1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ...

3

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Найменування

показників

Галузь знань,

спеціальність,

освітній ступінь

Характеристика навчальної

дисципліни денна форма

навчання

заочна форма

навчання

Кількість:

кредитів – 4;

модулів – 2;

змістовних модулів – 3.

Галузь знань

05 «Соціальні та

поведінкові науки»

Нормативна

Рік підготовки

І-й І-й

Індивідуальне

науково-дослідне

завдання:

денна – 20 год.,

заочна – 20 год.

Спеціальність

053 «Психологія»

Семестр

І-й І-й

Лекції

Загальна кількість

годин – 120

30 год. 8 год.

Практичні

Тижневих годин для

денної форми навчання:

аудиторних – 3 год.;

самостійної роботи

студента – 3,6 год.

Розподіл годин для

заочної форми навчання:

аудиторних – 12 год.;

самостійної роботи

студента – 108 год.

Освітній ступінь:

бакалавр

-

Семінарські


Самостійна робота


Індивідуальні завдання


Вид контролю: іспит

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної та

індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 81,8%;

для заочної форми навчання – 11,1%.

4

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Метою викладання навчальної дисципліни є сформувати у студентів

систему знань про закономірності функціонування організму людини, про

механізми спадковості і мінливості як основу біологічної еволюції виду Homo

sapiens та причини виникнення міжіндивідуальних відмінностей за рядом

психічних функцій.

Основні завдання вивчення дисципліни полягають в теоретичній та

практичній підготовці студентів фаху з питань:

основи біологічних знань про основні закономірності функціонування

організму людини як біологічної системи, механізми вищої нервової

діяльності, особливості індивідуального розвитку, походження та місце в

системі органічного світу, закономірності та механізми спадковості і

мінливості, біологічні та соціальні фактори антропогенезу;

ознайомлення з біохімічними основами спадковості і мінливості,

структурою і

функціонуванням еукаріотичного генома; генетичними системними

механізмами

онтогенезу та біологічною основою репродукції людини, встановлення

взаємозв'язку

будови і функцій органів і систем органів організму;

ознайомлення з фізіологічними процесами, що відбуваються в організмі

здорової людини.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти набувають такі

компетентності:

Загальні вміння (компетентності):

Інструментальні компетентності:

здатність до формування світогляду, розвитку людського буття,

суспільства і природи, духовної культури

розуміння сутності та принципів розвитку суспільства, природи і мислення;

знання і уміння оперувати філософськими категоріями та поняттями;

уміння критично оцінювати і прогнозувати соціальні, економічні,

політичні, екологічні, культурні та інші події та явища;

розуміння культурологічних питань сучасності розглядати з позицій

вшанування традицій і звичаїв свого народу та культурного надбання

людства;

здатність творчо мислити, вміння доводити та відстоювати власну думку;

здатність до аналізу концептуальних засад та визначення сутності та ролі

анатомії та еволюції нервової системи, основних її категорій;

знання і уміння оперувати біологічними, психологічними категоріями та

поняттями;

здатність до саморегуляції та здорового способу життя

розуміння необхідності та вміння вести здоровий спосіб життя, фізичне

самовдосконалення;

5

уміння дотримуватися режиму роботи і відпочинку, підтримувати

працездатність і здоровий спосіб життя;

здатність працювати з інформацією у тому числі в глобальних

комп’ютерних мережах

уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел;

здатність до організації і планування аналітичної діяльності у сфері

дослідження з анатомії та еволюції нервової системи;

уміння будувати комунікаційну мережу для обміну інформацією та

зворотного зв’язку, вести кореспонденцію;

знання інформаційних потреб суспільства, інформаційно-пошукових

ресурсів і стратегій у системі засобів масової комунікації;

знання організаційно-функціональних, програмно-технологічних,

лінгвістичних засобів системно-мережевої взаємодії та пошуку в

документально-інформаційних системах;

уміння з формування та розвитку інформаційно-когнітивних технологій

стандартизації та систем управління якістю у сферах соціальної інформації.

Міжособистісні компетентності:

здатність здійснювати комунікаційну діяльність

уміння усного і письмового спілкування державною мовою;

уміння використовувати невербальні засоби комунікації;

здатність дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки та моралі в

міжособистісних відносинах;

уміння донести до фахівців і нефахівців інформації, ідей, проблем, рішень

та власного досвіду в галузі професійної діяльності;

уміння зрозуміло і недвозначно доносити власні висновки, а також знання

та пояснення до фахівців і нефахівців, зокрема до осіб, які навчаються;

навики та уміння формування міжособистісних стосунків у колективі при

обгрунтуванні власної позиції під час дискусії;

етичні зобов’язання при опануванні до виступів доповідачів;

уміння використовувати іноземні мови у професійній діяльності.

позитивне ставлення до несхожості та інших культур

розуміння і дотримування етичних цінностей, у т.ч. у професійній

діяльності;

розуміння традицій і звичаїв інших культур, уміння проявляти толерантне

ставлення;

уміння протистояти проявам расової, національної, вікової дискримінації,

гендерної нерівності;

здатність працювати у міжнародному середовищі

уміння використовувати іноземну мову для забезпечення результативної

професійної діяльності;

уміння спілкуватися з експертами з інших галузей;

здатність до критики та самокритики

уміння критично оцінювати явища, ситуації, діяльність осіб, спираючись на

отриманні знання;

здатність до критики та самокритики під час дискусії;

6

взаємодія (робота в команді)

уміння працювати у команді. Системні компетентності:

Здатність працювати самостійно і автономно

уміння організовувати процес виконання завдань у відповідності до

принципів управління.

Здатність діяти з позицій соціальної відповідальності, займати активну

громадянську позицію

здатність займати активну життєву позицію та розвивати лідерські якості

здатність захищати свої права людини та громадянина;

знання і уміння створювати власний імідж та вдосконалювати його складові:

зовнішній вигляд, манери;

уміння встановлювати життєві цілі, визначати їх пріоритетність, планувати

власну кар’єру;

уміння добирати і використовувати методи соціально-психологічного впливу

у професійній та інших сферах діяльності.

здатність виконувати професійну діяльність у відповідності до стандартів

якості

знання й уміння забезпечувати якісне виконання завдань професійної

діяльності на основі інструкцій, методичних рекомендацій, встановлення

норм, нормативів, технічних умов тощо;

здатність вносити рекомендації по введенню нових чи змін існуючих вимог

до якості.

здатність до формування культури мислення, її сприйняття

уміння формулювати і висловлювати думки та своє ставлення до подій,

ситуацій виробничого характеру, уміння слухати та сприймати думки інших.

здатність до навчання

розуміння й усвідомлення меж своїх знань, уміння набувати і засвоювати

нові знання;

здатність застосовувати знання на практиці;

уміння вибирати альтернативні методи навчання;

критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі

проблеми на інноваційній основі.

