяльності органів травлення; розуміти користь масажу та виконувати елементи самомасажу. Природні оздоровчі процедури (повітряні та сонячні, обтирання, тощо)

Державні вимоги до стану сформованості життєвої компетенції відповідно до знань та умінь:

мати сформовану здатність вирішувати завдання безпечної для здоров’я взаємодії з дорослими та однолітками під час звичайних життєвих ситуацій; здатність адекватно оцінювати власні фізичні можливості (під час

споживання їжі, під час фізичного навантаження та надання посильної допомоги в побуті іншій людині); здатність розрізняти оточуючих людей за їх соціальними ролями (члени родини, друзі, учителі, лікар, стороння людина та ін.); здатність виокремлювати життєві ситуації, коли необхідна допомога батьків та дорослих (повідомити про проблеми здоров’я, звертатися за допомогою); здатність повідомляти про власні потреби зрозумілими для інших та доступними для себе способами; брати участь у різноманітних заходах фізкультурно-оздоровчої тематики; здатність адекватно поводитися у побуті з точки зору безпеки/небезпеки відносно власного життя;

знати ознаки стомлення на фізкультурних заняттях і вміти їх виявляти у себе; розуміти важливість та дотримуватись правильної постави в побуті, виконувати шикування в колону та шеренгу; вміти бігати, переходити з ходьби на біг, вміти змінювати швидкість пересування; вміти виконувати кидки та ведіння м’яча; володіти відповідним словником, вміти виконувати ігрові дії в інтегрованих групах; вміти подолати перешкоду горизонтальну (10-15 см) або вертикальну (до 30 см) перестрибуванням; визначати безпечне місце для бівуаку, вміти розподіляти сили та підтримувати особисту працездатність, мати достатній словник;

розуміти лікувальний вплив фізичних вправ та навантажень на організм людини при правильній їх організації; знати і дотримуватись індивідуальних обмежень у руховій діяльності у відповідності із захворюванням (рекомендаціями лікарів); уміти проводити прості оздоровчо-загартовуючі процедури, елементи самомасажу.

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «ТЕХНОЛОГІЇ»



вміти зорово-дотиково та дотиково-кінестетично (сліпі) сприймати спеціально підібрану наочність, використовувати спеціальні технічні засоби для покращення сприймання якісних та кількісних характеристик об’єктів, з урахуванням ергономічних особливостей взаємодії учнів з технічними пристроями, комп’ютером: мати навички виконання аплікації з паперу, тканини, інших природних, синтетичних матеріалів; художнього розпису (для учнів зі зниженим зором); мозаїки з природних та штучних матеріалів з опорою на зорово-дотикове сприймання у дітей зі зниженим зором та дотиково-кінестетичне у сліпих; вміти добирати матеріали для моделювання з урахуванням їх властивостей,

доступних для сприймання (тактильно) незрячими; знати призначення та використовувати простий побутовий інвентар і прилади, а також спеціальні допоміжні прилади для незрячих; вміти використовувати елементи керування та спеціальні засоби для роботи з комп’ютером: екранну лупу (для учнів зі зниженим зором), озвучені програми екранного доступу (для сліпих).


Ручні техніки обробки матеріалів: уміти доступними засобами (усним мовленням, дактилем, жестовою мовою) формулювати творчий задум.

Ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ): мати елементарні уявлення про те, як людина сприймає інформацію, збирає її, зберігає, опрацьовує, передає та використовує.

Комунікаційні технології: мати уявлення про Інтернет, основні послуги.


за умови обов’язкового врахування індивідуальних мовленнєвих можливостей дітей (фонетична, фонематична, лексична, граматична складові, зв’язне мовлення); шляхом використання слухових, зорових, кінетичних чи кінестетичних рухових опор – в залежності від індивідуальних психофізичних особливостей школярів; за умови застосування зразка, плану-схеми чи алгоритму з опорою на розвиток пізнавальних, у тому числі й мовленнєвих, функцій та операцій – у разі необхідності.