здатність працювати самостійно при опрацюванні джерел, підготовці

доповіді з презентацією, підготовці альтернативних підходів до висвітлення

теми дискусії;

турбота про якість доповіді та презентації;

бажання досягти успіху при обговоренні тем доповідей з презентацією;

уміння реалізовувати проекти в сфері вирішення питань анатомії та еволюції

нервової системи.

Здатність формувати нові ідеї (креативність)

уміння формулювати та ініціювати нові ідеї, формулювати її мету, завдання,

необхідні ресурси;

уміння використовувати загальнонаукові та креативні методи пізнання у

професійній діяльності;

здатність провадження дослідницької та/або інноваційної діяльності.

7

здатність адаптуватися до нових ситуацій у професійній діяльності

уміння розвивати особистісну стресостійкість, саморегуляцію, уникати не

допускати систематичного перевантаження організму, підтримувати

психоемоційне здоров’я.

уміння зберігати трудову активність у екстремальних ситуаціях.

Спеціальні (фахові) вміння (компетентності) про

біохімічні основи спадковості і мінливості;

еволюцію, структуру і функціонування еукаріотичного геному;

біологічні основи репродукції людини;

генетичні системні механізми онтогенезу;

методи вивчення спадковості людини;

особливості процесів дихання, травлення, обміну речовин, теплорегуляції,

виділення в регуляції і узгодженості функцій організму людини та

взаємозв’язку організму з навколишнім середовищем;

вплив мутагенних факторів на спадковість людини, про здійснення зв'язку

з навколишнім середовищем і фактори, що зберігають здоров'я і такі, що

порушують його.

8

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. Біологічні основи життєдіяльності людини

Тема 1. Вступ до курсу «Основи біології та генетики людини». Загальна

характеристика живого «Основи біології та генетики людини» – дисципліна про основи

життєдіяльності людини, що розглядає закономірності спадковості, мінливості,

індивідуального та еволюційного розвитку і морфологічної та соціальної

адаптації людини до умов навколишнього середовища у зв’язку з її біосоціальною

сутністю.

Сутність життя. Форми життя, його фундаментальні властивості та

атрибути. Організм як відкрита термодинамічна система. Цілісність і

дискретність живого. Еволюційно обумовлені структурні рівні організації життя:

молекулярно-генетичний, субклітинний (органоїдний), тканинний, органний,

організмовий (онтогенетичний), популяційно-видовий, біогеоценотичний,

біосферний (глобальний). Елементарні структури рівнів і явища, що їх

характеризують.

Особливе місце людини в системі органічного світу. Співвідношення

фізико-хімічних, біологічних і соціальних явищ у життєдіяльності людини.

Тема 2. Молекулярно-клітинний рівень організації життя. Біологія клітини Клітина – елементарна генетична та структурно-функціональна біологічна

система. Фундаментальні властивості клітини як відкритої системи. Клітинна

теорія та її сучасний стан. Структурно-функціональна організація прокаріотичної

та еукаріотичної клітини.

Ядро – центральний інформаційний апарат клітини. Структура

інтерфазного ядра. Клітинні мембрани, їх структура та функції. Принцип

компартментації. Рецептори клітин. Транспорт речовин крізь плазмолему.

Організація потоків речовини та енергії в клітині.

Тема 3. Спадковий апарат клітини – кодування та реалізація біологічної

інформації Молекулярні основи спадковості. Будова та функції нуклеїнових кислот.

Видова специфічність НК (ДНК, РНК) та їх роль у зберіганні та перенесенні

спадкової інформації. Докази ролі ДНК у передачі спадкової інформації.

Хромосомний і геномний рівні організації спадкового матеріалу. Каріотип.

Морфологія хромосом людини та їх класифікація згідно з Денверською

конференцією.

Субмікроскопічна організація хромосом. Хроматин: еухроматин,

гетерохроматин. Ядерце як похідне хромосом, роль в утворенні рибосом. Правила

хромосом. Хромосомний аналіз. Ідіограма.

9

Тема 4. Життєвий цикл клітини. Поділ клітин Клітинний цикл, його періодизація. Спеціалізація клітин. Способи поділу

клітин: амітоз, мітоз, ендомітоз, політенія. Зміни клітин та їх структур під час

мітотичного циклу (інтерфази і мітозу). Ріст клітин.

Порушення мітозу, соматичні мутації. Мейоз, його біологічне значення.

Життя клітин поза організмом. Клонування клітин.

Змістовий модуль 2. Основні закономірності успадкування

Тема 5. Предмет і задачі вивчення генетики людини. Збереження і передача

генетичної інформації. Сучасні розділи генетики людини: екологічна генетика, цитогенетика,

імуногенетика, генетика розвитку, біохімічна генетика, фармакогенетика,

популяційна генетика, медична генетика, психогенетика.

Генетичні явища на молекулярному рівні – реплікація, репарація і

рекомбінація ДНК, а також експресія генів (перенесення генетичної інформації

від ДНК через мРНК до білків, тобто синтез білків). Етапи біосинтезу білків –

транскрипція і трансляція. Генетичний код і його властивості. Основи регуляції

активності генів.

Тема 6. Основні закономірності успадкування. Історія і основні поняття генетики - спадковість і мінливість.

Гібридологічний метод вивчення успадкування. Принципи гібридологічного

аналізу. Моногібридне схрещування – 1-й і 2-й закони Г. Менделя. Дигібридне

схрещування. 3-й закон Менделя і його цитологічне обґрунтування.

Статистичний характер закономірностей успадкування ознак і їх відповідність

загальним правилам теорії імовірностей. Статистичний характер менделівських

закономірностей. Летальні гени. Відхилення від очікуваного розщеплення.

Аналізуюче схрещування.

Моногенні хвороби. Домінантний та рецесивний варіанти успадкування

нормальних та патологічних ознак людини. Проміжний характер успадкування у

людини. Взаємодія алельних генів (повне домінування, неповне домінування,

кодомінування, понаддомінування) та неалельних генів (комплементарна

взаємодія, полімерія, домінантний та рецесивний епістаз). Полігенне

успадкування ознак у людини.

Тема 7. Зчеплене успадкування. Генетика статі

Зчеплене успадкування. Повне і неповне зчеплення генів. Хромосомна

теорія спадковості. Механізм кросинговеру, цитологічні докази, біологічне

значення.

Генетичні і цитологічні карти хромосом. Методи картування хромосом

людини. Сучасний стан досліджень геному людини.

Нехромосомна спадковість.

Генетика статі. Статеві хромосоми. Успадкування зчеплених зі статтю

захворювань людини. Ознаки, зчеплені зі статтю (закономірності їх

успадкування), обмежені нею та залежні від неї.

10

Механізми генетичного визначення статі у людини та їх порушення.

Бісексуальна природа людини. Проблема перевизначення статі, психосоціальні

аспекти.

Змістовий модуль 3. Основи генетики людини

Тема 8. Мінливість у людини як властивість життя і генетичне явище Методи генетичних досліджень: сімейно-генеалогічний, близнюків,

цитогенетичний метод, популяційно-статистичний, біохімічні методи

молекулярно-генетичні. Мінливість, її форми та прояви на організмовому рівні:

фенотипова та генотипова мінливість. Модифікації та норма реакції. Статистичні

закономірності модифікаційної мінливості. Роль спадковості та умов середовища

у розвитку ознак людини. Поняття про мультифакторіальні хвороби.

Комбінативна мінливість – основа фенотипової різноманітності осіб в

популяціях людини. Джерела комбінативної мінливості.

Мутаційна мінливість у людини та її фенотипові прояви. Генні,

хромосомні, геномні мутації людини. Хромосомні аберації (делеції, дуплікації,

інверсії, транспозиції) та геномні мутації (поліплоїдія, анеуплодія) як причина

виникнення хромосомних хвороб людини.

Природний та індукований мутагенез. Генетичний моніторинг. Проблеми

генетичної безпеки навколишнього середовища. Поняття про антимутагени та

комутагени.

Тема 9. Основи генетики людини. Методи антропогенетики. Спадкові

хвороби людини Основи генетики людини. Людина як специфічний об’єкт генетичного

аналізу. Класифікація спадкових хвороб. Методи вивчення спадковості людини.

Клініко-генеалогічний метод. Правила побудови родоводів та їх генетичний

аналіз. Близнюковий метод. Визначення впливу генотипу та довкілля у прояві

патологічних ознак людини. Методи дерматогліфіки, імунологічний, ДНК-аналіз

(поліморфізм довжини рестрикційних фрагментів) та методи генетики

соматичних клітин (культивування, клонування, селекція, гібридизація).

Популяційно-статистичний метод. Правило Харді-Вайнберга.

Цитогенетичні методи. Каріотипування. Хромосомні хвороби (обумовлені

порушенням кількості чи структури хромосом), цитогенетичні механізми

успадкування, їх сутність. Аномалії розвитку, обумовлені порушеннями кількості

статевих хромосом (синдроми Клайнфельтера, Шерешевського-Тернера

(моносомія Х), трисомії Х, полісомії Х, полісомії Y) та аутосом (хвороби Дауна

(трисомія-21), синдромів Патау (трисомія-13), Едвардса (трисомія-18), а також

хромосомними абераціями (синдром „котячого крику” (делеція короткого плеча

5-ї хромосоми), синдром Дауна (транслокаційна форма).

Генні (молекулярні) хвороби людини, обумовлені зміною молекулярної

структури гена. Молекулярні хвороби вуглеводного, амінокислотного, білкового,

ліпідного, мінерального обміну. Механізм їх виникнення та принципи

лабораторної діагностики. Генна інженерія. Біотехнологія. Поняття про генну

терапію.

Медико-генетичні аспекти сім’ї. Профілактика спадкової та вродженої

патології.

11

4. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

для денної форми навчання

Назва змістовних модулів і тем

Кількість годин

денна форма навчання

Усього

в тому числі

Лекції Семінари СРС Індивід.

робота

120 30 24 46 20 Модуль 1

Змістовний модуль 1. Біологічні основи життєдіяльності людини Тема 1. Вступ до курсу «Основи

біології та генетики людини».

Загальна характеристика живого

2 2 - - -

Тема 2. Молекулярно-клітинний

рівень організації життя. Біологія

клітини

4 2 2 -

Тема 3. Спадковий апарат клітини –

кодування та реалізація біологічної

інформації

14 2 2 10

Тема 4. Життєвий цикл клітини.

Поділ клітин 2 2 -

Разом за змістовним модулем 1 22 8 4 10 -

Змістовний модуль 2. Основні закономірності успадкування Тема 5. Предмет і задачі вивчення

генетики людини. Збереження і

передача генетичної інформації.

4 2 2 - -

Тема 6. Основні закономірності

успадкування. 6 4 2 - -

Тема 7. Зчеплене успадкування.

Генетика статі 14 4 4 6 -

Разом за змістовним модулем 2 24 10 8 6


Тема 8. Мінливість у людини як

властивість життя і генетичне

явище 20 6 4 10 -

Тема 9. Основи генетики людини.

Методи антропогенетики. Спадкові

хвороби людини

24 6 8 20 -


Усього годин: 100 30 24 46

Модуль ІІ

ІНДЗ 20 - - - 20

Усього годин: 120 30 24 46 20

12

для заочної форми навчання

Назва змістовних модулів і тем

Кількість годин

заочна форма навчання

Усього

в тому числі

Лекції Семінари СРС Індивід.

робота

120 8 4 88 20

Модуль І

Змістовний модуль 1. Біологічні основи життєдіяльності людини

Тема 3. Спадковий апарат клітини –

кодування та реалізація біологічної

інформації

22 2 - 20 -

Разом за змістовним модулем 1 22 2 - 20 -

Змістовний модуль 2. Основні закономірності успадкування

Тема 6. Основні закономірності

успадкування. 32 2 2 28



Тема 9. Основи генетики людини.

Методи антропогенетики. Спадкові


46 4 2 40

Разом за змістовним модулем 3 46 4 2 40

Усього годин: 100 8 4 88 -

Модуль ІІ

ІНДЗ 20 - - - 20

Усього годин: 120 8 4 88 20

13

5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ


Тема 2. Молекулярно-клітинний рівень організації життя. Біологія

клітини

Практичне заняття.

1. Хімічний склад клітини.

2. Цитоплазма і цитоскелет.

3. Циклоз.

4. Органели цитоплазми: мембранні та немембранні, призначення, структура і

принципи функціонування.

5. Включення в клітинах, їх класифікація та функції.

Література: [2, 4, 6, 9, 11, 12].

Тема 3. Спадковий апарат клітини – кодування та реалізація

біологічної інформації Практичне заняття.

1. Ген як одиниця генетичної інформації.

2. Відмінності будови гена про- та еукаріотів. Генетичний код, його

властивості.

3. Організація потоку інформації в клітині.

4. Транскрипція. Екзонно-інтронна організація геному еукаріотів.

5. Процесинг, сплайсинг.

6. Експресія гена в ознаку – трансляція (ініціація, елонгація, термінація).

7. Посттрансляційна модифікація білків.

Література: [6, 8, 9, 11].

Тема 4. Життєвий цикл клітини. Поділ клітин


1. Способи поділу клітин: амітоз, мітоз, ендомітоз, політенія.

2. Зміни клітин та їх структур під час мітотичного циклу (інтерфази і мітозу).

3. Ріст клітин.

4. Порушення мітозу, соматичні мутації.

Література: [1, 2, 4, 5, 6, 9]

Тема 5. Предмет і задачі вивчення генетики людини. Збереження і

передача генетичної інформації.

Практичне заняття. 1. Реплікація, репарація і рекомбінація ДНК.

2. Експресія генів. Синтез білків.

3. Етапи біосинтезу білків – транскрипція і трансляція.

4. Генетичний код і його властивості.

5. Основи регуляції активності генів.

Література: [1, 2, 4, 5, 6, 9]

14

Тема 6. Основні закономірності успадкування.