виконувати аплікацію з паперу, тканини, інших природних матеріалів; художній розпис; витинанки відповідно до стану сформованості сенсомоторної сфери та можливостей до предметно-практичної діяльності; виконувати художньо-графічні зображення в межах розвитку дрібної моторики та просторового орієнтування; володіти доступними прийомами користування інструментами у процесі виконання ручних технік обробки матеріалів; уміти конструювати з деталей ігрових наборів і конструкторів у межах сформованості зорово-моторного та просторового орієнтування; уміти виконувати цілісні композиції в межах розвитку конструктивної діяльності; використовувати простий побутовий інвентар і прилади відповідно до сформованості предметно-практичних умінь; володіти засобами

інформаційно-комунікаційних технологій відповідно до пізнавального, психомоторного розвитку.


уміти та володіти навичками виконувати ручні техніки обробки матеріалів: площинні (аплікація, художній розпис, мозаїка, витинанка) і об’ємні (ліплення, пап’є-маше, оригамі) за зразком дорослого та за допомогою пояснень виконання послідовності дій, з обов’язковим інформуванням дітей про правила безпеки праці та правила прийомів користування інструментами; уміти конструювати з використанням ігрових наборів і конструкторів та (або) їх електронних версій за допомогою дорослого та шляхом поясненням виконання поетапності дій; уміти моделювати предмети навколишнього середовища з різних матеріалів, виконувати просторове формотворення архітектурних споруд і предметів побуту за допомогою дорослого шляхом пояснення трудових дій, за допомогою наочних засобів (схем); уміти за допомогою поєднувати словесну, графічну і предметну інформацію у цілісну композицію; уміти виготовляти атрибути народних свят, народну іграшку (ляльку) за наданим зразком шляхом пояснення послідовності дій; уміти за допомогою конструювати композиції.

Ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ):

мати сформовані уявлення про комп’ютер та його можливості на основі практичних дій за допомогою демонстраційних показів дорослого; вміти використовувати таблиці-інструкції, плакати з малюнками під час вивчення правил техніки безпеки і поведінки та при роботі з комп’ютером; мати знання про основні складові комп’ютера, такі як системний блок, клавіатура і миша, монітор і принтер за допомогою демонстрації та пояснення дорослого; мати знання про використання комп’ютера та вміння вмикати та вимикати комп’ютер; виконувати операції лівою і прості операції правою кнопками миші, вибирати об’єкти та переміщувати їх з використанням миші; закінчувати виконання програми та закривати вікна під постійним контролем дорослого; знати інформаційні процеси, що зустрічаються у життєдіяльності людини; знати інформаційні процеси, що реалізуються з використанням комп’ютера; вміти використовувати мишу і клавіатуру за допомогою програм-тренажерів та розвиваючих програм; вміти використовувати глобальну мережу Інтернет для пошуку необхідних текстових даних і зображень, їх перегляду і збереження, здійснювати простий пошук інформації, писати електронні листи під керівництвом дорослого та поетапного контролю з боку дорослого.

Учні з розумовою відсталістю:

мати елементарні знання про призначення та властивості матеріалів; засобів праці, деталей, виробів; мати елементарні уявлення про способи з’єднання, оздоблення виробів; трудові операції, технологію виготовлення виробів; мати уявлення про елементи графічної грамоти; мати елементарні уявлення про конструювання виробів (з використанням конструкторів, різних матеріалів); дотримуватися правил безпечної праці, правильних прийомів користування інструментами під керівництвом учителя; виконувати трудові операції (дії) та виготовляти вироби за зразком та словесною інструкцією з використанням допомоги; здійснювати розмітку, розрізняти графічні позначення, конструювати вироби за зразком та словесною інструкцією; виготовляти найпростіші атрибути народних свят: писанки, ялинкові прикраси, обереги, дитячу м’яку іграшку за зразком та інструкцією; мати елементарні уявлення про предмети домашнього побуту, організацію харчування та приготування їжі;

використовувати побутовий інвентар і прилади під керівництвом дорослого; дотримуватись елементарних правил особистої гігієни; мати елементарні уявлення про можливості комп’ютера, основні його частини та їх призначення; уміти вмикати та вимикати комп’ютер, вибирати об’єкти та переміщувати їх з використанням миші, відкривати та закривати вікна, запускати програму та закінчувати роботу програми, використовувати елементи керування.