1. Моногенні хвороби. Класифікація.

2. Домінантний та рецесивний варіанти успадкування нормальних та

патологічних ознак людини.

3. Взаємодія алельних генів (повне домінування, неповне домінування,


взаємодія, полімерія, домінантний та рецесивний епістаз).

4. Полігенне успадкування ознак у людини.

Література: [1, 2, 4, 5, 6, 9]

Тема 7. Зчеплене успадкування. Генетика статі Практичне заняття.

1. Сучасний стан досліджень геному людини.

2. Нехромосомна спадковість.

3. Статеві хромосоми.

4. Ознаки, зчеплені зі статтю (закономірності їх успадкування), обмежені нею

та залежні від неї.

5. Механізми генетичного визначення статі у людини та їх порушення.

Література: [1, 2, 4, 5, 6, 9]

Тема 8. Мінливість у людини як властивість життя і генетичне

явище


1. Генні, хромосомні, геномні мутації людини.

2. Хромосомні аберації (делеції, дуплікації, інверсії, транспозиції) та геномні

мутації (поліплоїдія, анеуплодія) як причина виникнення хромосомних

хвороб людини.

3. Природний та індукований мутагенез.

4. Генетичний моніторинг.

5. Поняття про антимутагени та комутагени.

Література: [1, 2, 4, 5, 6, 9]

Тема 9. Основи генетики людини. Методи антропогенетики.

Спадкові хвороби людини Практичне заняття.

1. Аномалії розвитку, обумовлені порушеннями кількості статевих хромосом

(синдроми Клайнфельтера, Шерешевського-Тернера (моносомія Х), трисомії

Х, полісомії Х, полісомії Y) та аутосом (хвороби Дауна (трисомія-21),

синдромів Патау (трисомія-13), Едвардса (трисомія-18).

2. Аномалії розвитку, обумовлені хромосомними абераціями (синдром

„котячого крику” (делеція короткого плеча 5-ї хромосоми), синдром Дауна

(транслокаційна форма).

3. Генні (молекулярні) хвороби людини, обумовлені зміною молекулярної

структури гена.

15

4. Молекулярні хвороби вуглеводного, амінокислотного, білкового, ліпідного,

мінерального обміну. Механізм їх виникнення та принципи лабораторної

діагностики.

5. Генна інженерія. Біотехнологія.

6. Поняття про генну терапію.

7. Медико-генетичні аспекти сім’ї. Профілактика спадкової та вродженої

патології.

Література: [1, 2, 4, 5, 6, 9]




1. Моногенні хвороби. Класифікація.

2. Домінантний та рецесивний варіанти успадкування нормальних та

патологічних ознак людини.

3. Взаємодія алельних генів (повне домінування, неповне домінування,


взаємодія, полімерія, домінантний та рецесивний епістаз).

4. Полігенне успадкування ознак у людини.

Література: [1, 2, 4, 5, 6, 9]

Тема 9. Основи генетики людини. Методи антропогенетики.

Спадкові хвороби людини Практичне заняття.

1. Аномалії розвитку, обумовлені порушеннями кількості статевих хромосом

(синдроми Клайнфельтера, Шерешевського-Тернера (моносомія Х), трисомії

Х, полісомії Х, полісомії Y) та аутосом (хвороби Дауна (трисомія-21),

синдромів Патау (трисомія-13), Едвардса (трисомія-18).

2. Аномалії розвитку, обумовлені хромосомними абераціями (синдром

„котячого крику” (делеція короткого плеча 5-ї хромосоми), синдром Дауна

(транслокаційна форма).



4. Молекулярні хвороби вуглеводного, амінокислотного, білкового, ліпідного,

мінерального обміну. Механізм їх виникнення та принципи лабораторної

діагностики.

5. Генна інженерія. Біотехнологія.

6. Поняття про генну терапію.


патології.

Література: [1, 2, 4, 5, 6, 9]

16

6. САМОСТІЙНА РОБОТА

№

з/п Назва теми та зміст самостійної роботи

Кількість

годин денна

ф.н.

заочна

ф.н.

1.

Тема 3. Спадковий апарат клітини – кодування та

реалізація біологічної інформації

Завдання: 1. Вивчити відмінності будови гена про- та еукаріотів.

Генетичний код, його властивості.

2. Огляд основної та додаткової літератури по темі.

3. Ведення термінологічного словника.

10 20

2.


Завдання: 1. Вивчити домінантний та рецесивний варіанти

успадкування нормальних та патологічних ознак

людини. Взаємодія алельних генів.



- 28

3

Тема 7. Зчеплене успадкування. Генетика статі

Завдання: 1. Вивчити інформацію про нехромосомну

спадковість, статеві хромосоми; ознаки, зчеплені зі

статтю (закономірності їх успадкування).



6 -

4

Тема 8. Мінливість у людини як властивість життя і

генетичне явище

Завдання: 1. Вивчити інформацію про генні, хромосомні,

геномні мутації людини.



10 -

5

Тема 9. Основи генетики людини. Методи

антропогенетики. Спадкові хвороби людини

Завдання: 1. Ознайомитись з інформацією та законспектувати

аномалії розвитку, обумовлені хромосомними

порушеннями.



20 40

Разом 46 88

17

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів має на меті формування пізнавальної

активності студентів, засвоєння ними основних умінь та навичок роботи з

навчальними матеріалами, поглиблення та розширення вже набутих знань,

підвищення рівня організованості студентів тощо.

У процесі самостійної роботи студенти мають оволодіти вміннями та

навичками:

У процесі самостійної роботи студенти мають оволодіти вміннями та

навичками:

організації самостійної навчальної діяльності;

самостійної роботи в бібліотеці з каталогами;

праці з навчальною, навчально-методичною, науковою, науково-

популярною літературою;

конспектування літературних джерел;

роботи з довідковою літературою;

опрацьовування статистичної інформації;

написання рефератів з проблем курсу.

Кожен студент повинен уміти раціонально організовувати свою

навчальну самостійну діяльність. Важливим є вміння скласти план своєї

роботи, чітко визначити її послідовність. Необхідно, щоб план самостійного

навчання був реальним і його виконання приводило до плідних наслідків у

навчальному процесі.

Для успішної самостійної роботи значну частину часу студент виділяє

для роботи в бібліотеці. Треба розуміти сутність складання алфавітного й

тематичного каталогів, вміти швидко знаходити в них необхідну літературу,

знати особливості бібліографічного шифрування. Для плідної роботи з

літературними джерелами студентові корисно скласти свою власну

бібліографію, заповнюючи бібліографічні картки на необхідні для нього книги,

брошури або статті. Для роботи у бібліотеках студенту необхідно знати їх

структуру, спеціалізацію окремих підрозділів, вміти користуватися

різноманітними каталогами, правильно заповнювати бланки вимоги на

літературу тощо.

Відібрана для самостійного опрацювання література може бути різною

як за обсягом наукових даних, так і за характером їхнього викладу. Потрібно

відібрати необхідний для опрацьовування матеріал (розділи, підрозділи тощо),

а також розсортувати його за важливістю (що для детального вивчення, а що

для ознайомчого читання). Процес читання має відбуватися повільно,

вдумливо, до незрозумілих питань слід обов’язково повертатися, наводити

додаткові довідки, щоб зрозуміти сутність думки автора. Знання незнайомих

термінів слід одразу ж з’ясовувати за тлумачними словниками,

енциклопедіями або спеціалізованими довідниками. У процесі роботи з

літературою корисно робити виписки найважливіших думок, формулювань,

окремих висловів на аркушах паперу із зазначенням автора, джерела, сторінок

і абзаців. Для кращого засвоєння матеріалу, розвитку творчого мислення

основний зміст прочитаного доцільно формулювати у вигляді тез.

18

Конспект є стислим викладом основної сутності опрацьованого

літературного матеріалу. Конспект має бути стислим, змістовним і записаним

своїми словами і формулюваннями. Класичні визначення, оригінальні думки,

вислови слід записувати до конспекту повністю з посиланням на автора,

джерело і сторінку. У процесі конспектування важливо витримувати логічний

зв’язок між окремими складовими тексту. У тексті конспекту корисно

підкреслювати найважливіші теоретичні положення, визначення, висновки і

робити помітки на полях. Систематичне конспектування опрацьованого

матеріалу дисциплінує розум, відпрацьовує вміння формулювати свої думки в

короткій змістовній формі, сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу.

Для цілісного уявлення про навчальну дисципліну студентові необхідно

користуватися довідковою літературою: енциклопедіями, енциклопедичними

словниками, галузевими довідниками тощо.

Майбутній фахівець повинен достатньо вправно користуватися

персональним комп’ютером. Робота з матеріалами "Інтернету" надає

можливість отримувати найновішу інформацію з різних сфер життя нашої

держави.

Самостійна робота студентів з курсу передбачає написання рефератів та

підготовку фіксованих виступів. Для цього необхідно скласти план реферату

чи виступу, вивчити потрібні літературні джерела, зробити виписки. За своїм

змістом реферат і виступ повинні відповідати обраній темі. Виклад матеріалу

має бути логічним, послідовним. Обсяг реферату, як правило, у межах 10-12

сторінок формату А4. Писати текст слід на одному боці аркуша, розбірливо,

без помилок. У разі потреби слід робити посторінкові виноски.

Останнім розділом реферату повинні бути висновки, в яких студент

узагальнює викладений матеріал і формулює свої думки з приводу

опрацьованої проблеми. До реферату має бути доданий список використаної

літератури, складений відповідно до існуючих вимог.

За структурою реферат складається із короткого вступу, двох або трьох

розділів основної частини, висновків та списку використаної літератури. План

написання реферату повинен мати внутрішню єдність і логіку, враховувати

актуальність проблеми, її наукову розробленість та практичну значимість.

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми, що вивчається, її

практична значимість; формулюються мета й завдання дослідження,

вказуються обсяг і структура реферату. Обсяг вступу не повинен

перевищувати однієї сторінки комп’ютерного тексту.

Основна частина обсягом до 10 сторінок комп’ютерного тексту,

викладеного у двох-трьох розділах, повинна містити виклад основних

теоретичних положень, що визначають сутність і зміст предмета

досліджуваної теми, з огляду на цілі й завдання реферату; розгляд різних точок

зору провідних фахівців з досліджуваних питань на основі аналізу

літературних та інших інформаційних джерел; визначення пріоритетних

питань, що підлягають першочерговому розв’язанню; аналізуються практичні

матеріали, сучасні тенденції розвитку та особливості, притаманні

зовнішньоекономічній діяльності України. На основі отриманих результатів

розглядаються пропозиції, рекомендації, заходи щодо досягнення цілей згідно

19

з темою реферату. При цьому студент повинен виявити самостійність та

ініціативу.

Висновки є завершальним етапом виконаного студентом реферату. Вони

повинні містити короткі підсумки за результатами дослідження та

прикладного аналізу об’єкта дослідження з наведенням позитивних і

негативних сторін, а також нереалізованих можливостей; перелік заходів,

спрямованих на розв’язання проблеми, підвищення ефективності об’єкта

дослідження; отримані якісні та кількісні показники; можливі варіанти

реалізації запропонованих у рефераті заходів.

Реферат виконується державною (українською) мовою. Викладення

повинно мати науковий характер, чіткий, без орфографічних і синтаксичних

помилок, логічно послідовний. Пряме переписування матеріалів з літератури

неприпустиме. Оформлення реферату має відповідати встановленим вимогам

(див. Патика Н.І. Стандарти на оформлення магістерських, дипломних,

бакалаврських, курсових, контрольних робіт та рефератів. – К.: ІПК ДСЗУ,

2008. – 26 с.)

20

7. ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ


Мета: прищеплення та розвиток навичок і вмінь самостійної роботи над

науковою літературою, аналітичного мислення, систематизація, поглиблення,

узагальнення, закріплення теоретичних знань з основ біології та генетики

людини й їх застосування на практиці.

Тема 8. Мінливість у людини як властивість життя і генетичне

явище.

Завдання. Здійснити теоретичний аналіз понять «генні, хромосомні,

геномні мутації людини». Підготувати презентації з питань: «Хромосомні

аберації (делеції, дуплікації, інверсії, транспозиції)», «Геномні мутації

(поліплоїдія, анеуплодія) як причина виникнення хромосомних хвороб

людини», «Природний та індукований мутагенез», «Генетичний моніторинг»,

«Поняття про антимутагени та комутагени».

– 10 год.

– 10 балів.

Тема 9. Основи генетики людини. Методи антропогенетики. Спадкові


Завдання. Підготувати презентації на теми: «Аномалії розвитку,

обумовлені порушеннями кількості статевих хромосом (синдроми

Клайнфельтера, Шерешевського-Тернера (моносомія Х), трисомії Х, полісомії

Х, полісомії Y) та аутосом (хвороби Дауна (трисомія-21), синдромів Патау

(трисомія-13), Едвардса (трисомія-18)», «Аномалії розвитку, обумовлені

хромосомними абераціями (синдром „котячого крику” (делеція короткого

плеча 5-ї хромосоми), синдром Дауна (транслокаційна форма)», «Генні

(молекулярні) хвороби людини, обумовлені зміною молекулярної структури

гена», «Молекулярні хвороби вуглеводного, амінокислотного, білкового,


лабораторної діагностики», «Генна інженерія. Біотехнологія».

– 10 год.

– 10 балів.

21

Для студентів заочної форми навчання

(контрольна робота)

ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

7.1. Виконання контрольної роботи передбачає письмове розв’язання

завдань за відповідним варіантом. Кожен варіант включає завдання з

тематики, визначеної навчальною програмою з дисципліни, за якою пишеться

контрольна робота. Контрольна робота виконується державною (українською)

мовою.