Державні вимоги до стану сформованості життєвої компетенції відповідно до знань та умінь з освітньої галузі: мати сформовану здатність використовувати ручні техніки обробки матеріалів у побуті; використовувати техніко-технологічні операції у процесі власної предметно-практичної діяльності; використовувати знання про традиційні художні ремесла у процесі виготовлення виробів декоративно-ужиткового мистецтва; готовність до самообслуговування себе у власному побуті; до елементарної комунікативної взаємодії у процесі предметно-практичної діяльності; здатність використовувати інформаційно-комунікаційні технології у повсякденному житті.

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «МИСТЕЦТВО»



мати навички полісенсорного сприймання творів мистецтва (музичних творів, зображуваних предметів, явищ довкілля, танцю, театру, кіно); уміти

інтерпретувати та демонструвати зміст музичних творів доступними засобами художньо-образного відтворення (засобами слова, малюнка, пластики) відповідно до зорових можливостей; розуміти особливості виражальних засобів образотворчого мистецтва і відтворювати їх з урахуванням зорових можливостей; уміти обстежувати доступні наочні об’єкти зображувальної діяльності, виділяють їх елементи, диференціювати розпізнавальні ознаки, просторове розташування; уміти точно, повно, самостійно виконувати всі рухові дії, необхідні для графічного і рельєфного малювання, застосовувати доступні технічні зображувальні прийоми образотворчої діяльності з урахуванням зорових можливостей; уміти використовувати специфічні інструменти, матеріали, у практичній діяльності доступні для сприймання та відтворення.


Образотворча лінія. Мистецько-синтетична лінія: уміти інтерпретувати зміст творів образотворчого мистецтва, уміти висловлювати естетичне ставлення відповідно до індивідуальних можливостей дитини.


за умови обов’язкового врахування індивідуальних мовленнєвих можливостей дітей (фонетична, фонематична, лексична, граматична складові, зв’язне мовлення); шляхом наслідування (засобами слова, малюнка, пластики) – в залежності від найбільш збережених компонентів мовленнєвої та / чи пізнавальної діяльності школярів; за умови застосування зразка, план-схеми чи алгоритму з опорою на розвиток пізнавальних, у т.ч. й мовленнєвих, функцій і операцій – у разі необхідності.

Учні з порушеннями опорно-рухового апарату повинні мати сформовані знання, уміння у відповідності до Державних вимог з урахуванням наступних особливостей:

уміти інтерпретувати зміст музичних творів засобами слова, малюнка, пластики відповідно сенсомоторного та мовленнєвого розвитку; застосовувати вокально-хорові навички відповідно засвоєння правил співу з урахуванням індивідуальних можливостей; володіти графічними навичками в межах рухових можливостей; застосовувати основні виражальні засоби образотворчого мистецтва, специфічні інструменти, матеріали, художні техніки у межах психомоторного розвитку, зорово-моторної взаємодії у процесі практичної діяльності; застосовувати у спілкуванні найпростіші поняття і терміни щодо синтетичних мистецтв відповідно мовленнєвого розвитку.