7.2. Обсяг контрольної роботи не повинен перевищувати 10 сторінок

комп’ютерного тексту. Контрольна робота має бути оформлена належним

чином (див. Патика Н.І. Стандарти на оформлення магістерських, дипломних,

бакалаврських, курсових, контрольних робіт та рефератів. – К.: ІПК ДСЗУ, 2008.

– 26 с.).

7.3. Контрольна робота має бути виконана і направлена для

перевірки протягом міжсесійного періоду, тобто навчального року, протягом

якого здійснюється робота студента над засвоєнням навчального матеріалу як

самостійно, так і під керівництвом викладача, але не пізніше як за 30 днів до

початку сесії для студентів заочної форми навчання, передбаченої

навчальним планом.

7.4. Для студентів, які навчаються на заочному відділені ІПК ДСЗУ,

передбачена методика розподілу варіантів контрольних робіт, в основу якої

покладено алфавітний принцип.

Початкова літера

прізвища студента

Номера

питань

А П 1, 16

Б Р 2, 17

В С 3, 18

Г Т 4, 19

Д У 5, 2

Є Ф 6, 21

Ж Х 7, 22

З Ц 8, 23

Й Ч 9, 24

І Ш 10, 25

К Щ 11, 26

Л Ю 12, 27

М Я 13, 28

Н 14, 29

О 15, 30

7.5. Контрольна робота з дисципліни «Анатомія та еволюція нервової системи»

складається з двох теоретичних питань, що потребують поглибленої

відповіді.

22

7.6. Відповіді мають бути повними та обґрунтованими на всі теоретичні

завдання, що передбачені конкретним варіантом контрольної роботи.

Висновки необхідно робити з посиланням на конкретне літературне чи

наукове джерело.

7.7. Запис умови завдань, передбачених варіантом, є обов’язковим. Контрольна

робота повинна мати самостійний характер. Недопустимо запозичення

тексту, фактичних даних із літературних джерел без посилання на них. Тому

контрольні роботи, написані без врахування цих вимог, викладачем

перевірятися не будуть.

7.8. Студент може спиратися у своїй роботі на відповідну навчальну і

монографічну літературу з даної проблеми. При цьому, якщо він наводить

цитату чи запозичує із літературного джерела якесь теоретичне положення

(наприклад, визначення, висновки дослідження, думку автора літературного

джерела з того чи іншого питання тощо), то обов’язково треба робити

посилання на літературне джерело.

ПОРЯДОК ЗАРАХУВАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

7.5. Контрольна робота оцінюється за чотирибальною національною шкалою

та в балах за кредитно-трансфертною системою:

Оцінка

ECTS

Оцінка

у національній шкалі

Бали

за ECTS

A ( відмінно) 5 (відмінно) 47 - 50

B (дуже добре) 4 (добре)

44 - 46

C (добре) 40 - 43

D (задовільно) 3 (задовільно)

35 - 39

E (достатньо) 30 - 34

FX (незадовільно) з можливістю

повторного складання 2 (незадовільно)

18 - 29

F (незадовільно) з обов’язковим

повторним вивченням 1-17

7.6. У разі отримання студентом незадовільної оцінки, останній повинен

усунути виявлені недоліки і повторно захистити її в установлений

викладачем строк.

7.7. Студент, який не виконав контрольної роботи або якщо його робота не

зарахована за результатами її виконання, не допускається до

семестрового контролю з дисципліни.

23

ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

1. Хімічні компоненти живого.

2. Вода, її властивості та структура, її значення для живих організмів.

3. Макро- та мікроелементи. Роль азоту, фосфору та сірки в живому

організмі.

4. Вміст і функції мікроелементів у клітині.

5. Органічні сполуки у клітині, моно- і дисахариди.

6. Ліпіди та ліпоїди. Утворення ліпідів і їх функція.

7. Амінокислоти, білки і їх складна функція.

8. Будова і роль нуклеїнових кислот.

9. Генетичні явища на молекулярному рівні – реплікація, репарація і

рекомбінація ДНК, а також експресія генів

10. ДНК та типи РНК. Будова і функції.

11. Генетичний код і його властивості. Основи регуляції активності генів.

12. Основні закономірності мінливості – модифікаційна мінливість і

спадкова мінливість (комбінаційна і мутаційна – спонтанні і індуковані,

соматичні і геном ні мутації, хромосомні мутації і їх типи).

13. Реалізація генетичної програми впродовж індивідуального розвитку

організму.

14. Сучасні розділи генетики людини: екологічна генетика, цитогенетика,

імуногенетика, генетика розвитку, біохімічна генетика,

фармакогенетика, популяційна генетика, медична генетика,

психогенетика.

15. Хромосомна мутація, що викликає синдром Дауна і фактори ризику, що

ведуть до розвитку цього синдрому.

16. Причини, особливості психіки хворих синдромом Шерешевського-

Тернера.

17. Синдром Клайнфельтера – особливості хромосомного набору, психіки і

поведінки.

18. Генні мутації, що ведуть до олігофренії.

19. Фенілкетонурія – засоби попередження.

20. Генетика аутизму, фактори зовнішнього середовища,що позитивно

впливають на хворих аутизмом.

21. Генетичні фактори, що впливають на розвиток хвороби Альцгеймера.

22. Показники успадкування хворих на шизофренію.



24. Молекулярні хвороби вуглеводного, амінокислотного, білкового,


лабораторної діагностики.

25. Генна інженерія. Біотехнологія. Поняття про генну терапію.


патології.

27. Роль спадковості та умов середовища у розвитку ознак людини.

Поняття про мультифакторіальні хвороби.

24

28. Комбінативна мінливість – основа фенотипової різноманітності осіб в

популяціях людини. Джерела комбінативної мінливості.

29. Мутаційна мінливість у людини та її фенотипові прояви. Генні,

хромосомні, геномні мутації людини. Хромосомні аберації (делеції,

дуплікації, інверсії, транспозиції) та геномні мутації (поліплоїдія,

анеуплодія) як причина виникнення хромосомних хвороб людини.

30. Природний та індукований мутагенез. Генетичний моніторинг.

Проблеми генетичної безпеки навколишнього середовища. Поняття про

антимутагени та комутагени.

8. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Для активізації процесу навчання студентів в ході вивчення дисципліни

застосовуються такі навчальні технології та засоби:

на лекціях чітко та зрозуміло структурується матеріал;

зосереджується увага студентів на проблемних питаннях; наводяться

конкретні приклади практичного застосування отриманих знань; звертаються

до зарубіжного досвіду вирішення окремих проблем; заохочуються студенти

до критичного сприймання нового матеріалу замість пасивного

конспектування; використовуються наочні матеріали, схеми, таблиці, моделі,

графіки; використовуються технічні засоби навчання: мультимедійний

проектор, слайди тощо;

на семінарських заняттях запроваджуються різні навчальні

технології: семінар-розгорнута бесіда, обговорення проблем, дискусії; семінар-

вирішення ситуаційних вправ; семінар-розв’язання проблемних питань;

мозковий штурм; кейс-методи; презентації; аналіз конкретної ситуації; робота

в малих групах; рольові та ділові ігри; банки візуального супроводження;

письмовий контроль знань; індивідуальне та групове опитування; перехресна

перевірка завдань з наступною аргументацією виставленої оцінки тощо.

Обов’язковими елементами активізації навчальної роботи студентів є

чіткий контроль відвідування студентами занять, заохочення навчальної

активності, справедлива диференціація оцінок.

25

9. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Контроль і оцінювання знань, вмінь та навичок студентів складається з

двох етапів:

– поточного контролю роботи студентів;

– підсумкового контролю (іспит).

Поточний контроль здійснюється в процесі вивчення дисципліни на

семінарських заняттях і проводиться у терміни, які визначаються календарним

планом.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння

теоретичного матеріалу, вироблення навичок проведення розрахункових робіт,

умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми, умінь

публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

– систематичність, активність, своєчасність та результативність роботи

над вивченням програмного матеріалу дисципліни, у т.ч. виконання

домашніх завдань та розв’язання задач;

– виконання завдань для самостійного опрацювання;

– виконання модульного завдання.

Поточний контроль знань, вмінь та навичок студентів передбачає

застосування таких видів:

– тестові завдання;

– обговорення проблеми, дискусія;

– аналіз конкретних ситуацій (поданих у вигляді усного, текстового або

графічного матеріалу);

– ділові ігри (кейс-методи);

– презентації результатів роботи;

– інші.

Об’єктом підсумкового контролю знань студентів у формі іспиту є

виконання усних та письмових завдань.

На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі,

завдання, що потребують творчого підходу та вміння синтезувати отримані

знання.

26

10. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ


Поточне тестування та самостійна робота Підсумковий

тест Сума

Змістовний

модуль 1 Модульна

контрольна

робота Змістовний

модуль 2 Модульна


робота

Змістовни

й модуль 3

Модульна


робота ІНДЗ

11

10

8

10

6

10 20 25 100 Т

1

Т

2

Т

3

Т

4

Т

5

Т

6

Т

7

Т

8

Т

9

2 3 3 3 2 3 3 3 3


Поточне тестування, самостійна та контрольна робота Підсумковий

тест Сума

50 50 100

Змістовний модуль 1 Змістовний модуль 2 Змістовний модуль 3

Шкала оцінювання: національна та ECTS

90-100 балів – відмінно (А);

82-89 балів – добре (В);

75-81 балів – добре (С);

68-74 балів – задовільно (D);

60-67 балів – задовільно (E);

35-59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

1-34 балів – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

11. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСУ

Методичне забезпечення викладання дисципліни «Основи біології та

генетики людини» складають робоча програма нормативної навчальної

дисципліни, програма нормативної навчальної дисципліни, комплексні

контрольні завдання (тести), візуальна презентація курсу, набір інтерактивних

вправ і завдань.

27

12. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО

КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Предмет і методи біологічних досліджень.

2. Зв'язок біології з іншими науками.

3. Генетика як наука

4. Біосоціальна природа людини.

5. Субстрат життя.

6. Фундаментальні властивості живого.

7. Гомеостаз як фундаментальна властивість живого.

8. Дискретність і цілісність живого.

9. Рівні організації живого.

10. Клітина як елементарна структурно–функціональна біологічна одиниця.

11. Сучасний стан клітинної теорії, її положення.

12. Неклітинні форми життя.

13. Прокаріоти та еукаріоти.

14. Цитоплазма, її структурні компоненти.

15. Органели рослинних і тваринних клітин.

16. Будова і функції ядра клітини.

17. Каріотип людини.

18. Будова ДНК, її роль в організмі.

19. Будова та види РНК, її роль в організмі.

20. Центральна догма молекулярної біології.

21. Біосинтез білка, етапи та місце синтезу.

22. Структура гена.

23. Життєвий цикл клітини.

24. Мітоз, його значення.

25. Безстатеве та статеве розмноження, його види.

26. Мейоз, його значення.

27. Типи онтогенезу, його періодизація. Критичні періоди ембріонального

розвитку.

28. Гомозиготи та гетерозиготи.

29. Генотип і фенотип.

30. Моногібридне схрещування. Перший закон Г.Менделя.

31. Дигібридне і полігібридне схрещування, третій закон Г.Менделя.

32. Хромосомна теорія спадковості. Генетика статі.

33. Типи взаємодії генів.

34. Цитоплазматична спадковість.

35. Модифікаційна мінливість, її статистичні закономірності.

36. Генотипова мінливість, її види.

37. Залежність мутаційного процесу від умов середовища.

38. Закон М.І. Вавилова гомологічних рядів спадкової мінливості.

39. Значення генетики для психології.

40. Праці Ч. Дарвіна та основні положення його вчення.

41. Синтетична теорія еволюції.

42. Вид, його критерії та структура.

43. Популяція, її визначення та структура.

44. Мікроеволюція.

28

45. Природний добір, його форми.

46. Штучний добір, його форми.

47. Боротьба за існування, її форми.

48. Видоутворення. Дивергенція.

49. Макроеволюція.

50. Головні напрями еволюції: біологічний прогрес і біологічний регрес.

51. Шляхи реалізації еволюції: ароморфоз, ідіоадаптація, загальна дегенерація.

52. Теорії походження життя на Землі.

53. Основні положення теорії Опаріна–Холдейна походження життя.

54. Походження людини.

55. Екологічні фактори: абіотичні, біотичні та антропічні.

56. Екосистеми: біоценоз і біогеоценоз.

57. Ланцюги живлення.

58. Саморегуляція в біоценозі.

59. Біосфера.

60. Колообіг речовин і перетворення енергії в біосфері.

61. Взаємозв’язок природи і суспільства.

62. Проблема охорони природного середовища і екологічного виховання.

63. Форми біологічної мінливості в популяціях сучасної людини

64. Форми морфологічної мінливості в популяціях сучасної людини.

65. Форми біохімічної мінливості в популяціях сучасної людини.

66. Адаптивні типи

67. Мінливість формених елементів крові

68. Сутність понять «спадковість» і «мінливість»

69. Ген – його будова і функції

70. Хромосома – будова і функції

71. Кросинговер

72. Мутації

73. Цитоплазматична спадковість

74. Мітоз: біологічне значення

75. Мейоз: біологічне значення

76. Генотип і фенотип

77. 1 закон Г. Менделя

78. 2 закон Г Менделя

79. 3 закон Г.Менделя

80. Визначення статі у людини

81. Наслідування ознак, зчеплених зі статтю

82. Епохальні коливання темпів розвитку

83. Фактори регуляції росту

84. Закономірності росту і розвитку мозку

85. Старіння і тривалість життя

86. Конституція людини

87. Методи генетики.

88. Мітоз і мейоз та їх роль у забезпеченні збереження виду Homo sapiens.

89. Генна і клітинна інженерія.