знати твори музичного мистецтва в межах програмного матеріалу на основі уточнення, конкретизації досвіду слухового сприймання музичних творів за допомогою багаторазового повторення; розуміти зміст найпростіших понять та музичних термінів на основі корекції і уточнення звуковимови, уміти аналізувати та оцінювати музичні твори за допомогою вчителя; уміти уточнювати зміст слів у піснях на основі корекції артикуляційних вад, володіти вокально-хоровими навичками відповідно до правил співу; знати твори образотворчого мистецтва в межах програмного матеріалу, його види та жанри на основі корекції зорово-просторових уявлень за допомогою багаторазового повторення; уміти інтерпретувати зміст творів образотворчого мистецтва на основі корекції наочно-образного мислення за допомогою вчителя; володіти основними елементами образотворчої грамоти, матеріально-технічними й образотворчими засобами на основі формування рукомоторних функцій та за допомогою багаторазового повторення; уміти сприймати різні види театрального та екранного мистецтва на основі формування та розвитку цілісного сприймання, за допомогою вчителя давати оцінку, застосовуючи найпростіші поняття і терміни щодо синтетичних мистецтв.


Музична лінія. Твори музичного мистецтва, музичні жанри, засоби виконання музики: мати уявлення про основні музичні жанри (класифікація за характером тематики та засобу виконання); взаємозв’язок музичного мистецтва з іншими видами мистецтва; розуміти виражальні засоби музики, її значення у культурному середовищі.

Практична музична діяльність, взаємозв’язок музики з іншими видами мистецтва: уміти інтерпретувати зміст музичних творів (засобами слова, малюнка, пластики); висловлювати естетичне ставлення до них; застосовувати вокально-хорові навички відповідно до правил співу; досвід творчого музичного самовираження.

Образотворча лінія. Візуальне мистецтво та його значення в житті людей: знати жанри візуального мистецтва; вміти розрізняти їх за характерними ознаками.

Образотворча діяльність Основні елементи образотворчої грамоти, матеріально-технічні засоби, образотворчі засоби: знати основні елементи образотворчої грамоти; мати поняття про образотворчу діяльність; здійснювати аналіз, планування, самоконтроль.

Практично-художня діяльність: декоративне малювання; малювання з натури; тематичне малювання: вміти на об’єкті визначати просторові й тональні відношення, колір; дотримуватись правил організації робочого місця; користуватися основними матеріально-технічними і образотворчими засобами; вміти виконувати репродуктивні та з елементами творчості практичні роботи за зразком, з пам’яті, за уявою; передавати в малюнку форму предметів, їх будову та розрізняти просторові відношення, визначати величину зображення в залежності від розміру аркуша паперу; користуватися осьовими лініями під час побудови малюнка симетричної форми; малювати візерунки з геометричних і рослинних форм.

Державні вимоги до стану сформованості життєвої компетенції відповідно до знань та умінь з освітньої галузі: уміти розрізняти дитячу, класичну, розважальну музику та народний фольклор; вокальну, інструментальну; розуміти зміст музичного твору та його значення у житті людей; уміти використовувати дикційно-артикуляційні та художньо-творчі навички у процесі виконання музичних вправ та пісень; уміти художньо-образно виконувати музичний твір відповідно до його характеру, демонструвати пісенно-виконавські навички у повсякденному житті (в класі, під час концертних виступів); здатність до сприймання творів образотворчого мистецтва; здатність проявляти зацікавленість, мобілізувати позитивні емоції; здатність відчувати позитивні емоції; здатність до аналітико-синтетичного мислення; здатність до адекватного оціночного ставлення до результатів своєї діяльності та діяльності інших; здатність порівнювати предмети оточуючої дійсності з геометричними фігурами, визначати їх просторові характеристики в практичній діяльності, в побуті; здатність сприймати кольорові гами в оточуючій дійсності.

Проект - mon.gov.uaold.mon.gov.ua/images/files/gromad_obg/2012/pro.doc · Web viewмати...

Documents

Transcript of Проект - mon.gov.uaold.mon.gov.ua/images/files/gromad_obg/2012/pro.doc · Web viewмати...