90. Конституційні типи (соматотипи) за Шелдоном.

29

13. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Базова:

1. Анатомія, фізіологія, еволюція нервової системи. – Маруненко І.М.,

Неведомська Є.О., Волковська Г.І. – К.: ЦУЛ, 2013. – 184 с.

2. Бердишев Г.Б., Криворучко І.Ф. Медична генетика. К.: Вища школа. –

1993. – 143 с.

3. Боярчук О. Д. Анатомія та еволюція нервової системи: підруч. для студ.

вищ. навч. закл. / О. Д. Боярчук ; Держ. закл. «Луган. нац.. ун-т імені

Тараса Шевченка» – Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка»,

2014. – 395 с. 4. Возрастная анатомия и физиология: учебное пособие. – Н.Ф.Лысова,

Р.И.Айзман. – М.: Инфра – М, 2014. – 352с. 5. Генетика людини з основами психогенетики : [навч. посіб для студ. вищ.

навч. закл.] / І. М. Маруненко, О. В. Тимчик, Є. О. Неведомська. – К. : Київ.

ун-т імені Бориса Грінченка, 2015. – 232 с. (Гриф МОН №1/11-8804 від

22.09.2010 р.) УДК 159.922(075) ББК 88.2я73 М29

6. Коляденко Г.І. Анатомія людини: Підруч. – 3-тє вид. – К.: Либідь, 2005. –

384 с.

7. Купчак С. В. Анатомія та еволюція центральної нервової системи : курс

лекцій / Степан Васильович Купчак. – Івано-Франківськ : Прикарпатський

національний університет імені Василя Стефаника, 2016. – 150 с. : іл.

8. Майдіков Ю.Л., Корсун С.І. Нервова система і психічна діяльність людини:

Навч. посіб. – К., Магістр-ХХІ сторіччя, 2007. – 280 с.

9. Маруненко І.М., Неведомська Є.О. Біологія людини з основами генетики:

Посібник для лабор. і сам ост. робіт для студ. небіол. спец. вищ. пед. навч.

закл. - К.: КМПУ, 2015.- 98 с.

10. Маруненко І.М., Неведомська Є.О., Бобрицька В.І. Анатомія і вікова

фізіологія з основами шкільної гігієни: Курс лекцій для студ. небіол. спец.

вищ. пед. навч. закл. - К.: Професіонал, 2013.- 480 с.

11. Маруненко І.М., Неведомська Є.О., Бобрицька В.І., З.Ф. Сіверс Основи

генетики людини: Навчальний посібник для студ. вищ. пед. навч. закл. - К.:

КМПУ, 2014.- 170 с.

12. Свиридов О.І. Анатомія людини. Підручник за ред. І.І.Бобрика. – К.: Вища

школа, 2011. – 399 с.

13. Сили Р.Р., Стивенс Т.Д., Тейт Ф. Анатомия и физиология: учебник. – К.:

Олимпийская литература, 2007. – 1224 с.

14. Тоцький В.М. Генетика: Підручник для студентів вищих навчальних

закладів. − Одеса: Астропринт, 2008. – 712 с.

15. Чорнокульський С.Т. Анатомія центральної нервової системи. Навчально-

методичний посібник. – К.: Книга плюс, 2003. – 160 с.

16. Щербатых Ю., Туровский Я. Анатомия центральной нервной системы для

психологов: Учебное пособие. – 2009. – 128 с.

30

Допоміжна:

1. Анатомия черепных и спинномозговых нервов / Под ред. М.А.Корнева,

О.С.Кульбах.- СПб: ООО «Издательство Фолиант», 2004.- 104с.

2. Аносов І.П., Хоматов В.Х. Анатомія людини у схемах. Навчальний

наочний посібник – К.: Вища школа, 2002.- 191с.:іл.

3. Бердышев Г.Д. Строение, функции и эволюция генов. / Г.Д. Бердышев,

Ю.Е. Дуброва, К.Г. Карпенчук. − К.: Наукова думка, 1980.

4. Біотехнологія: Кн.1: Проблеми и перспективи / П. С. Егоров, А. В.

Олискин; В. Д. Самуилов. – М.: ВШ, 1987. – 159с.

5. Бочков Н.П. Клиническая генетика. – М.: Мед., 2001.

6. Молекулярная биология клетки: В 3 т. / Б. Альбертс, Д. Брей, Дж. Льюис и

др. – М.: Мир, 1994. – Т. 1. – 517 с.

7. Гершензон С.М. Основы современной генетики. − К.: Наук. думка, 1983.

8. Грин Н. Биология: В 3 т. / Н. Грин, У. Стаут, Д. Тейлор. – М.: Мир, 1990. Т.

1. – 368 с.

9. Наследственные синдромы. – М.: Практика, 1996.

10. Пішак В.П. Основи медичної генетики: Підруч. / В. П. Пішак, І. Ф.

Мещишин, О. В. Пішак – Чернівці, 2000. – 248 с.

11. Пішак В. П., Захарчук О. І. Навчальний посібник з медичної біології,

паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Мед академія, 2004. –

579 с.

12. Практикум з медичної генетики // Д.: РВВ ДНУ, 2000.

Інформаційні ресурси:

1. Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАНУ –

http://biph.kiev.ua/uk/Головна_сторінка

2. https://postnauka.ru/courses/ - науково-інформаційний сайт

3. Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика –

https://nmapo.edu.ua/index.php/uk/

4. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця – http://nmu.ua

http://biph.kiev.ua/uk/Головна_сторінка

https://postnauka.ru/courses/

https://nmapo.edu.ua/index.php/uk/

http://nmu.ua/

31

ЗМІСТ

1. Опис навчальної дисципліни 3

2. Мета та завдання навчальної дисципліни 4

3. Програма навчальної дисципліни 8

4. Структура навчальної дисципліни 11

5. Теми семінарських занять 13

6. Самостійна робота 16

7. Індивідуальні навчально-дослідні завдання 20

8. Методи навчання 24

9. Методи контролю 25

10. Розподіл балів, які отримують студенти 26

11. Методичне забезпечення 26

12. Орієнтовний перелік питань до підсумкового контролю знань 27

13. Рекомендована література 29

32

Навчально-методичне видання

Бегеза Людмила Євгенівна

Робоча програма нормативної навчальної дисципліни

«Основи біології та генетики людини»

Відповідальний за випуск Л.М. Завиніченко

Комп’ютерний набір Л.Є.Бегеза

Підписано до друку 30.11.2017 р. Формат 60×84/16. Папір офсетний.

Друк ротаційний трафаретний. Ум. друк. арк. 1,8.

Тираж 10 прим. Зам. № _____

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи

до державного реєстру видавців, виготовників і розповсюджувачів видавничої

продукції. Серія ДК №1805 від 25.05.2004.

Інститут підготовки кадрів

державної служби зайнятості України (ІПК ДСЗУ)

03038, Київ – 38, вул. Нововокзальна 17.

Тел./факс (044) 536-14-85

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ...

Documents

Transcript of 1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ...